Контрольовані іноземні компанії: огляд ІПК за жовтень 2024 року

Дата публікації:

29.11.2024

Щодо подання Звіту КІК та Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), коли заявник є резидентом України та разом з пов’язаною особою (…) – резидентом України у (…) році є контролюючими особами в рівних частках по 50 відс. КІК (…) зареєстрованої у (…).

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств (далі – ППП)) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку КІК включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ, або за результатами звітного податкового року збільшується об’єкт оподаткування ППП контролюючої особи(п.п. 39-2.2.2 п. 39-2.2 ст. 39-2 ПКУ).

П.п. 39-2.2.3 п. 39-2.2 ст. 39-2 ПКУ визначено, що скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому ПКУ, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Якщо фізична особа – резидент України відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до положень ст. 39-2 ПКУ, така особа зобов’язана, зокрема, подавати Звіт про КІК разом з декларацією про майновий стан і доходи за відповідний звітний рік та повідомляти контролюючий орган про набуття (відчуження) частки або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої особи контролюючою особою.

Наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу), згідно яких: у графі 17.1 Звіту про КІК зазначається розмір частки (всього), якою володіє контролююча особа в КІК. Розмір зазначається у відсотках; у графі 17.2 зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у КІК в разі безпосереднього володіння; у графі 17.3 зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у КІК в разі опосередкованого володіння.

Фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 03.10.2024 № 4689/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей декларування доходу в декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) від розподілених нерезидентом дивідендів за відсутності фактичної виплати дивідендів та виникнення (не виникнення) у платника податків, як фізичної особи, зобов’язання нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (далі – ПДФО та ВЗ відповідно) з доходу від розподілених, але не виплачених нерезидентом дивідендів, та особливостей відображення (не відображення) відповідного у Декларації із врахуванням положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Фізична особа – громадянин та податковий резидент України є кінцевим бенефіціаром іноземних компаній, прибуток яких за звітні 2022-2023 роки не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи, оскільки дохід усіх контрольованих платником іноземних компаній, із всіх джерел за даними фінансових звітностей не перевищує еквівалент 2 млн євро. КІК до 18.10.2023 мала резидентство Острів Мен. В наслідок редоміцеляції з 18.10.2023 компанія є податковим резидентом Республіки Кіпр. Зазначена КІК прийняла рішення про розподіл дивідендів за роки, які не підлягають контролю КІК, а саме 2008-2020 роки.

Порядок оподаткування прибутку КІК визначено п. 170.13 ст. 170 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ у разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила, зокрема: у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Також див. п.п. 170.13.2.1 та п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відс. Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування ВЗ, ставка якого становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з приміткою 8 до Декларації (затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859) рядок 10.14 «Частина прибутку КІК (додаток(и) КІК)» розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації заповнюється відповідно до пп. 170.13 та 170.13-1 ст. 170 ПКУ і проставляється кількість поданих додатків КІК за їх наявності.

Відповідно до п. 9 розділу IV Інструкції у Додатку КІК до Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та ВЗ, визначених з частини прибутку КІК» зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою.

Додаток КІК заповнюється окремо по кожній КІК. Податкові зобов’язання з ПДФО та ВЗ, що підлягають сплаті з прибутку КІК, розраховуються відповідно до положень ст. 39-2 ПКУ та пунктів 170.13, 170.133-1 ст. 170 ПКУ.

Водночас ДПС зауважило, що звернення не містить достатньої інформації для однозначної ідентифікації суті питання, тому будь-які висновки щодо оподаткування доходу, отриманого з джерел за межами України можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (із змінами) поширюються на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема в Україні є податок на прибуток підприємств і ПДФО (далі — український податок); на Кіпрі — прибутковий податок, корпоративний податок на прибуток, спеціальний внесок на оборону Республіки і податок на доходи від відчуження майна (далі — кіпрський податок).

Для цілей цієї Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа (ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції).

Податок, який згідно зі ст. 10 Конвенції був стягнутий на Кіпрі (кіпрський податок), на дивіденди, сплачений фізичній особі – резиденту України, має бути зарахований при визначенні податкових зобов’язань такої особи в Україні у сумі, яка не повинна перевищувати суму відповідного українського податку, нарахованого цій особі згідно з правилами, встановленими ПКУ.

Докладніше в ІПК від 03.10.2024 № 4692/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей оподаткування дивідендів отриманих з доходів нерезидента з джерелом їх походження з України із урахуванням положеннь п.п.1 п. 170.13-1ст. 170 ПКУ та п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Платник податків є фізичною особою та податковим резидентом України, контролює КІК, що зареєстрована у Кіпрі (далі – Нерезидент) та інші КІК у ланцюгу володіння в розумінні п.п. 39-2.1.2 п. 39-2.1 ст. 39-2 ПКУ. В свою чергу, Нерезидент є одним із засновників юридичної особи, що зареєстрована в Україні (далі – Українська компанія).

Українська компанія планує здійснити нарахування та виплату дивідендів на користь Нерезидента у 2024 звітному податковому році. При цьому, при виплаті дивідендів на користь Нерезидента Українська компанія утримуватиме податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.

Доходи нерезидента у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору, чинного на дату виплати такого доходу. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ (з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ).

Сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою, а отже не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39-2.3.2.7 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Отже, податок на доходи нерезидента з джерел їх походження з України відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ сплачується українською компанією при виплаті дивідендів на користь засновника-нерезидента, а ПДФО та ВЗ сплачується контролюючою особою відповідно до п. 170.13.3 п. 170.13 ст.170 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 04.10.2024 № 4703/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, а також в ІПК від 04.10.2024 № 4704/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо того які звітні документи платник податків має подавати до податкового органу в Україні для уникнення подвійного оподаткування, враховуючи що центром його життєвих інтересів платника податків на сьогоднішній день є США.

Платник податків є фізичною особою, резидентом України та з ( ) року проживає на території США. В жовтні 2023 року він зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальність в США та є його єдиним учасником.

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами ПКУ та здійснюється із урахуванням до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків визначених цим підпунктом.

Порядок оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи визначено п. 170.11-1 ст. 170 ПКУ.

Крім того, порядок оподаткування прибутку та доходів КІК встановлено п. 170.13 та п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – резидент отримала дохід за межами України, то така особа зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та документи, визначені п. 170.11, п. 170.11-1, п. 170.13 та п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ (п. 13.4 ст. 13 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (п. 13.5 ст. 13 ПКУ). Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 Закону України від 23.06.2005 № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право»).

Таким чином, документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, яка здійснюється шляхом проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Докладніше в ІПК від 04.10.2024 № 4706/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо наявності (відсутності) підстав для віднесення доходів КІК – Товариства від прощення кредиторської заборгованості до пасивних доходів КІК.

КІК – Товариство – юридична особа, що належним чином зареєстрована відповідно до законодавства ….., є стартапом з ліцензією на надання фінансових послуг. Протягом 2020 – 2022 років Товариство залучало фінансування шляхом отримання конвертованих позик (поворотних, строкових, платних позик) у грошовій формі під заставу корпоративних прав Товариства. Контролер, враховуючи комерційну нераціональність продовження діяльності Товариства, прийняв рішення про ліквідацію Товариства до закінчення 2024 фінансового року (до 01.03.2025 року).

У зв’язку з відсутністю прибутку протягом періоду ведення діяльності, у Товариства відсутні фінансові ресурси для погашення зобов’язань перед зовнішніми кредиторами які надавали Товариству конвертовані позики.

Зовнішніми кредиторами, що надавали Товариству конвертовані позики, прийнято рішення про прощення відповідних позик. Таким чином, 100 відс. доходів у ліквідаційній звітності Товариства будуть сформовані за рахунок бухгалтерського доходу від списання кредиторської заборгованості. Фінансова звітність Товариства складається відповідно до МСФЗ. Згідно з обліковою політикою Товариства, дохід від списання кредиторської заборгованості буде визнаватись іншим операційним доходом Товариства.

У разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК.

Враховуючи зазначене, якщо контролююча особа здійснює контроль над іноземною юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства ……, з яким Урядом України укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів КІК із всіх джерел, то скоригований прибуток цієї компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу такої контролюючої особи.

Разом з тим п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що саме належить до пасивних доходів. Дохід отриманий КІК від прощення кредиторської заборгованості за конвертованими позиками відсутній в переліку доходів, які підпадають під пасивні доходи.

Пунктом 5 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» (далі – МСБО 8) визначено, що облікова політика – це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Пункт 13 МСБО 8 передбачає , що суб’єкт господарювання має обирати та застосовувати свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій та умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорій статей, для яких різні політики можуть бути доречним. Якщо МСФЗ вимагає або дозволяє таке визначення категорій, слід обирати прийнятну облікову політику та послідовно застосовувати її до кожної категорії.

Таким чином, іноземна юридична особа обирає в межах, передбачених стандартами або іншими нормативними документами, певні методи, методики, способи оцінки, форми організації обліку тощо, які використовуються такою особою задля ведення обліку та складання фінансової звітності.

При цьому МСБО 18 «Дохід» (далі – МСБО 18) розкриває поняття «дохід» як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій. Дохід визнається коли існує надходження до суб’єкта господарювання економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити.

З огляду на зазначене, суб’єкт господарювання самостійно визначає свою облікову політику, в якій зазначає, які доходи вважаються активними та пасивними.

Докладніше в ІПК від 04.10.2024 № 4707/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей визначення першого звітного періоду для подання Звіту про КІКта обов’язків подання такого звіту, коли звітний рік для КІК не відповідає календарному року (не збігається). Щодо наявності (відсутності) / втрати обов’язку та особливостей подання Повідомлення про втрату часкти в КІК.

Платник податків є контролюючою особою іноземної компанії зареєстрованої _____.2023 у Великій Британії, де першим звітним періодом (фінансовим роком) є _____.2023 –_____.2024, та до 30.09.2024 змінив свою частку в КІК до 9 відс. і втратив фактичний контроль.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39-2.1.1 п. 39-2.1 ст. 39-2 ПКУ).

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39-2.5.1 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ).

Особливості оподаткування прибутку КІК визначено п. 39-2.2 ст. 39-2 ПКУ. Так, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39-2 ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК: включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ, або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) контролюючої особи.

Пунктом 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК, зокрема, п.п. 39-2.5.2 передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІКодночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з ППП за відповідний календарний рік.

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінзвітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або декларації з ППП, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з ППП за наступний звітний (податковий) період.

Тобто, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК одночасно з поданням річноїдекларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або декларації з ППП, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою (п.п. 39-2.5.4 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ).

У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування ППП контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або ППП.

Обов’язки та випадки подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), визначено п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Такі вимоги не застосовуються, якщо КІК є публічною компанією, вимоги до якої встановлені п.п. 39-2.4.2.2 п.п. 39-2.4.2 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ.

Форма та порядок надсилання Повідомлення затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2021 № 512.

Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов’язана:

повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення/втрата фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ, вказавши причину надіслання Повідомлення – «Відчуження частки в іноземній юридичній особі, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою»;

надіслати Звіт про КІК за 2024 звітний рік разом з річною декларації про майновий стан і доходи за звітний рік та фінзвітністю такої компанії до 01.05.2025, по якій за звітний період відчужено частку, що фактично належала такій фізичній особі та (або) така особа припинила здійснення фактичного контролю.

Докладніше в ІПК від 07.10.2024 № 4718/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей визначення першого звітного періоду для подання Звіту про КІК та дій у випадку ймовірно помилкового подання такого звіту, коли звітний рік для КІК не відповідає календарному року (не збігається). Чи може платник податків подати інформаційний лист для уточнення про помилкову здачу скороченого Звіту про КІК?

Платник податків є контролюючою особою іноземної компанії (…) зареєстрованої (…) на території (…), де першим звітним періодом мав 11.10.2022 – 31.03.2024 та просить підтвердити чи спростувати, що він: не мав обов’язку подавати ні повний (до 31.12.2024), ні скорочений (граничний термін подачі 01.05.2024) Звіти про КІК; зобов’язаний подати Звіт про КІК у звітах за 2024 звітний рік разом з декларацією про майновий стан і доходи (граничний термін подачі 01.05.2025); може скасувати поданий Звіт за скороченою формою, аби працівниками ДПС його не було враховано і платник податків не мав обов’язку подавати повні Звіти до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком (тобто, до 31.12.2024); може подати інформаційний лист для уточнення про помилкову здачу скороченого Звіту про КІК щоб даний лист був підставою для звільнення від обов’язку здачі повного Звіту про КІК та уточнення декларації про майновий стан та доходи до кінця календарного року (до 31.12.2024). Також платник податків просить ДПС підтвердити, що в разі надіслання такого інформаційного листа подані ним Звіти за скороченою формою про КІК не будуть враховані працівниками ДПС і не тягнуть інших обов’язків платника податків, як контролера (подача повних Звітів про КІК до 31.12.2024).

Особливості оподаткування прибутку КІК визначено п. 39-2.2 ст. 39-2 ПКУ. Так, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39-2 ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК: включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу, або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) контролюючої особи.

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

З огляду на зазначене та з урахуванням обставин, викладених у зверненні платника податків, якщо звітний рік іноземної компанії розпочинається 11.10.2022 та закінчується 31.03.2024, то у такому випадку контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК за 2024 звітний рік до 01.05.2025 одночасно з поданням копій фінзвітності КІК та річної декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

В той же час чиним законодавством не передбачено процедуру визнання Звіту про КІКнедійсним. Платник податків має право подати інформаційний лист через електронний кабінет або безпосередньо до територіального органу ДПС з обґрунтованим поясненням щодо помилкового подання Звіту про КІК.

Докладніше в ІПК від 08.10.2024 № 4736/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей визначення першого звітного періоду для подання Звіту про КІКта дій у випадку ймовірно помилкового подання такого звіту, коли звітний рік для КІК не відповідає календарному року (не збігається). Чи може платник податків подати інформаційний лист для уточнення про помилкову здачу скороченого Звіту про КІК?

Платник податків є контролюючою особою іноземної компанії (…) зареєстрованої (…) на території (…), де першим звітним періодом мав 11.08.2023 – 31.08.2024 [інший для інших ІПК загаданих нижче цього опису: _____.2023 –_____.2024] та просить підтвердити чи спростувати, що він: не мав обов’язку подавати ні повний (до 31.12.2024), ні скорочений (граничний термін подачі 01.05.2024) Звіти про КІК; зобов’язаний подати Звіт про КІК у звітах за 2024 звітний рік разом з декларацією про майновий стан і доходи (граничний термін подачі 01.05.2025); може скасувати поданий Звіт за скороченою формою, аби працівниками ДПС його не було враховано і платник податків не мав обов’язку подавати повні Звіти до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком (тобто, до 31.12.2024); може подати інформаційний лист для уточнення про помилкову здачу скороченого Звіту про КІК щоб даний лист бувпідставою для звільнення від обов’язку здачі повного Звіту про КІК та уточнення декларації про майновий стан та доходи до кінця календарного року (до 31.12.2024). Також платник податків просить ДПС підтвердити, що в разі надіслання такого інформаційного листа подані ним Звіти за скороченою формою про КІК не будуть враховані працівниками ДПС і не тягнуть інших обов’язків платника податків, як контролера (подача повних Звітів про КІК до 31.12.2024).

(Умови (крім визначення першого фінансового року), запитання та відповіді аналогічні ІПК від 08.10.2024 № 4736/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

Якщо граничні строки підготовки фінзвітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або декларації з ППП, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з ППП за наступний звітний (податковий) період.

З огляду на зазначене та з урахуванням обставин, викладених у зверненні платника податків, якщо звітний рік іноземної компанії розпочинається 11.08.2023 та закінчується 31.08.2024, то у такому випадку контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК за 2024 звітний рік до 01.05.2025 одночасно з поданням копій фінзвітності КІК та річної декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Докладніше в ІПК від 08.10.2024 № 4736/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК,

ІПК від 08.10.2024 № 4738/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК,

ІПК від 24.10.2024 № 4933/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК,

ІПК від 28.10.2024 № 5011/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК,

ІПК від 31.10.2024 № 5076/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо податкових наслідків операції з виплати дивідендів юридичною особою України – платником податку на прибуток підприємств (далі – ППП), на користь КІК, в яких фізична особа – резидент України є контролюючою особою та його частка опосередкованого володіння такими КІК у деяких випадках є меншою за 100 відс.

Чи має право платник податків – фізична особа – резидент України, яка є контролюючою особою КІК, при виплаті дивідендів українською компанією на користь КІК визначити об’єкт оподаткування з ПДФО та ВЗ пропорційно частці володіння в такій КІК?

Яким чином фізична особа, яка є контролюючою особою КІК, має відобразити суму таких доходів в Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація)?

Сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39-2.3.2.7 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою (п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ).

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;

отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та ВЗ здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ.

Отже, сума прибутку КІК, отриманої у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи пропорційно частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди та відображає в графі 3 рядка 10.14розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»Декларації за звітний рік за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з підпунктом 39-2.3.2.7 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Згідно з приміткою 8 до Декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (із змінами) (далі – Декларація), рядок 10.14 «Частина прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток(и) КІК)» розділу ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації заповнюється відповідно до пунктів 170.13, 170.13-1 ст. 170 ПКУ та проставляється кількість поданих додатків КІК за їх наявності.

Відповідно до п. 9 роз. ІV Інструкції Додатку КІК до Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та ВЗ, визначених з частини прибутку КІК» зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо КІК.

Докладніше в ІПК від 09.10.2024 № 4768/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Платник податків є контролером іноземної компанії, яка з 2020 році зареєстрована уВеликій Британії та взята на облік у Головному управлінні ДПС у м. Києві як нерезидент, що відкрив рахунки в банках України. Платник податків, як власник та директор іноземної компанії, розглядає можливість придбання нею цінних паперів інституту спільного інвестування – інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду в Україні.

Чи дохід Приватної компанії обмеженої акціями « » від збільшення ціни інвестиційних сертифікатів в фінансовому обліку в порівнянні з ціною їх придбання, є активним доходом та, відповідно він не буде враховуватись при розрахунку частки пасивних доходів такої компанії для визначення її загального оподаткованого доходу, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток в Україні?

П.п. 39-2.4.1 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов, зокрема: частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відс. загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відс. загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39-2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що КІК: фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів; має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Звільнення від оподаткування прибутку КІК можливе при виконанні вимог, визначених п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ. Так, у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ (п.п. 39-2.4.3 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, якщо контролююча особа здійснює контроль над іноземною юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства Великої Британії, з яким Урядом України укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів КІК із всіх джерел, то скоригований прибуток цієї компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу такої контролюючої особи.

Разом з тим, п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що належить до пасивних доходів.

При цьому відповідно до п.п. 8 п. 1 ст. 1 роз. І Закону України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (зі змінами) (далі – Закон № 5080 та ІСІ відповідно) інвестиційний сертифікат – цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі – пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Частиною першою ст. 56 Закону № 5080 визначено, що розрахункова вартість цінного папера ІСІ визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів ІСІ на кількість цінних паперів ІСІ, які перебувають в обігу на день розрахунку. Придбання цінних паперів ІСІ, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 55 Закону № 5080, здійснюється за ціною, що визначається виходячи з розрахункової вартості цінного папера ІСІ на день надходження коштів на рахунок такого інституту. У заявці на придбання зазначається сума коштів, на яку придбаваються цінні папери ІСІ. Кількість цінних паперів ІСІ, які придбаваються інвестором, визначається шляхом ділення сплаченої інвестором суми на ціну одного цінного папера ІСІ, визначену на день надходження коштів на рахунок такого інституту (частина друга ст. 56 Закону № 5080).

Отже, дохід КІК, який виплачується компанією, що управляє активами ІСІ, на розміщені активи, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів ІСІ, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у т. ч. емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості є в переліку доходів, які підпадають під пасивні доходи.

Водночас, з огляду на положення МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та МСБО 18 «Дохід», суб’єкт господарювання самостійно визначає свою облікову політику, в якій зазначає, які доходи вважаються активними та пасивними.

Докладніше в ІПК від 14.10.2024 № 4802/ІПК/99-00-24-03-03.

Щодо особливостей подання Звіту про КІК, коли платник податків був контролюючою особою компанії в США з часткою 50 відс. з ( ) року та ( ) відчужив свою частку в компанії та втратив статус контролюючої особи і не має доступу до фінансової звітності, що підтверджується надісланим в ДПС Повідомленням від ( ) про відчуження частки резидентом в іноземній юридичній особі.

Раніше платник податків вже отримав ІПК, в якій зазначено, що він зобов’язаний подати звіт про КІК за 2022 рік одночасно з річною декларацією за 2023 рік та додати копії фінансової звітності КІК.

Відповідно до п.п. 39-2.2.2 п. 39-2.2 ст. 39-2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) (далі – ПДФО та ППП відповідно) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.

Зазначена частина прибутку КІК: включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ, або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування ППП контролюючої особи.

П. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання звіту про КІК. Зокрема, п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з ППП за відповідний календарний рік.

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з ППП, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з ППП за наступний звітний (податковий) період.

Форму Звіту про КІК та Порядок його заповнення затверджено наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254, де чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту про КІК, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

По компанії, по якій було відчужено частку у 2022 році, платнику податків потрібно подати належним чином заповнений Звіт про КІК разом з фінансовою звітністю такої компанії, по якій відбулося відчуження частки, та річною декларації про майновий стан і доходи за 2022 звітний рік.

При цьому платник податків самостійно визначає звітний період для складання фінансової звітності такої компанії, який може закінчуватись як на дату відчуження частки, так і на кінець календарного року.

Докладніше в ІПК від 28.10.2024 № 5009/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей складання граф 31-33 Звіту про КІК контролером КІК зареєстрованої в Республіці Молдова, якщо КІК здійснювала господарські операції з нерезидентами із цієї ж держави (Молдова).

П. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ встановлено вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік. До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку такої компанії за звітний (податковий) рік.

Що має зазначатися у Звіті про КІК перелічено у п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ. Наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК, Порядок заповнення Звіту про КІК (далі – Порядок), скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.

Відповідно до п. 31 розділу ІІ Порядку у графі 31 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045), з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Інформація зазначається по кожній операції окремо.

Згідно із пунктом 32 розділу ІІ Порядку у графі 32 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Інформація зазначається по кожній операції окремо.

Пунктом 33 розділу ІІ Порядку передбачено, що у графі 33 зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма (далі – ОПФ) яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «Г» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ (постанова КМУвід 04.07.2017 № 480), з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменуванням нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Інформація зазначається по кожній операції окремо.

ПКУ не встановлює окремих правил або послаблень для платника податку – контролюючої особи щодо не відображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, в т. ч. п.п. «ж» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

Таким чином контролююча особа при складанні Звіту про КІК повинна відобразити інформацію щодо операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визначену п.п. «ж» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ у відповідних графах 31–33 Звіту про КІК із зазначенням інформації по кожній операції окремо.

Докладніше в ІПК від 29.10.2024 № 5035/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

Щодо податкових обов’язків платника податків – фізичної особи, яка з березня 2022 року постійно проживає в землях (…) Республіки та зареєстрована там як індивідуальний підприємець (…), перед контролюючим органом України.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Водночас достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) надсилається у випадку створення будь якої юридичної особи, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України, або юридичної особи – резидента України. Див. п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

Одночасно слід зазначити, що наказом Мінфіну від 19.08.2022 № 248 затверджено форму довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є також іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).Положення щодо оподаткування іноземних доходів визначені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів) (п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

При цьому порядок оподаткування прибутку КІК визначено п. 170.13 ст. 170 ПКУ, а оподаткування доходів КІК – п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування ВЗ (п.п. 1.2 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ). Ставка ВЗ становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та ВЗ здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.2 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ. Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (ВЗ) з таких доходів.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – громадянин України у відповідності до критеріїв, визначених п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ може бути визнана резидентом України, то дохід, отриманий з джерел за межами України включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується ПДФО і ВЗна загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.

Разом з тим, якщо зазначена фізична особа на підставі вказаного підпункту може бути визнана як нерезидент, то доходи, отримані таким нерезидентом з джерел за межами України не включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податків.

Докладніше в ІПК від 29.10.2024 № 5037/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Щодо особливостей оподаткування розподіленого прибутку КІК за 2023 рік та наявності (відсутності) підстав визнання його пасивним доходом у вигляді дивідендів.

Визначення терміну «дивіденди» для цілей оподаткування наведено в п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (П.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Оподаткування іноземних доходів визначається положеннями п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім окремих випадків визначених цим пунктом.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення ПДФО не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ).

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39-2.3.2.7 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування ВЗ (п.п. 1.2 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та ВЗ до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16-1 підроз. 10 роз. XX ПКУ, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (ВЗ) з таких доходів.

Враховуючи викладене, у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), то оподаткування такого прибутку здійснюється у порядку, визначеному п.п. 170.13.2 п. 170.3 ст. 170 ПКУ, та відображається у рядку 10.14 «Частина прибутку КІК (додаток(и) КІК)» розділ ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації. Тобто положення п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у даному випадку не застосовуються.

Разом з тим, якщо зазначеною іноземною компанією на користь фізичної особи виплачується дохід у вигляді дивідендів, то такий дохід оподатковується як іноземний та відображається у рядку 10.10 «Доходи, отримані з джерел за межами України» розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації з відповідним оподаткуванням. При цьому положення п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУне застосовуються.

Відповідно до п.п. 39-2.4.4 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до положень п.п. 39-2.4.1 або п.п. 39-2.4.2 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку КІК шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про КІК.

Докладніше в ІПК від 31.10.2024 № 5074/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Також з оглядом у pdf-форматі можна ознайомитися за посиланням.

Автор матеріалу:

Інша аналітика

Індивідуальні податкові консультації щодо застосування переліку держав (територій) в редакції постанови КМУ від 27.12.2024 № 1505

28.03.2025

Ухвалено Закон про історичне збільшення податків: до чого готуватись бізнесу?

10.10.2024

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЛАН ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

15.01.2025