Сьогодні, 25 лютого, Парламент проголосував за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження» (реєстр. № 12439 від 24.01.2025) та рекомендував його ВРУ до розгляду у першому читанні, основними позитивними змінами якого, у разі прийняття, можуть стати:

• чітке визначення підслідності, що дозволить більшою мірою запобігати зловживанням з боку правоохоронних органів;
• удосконалення правового статусу потерпілих;
• посилення процесуальних гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження, в т.ч. за допомогою відеофіксації обшуків, спрощення доступу до матеріалів справи, розширення можливостей оскарження дій слідчих;
• розширення прав потерпілих у кримінальному провадженні (зокрема деталізовано порядок ініціювання та здійснення тимчасового доступу до речей і документів) та закріплення додаткових гарантій участі сторони захисту у кримінальному провадженні;
• встановлення процесуальної цінності матеріальних об’єктів, що були вилучені у власників чи володільців, та базового рівня захищеності майна, яке арештовують;
• запровадження окремої ухвали слідчого судді, що дозволяє реагувати на порушення прав учасників процесу;
• встановлення 15-денного строку розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;
• встановлення граничних строків для повернення тимчасово вилученого майна та майна, арешт якого було скасовано тощо.

Якщо більш детально, то метою законопроєкта № 12439 є вирішення проблемних ситуацій, з якими стикається бізнес під час виконання правоохоронними органами покладених на них завдань, зокрема згідно пояснювальної записки, ним пропонуються зміни та доповнення доКримінального процесуального кодексу України в частині:

• вдосконалення положень, які регулюють правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні (потерпілому надається право отримувати письмову інформацію про сутність підозри та обвинувачення, збирати докази, а також негайно отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про початок досудового розслідування);
• уточнення процесуального порядку визнання матеріального об’єкта речовим доказом, зокрема щодо строків для винесення такої постанови;
• доповнення положень, які закріплюють додатки до протоколу (ними можуть бути опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені в ході тимчасового доступу до речей і документів чи обшуку);
• надання права безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису захиснику, потерпілому, його представнику чи законному представнику всіма доступними засобами;
• удосконалення положень щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження: деталізується право слідчого судді, суду під час розгляду клопотання про застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження за клопотанням сторін або за власною ініціативою допитати підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта чи дослідити будь-які речі або документи, що мають значення для вирішення клопотання; передбачається неможливість повторного розгляду такого клопотання у разі відмови у його задоволенні без нових обставин та доказів, які не розглядалися слідчим суддею, судом; визначається, що у разі неприбуття в судове засідання без поважних причин слідчого, дізнавача, прокурора, які звернулися з клопотанням про застосування заходу забезпечення, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, слідчий суддя або суд постановляє ухвалу про залишення такого клопотання без розгляду;
• доповнення переліку відомостей, які повинні зазначатись у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів, а також конкретизується порядок розгляду такого клопотання;
• уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів (за результатами доступу до речей і документів відповідним учасником кримінального провадження складається протокол, до якого додається опис вилучених копій документів і залишається володільцю копії протоколу та опису документів, які були вилучені);
• вточнення підстав припинення тимчасового вилучення майна та повернення тимчасово вилученого майна;
• доповнення переліку документів, які повинні бути додані до клопотання про арешт майна, зокрема документи, які підтверджують надання/відправлення копії клопотання про арешт майна підозрюваному, обвинуваченому, іншому власнику чи володільцю майна або його захиснику, законному представнику, представнику, цивільному позивачу;
• закріплення того, що неприбуття слідчого, дізнавача, прокурора в судове засідання без поважних причин є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає його розгляду;
• доповнення положення щодо строку дії ухвали слідчого судді, суду про арешт майна, продовження строку, скасування арешту майна (арешт майна здійснюється на підставі рішення слідчого судді, суду на строк не більше двох місяців);
• встановлення права підозрюваного, його захисника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, подати клопотання про зміну підслідності до прокурора вищого рівня (у разі виявлення під час досудового розслідування обставин, що підтверджують порушення підслідності кримінального правопорушення);
• уточнення порядку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення;
• передбачення обов’язкової участі спеціалістів у проведенні обшуку, під час якого планується відшукання електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів;
• доповнення положення щодо наслідків неприбуття сторін кримінального провадження у судове засідання для участі у розгляді слідчим суддею клопотання про проведення експертизи;
• вточнення порядку розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (участь особи, яка подала клопотання, є обов’язковою; клопотання, подане без додержання законних вимог або з порушенням правил підсудності, повертається особі, яка його подала; у разі нез’явлення у судове засідання слідчого, прокурора, належним чином повідомленого про розгляд клопотання, без поважних причин, або неповідомлення ним про причини неприбуття слідчий суддя постановляє ухвалу про залишення клопотання без розгляду);
• доповнення переліку рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України;
• доповнення переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема про відмову у скасуванні арешту майна, відмову у залученні експерта за клопотанням сторони захисту, задоволення клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами та відмова у задоволенні клопотання; додається нова стаття, яка визначає положення щодо окремої ухвали слідчого судді, суду;
• встановлення чіткого строку на повернення майна після скасування арешту (не більше 30 днів) та інші зміни.

Проте, на думку Центру протидії корупції, у запропонованій редакції законопроєкту № 12439 міститься низка ризикових пропозицій, які допомагатимуть підозрюваним та обвинуваченим у корупції уникнути арештів майна та знищити важливі докази у справі.

1) Оскільки клопотання про арешт майна до початку судового розгляду (у разі прийняття законопроєкту) має надаватися також підозрюваному та власнику майна, то на практиці це може означати, що обвинувачений отримуватиме попередження, яке зможе використати для ухилення від арешту.

2) Положення про те, що арешт на майно може накладатися лише на два місяці, і надалі кожні наступні два місяці суд має продовжувати арешт окремим рішенням (у разі прийняття законопроєкту), можуть надати фігурантам справ безмежні можливості позбуватися активів, наприклад, переписуючи їх на третіх осіб, або шляхом виведення коштів з рахунків, на які можна накласти арешт, або навіть знищувати речі, які можуть доказами у справі. Тобто продовження арешту кожні два місяці може мати непоправні наслідки і ризики, наприклад:

• можуть бути втрачені критичні докази у справі,
• активи, які підлягають конфіскації, можуть змінити власника, а отже конфіскувати їх стане неможливо.

Крім того, сама необхідність кожні два місяці продовжувати строк арешту в справах ТОП-корупції додатково навантажить суди; створить корупційні ризики та передумови для корупційних домовленостей про непродовження строку арешту і повернення майна фігурантам справи. У випадках відверто незаконного арешту майна можливість його скасування і так передбачена кодексом.

3) Необхідність інформувати захист (адвокатів) про матеріали справи і плани слідства на практиці надає стороні захисту можливості знайомитися з усіма матеріалами кримінального провадження ще до завершення слідства, тобто слідчий та прокурор змушені будуть розкривати свої плани, матеріали справи, які ще в процесі реалізації, що фактично дозволить фігурантам справ перешкодити слідству та зірвати важливі процесуальні чи слідчі дії. Ця норма, наприклад, зашкодить як у корупційних провадженнях, так і у провадженнях щодо тероризму чи державної зради.

4) Обов’язковий розгляд клопотань слідства за участі слідчого та прокурора (про доступ до речей і документів, обшуки та негласні слідчі дії) не захищає бізнес від неправомірного тиску. Коли ж правоохоронці відсутні під час такого розгляду, то наслідком може стати автоматична відмова суду без права повторного звернення, або ж подальше визнання слідчої дії незаконною.

Якщо клопотання обґрунтоване і в слідчого судді немає до нього запитань, то присутність слідчого і прокурора ніяк не впливає на суть розгляду. Натомість, відсутність правоохоронців під час такого розгляду стане процесуальною зачіпкою, яка дозволить адвокатам надалі визнавати незаконними всі зібрані докази. Важливо розуміти, що часто слідчі і прокурорі відсутні фізично під час розгляду клопотань через надмірне навантаження і неможливість бути фізично присутніми. Натомість суд і сьогодні має змогу у разі наявності питань викликати слідчого або прокурора.

Додатково нагадаємо, що 10.02.2025 Асоціація правників України також (АПУ) надала Експертний аналіз законопроєкту № 12439 від членів Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.

Підготовлено за матеріалами вебпорталів Верховної Ради України, Центру протидії корупції та Асоціації правників України