10 квітня 2025 року MIND UA оприлюднила інтерв’ю свого спеціального кореспондента Павла Харлама з Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народного депутата Данилом Гетманцевим, в якому, зокрема, були порушенні питання:

• стану виконання Національної стратегії доходів до 2030 року;
• набуття онлайн-сервісами статусу податкових агентів;
• реформи всієї системи оподаткування доходів фізичних осіб у принципі, а не тількиспрощеної системи оподаткування;
• зняття обмежень на доступ до банківської таємниці для ДПС;
• реформування й очищення податкових і митних органів, Бюро економічної безпеки (БЕБ);
• боротьби із схемами із заробітними платами;
• необхідності детінізації бізнесу та ефективність цієї боротьби;
• перегляду ставки ПДВ та використання компенсаторів відвищення ставок оподаткування;
• необхідності змін в монетарній політиці Нацбанку тощо.

Враховуючи важливість порушених питань для бізнесу, пропонуємо стислий огляд інтерв’ю із певними коментарями фахівців нашого Адвокатського об’єднання та пропонуємо ознайомитись із повним текстом інтерв’ю ТУТ та перспективами подальшого збільшення фіскального тиску на вітчизняний бізнес.

Про стан виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД):

З НСД, яка передбачає 207 індикаторів, з 85 заходів, які були заплановані на 2024 рік, своєчасно виконано 64 індикатори, 21 індикатор перенесено на 2025 рік. На 2025 рік передбачено реалізацію 74 заходів у рамках НСД, серед яких найважливішими є законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, одержані через цифрові платформи; імплементація положень директиви ATAD щодо протидії ухиленню від сплати податку на прибуток; доопрацювання системи є-аудиту (станом на зараз вже є прострочення виконання цього завдання); подальше вдосконалення механізму управління податковими ризиками та повноцінний запуск електронної акцизної марки.

Коментарі: Отже, кожний четвертий захід НСД вже за наслідками першого року не виконано у встановлений термін, що безумовно вплине не хід виконання заходів 2025 – 2030 років. Також звертаємо увагу, що НСД, яка передбачає численні зміни до чинного законодавства, затверджена розпорядженням уряду, однак не схвалена Парламентом, який є основним законодавчим органом нашої держави і прийматиме остаточні рішення щодо прийняття (не прийняття) відповідних законопроєктів та їх кінцевої редакції. І таке несхвалення безумовно матиме істотні негативні наслідки для забезпечення реалізації значної кількості індикаторів НСД в наступні роки. Не виконання минулого року кожного четвертого завдання може бути тільки початком такого негативного процесу та призвести до не виконання або лише до формального (для «галочки») виконання значної кількості індикаторів НСД 2025 та наступних років.

Більшість із вказаних ініціатив 2025 року пов’язані із цифровізацією діяльності податкових органів, що просто відповідає загальносвітовім тенденціям цифровізації сервісів та діяльності як у бізнесі, так і в органах державної влади. Цікавим буде чи призведе в самі найближчі місяці та роки цифровізація сервісів та діяльності органів ДПС до реального скорочення чисельності податківців. Але вже можливо стверджувати, що цифровізація сервісів та діяльності органів ДПС веде не до спрощення ведення діяльності платників податків та зниження рівня адміністрування ними податків, а до подальшого все важчого фіскального тиску.

Про те, що онлайн-сервіси стануть податковими агентами

Згідно з чинним податковим законодавством, усі такі виконавці та підрядники, які діють (надають послуги) через електронні платформи (таксисти, кур’єри, пошук підрядників і різних спеціалістів тощо), які зареєстровані на цих платформах, самостійно повинні декларувати свої доходи та сплачувати з них податки – 18% ПДФО та 5% військового збору. Цього практично ніхто не робить, тому Мінфін розробив та оприлюднивзаконопроєкт, який передбачає знижену ставку для таких доходів, а також успадкує європейську практику регулювання діяльності подібних платформ. А саме: вони утримуватимуть ПДФО за ставкою 5% та 5% військового збору з доходу самозайнятих осіб і звітуватимуть про це ДПС. Тобто онлайн-сервіси стануть податковими агентами, незалежно від того, зареєстровані вони в Україні чи за її межами. Данило Гетманцев зпрогнозував, що в найближчі три-чотири місяці відповідний законопроєкт буде ухвалено Парламентом. За попередніми оцінками, державний бюджет зможе додатково отримувати до 10 млрд грн на рік після того, як цифрові платформи дістануть статус податкових агентів.

Коментар: Визнання онлайн-сервісів (цифрових платформ) податковими агентами є загальносвітовим трендом, до якого Україна намагається приєднатися.

Про велику реформу всієї системи оподаткування доходів фізичних осіб у принципі, а не тільки спрощеної системи оподаткування

НСД передбачає:

зміни, які пов’язані з єдиним податком, – мова про вилучення зі спрощеної системи великого бізнесу, впровадження широкої шкали ставок і повну фіскалізацію для всіх підприємців (використання РРО);

перехід на прогресивну шкалу ПДФО.

Але все це буде після війни. До скасування воєнного стану жодних кардинальних кроків щодо спрощеної системи оподаткування (ССО) робиться не буде. Але якщо бізнес планує свій розвиток на кілька років уперед, то Данило Гетманцев рекомендував тим компаніям, що використовують єдиний податок як якусь лазівку, вже сьогодні задуматися про міграцію на загальну систему зі сплатою податку на прибуток.

Судження, що дроблення на ФОПів і використання єдиного податку – «законна» схема обходу податкового законодавства, – є помилковим. Насправді це порушення, яке за певних умов може бути кваліфіковане як злочин.

Коментар: Фіскалізація та фіскальний тиск посилюється і межу цьому процесу може поставити лише бізнес. З таких інтерв’ю ми бачимо, що влада цей процес збирається тільки посилювати і подовжувати.

Про зняття обмежень на доступ до банківської таємниці для ДПС

Розширення доступу ДПС до інформації про банківські рахунки платників податків передбачено в НСД і в майбутньому це буде зроблено. Але будь-які кроки в цьому напрямку будуть можливі за умови реформування ДПС та відновлення довіри до податкової.

Коментар: Керівник профільного Комітету ВРУ робить постійні зусилля спрямовані на зняття обмежень на доступ до банківської таємниці для ДПС (і не тільки для ДПС). І зупинятись в цих зусиллях, як бачимо, не збирається. Поки що Нацбанк частково стримує ці зусилля, але чи на довго вистачить волі керівництва НБУ. Бізнес вже сьогодні, а ліпше ще декілька років тому, не має ігнорувати це питання, якщо бажає щоб інститут банківської таємниці в Україні не був зруйнований.

Про реформування й очищення податкових і митних органів, Бюро економічної безпеки (БЕБ)

З відбором кандидатів на посаду директора БЕБ проблем немає: конкурс іде і зараз із 40 претендентів залишилося 16. Керівник профільного комітету ВРУ припускає, що до червня-липня керівника БЕБ буде призначено, але зовсім не розуміє, що відбувається з конкурсом із відбору голови Держмитслужби, який фактично заблокований Кабміном.

Коментар: Дуже показово що про перезавантаження ДПС Д. Гетманцев відповіді на надав. Питання перезавантаження ДПС посилено ігнорується і ВРУ, і КМУ. При цьому, вище в цьому інтерв’ю, і в НСД йдеться про те, що відновлення довіри до податкової [читай – ефективне перезавантаження ДПС], є обов’язковою умовою успішності значної кількості подальших законодавчих змін та виконання різноманітних індикаторів НСД. Така алогічність дій профільного комітету ВРУ, Мінфіну та Кабміну викликає цілий ряд питань щодо наявності в них реального бажання та спроможності реформувати ДПС.

Про боротьбу із схемами із заробітними платами

У січні Парламент не зміг ухвалити законопроєкт №5054-1, норми якого обмежують відносини між підприємцями на єдиному податку та юрособами для того, щоб припинити мінімізацію зарплатних податків.

Взагалі втрати державного бюджету від схем із зарплатами за експертними приблизними оцінками можуть сягати 120–150 млрд грн, які щороку недоотримується через зарплати «у конвертах». Однак ухилення від оподаткування зарплат лежить не тільки у площині недоотримання єдиного податку чи ПДФО, адже компанії, використовуючи такі схеми, ухиляються також від сплати ПДВ та податку на прибуток.

Коментар: Безумовно зарплати «у конвертах» в ідеалі мають бути ліквідовані повністю. Але цікаво, що Д. Гетманцев ніколи не згадує, що високий рівень оподаткування зарплат та постійне посилення фіскального тиску є одними із передумов використання зарплат «у конвертах».

Про детінізацію бізнесу та її ефективність

У 2024 році державний бюджет одержав $2,5 млрд (понад 100 млрд грн) завдяки детінізації бізнесу зусиллями податківців. Очікування на 2025 рік– це ще плюс $4 млрд від податківців (близько 170 млрд грн).

Основні можливості у збільшенні надходжень від детінізації існують в боротьбі з контрабандою та зі зловживаннями в торгівлі. Наприклад, «тінь» на ринку тютюнової продукції за 2024 рік скоротилася з 25% до 12,6%, виробництво спирту у 2024 році проти 2021 року зросло втричі. Але відповідно до дослідження Kantar, за I квартал 2025 року знову зафіксовано зростання «тіні» у тютюновій галузі до 14,1%. ДПС разом із БЕБ повинні вжити невідкладних заходів аби терміново виправити ситуацію.

Коментар: При вказанні будь-яких показників щодо обсягів/частки «тіньової» економіки нашої держави та успіхів боротьби з нею хотілось би мати не тільки загальні показники таких досліджень, але і повний доступ до їх методології, використаних показників та здійснених розрахунків. Без такого доступу будь-які із вищенаведених показників повної довіри викликати не можуть.

Про перегляд ставки ПДВ та компенсатори

Починаючи з 2026 року, для України дедалі гострішим стає питання фінансування дефіциту держбюджету. Скорочення міжнародної підтримки у 2026 році неминуче й першочергове завдання – шукати компенсатори. Нам потрібно «вичавити» все з детінізації, яка здатна принести держбюджету ще 420–450 млрд грн на рік, і докласти зусиль для прискорення зростання ВВП, для чого економічний блок Кабміну має розробляти, приймати та реалізовувати відповідні програми. Також необхідно:

• приділяти увагу дерегуляції і дебюрократизації;
• стимулювати надходження прямих іноземних інвестицій, обсяг яких 2024 року скоротився на 25%, і тенденція до їх зменшення триває у 2025-му;
• працювати над здешевленням кредитних (позикових) ресурсів для бізнесу та нарощувати обсяги приватизації держмайна;
• скорочувати неефективні державні видатки.
• використовувати потенціал ОВДП, за допомогою яких можна залучити кошти до держбюджету, у тому числі за участю банківського сектора, який має гроші та ліквідність на купівлю облігацій.

Лише після того, як усі ці резерви буде вичерпано, а потреби держбюджету не будуть повністю закриті, ми зможемо обговорювати варіанти перегляду податків. У 2025 році підвищення ставки ПДВ розглядатися точно не буде.

Коментар: Дуже сподіваємось, що твердження щодо використання всіх резервів відповідатиме дійсності в розрізі всіх наведених Головою профільного Комітету ВРУ компенсаторів, а не стане черговим «лозунгом» висловленим в ході чергового інтерв’ю.

Про необхідність змін в монетарній політиці Нацбанку

«Нацбанку в екстраординарних умовах повномасштабної війни слід знайти баланс у підходах до монетарної політики, щоб вона однаково забезпечувала стримування інфляції та фінансову стабільність і при цьому не пригнічувала зростання ВВП та не гальмувала кредитування.

НБУ варто зрозуміти, що він не існує у вакуумі, і замість того, щоб генерувати такі ідеї, як заміна копійок на «шаг», спрямувати свій ентузіазм на відновлення ринку кредитування, угамування інфляції та на роботу з непрацюючими кредитами.

Проникнення кредитів в економіку – на вкрай низькому рівні: до кінця 2024 року воно досягло 14,6% ВВП, це історичний мінімум. Підвищення облікової ставки ще більше погіршить ситуацію з кредитуванням, оскільки вартість позикових гривневих ресурсів лише зросте. Наприклад, за перші два місяці 2025 року середня ставка за новими гривневими кредитами для бізнесу зросла з 14,8% до 16%. Тому насправді кредитний ринок у масштабах економіки продовжує стискатися, що може призвести до стагнації та навіть до скорочення ВВП.

Нацбанку разом із Кабміном потрібно сконцентрувати зусилля на кількох напрямках:

• розвитку субсидованих пільгових програм кредитування (не лише «5-7-9%»),
• розширення фінансування малого та середнього бізнесу на деокупованих територіях,
• нарощування кредитної підтримки тимчасово переміщених осіб, у т. ч. на реконструкцію пошкодженого й зруйнованого житла,
• залучення міжнародних фінансових установ для ширшої реалізації програм кредитування українського бізнесу, але для цього необхідно нарешті створити та запустити повноцінний механізм страхування військових ризиків.

Підготовлено із використанням матеріалів MIND UA та Павла Харламова