ENG
Управління податковими ризиками: за мотивами Інформаційного листа ДПС

Дата публікації:

30.10.2024

ДПС 08.10.2024 оприлюднила Інформаційний листі № 6/2024 «ДПС впроваджує експериментальний проєкт», в якому, через більш ніж два місяці після схвалення відповідного урядового рішення лише зазначила про декілька окремі найбільш загальні положення постанови КМУ від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Експериментальний проект та СУПР відповідно), які набрали чинності 31.07.2024 р.

Провадження такого Експериментального проекту, терміном реалізації якого визначеного два роки (тобто до 31.10.2026), ще раніш було закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Координатором Експериментального проекту є Міністерство фінансів України, а уповноваженим органом з його реалізації – ДПС та її територіальні органи.

В Інформаційному листі, який має виключно інформаційний характер, ДПС, зокрема, зазначила, що:

  • Експериментальний проект має впровадити в організацію та діяльність ДПС України міжнародні підходи до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками);
  • Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, затверджений Постановою № 854, визначає механізм реалізації Експериментального проекту, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи;
  • запровадження СУПР забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях;
  • Порядок реалізації експериментального проекту не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків (дуже сумнівне, з нашої точки зору, заключення контролюючого органу);
  • «ДПС зосередить зусилля на спрощенні виконання податкових обов’язків – вжитті проактивних заходів впливу (роз’яснення норм податкового законодавства, аналіз і спрощення за необхідності форм податкової звітності, активна взаємодія з представниками платників податків та експертним середовищем)», а не реактивних заходів впливу;
  • «Реактивні заходи впливу (зокрема, контрольно-перевірочна робота) будуть застосовуватися лише для платників з найбільш вагомими податковими ризиками, які визначатимуться централізовано за єдиними правилами в межах, передбачених нормами Податкового кодексу України».

Також особливу увагу платників податків зверну увагу на те, що в Інформаційному листі ДПС зазначено, що «Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень».

На думку ДПС основними новаціями Експериментального проекту є:

  • Розподіл всіх податкових ризиків за наступними основними видами: ризик реєстрації;ризик звітності; ризик сплату; ризик декларування (такий розподіл відповідає розподілу, який вже двадцять років використовується ОЕСР);
  • Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
  • Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них – створення в ДПС Експертної комісії із застосування СУПР, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження СУПР.
  • Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
  • Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.

Фактично нічого нового чи хоча б додаткового, у порівнянні із положеннями постанови КМУ від 25.07.2024 № 854.

Про хід впровадження СУПР ДСП

Нагадаю, 22.08.2024 ДПС на своєму вебпорталі повідомляла про те, що відбулося чергове засідання Керівного комітету проєкту «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років», яке, зокрема, було присвячено «питанню підготовки методологічних документів, необхідних для реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі». Далі, 16.09.2024, в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, посилаючись на вказаний проєкт «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років», зазначила, що ДПС надіслано Мінфіну низку документів для реалізації Експериментального проєкту.

Загалом, без належної розробки цілого пакету нормативно-правових актів, які передбачені положеннями Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування СУПР в ДПС, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2024 № 854, функціонування такої СУПР неможливо навіть в режимі експерименту.

Однак для платників податків така розробка є закритою, бізнес-середовище не допускається до участі у їх обговоренні. Особливу увагу зверну на необхідність реєстрації ряду із цих нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України, оскільки результати функціонування СУПР, за самим змістом такої системи, безсумнівно мають впливати на рішення контролюючих органів щодо проведення перевірок, тобто визначення підстав для проведення перевірок (як планових, так і позапланових документальних перевірок, але й не тільки документальних). Також, крім окремого пакету НПА, відповідні зміни та доповнення, в частині використання результатів функціонування СУПР, мають бути внесені до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 24.06.2015 № 751/27196.

Однак для платників податків така розробка є закритою, бізнес-середовище не допускається до участі у їх обговоренні.

Тоді як два з 24 місяців минули. Не хотілось би, щоб, по завершенні строку Експериментального проекту без серйозного аналізу реальних результатів функціонування СУПР, без реальної перевірки на практиці та оцінки ефективності результатів її функціонування та врахування законних потреб та інтересів платників податків України, перед Урядом було бадьоро відрапортовано, що Експеримент пройшов вдало та СУПР має бути затверджена на постійній основі. З усіма подальшими наслідками для платників податків (наприклад, згадаємо ЄРПН/СМКОР).

Про необхідність приділення платниками податків уваги до впровадження СУПР ДПС

Загалом, беручи за базис логіку наведену самою ДПС в Інформаційному листі від 08.10.2024 № 6/2024 та положень постанови КМУ від 25.07.2024 № 854, платники податків мають вимагати від Мінфіну та ДПС:

  • якісних роз’яснень норм податкового законодавства (згадаймо фактичну повну відсутність узагальнюючих податкових консультацій протягом вже більш двох років, «конкретність» відповідей у переважній більшості індивідуальних податкових консультацій та ін.);
  • спрощення форм податкової звітності (гадаю, що майже 100 відс. платників податків погодяться із необхідністю системного спрощення форм податкової звітності),
  • активної взаємодії з представниками платників податків та експертним середовищем (на сьогодні така взаємодія в більшості випадків не є системною, послідовною та носить формальний характер, коли навіть найбільш істотні потреби бізнесу ігноруються із посиланнями на війну та міжнародних партнерів);
  • розумної прозорості процесу створення СУПР;
  • забезпечення посадовими особами ДПС належного документального оформлення та обгрунтування результатів опрацювання податкових ризиків (в т.ч. щодо кожного окремого конкретного платника податків) на кожному етапі функціонування СУПР, оскільки тільки це може бути доказом того, що таке опрацювання було здійснено «комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень» та не містить жодних свідомих чи неусвідомлених зловживань з боку посадових осіб контролюючих органів;
  • наполягати на не тільки активній, але й послідовній, завчасній та змістовній взаємодії із контролюючим органом у разі виявлення останнім ознак вагомих податкових ризиків;
  • у разі свого включення до перевірок (планових та позапланових), вживати посилених заходів щодо отримання від контролюючого органу належного документального підтвердження та обгрунтування щодо виявлення останнім ознак вагомих податкових ризиків у конкретного платника податків.

В протилежному випадку, по завершенні 31.07.2026 Експериментального проекту, в якому бізнес-спільнота сьогодні не приймає жодної істотної участі, та у разі бадьорої позитивної оцінки його результатів посадовцями компетентних органів (яка є високо імовірною, хто ж з них офіційно та відкрито оцініть сам себе погано) практичні наслідки подальшого функціонування СУПР в постійному режимі експлуатації (зокрема, у вигляді перевірок) можуть дуже засмутити велику кількість платників податків. І це буде черговою «несподіванкою» для нашого бізнесу.

Для більш детального ознайомлення із темою податкового комплаєнсу пропоную ознайомитися із наступними публікаціями:

Податкові ризики: уряд дозволив ДПС експериментувати;

Податковий комплаєнс та основні елементи управління комплаєнс-ризиками: бачення ОЕСР та МВФ;

Проблеми впровадження системи управління податковими ризиками у податкових органах;

Робота ДПС України над впровадженням системи управління податковими комплаєнс-ризиками – одна зі стратегічних цілей Національної стратегії доходів до 2030 року.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика