• Щодо відповідності наданих документів вимогам абз. третього п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та не включення (включення) операцій з нерезидентом до переліку контрольованих операцій за 2021 – 2023 роки

Якщо нерезидент, ОПФ якого включена до постанови КМУ від 04.07.2017 № 480 (далі – Перелік № 480), сплачує ППП у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа у відповідній ОПФ, такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні. Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи.

ПКУ не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати нерезидентом ППП, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого та перекладеного відповідно до законодавства України. Зазначений документ, одержаний від контрагента – нерезидента, зберігається у платника податку на прибуток підприємств і має бути наданий на відповідні запити контролюючого органу (п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 та ст. 85 ПКУ).

У даному випадку надані платником податку до запиту документи не перекладені відповідно до законодавства України, не містять період, за який видані, а отже по ним неможливо ідентифікувати сплату нерезидентом податку.

Докладніше в ІПК від 01.08.2024 №3959/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо заповнення окремих граф (6.1, 10 та 15) повідомлення про участь у МГК з огляду на зміни, внесені наказом Мінфіну від 09.02.2024 № 58

Платник податків у 2023 році був учасником МГК, розмір сукупного доходу якої за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 750 млн євро, та неуповноважений материнською компанією МГК на подання звіту у розрізі країн МГК (далі – Звіт CbC) до контролюючого органу, а сама МГК не зобов’язана подавати Звіт CbC відповідно до пп. 39.4.10 та 39.4.10-1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Щодо графи 6.1 Повідомлення.

У разі якщо законодавство іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії не передбачає вимоги щодо подання звітів CbC для цілей автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, у Повідомленні зазначається також інформація про те, що материнська компанія МГК не зобов’язана подавати звіт CbC.

Відповідно до абз. дев’ятого п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо більше ніж один учасник МГК є платником податків – резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абз. п’ятим–сьомим цього ж підпункту, МГК може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання звіту CbC, який, в свою чергу, зобов’язаний про таке призначення повідомити ДПС України.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку складання Повідомлення передбачено, що у графі 6 проставляється один із двох кодів, які повідомляють про статус платника податків, який подає Повідомлення, щодо його належності до МГК: UNC101 – платник податків, який здійснив контрольовані операції, входить до складу МГК; UNC102 – платник податків, який здійснив контрольовані операції, не входить до складу МГК.

У графі 6.1 Повідомлення зазначається дата отримання інформації про своє призначення уповноваженим учасником МГК або дата втрати такого статусу. Якщо платник податків є учасником відповідної МГК, у звітному році здійснював КО, але не уповноважений МГК на подання звіту CbC, у графі 6 Повідомлення зазначається код «UNC101», а графа 6.1 Повідомлення не заповнюється.

У разі зазначення коду «UNC102» графи 7.1-11 та розділи I, II основної частини Повідомлення не заповнюються, а у графі 12, за потреби, можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на платника податків визначення «учасник міжнародної групи компаній».

Щодо граф 10 та 15 Повідомлення.

Якщо платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК, і відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається, при складанні Повідомлення у графі 10 заповнює код «CBC709», у графі 11.1 – код «UNC901» або код «UNC902» (залежно від суми сукупного доходу), у графі 15 – код «CBC809».

Відповідно до вимог п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати Звіт CbC, за умови, що відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається.

Разом з тим, платник податків подає Звіт CbC у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухобліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Платник податків – резидент України, який належить до МГК, може бути звільнений від подання Звіту CbC, якщо одночасно будуть виконані умови, визначені п.п. 39.4.10-1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Щодо заповнення у графі 15 коду «CBC805» (звіт CbC не подається, оскільки сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро), ДПС України в ІПК зазначила, що вказаний код може бути застосований за умови, що платник податків є материнською компанією МГК (заповнюється код «CBC701» у графі 10) та його сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 750 млн євро (заповнюється код «UNC901» або код «UNC902» залежно від суми сукупного доходу у графі 11.1) відповідно до розділу ІІ Порядку складання Повідомлення.

Докладніше в ІПК від 08.08.2024 №4022/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо наявності (відсутності) обов’язку подання у 2024 році Звіту CbC платником податків, який є дочірньою компанією Австрійської компанії та входить до МГК, сукупний обсяг консолідованого доходу якої перевищує еквівалент 750 млн євро, та не уповноважений материнською компанією на подання Звіту CbC до контролюючого органу.

Враховуючи положення Багатосторонньої угоди CbC та п.п. 14.1.10-3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (щодо угоди QCAA для цілей ст. 39 ПКУ), у разі якщо платник податків не є материнською компанією МГК, а материнська компанія групи не уповноважила платника податків – резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу, враховуючи той факт, що відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року (станом на 31.12.2023) не набула чинності, подання Звіту CbC у 2024 році за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року від платника податків не вимагається.

Докладніше в ІПК від 13.08.2024 №4057/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо включення до обсягу господарських операцій з контрагентом для цілей ТЦ операційних курсових різниць та особливостей відображення курсових різниць у Звіті про КО (графи 5 «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом» та 20 «Загальна вартість операції (за вирахуванням непрямих податків)».

Окремого порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей ТЦ ПКУ не встановлено. В той же час, для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи, який і для цілей ТЦ включає дохід від операційних курсових різниць.

Враховуючи положення пунктів 4, 5, 7 та 8 НП(С)БО 21 та в зв’язку з тим, що визнані від зміни курсу іноземної валюти доходи або витрати не відповідають суті господарської операції, визначеної п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, операційні курсові різниці не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій платника податків із контрагентом для цілей ТЦ та у графі 20 додатку до Звіту про КО «Відомості про контрольовані операції» не відображаються.

Докладніше в ІПК від 21.08.2024 №4158/ІПК/26-15-23-01-08.

• Щодо особливостей заповнення граф 19.1, 16, 17 та 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО за 2023 рік при наданні нерезиденту послуги у валюті, за яку було отримано аванс у валюті на початку звітного місяця.

В графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з виконаних робіт у бухобліку.

При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її отримання постачальник не відображає доходи від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею. Такі доходи відображатимуться в момент підписання акту виконаних робіт та передання результатів робіт замовнику, але за офіційним курсом НБУ гривні до іноземної валюти на дату отримання попередньої оплати. При надходженні декількох авансів дохід визначається із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату отримання кожного з них.

Отже, якщо оплата здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО ДПС України рекомендувало зазначати середній показник курсу валюти по відповідній КО. Наприклад: отримана передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол. США по курсу на дату виконання робіт 41 грн за 1 дол. США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку 12200 грн (4000 (100х40) + 8200 (200х41)). Середній показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12200/300).

Щодо відображення інформації у графах 16 та 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО у разі безоплатної передачі нерезиденту обладнання.

Операція з безоплатного надання обладнання нерезиденту визнається контрольованою за умови, якщо вона здійснюється з нерезидентами, визначеними у п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, та відповідно до п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ повинна відображатись у Звіті про КО.

Платник податків у разі безоплатної передачі обладнання нерезиденту при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначає, зокрема:

• у графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті договору/контракту)» – проставляється «0»;
• у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн.)» – загальну вартість безоплатно переданого обладнання у гривнях, за якою це обладнання відображалось в бухобліку платника податків (тобто списану собівартість продукції).

При цьому, у разі застосування платником податків під час здійснення КО-ій умов, що не відповідають ПВР, та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Щодо відображення в графах 16 та 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО обладнання тимчасово отриманого у користування від нерезидента та повернення нерезиденту цього тимчасово отриманого обладнання (операції оформлені як тимчасовий ввіз з вивозом тимчасово ввезеного обладнання).

Враховуючи, що, згідно інформації заявника, обладнання оформлено в митному режимі тимчасового ввезення, право власності на такий актив у вигляді основних засобів не переходить до платника податків, вказане обладнання буде враховуватись на позабалансовому рахунку платника податків та не матиме вплив на об’єкт оподаткування ППП. А отже операція з тимчасового отримання обладнання у користування від нерезидента (для виконання умов договору з нерезидентом) та повернення нерезиденту цього тимчасово отриманого обладнання не є контрольованою та відповідно не підлягає відображенню у Звіті про КО.

Докладніше в ІПК від 22.08.2024 №4175/ІПК/99-00-21-02-03 та ІПК від 27.08.2024 №4215/ІПК/99-00-21-02-03.

• Щодо особливостей подання уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 р., півріччя 2016 р., три квартали 2016 р., 2016 р. та 1 квартал 2017 р., щоб відкоригувати об’єкт оподаткування та нарахувати податкові зобов’язання, які були сплачені.

В липні 2024 р. Товариство, у відповідно до вимог п.п. 39.5.4.1 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, самостійно провело коригування ціни КО та сум податкових зобов’язань за 2015 р., розраховувавши свої податкові зобов’язання відповідно до максимального значення діапазону рентабельності. Також була подана уточнююча декларація з ППП за 2015 р. разом з Додатком ТЦ. У 2015 р. Товариство мало від’ємний об’єкт оподаткування. При подачі уточнюючої декларації з ППП за 2015 рік об’єкт оподаткування зменшився але залишився від’ємним.

Платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань з ППП за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету; розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до: максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була вище максимального значення такого діапазону; та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була нижче мінімального значення такого діапазону. Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни КО, за результатами якого розрахована ціна відповідає ПВР, навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення КО. Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Платник податків протягом 2555 днів від граничного строку подання декларації за звітний (податковий) період, що уточнюється, може подати тільки уточнюючу податкову декларацію з ППП, яка містить відмітку «ТЦ» в рядку «Наявність додатків» та в складі пакету має додаток ТЦ.

З метою виконання платником податків податкового обов’язку йому необхідно обрахувати показники декларації з ППП з урахуванням зменшення суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке виникло через здійснення самостійного коригування ціни КО за 2015 рік та подати уточнюючі декларації з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (із врахуванням положень п. 52-2 та п.п.  69.9 п. 69 підроз. 10 роз. XX ПКУ про призупинення відповідного граничного строку) за всі наступні звітні (податкові) періоди (роки).

До таких уточнюючих декларацій платнику податків необхідно подати доповнення із розшифровкою обрахованих уточнених показників у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з ППП та відповідних рядків Податкової декларації з ППП за результатами зменшення суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування ППП, на зміну яких вплинув такий обрахунок. Таке доповнення подається із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці Податкової декларації з ППП з поясненням мотивів його подання.

Докладніше в ІПК від 27.08.2024 №4208/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК.

• Щодо особливостей визначення та права на застосування як звичайної ціни, яка склалася за результатами аукціонів (публічних торгів) з продажу лісоматеріалів, обов’язковість проведення яких передбачено постановою КМУ від 30.12.2021 № 1433; а також наявності (відсутності) у платника податків права визнавати такі господарські операції такими, що відповідають ПВР.

Платник податків здійснює продаж лісоматеріалів суб’єктам господарювання у відповідності до вимог Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані ринки» (далі – Закон № 3480), Закону України від 10.12.2001 № 1956-XII «Про товарні біржі» (далі – Закон № 1956) та постанови КМУ від 30.12.2021 № 1433 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках».

Враховуючі визначення терміну «звичайна ціна» згідно п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, терміну «біржовий курс (ринкова ціна біржового товару)» – згідно п. 4 частини першої ст. 2 Закону № 1956, терміну «продукція» – згідно п. 11 частини першої ст. 2 Закону № 1956, а також вимоги Постанови № 1433, згідно з якою деревина (лісоматеріали) належить до видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках звичайною ціною є ціна, яка склалася за результатами аукціонів (публічних торгів) з продажу деревини (лісоматеріалів), обов’язковість проведення яких передбачено част. 5 ст. 5 Закону № 3480.

П.п. 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлені умови визнання господарських операцій такими, що відповідають ПВР, із врахуванням яких, господарські операції, які проведені за умовами  аукціонів (публічних торгів), обов’язковість проведення яких передбачено част. 5 ст. 5 Закону № 3480, відповідають ПВР.

Докладніше в ІПК від 27.08.2024 №4214/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо необхідності легалізації довідки про статус податкового резидента ФРН, ОПФ якого включена до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480.

Заявник у своєму зверненні згадав позицію, висловлену контролюючим органом ще 2017 року в ІПК від 03.11.2017 № 2511/6/99-99-01-02-02-15/ІПК, в якій зазначено, що згідно з домовленостями, досягнутими між Мінфіном України та Мінфіном ФРН (Протокол зустрічі від 12.03.1998), для резидентів Німеччини встановлений особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового президентства, згідно з яким така довідка видається податковими інспекціями федеральних земель в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФРН і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.

Проте, в 2024 році, в ІПК від 20.06.2024 № 3350/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК, ДПС України з урахуванням роз’яснень Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Мінфіну від 14.05.2021 № 266 (далі – УПК № 266), та вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ зазначила, що надана до запиту платником податків Довідка щодо оподаткування (Bescheinigung in Steuersachen), яка видана податковою службою Finanzamt Köln-Parz округу Regierungsbezirk Köln, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН, у розділі «В» Angaben zu den steuerlichen Verhältnissen (Інформація про податкові обставини) не легалізована належним чином.

Отже, довідка для цілей забезпечення виконання вимог абз. сьомого п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2. ст. 39 ПКУ в частині підтвердження сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) має бути оформлена з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, а саме видана компетентним (уповноваженим) органом ФРН за формою, затвердженою згідно із законодавством ФРН і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

За інформацією Федерального Міністерства фінансів Німеччини (www.bundesfinanzministerium.de), на теперішній час довідка, що підтверджує статус податкового резидентства ФРН видається всіма федеральними Землями за єдиною формою (034450), яка є іншою ніж та, що була предметом зазначених домовленостей, і, відповідно, наразі ці домовленості не діють.

В подальшому Мінфіном надано роз’яснення щодо податків у ФРН, які можна вважати або які є ідентичними ППП, для цілей застосування п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, з урахуванням яких німецькі підприємства оподатковуються такими податками: податком на прибуток підприємств (далі – ППП) (Körperschaftsteuer) (https://www.gesetze-iminternet.de/kstg_1977/index.html) та торговим / промисловим податком (Gewerbesteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/gewstg/index.html). ППП (Körperschaftsteuer) є загальнодержавним корпоративним податком, тоді як торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer) є податком, який стягується на місцевому (муніципальному) рівні.

З огляду на вищезазначене, ППП (Körperschaftsteuer) є аналогом ППП в Україні та корпоративним податком для цілей застосування п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, тоді як торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer) – ні.

Докладніше в ІПК від 30.08.2024 №4271/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.