Минулого місяця наше Адвокатське об’єднання оприлюднило матеріал «Національний банк виступив за збереження та захист банківської таємниці», де була наведена позиція керівництва НБУ з порушеного питання, яка відрізняється від фіскальної позиції Мінфіну, ДПС, профільного парламентського комітету, а також численних вітчизняних правоохоронних органів, та була відповіддю на фактично постійні спроби останніх років обмежити банківську таємницю.

Нагадаємо, що 16.01.2025 Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для телеканалу УТ-2 озвучив низку важливих тез щодо ролі Міністерства фінансів у часи війни, реформ та податкової політики. Найбільшого резонансу набув його коментар на питання про доступ податківців до банківської таємниці, де він заявив, що: «Максимальна відкритість і прозорість у сплаті податків — це наше майбутнє. Ми не маємо боятися розкривати банківську таємницю… Банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців».

Однак наполегливі постійні спроби фіскалів (в ролі яких виступає і Мінфін) та правоохоронців отримати фактично неконтрольований та малообмежений доступ до банківської таємниці вітчизняних платників податків змушують українських журналістів все знову та знову ставити питання перед керівництвом Нацбанку про збереження банківської таємниці.

Так, 13.02.2025 було журналом Forbes Ukraine було оприлюднено велике інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного із багатозначною назвою «Чи надасть Нацбанк Мінфіну доступ до банківської таємниці, доля карткових обмежень, де зупиниться інфляція і хто скуповує валюту». Як бачимо, питання збереження банківської таємниці в Україні винесено і заголовок публікації (і не без підставно), хоча і не було єдиним питанням порушеним в цьому інтерв’ю.

Журналісти Журналу Forbes Ukraine поставили перед Головою НБУ питання про його позицію щодо отримання податківцями доступу до банкіської таємниці та чи обговорювалося ним це питання з очільником Мінфіну. Андрій Пишиний надав відповідь, згідно якої:

«НБУ готовий обговорювати процедуру, регламенти, але не може погодитися з безконтрольним та необмеженим позасудовим доступом до банківської таємниці для будь-якого органу. Має бути дотримана відповідна процедура…

не можна сказати, що банківські дані будуть розкриті в неконтрольованому й нерегламентованому обсязі…

Наразі про деталі регулювання говорити передчасно, іде міжвідомча взаємодія.

Комунікуємо з правоохоронними й податковими органами, депутатами, іншими органами влади. Ми [НБУ] чітко позиціонуємо, що банківська таємниця – фундаментальний інститут, не менш важливий за презумпцію невинуватості…»

Отже, можемо зробити висновки, що зважаючи на: фактично постійний тиск профільного комітету ВРУ, Мінфіну, ДПС та правоохоронних органів на Нацбанк з порушеного питання; готовність НБУ обговорювати процедуру та регламенти отримання доступу до банківської таємниці; процеси міжвідомчої взаємодії та комунікацій із порушеного питання, ситуація щодо отримання українськими податківцями, а через них і правоохоронними органами, може змінитися. Особливо якщо бізнес, в т.ч. численні бізнес-асоціації, будуть продовжувати пасивно спостерігати за такими процесами. Потім можливо вже буде пізно розвивати активну діяльність із захисту невід’ємного права бізнесу на суворе дотримання та захист банківської таємниці. За бізнесом вибір, як захищати свої права, свої інтереси, своє виживання в наших все складніших економічних та правничих умовах. Насамперед саме бізнес зацікавлений у збереженні банківської таємниці, тому бізнес повинен допомогти Нацбанку захистити свої власні інтереси.

Підготовлено із використанням матеріалу Журналу Forbes Ukraine.