ENG
ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: огляд ІПК за листопад 2024 року

Дата публікації:

30.12.2024
  • Щодо особливостей заповнення фінансових показників звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – МГК та Звіт CbC відповідно), а саме граф 13-18, 20 Додатку 1 «Окремі звіти у розрізі країн» Звіту CbC, а також наявності (відсутності) необхідності платнику податків, який є материнською компанією по відношенню до дочірнього підприємства зареєстрованого в м. Варшаві (Польща), подавати Звіт CbC за 2023∙рік до податкових органів Польщі.

Платник податків є материнською компанією по відношенню до інших учасників МГК, зокрема до дочірнього підприємства, що зареєстроване в м. Варшава (Польща) та з 30.06.2023 входить до складу учасників МГК, складає звіт про фінансові результати та баланс в тисячах гривень.

Форма Звіту CbC та Порядок його заповнення, затверджені наказом Мінфіну від 14.12.2020 № 764 (зі змінами; далі – Порядок № 764).

Відповідно до Порядку № 764 у графі 12 зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності материнською компанією МГК. Для цього застосовується тризначний літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34. Всі показники граф 13 – 18 та 20 мають бути вказані у валюті, зазначеній у графі 12, із дотриманням вимог пункту 12 розділу I Порядку (пункт 2 Розділу I розділу ІІІ Порядку № 764).

Фінансові показники Звіту CbC вказуються у валюті, у якій материнська компанія МГК заповнює консолідовану фінзвітність, у вартісному вираженні, в повних одиницях, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, без десяткових знаків. Негативні значення відображають, зазначаючи перед сумою знак «-» (пункт 13 розділу І Порядку № 764).

Перерахунок валюти звітності учасників МГК, відмінної від валюти звітності материнської компанії МГК, здійснюється за середнім обмінним курсом за звітний рік.

Отже, якщо платник податків, який є материнською компанією МГК, валютою звітності для складання консолідованої фінзвітності якої визначена українська гривня, такий платник податків показники граф 13–18 та 20 Додатку 1 «Окремі звіти у розрізі країн» Звіту CbCзаповнює в гривнях, в повних одиницях, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, без десяткових знаків із дотриманням вимог пункту 12 розділу I Порядку № 764.

Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (ратифікована ВРУ) передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між Компетентними органами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (або Багатостороння угода CbC) набрала чинності 04.07.2024, то першим звітним періодом для здійснення обміну Звітами CbC буде фінансовий рік, який розпочинається у період з 01.01.2024 до 31.12.2024.

Польща входить до переліку країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, та за інформацією, оприлюдненою на вебсайті ОЕСР входить до переліку підписантів (сторін) Багатосторонньої угоди CbC із датою її підписання 27.01.2016 (https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf).

З вимогами до звітності у розрізі країн, а також щодо повідомлень щодо звітності у розрізі країн можна ознайомитись на вебсайті ОЕСР за посиланнями:

https://web-archive.oecd.org/temp/2022-09-12/422190-country-specific-information-on-country-by-country-reporting-implementation.htm#cbcrequirements;

https://web-archive.oecd.org/temp/2022-09-12/422190-country-specific-information-on-country-by-country-reporting-implementation.htm#notification.

Подання Звіту CbC за 2023∙рік до податкових органів Республіки Польща платником податків, який є материнською компанією по відношенню до дочірнього підприємства у Польщі, слід здійснювати з урахуванням зазначених вище вимог ОЕСР та вимог польського законодавства.

Докладніше в ІПК від 01.11.2024 № 5102/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо деяких питань оподаткування доходу нерезидентів, а саме:

в який момент часу у товариства виникає зобов’язання нарахувати та отримати податок на доходи нерезидентів щодо процентів за позикою: в момент, коли несплачені вчасно проценти стають базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка» (третій абз. п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) чи під час виплати (перерахування) процентів позикодавцю (перший абз. п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ)?

Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та уклало договір грошового рахунку, який в т. ч. передбачає можливість отримання позики, з товариством, що є пов’язаною особою, держава реєстрації якого Німеччина (організаційно-правова форма KGaA – Kommandit Gesellschaft auf Aktien).

Згідно з умовами договору проценти нараховуються лише на ті позиції, які підлягають оплаті. На незакриті позиції проценти нараховуються після настання строку платежу 15 числа наступного місяця. Якщо за користування позикою нараховані проценти не сплачені у визначений строк, то на суми таких нарахованих процентів нараховуються додаткові проценти.

П.п. 14.1.267, п.п. 14.1.258 та 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надані визначення термінів «позика», «фінансовий кредит» та «проценти» для цілей ПКУ.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів регулюються п. 141.4 ст. 141 ПКУ, згідно з положеннями якого податок на доходи нерезидента сплачується одночасно із виплатою доходу нерезиденту у вигляді процентів за позику, незалежно від періоду нарахування. При цьому, у разі якщо дохід нерезидента у вигляді процентів сплачується у будь-якій формі, відмінній від грошової, або податок не був утриманий під час їх сплати, то в такому випадку податок на доходи нерезидента розраховується, виходячи із формули відповідно до абзацу третього п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Водночас оподаткування операцій з нарахування процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами, здійснюється відповідно до положень п.п. 140.1-140.3 ст. 140 ПКУ, якими передбачено різниці для коригування фінрезультату до оподаткування.

Крім того, на виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 КМУ було прийнято постанову від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік № 480), до якого включено ОПФ резидента Федеративної Республіки Німеччина KGaA.

Отже, операції з нарахування процентів за надану позику резидентом ФРН з ОПФ KGaAможуть підпадати під визначення контрольованих відповідно до п.п. «а» та «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у разі досягнення вартісних критеріїв, та виникати різниці згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 01.11.2024 № 5103/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

  • Щодо особливостей подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі Повідомлення та МГК відповідно), коли платником податків було подано Повідомлення за звітний період 2023 року, яке зареєстровано, однак у квитанції № 2 зазначено про виявлені помилки заповнення графи 22.2 Повідомлення, а саме «повинна використовуватися тільки латиниця». Чи вважається дане Повідомлення прийнятим? Чи будуть якісь наслідки (санкції) для платника податків у зв’язку із вищезгаданою помилкою?

Форма Повідомлення та Порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 31.12.2020 № 839 (із змінами) (далі – Порядок № 839).

Відповідно до п. 25 розділу ІІ Порядку № 839 графа 22 дозволяє зазначати інформацію щодо адреси материнської компанії МГК у текстовому форматі українською мовою у довільній формі. Цю графу слід заповнювати лише у разі, якщо дані про адресу материнської компанії МГК неможливо представити у фіксованій формі. Всі доступні дані про адресу материнської компанії МГК мають бути представлені в кілька рядків. Символи пробілу, косої риски або повернення каретки використовуються як роздільник між частинами адреси. Графа 22.2 призначена для заповнення інформації, зазначеної у графі 22.1 у перекладі на англійську мову.

Отже, відповідно до Порядку № 839 у платника податків відсутній обов’язок щодо зазначення інформації про адреси материнської компанії МГК у графі 22 Повідомлення.

Пункт 25 розділу ІІ Порядку № 839 визначає допустимі роздільники між частинами адреси, які можуть використовуватися при заповнені графи 22 Повідомлення. При цьому використання роздільника між частинами адреси, який не визначений у пункті 25 розділу ІІ Порядку № 839, не впливає на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників МГК, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної МГК, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн МГК.

Згідно з п. 11 розділу І Порядку № 839 у разі якщо платник податків виявив, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати: нове Повідомлення (Повідомлення з позначкою «звітне нове») – до граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період; уточнююче Повідомлення (Повідомлення з позначкою «уточнюючий») – після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.

Відповідно до п. 120.5. ст. 120 ПКУ надання недостовірної інформації, зокрема в Повідомленні тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації в Повідомленні. Сплата таких штрафів не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого Повідомлення.

Штраф, передбачений п. 120.5. ст. 120 ПКУ, не застосовується, якщо платник податків подав Повідомлення з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників МГК, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної МГК, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн МГК, і такий платник виправив помилки шляхом подання уточнюючого Повідомлення самостійно та/або звіту у розрізі МГК самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі МГК.

Відповідно до другого абз. п. 9 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557 (із змінами), враховуючи дані квитанції № 2, Повідомлення, подане платником податків є прийнятим і зареєстрованим.

Докладніше в ІПК від 04.11.2024 № 5109/ІПК/99-00-23-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення графи 15 Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення та МГК відповідно), коли в графі 10 Повідомлення зазначається код «СВС709» (платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту у розрізі країн МГК (Звіту CbC) до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК).

Який саме код потрібно вказувати у графі 15 Повідомлення про участь у МГК, якщо:

Платник податків не є материнською компанією МГК;

Платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту у розрізі країн МГК до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК;

Сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро, але є меншим за еквівалент 750 млн євро;

Звіт у розрізі країн МГК не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро)?

Нерезидентом, який є платником податку на прибуток підприємств та здійснює в Україні діяльність через постійне представництво, до контролюючого органу було подано Повідомлення з наступними зазначеннями:

у графі 10 зазначено код «СВС709»;

у графі 11 зазначено код «UNC902»;

у графі 15 зазначено код «СВС805».

Дане повідомлення було прийнято контролюючим органом, але з виявленими помилками: «Помилка щодо заповнення графи 15 або 10, 11.1 – неможливо заповнювати у графі 10 код «СВС709» одночасно з кодом «СВС801», «СВС802» або «СВС805» у графі 15, якщо графа 11.1 дорівнює «UNC901» або «UNC902».

Враховуючи факт прийняття першого (звітного) Повідомлення з помилками, Нерезидентом прийнято рішення подати нове звітне Повідомлення, в якому вказати у графі 15 код «СВС809».

Форма та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Мінфіну від 31.12.200 № 839 (із змінами) (далі – Наказ № 839).

Згідно з п. 9 розділу ІІ Наказу № 839 у графі 10 зазначається код, який відповідає ролі платника податків у поданні звіту в розрізі країн МГК (далі – Звіт). Код зазначається залежно від обставин, визначених п.п. 39.4.10 п. 39.4. ст. 39 ПКУ.

Відповідно до положень п. 17 розділу ІІ Наказу № 839 у графі 15 зазначається інформація про статус подання Звіту МГК. Для цього застосовується одне із можливих значень, а саме:

– «CBC801» – звіт подає кінцева материнська компанія;

– «CBC802» – звіт подає уповноважений учасник МГК, в т. ч. – резидент України. У цьому разі у розділі II Повідомлення зазначається інформація щодо уповноваженого учасника МГК;

– «CBC805» – звіт не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро);

– «CBC809» – звіт подає учасник МГК в Україні, оскільки виконується одна з умов згідно з абзацами п’ятим-сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Разом з тим, відповідно до п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платник податків подає Звіт CbCу разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Наказу № 839 наводиться інформація щодо сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному, в розрізі відповідних інтервалів сум шляхом зазначення одного із кодів в графі 11.1.

Таким чином, якщо платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК, і відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту від такої МГК не вимагається, то при складанні Повідомлення: у графі 10 він заповнює код «CBC709», у графі 11.1 – код «UNC901», у графі 15 – код «CBC809».

Щодо заповнення у графі 15 коду «CBC805» (Звіт не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро)), ДПС зазначило, що вказаний код може бути застосований за умови, що платник податків є материнською компанією МГК (заповнюється код «CBC701» у графі 10) та його сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 750 млн євро (заповнюється код «UNC901» або код «UNC902» залежно від суми сукупного доходу у графі 11.1).

Докладніше в ІПК від 05.11.2024 № 5137/ІПК/26-15-23-01-08 ГУ ДПС у м. Києві.

  • Щодо особливостей визначення операції з продажу частки у статутному капіталі підприємства резиденту Кіпра контрольованою, а також необхідності коригування фінрезультату до оподаткування за підсумками цієї операції.

Платник податків є єдиним учасником іншого підприємства (далі – підприємство). Між платником податків та резидентом Республіки Кіпр (далі – нерезидент) укладений договір купівлі – продажу частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 100 відс. за ціною, 3,5 млн грн. (Як зазначив платник податків у зверненні, копія договору та довідка щодо структури знаходяться в додатку до звернення, проте, заявлені додатки до звернення відсутні, про що складено акт від 03.10.2024 № 74/1).

У разі якщо операції з нерезидентом, держава реєстрації якого включена до Переліку № 1045 (Кіпр – включено), не підпадають під визначення контрольованих то платник податків повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на 30 відс. вартості реалізованої на адресу нерезидента частки у статутному капіталі згідно з вимогами п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ або підтвердити суму таких доходів за цінами, визначеними за ПВР відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, без подання звіту. Таке коригування (збільшення) фінрезультату до оподаткування необхідно зробити за підсумками податкового (звітного) року, коли остаточно ідентифікуються господарські операції як контрольовані або неконтрольовані, з дотриманням вимог п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Разом з тим кожен конкретний випадок встановлення відповідності господарських операцій критеріям контрольованих має розглядатись з урахуванням обставин здійснення цих операцій та всіх первинних документів.

Докладніше в ІПК від 05.11.2024 № 5138/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо наявності (відсутності) необхідності подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт та МГК відповідно) за 2023 рік.

Платник податків є учасником МГК та в 2023 році здійснював КО. Материнська компанія зареєстрована в Федеративній Республіці Німеччина. Сукупний консолідований дохід МГК більше 50 млн євро та менше 750 млн євро. Консолідована звітність МГК платником податків не готується. Материнська компаній не уповноважує платника податків на подання Звіту до контролюючого органу.

Згідно з п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, для цілей подання Звіту застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків:

– еквівалент 750 млн євро – для обставин, визначених абз. третім п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ;

– еквівалент 750 млн євро – для обставин, визначених абз. четвертим–сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту, визначених абзацами четвертим–сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, вважається такий інший розмір.

Докладніше в ІПК від 05.11.2024 № 5148/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей подання Звіту про КО (код форми J0104707) за 2023 звітний рік, який зареєстровано, однак у квитанції № 2 зазначено про виявлені помилки/зауваження щодо невірного заповнення:

графи 6 Додатку № 2 в частині невідповідності коду послуги відповідно до Класифікації зовнішньоекономічних послуг (08.01);

графи 11 Додатку № 1 та № 2 в частині невідповідності коду умови постачання згідно з Інкотермс, проставлено «0» для коду типу предмету операції «204».

Чи вважається такий Звіт про КО прийнятим? Чи будуть якісь наслідки (санкції) для платника податків у зв’язку із вищезгаданими помилками/зауваженнями?

Форма Звіту про КО та Порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами, далі – Порядок № 8).

Відповідно до п. 11 розділу IV Порядку № 8 у графі 6 Додатку «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» (далі – Додаток) до звіту про контрольовані операції зазначається код послуги відповідно до Класифікації зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 27.02.2013 № 69 (із змінами), у разі здійснення зовнішньої торгівлі послугами. В іншому разі у графі проставляється «0». Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 204, 205, 206 або 207, у графі 7 в обов’язковому порядку зазначається КЗЕП. Заповнення графи 6 Додатку до звіту про КО здійснено платником податків відповідно до вимог, визначених Порядком № 8.

Враховуючи інформацію, яка надана платником податків у зверненні щодо заповнення графи 6 Додатку до звіту про КО, ДПС вживаються відповідні заходи.

Відповідно до п. 15 розділу IV Порядку № 8 у графі 11 Додатку до звіту про КО зазначається код умови постачання товару при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до правил «Інкотермс». У разі проведення господарських операцій, які не передбачають здійснення постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс», графа 11 Додатку до звіту про КО має бути не заповненою.

Таким чином, оскільки в правилах Інкотермс відсутня умова постачання з кодом «0» згідно з алгоритмом приймання звіту про КО на рівні другої квитанції формується помилка.

Згідно з другим абз. п. 9 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіна від 06.06.2017 № 557 (із змінами), друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В ній зазначаються відповідні реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі.

Враховуючи дані другої квитанції, звіт про КО за 2023 звітний рік, поданий платником податків 23.09.2024 є прийнятим і зареєстрованим.

ДПС звертає увагу, що відповідно до пп. 120.3, 120.4, 120.6 ст. 120 ПКУ на теперішній час передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання та/або несвоєчасне подання звіту про КО та/або не включення до поданого звіту про КО інформації про всі здійснені протягом звітного періоду КО.

Отже, враховуючи зазначене, застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні звіту про КО, які не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування КОій у раніше поданому звіті про КО ПКУ не передбачено.

Разом з цим, відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 8, у разі якщо платником податку (з урахуванням інформації, наведеної в другій квитанції) виявлено, що у раніше поданому звіті про КО інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт про КО (з позначкою «звітний новий») – до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт про КО (з позначкою «уточнюючий») – після граничного строку подання звіту про КО за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти про КО повинні містити повну інформацію про КО за звітний рік, як передбачено при складанні основного звіту про КО (з позначкою «звітний»).

Докладніше в ІПК від 05.11.2024 № 5149/ІПК/99-00-23-02-01 ІПК.

  • Щодо віднесення експорту продукції «Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки П» (код УКТ ЗЕД 1512199010) до операцій із сировинними товарами, які включені до Переліку сировинних товарів, затвердженого постановою КМУ від 09.12.2020 № 1221 (далі – Перелік № 1221), та наявності (відсутності) необхідності та особливостей направлення платником податків до ДПС Повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерного контракту або контракту на здійснення операцій з такою продукцією?

Згідно з п.п. 39.3.3.5 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ платник податків, що здійснює КО із сировинними товарами, повідомляє ДПС України, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченими п.п. 39.3.3.3 п.п. 39.3.3 цього пункту. Форма та порядок подання Повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій з сировинними товарами затверджена наказом Мінфіну від 31.12.2020 № 840.

Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалося сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.

Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами КО, порівняння ціни КО з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами КО.

Абзацом другим п.п. 39.3.3.3 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлено, що у разі здійснення КО на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату (за умови, що платник податків повідомить ДПС України, про укладення такого контракту засобами електронного зв’язку протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту).

Згідно з п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ для КО з сировинними товарами встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» (далі – ПВР) здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни (далі – ПНЦ).

Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України – Перелік № 1221.

До Переліку № 1221 включена товарна позиція – олія соняшникова або сафлорова та їх фракції, сирі (УКТ ЗЕД 1512 11).

Положення щодо складання УКТ ЗЕД визначено ст. 67 Митного кодексу України (далі – МКУ). Пунктом 1 Додаткових приміток Групи 15 розділу III Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-IX визначено окремі пояснення, в т. ч., щодо «сирих» олій, згідно яких код товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 1512 19 (олії соняшникова або сафлорова та їх фракції: інші) не відноситься до олії сирої (код УКТ ЗЕД – 1512 11), а отже експорт продукції «Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки П» (код УКТ ЗЕД 1512199010) не відноситься до операцій із сировинними товарами.

Згідно із частиною четвертою ст.  69 МКУ у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Докладніше в ІПК від 15.11.2024 № 5277/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК та в

ІПК від 21.11.2024 № 5395/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення граф 2 «Код найменування операції», 3 «Предмет контрольованої операції», 16 «Ціна за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту /договору)» та 17.1 «Кількість згідно з контрактом» додатку до Звіту про КО розділу «Відомості про контрольовані операції» по операціям відступленняправа вимоги заборгованості, а також з нарахування ліцензійних платежів (роялті).

У своєму попередньому зверненні 2023-го року, на яке платник податків отримав ІПК, платник податків повідомив, що ним було укладено контракт на імпорт спеціальної пожежної автотехніки із постачальником нерезидентом, який зареєстрований у Федеративній Республіці Німеччина та який не відповідає жодному критерію, встановленому п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ для визначення операцій контрольованими.

В подальшому постачальник – нерезидент із ФРН передав іншому нерезиденту, який зареєстрований в Республіці Кіпр, право вимоги зобов’язань по сплаті платником податків грошових коштів за поставлений товар, згідно з контрактом. Плата за відступлення права вимоги встановлена на рівні номінальної вартості зобов’язань за контрактом.

У поточному зверненні платник податків зазначає, що після подання Звіту за 2023 рік з відображенням у Звіті наведеної операції ним була отримана квитанція № 2 із описом помилки заповнення: «не заповнено рядок …. Графи 17.1».

По вищезазначеним контрольованим операціям відсутні суми кредиту, депозиту або позики, тобто відсутні дані для заповнення графи 17.1 «Кількість згідно з контрактом».

Платником податків було укладено Договір про надання послуг з надання права на використання об’єкту права інтелектуальної власності (Знак для товарів і послуг) із трьома Власниками Знака, які є юридичні особи – резиденти Республіки Кіпр.

Загальна вартість послуг з надання права на використання Знака становить 4 відс. від суми товарообігу платника податків з використанням Знака (тобто від суми виручки (без урахування ПДВ) від реалізації товарів та/або послуг, позначених Знаком) за відповідний звітний місяць, з яких: Власнику 1 – 1/3 частина; Власнику 2 – 1/3 частина;  Власнику 3 – 1/3 частина.

За цим Договором Власники Знака – резиденти Республіки Кіпр надають платнику податків послуги з надання права на використання Знака, а платник податків зобов’язується сплачувати вартість цих послуг та виконувати інші зобов’язання, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 7 розділу IV Порядку складання Звіту про КО, затвердженого наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 із подальшими змінами та доповненнями (далі – Порядок) у графі 2 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» наводиться код найменування операції відповідно до додатка 3 до цього Порядку. У разі виконання операції, код якої не визначено у додатку 3 до цього Порядку, проставляється код 036 – «інші операції, які не підпадають під коди 001 – 035».

Зважаючи, що додатком 3 до Порядку не виокремлено окремий код для договору відступлення права вимоги (цесії), такі операції відображаються за кодом «036». Інформація про такі КО відображається у Звіті за даними бухобліку та відповідно до первинних документів щодо такої операції.

Код типу предмета операції, у графі 3, згідно із пунктом 8 розділу IV Порядку зазначається відповідно до додатка 4 до Порядку.

Абзацом четвертим п. 21 розділу IV Порядку передбачено, що у графі 17.1 зазначається сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 205 або 206.

Враховуючи зазначене вище, у графі 2 додатку до Звіту операції по відступленню права вимоги відображаються за кодом 036 «інші операції, які не підпадають під коди 001 – 035», тип предмета операції відображається у графі 3 за кодом 206 «Фінансова послуга (крім банківських послуг)», у графі 17.1 відображається номінальна вартість зобов’язання по основному договору.

Відповідно до п. 20 розділу IV Порядку у графі 16 проставляється ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту (договору), зазначена у первинних документах, із точністю до другого знака після коми.

Якщо предметом КО є зокрема: сплата роялті, франшизи тощо, ставка яких визначена у відсотках до відповідної бази нарахувань, зазначається відсоткова ставка відповідно до договору (контракту).

З метою визначення відповідності умов КО ПВР відбувається зіставлення комерційних та фінансових умов відповідно до п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Так, під час визначення зіставності операцій згідно з п.п. 39.2.2.9 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ аналізованими елементами виступатимуть Договір про надання послуг з надання права на використання об’єкта інтелектуальної власності (Знака для товарів та послуг) та загальна вартість таких послуг, що становить 4 відс. від суми товарообігу платника податків з використанням Знака. Тобто, у графі 16 проставляється ціна (тариф), яка передбачена договором.

При цьому для операцій з нарахування ліцензійних платежів (роялті) у графі 3 зазначається код типу предмета операції відповідно до додатка 4 до цього Порядку, а саме 202 «Нематеріальні активи».

Докладніше в ІПК від 21.11.2024 № 5403/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей визначення операцій контрольованими та оподаткування конструктивних дивідендів, якщо: платник податків протягом 2023 року здійснював експортні операції з нерезидентом, який зареєстрований у Республіці Молдова (далі – нерезидент); загальна сума таких операцій за рік становить 865 тис. грн.; річний дохід платника податків від будь – якої діяльності, визначений за правилами бухобліку за 2023 рік становила 287 млн. грн.

Чи вважається різниця, що виникає між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (далі – ПВР) та вартістю реалізації товарів, які продаються нерезиденту конструктивними дивідендами у розумінні п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які повинні оподатковуватись податком на дохід нерезидентів?

Критерії визначення операцій контрольованими визначені пп. 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 (далі – Перелік № 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Країна реєстрації нерезидента – Республіка Молдова включена до Переліку № 1045.

П.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають ПВР.

Отже, у разі якщо річний дохід платника податків від будь–якої діяльності, визначений за правилами бухобліку за 2023 рік становить 287 млн. грн, а обсяг господарських операцій з нерезидентом, країна реєстрації якого включена до Переліку № 1045, визначений за правилами бухобліку з урахуванням вимог п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУстановить 865 тис. грн такі операції відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ не є такими, що вважаються контрольованими.

Відповідно до абзацу шість п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється зокрема сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в п.п. «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у КОях порівняно із сумою, яка відповідає ПВР.

Підпунктом 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами зокрема є дивіденди, які сплачуються резидентом (абзац третій п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у разі, якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому–шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає ПВР, або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про КО за відповідний звітний рік.

Абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено, що якщо дохід виплачується нерезиденту у будь–якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у т. ч. час виплат доходів, прирівняних ПКУ до дивідендів), то такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з відповідного визначеного розрахунку.

Отже, якщо виплата доходу здійснюється в операції з нерезидентом, визначеним у п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та ця операція є контрольованою для цілей п. 39.2 ст. 39 ПКУ, різниця, що виникає між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за ПВР та вартістю реалізації товарів, які продаються нерезиденту є доходом, що прирівняний до дивідендів, та оподатковується податком на доходи нерезидентів як дивіденди відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 141.4.1 і п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст.  141 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 28.11.2024 № 5485/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

Також з оглядом у pdf-форматі можна ознайомитися за посиланням.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика