ENG
ПОДАТКІВЦІ РОЗШИРЮЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ТРАНСФЕРТНИМ ЦІНОУТВОРЕННЯМ?

Дата публікації:

05.12.2024
BigData TP та СУР в Національній стратегії доходів до 2030 року

Зупинка на цьому є необхідною для формування цілісного розуміння теми.

Гостро дискусійною Національною стратегією доходів до 2030 року (НСД), затвердженою розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р, передбачено завершення впродовж 2024–2025 років розробки, тестування та впровадження в ДПС Інформаційно-комунікаційної системи «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з ТЦУ» (BigData TP або ІКС), договір на розробку якої укладено ДПС України у травні 2023 року, а також провести навчання податківців щодо роботи в ІКС (підрозділ «4.2.2(c) Автоматизація процедур податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» НСД).

За здоровою логікою таке ІТ-рішення має стати частиною загальної системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС України (далі – СУР). Цю логіку на публічних заходах було неодноразово підтверджено і посадовими особами ДПС України. І згідно тієї ж НСД СУР має впроваджуватись та поступово розгортатись на основі Концепції СУР до 2028 року. Наказом ДПС України від 04.10.2023 № 813 затверджено Концепцію функціонування системи управління податковими ризиками (далі – Концепція СУР), яка має запровадити та визначити комплексний і єдиний підхід в управлінні ризиками дотримання податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС, що інтегрується в структуру, діяльність та процеси організації служби.

Ще раніше, 16.09.2024, ДПС оприлюднила інформаційне повідомлення, де в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, зокрема, зазначила, що ДПС надіслано Мінфіну низку документів для реалізації експериментального дворічного проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками на виконання постанови КМУ від 25.07.2024 № 854, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Постанова № 854 та Порядок № 854) (31.07.2024 – дата набрання чинності).

Цікаво, що в НСД зазначено про розгортання СУР до 2028 року, а експериментальний проєкт розпочатий постановою КМУ від 25.07.2024 № 854 триватиме два роки (тобто до 31.07.2026).

Пунктами 3 та 4 Постанови № 854 було визначено, що ДПС має розробити та подати не пізніше ніж через місяць з дня набрання чинності цією постановою на погодження Мінфіну, а Мінфін погодити протягом наступних 15 календарних днів розпорядчі документи, необхідні для реалізації експериментального проекту (Положення про експертну комісію ДПС із застосування системи управління податковими ризиками; Порядок формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому; Методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків; Порядок здійснення процесів системи управління податковими ризиками). Зверну увагу, що всі ці документи названі розпорядчими, хоча вказані порядки та методики також носять і методологічний характер). Постанова набрала чинності 31.07.2025, тобто станом на 25.11.2024 минуло майже чотири місяці – всі строки на затвердження відповідних НПА минули, 31.07.2026 все ближче, але відомості про прийняття відповідних НПА відсутні.

Крім того, особливу увагу зверну на те, що положеннями самого Порядку № 854 визначено, що в подальшому функціонування СУР вимагає наявності: регулярних планів (загального, операційного, сегментарного та секторального) та змін до них; переліків платників податків, які мають найвищі податкові ризики; інформаційно-аналітичні матеріалів щодо податкових ризиків платників податків; звітів про стан виконання планів; паспортів податкових ризиків та змін до них; описів зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику; звітів керівників структурних підрозділів щодо стану виконання заходів, визначених згаданими планами, та звітів перед Головою ДПС про стан виконання цих планів та щодо реалізації експериментального проєкту в цілому (п. 13 та п. 15 Порядку № 854).

Всі ці документи перелічені в двох попередніх абзацах (як і Концепція СУР, затверджена вже рік тому наказом ДПС України від 04.10.2023 № 813), скоріш за все вітчизняні компетентні органи будуть наполегливо намагатись зробити повністю закритими для платників податків, хоча безпосередньо стосуватимуться їх діяльності та застосування подальших контрольно-перевірочних заходів. В свою чергу, платники податків та експертне середовище мають докласти зусиль щоб у відповідності до напрямку, функціоналу ті ідеї застосування зробити такі документи відкритими для платників податків та фахівців у сфері оподаткування, в т. ч. у сфері застосування правил ТЦ. В інакшому випадку, з великою ймовірністю, функціонування СУР призведе до збільшення судових спорів, де окремими вимогами з боку платників податків та їх представників постануть питання розкриття контролюючим органом та надання документального підтвердження інформації про наявні податкові ризики та підтвердження належних процесів їх опрацювання по кожному окремому ризику, що стосується конкретного платника податків, які визначено Порядком № 854. Всі вимоги Порядку № 854 щодо документального підтвердження наявності потенційних податкових ризиків та їх належного опрацювання стосуються і BigData TP, яка, безумовно, має бути частиною загальної СУР ДПС.

Втаємниченість і непрозорість щодо шляхів, яким контролюючий орган збирається «підвищувати податкову свідомість платників внаслідок попередження [останніх] про ризик, можливість самостійного усунення ризику платником податків» (дивись – НСД) викликає деякий подив. Не зрозуміло як платникам підвищувати свою свідомість без змістовного зворотнього зв’язку із розробниками СУР починаючи із самих перших етапів.

Втаємниченість і непрозорість поширюється і на BigData TP, яка, безумовно, має бути частиною СУР. Ті крихти інформації, які видають ДПС, Мінфін та EU4PFM (Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами України), скоріш викликані формальною необхідністю цих структур періодично звітувати про свої успіхи та обов’язковою вимогою щодо публічності в своїй діяльності перед міжнародними партнерами, які фінансують такі ініціативи, а не необхідністю забезпечення прозорості, зрозумілості та послідовності своїх дій в очах та в розумах платників податків.

НСД основною метою розробки BigData TP визначила автоматизацію процедур податкового контролю за встановленням відповідності умов КО ПВР; а основними завданнями її розробки є сприяння вирішення таких завдань: вдосконалення ризик-орієнтованих підходів; підвищення швидкості, точності та ефективності результатів контролю за ТЦ; зменшення податкових правопорушень та судових спорів; зниження впливу «людського фактору».

На думку розробників НСД, впровадження BigData TP надасть змогу усунути наступні недоліки: складність виявлення ризиків ТЦ внаслідок відсутності автоматизації процесів аналізу контрольованих операцій; неструктурованість вхідних даних для моніторингу КО; неможливість автоматичної ідентифікації, групування та аналізу КО в розрізі контрагентів.

Також очікується, що BigData TP: створить додаткові можливості для виявлення тенденцій щодо податкових правопорушень у сфері ТЦ з метою їх оперативного вирішення; забезпечить більш ефективне виконання податковими органами функцій податкового контролю за дотриманням правил ТЦ.

Ми так детально зупинились на цьому розділі щоб зрозуміти наступні висновки:

  • По-перше, з точки зору теорії систем та системного підходу на практиці є нонсенсом та неефективним шляхом, коли окрема підсистема (BigData TP), яка має бути невід’ємною частиною загальної системи (СУР), розробляється на запроваджується раніше ніж загальна система розроблена в цілому. Такий асинхронний підхід відразу ускладнює, робить дорожчим розробку та запровадження, вносить конфлікти до подальшого функціонування різних підсистем однієї системи. Крім того, відразу вносяться конфлікти між окремими структурними підрозділами ДПС, оскільки за всю СУР відповідає один Департамент ДПС, а його окрема підсистема BigData TP автономно запроваджується іншим Департаментом. Загалом цікаво: як це будувати окрему квартиру багатоквартирної будівлі, коли ще відсутнє креслення будівлі в цілому?
  • По-друге, на BigData TP як і на всю СУР мають розповсюджуватися дія всіх відповідних НПА визначених Постановою № 854 та Порядком № 854 (Положення про експертну комісію ДПС із застосування СУР; Порядок формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому; Методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків; Порядок здійснення процесів системи управління податковими ризиками), а також застосування BigData TP має бути передбачено: у всіх відповідних регулярних планах (загальних, операційних, сегментарних та секторальних) та змін до них; переліках платників податків, які мають найвищі податкові ризики; інформаційно-аналітичних матеріалах щодо податкових ризиків платників податків; звітах про стан виконання планів; паспортах податкових ризиків та змін до них; описах зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику; звітах керівників структурних підрозділів (в нашому випадку – Департаменту ТЦ) щодо стану виконання заходів, визначених згаданими планами, та у звітах перед Головою ДПС про стан виконання цих планів; звіті перед Головою ДПС щодо реалізації експериментального проєкту в цілому. В інакшому випадку використання контролюючим органом BigData TP не буде мати належного правового підгрунття.

З великою ймовірністю ДПС буде намагатися ігнорувати чи спростувати такі висновки. Але, як для мене, це буде дуже складно для тих, хто вміє уважно та послідовно читати відповідні НПА.

BigData TP: повідомлення та публічні заходи за участю ДПС

Державна податкова служба України 19.09.2024 на своєму офіційному вебпорталі повідомила, що за підтримки EU4PFM (Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами України) контролюючий орган запроваджує проєкт з інноваційного IT-рішення для обробки великих масивів даних у сфері трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), основною метою якого є автоматизація процедур податкового контролю для забезпечення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (далі – КО та ПВР відповідно). Очікувалось, що найближчим часом це IT-рішення буде впроваджено в роботу ДПС України.

Через два місяці, 21.11.2024, ДПС знову повідомила про тривання процесів діджиталізації процесів податкового контролю за ТЦ. Мова йде про ініціативу за підтримки EU4PFM щодо створення унікального ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data Transfer Pricing або BigDataTP). Такий захід відповідає розділу 4.2.2(с) заходів реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД), схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р.

За повідомленням ДПС від 21.11.2024 вхідною та вихідною інформацією BigDataTP будуть:

Вхідна інформація:

  • Інформаційно-комунікаційна система «Податковий блок», яка, зокрема, містить: реєстраційні дані; дані звітності; дані про результати перевірок та їх оскарження;
  • Інформаційно-комунікаційна система «Єдине вікно подання електронної звітності»;
  • дані митного оформлення (дані митних декларацій та інших документів пов’язаних із митним оформленням);
  • дані інформаційних агентств (дані фінансової звітності, про котирувальні ціни, пов’язаність, операції з фінансовими активами);
  • внутрішня інформація (запити платникам, у т.ч. щодо документації з ТЦ тощо);
  • зовнішня інформація (інформація з іноземними компетентними органами, звіти у розрізі країн (CbC Report) тощо.

Така вхідна інформація відповідає тим відомостям, які вже роками використовуються контролюючими органами при здійсненні податкового контролю за ТЦ, та фактично не містить нічого нового. Зокрема, доступ до такої інформації забезпечується шляхом приєднання до вже існуючих інформаційних продуктів ДПС, Держмитслужби, комерційних баз даних, модулів обміну інформацію в рамках запитів до іноземних компетентних органів та обміну звітами у розрізі країн. Проте цікаво, що вказаний програмний продукт не передбачає використання офіційної вітчизняної інформації про кінцевих бенефіціарних власників (в частині встановлення пов’язаності).

Вихідна інформація:

  • паспорт платника (реєстраційні дані, історична інформація, запити/відповіді, документація з ТЦ, інформація (матеріали) отримані від іноземних компетентних органів;
  • аналітика (формування аналітичних звітів);
  • оцінка ризиків (макроекономічний, середній, мікроекономічний рівні);
  • аналіз звітності (формування переліку платників податків учасників контрольованих операцій (резидентів та нерезидентів), контроль дисципліни);
  • формування архіву даних (історичні дані котирувальних цін, галузеві показники рентабельності);
  • координація діяльності територіальних органів ДПС.

Такий перелік вихідної інформації є обмежений, але автору публікації цікаво чому акцент робиться на розподіл в BigDataTP оцінки ризиків на мікро-, мезо- та макро- рівні, а не на розподілі ризиків на ризики високого, середнього та низького рівнів (відповідно із концентрацією ресурсів та зусиль на високому рівні)? Також цікаво чи оцінка ризиків ТЦ передбачає оцінки ризиків для окремих юрисдикцій в цілому та окремих груп міжнародних компаній (МГК/МНП/БНП/ТНК/ФПГ – варіантів багато) або для окремих галузей (сфер) діяльності або видів продукції (робіт, послуг) (також для забезпечення концентрації ресурсів та зусиль на найбільш проблемних (перспективних) напрямках)?

На думку ДПС запровадження BigDataTP має дозволити: вдосконалити ризико-орієнтовані підходи; уніфікувати, стандартизувати та автоматизувати процеси податкового контролю з ТЦ; зменшити кількість податкових порушень з ТЦ та судових спорів; мінімізувати вплив людського фактору.

ДПС зазначила, що BigDataTP використовує понад сотню автоматизованих ризико-орієнтованих алгоритмів (індикаторів ризиків – в інших версіях виступів та презентацій). Однак ДПС не розкриває перелік ризиків ТЦ, який має використовувати спеціалізований програмний продукт. Це є проблемою, оскільки відразу робить непрозорими будь-які результати функціонування подібного програмного забезпечення та правову обгрунтованість висновків контролюючих органів побудованих на їх підставі. Вказане, скоріше навпаки, потенційно може призвести до збільшення судових суперечок.

Для прикладу зазначу, що:

  • наказ Мінфіну від 02.06.2015 № 524 (із змінами), яким затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та який юстовано належним чином, містить прозорі критерії відбору платників високого, середнього та низького ступенів ризику та визначає особливості їх використання та розрахунку;
  • постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165 (із змінами) затвердила порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, зокрема, містять критерії ризиковості платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) та критерії ризиковості здійснення операцій та висвітлюють деякі особливості щодо використання критерії ризиковості. Також ця постанова містить перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ тощо.

Окремо хотілось би почути від ДПС чи насправді вирішені нею правові та технічні питання використання в BigDataTP даних різноманітних комерційних та некомерційних баз даних та платформ (в т. ч. міжнародних інформаційних агентств, обміну CbCR, обміну за CRS, ін.), умови доступу та використання яких є договірними, щороку оновлюються та, зокрема, містять обмеження щодо прав на їх використання іншими ІТ-рішеннями. До того ж подібні зовнішні по відношенню до BigDataTP ІТ-рішення постійно розвиваються та змінюються, що буде вимагати від розробників BigDataTP подальшого постійного доопрацювання все нових і нових версій цього програмного продукту, як і постійного фінансування таких робіт.

Отже, на сьогодні, не зважаючи на рекламування ДПС потенційних перспектив використання, процес розробки BigDataTP є непрозорим, а використання результатів його функціонування, відповідно, – юридично неврегульованим. Вказане ставить під сумнів потенційну майбутню ефективність BigDataTP, в т.ч. щодо мінімізації за його допомогою впливу людського фактору.

Частково виправлення такого становища можливо за рахунок більшої прозоростівикористання контролюючими органами під час здійснення податкового контролю ризиків ТЦ, в т.ч. шляхом системного внесення відповідних доповнень та змін до юстованих наказів Мінфіну, зокрема, до:

  • Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.08.2015 № 706 (із змінами);
  • Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», затвердженого наказом Мінфіну від 10.03.2016 № 344 (із змінами);
  • Форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення, у редакції затвердженої наказом Мінфіну від 24.12.2020 № 806 тощо.

Також ДПС зазначила, «що аналогічні програмні продукти використовуються лише декількома країнами світу». Хоча, на думку автора цієї публікації, слід замислитися чому податкові органи навіть економічно потужних країн, які мають значно більше досвіду, багатократно більші за обсягами масиви інформації про здійсненні контрольовані операції протягом більшої кількості років та більші власні (а не запозичені) ресурси для створення спеціалізованого програмного забезпечення не використовують подібних універсальних програмних забезпечень. Ваші варіанти?

Зверну особливу увагу, що прозорий підхід, із належним документуванням результатів кожного етапу опрацювання ризиків ТЦ та активним залученням до цих процесів платників податків до прийняття будь-якого рішення про проведення перевірки, не дозволить посадовим особам компетентного органу зняти з себе кінцеву особисту відповідальність за наслідки опрацювання ризиків ТЦ та перенести на знеособлене ПЗ та автоматизоване ІТ-рішення. Поки що, в обмеженій інформації ДПС, яка більше нагадує рекламу, вказаного не прослідковується.

Крім того, досвід застосування українським контролюючим органом вітчизняних ІТ-рішень пов’язаних із ЄРПН та ЄРАН не можна вважати вдалим для значної кількості навіть сумлінних платників податків, про що свідчать відповідні звіти і дослідження Ради бізнес-омбудсмена. А наслідками застосування ІКС BigData TP будуть і перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» (перевірки ТЦ).

Одночасно, непрозоре накопичення в запропонованій ІКС інформації про наявність ймовірних ризиків ТЦ у значної кількості платників податків дасть змогу дискреційно та вже у «ручному» режимі визначати які саме платники податків підлягають першочерговій перевірці. І формальне ранжування ІТ-рішенням платників податків за ризиковістю тут не завжди допоможе, оскільки центральний апарат ДПС має можливість впливати на завантаженість підпорядкованих регіональних, міжрегіональних підрозділів перевірками ТЦ.

Нагадаю, що 26.09.2024 представники ДПС, в особі керівниці Департаменту ТЦ Катерини Риженкової, на запрошення Асоціації правників України (далі – АПУ) брали участь у ХІІІ Податковому форумі в панелі присвяченій питанням міжнародного оподаткування. Також 18.10.2024 представники Департаменту ТЦ на запрошення ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» брали участь у заході «ТЦУ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль» – «відкритий мікрофон» із ДПС України.

Далі будуть наведені окремі відомості щодо BigData TP, які були надані посадовими особами ДПС на цих двох заходах. На жаль, і на цих заходах більш змістовної інформації про BigData TP та конкретні наслідки її функціонування для платників податків не було наведено. Фактично лише в загальному вигляді було повідомлено, що вказане спеціалізоване ІТ-рішення: має стати частиною загальної системи управління ризиками ДПС, яка розробляється нині в рамках реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками ДПС (СУР) на виконання постанови КМУ від 25.07.2024 № 854; буде використовувати три рівні ризики (мікро-, мезо- та макроризики); за наслідками опрацювання потенційних ризиків платники податків / контрольовані операції будуть розподілятися за трьома рівнями ризиковості (зеленим, жовтим та червоним, – відповідають високому, середньому та низькому ступеням ризику).

Також 18.10.2024 на вже згаданому заході «ТЦУ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль» серед майбутніх кроків запровадження новацій у ТЦ та діджиталізації процесу аналізу КО представники ДПС згадали:

  • інтеграцію BigData TP із загальною СУР;
  • розробку та запровадження GRIO – Модулю глобальних ризиків по міжнародним операціям (операціям репатріації та контрольованих іноземних компаній);
  • розробку та запровадження програмного забезпечення для платників податків щодо формування та перевірки попередніх проєктів звітів про КО на предмет ризиковості;
  • запровадження автоматизації процесів обміну податковою інформацією, у т.ч. шляхом використання штучного інтелекту тощо.

Не буду здивований, якщо далі від представників ДПС, на доповнення до «штучного інтелекту», почнуть лунати такі трендові терміни як «облачні технології», «когнітивні технології», «квантові розрахунки». Але чи вірю я в це? А Ви? А самі податківці?

Щодо майбутнього застосунку який дозволить формувати проєкти звітів про КО, в т.ч. із оцінкою на предмет ризиковості з ТЦ, то повірю в нього тільки після того як побачу, а в його доцільність – після того як опрацюю ризики наведені ним для проєкту конкретного звіту про КО для конкретних КО. На сьогодні ДПС не може оприлюднити проєкти попередніх більш простих за формою декларацій, звітності, розрахунків. Але щоб платники могли відпрацювати потенційні ризики з ТЦ ДПС має до того офіційно оприлюднити інформацію про джерела та алгоритми їх розрахунку.

Із озвучених як більше сотні автоматизованих ризико-орієнтованих алгоритмів (індикаторів) на цих заходах ДПС навело лише декілька т. зв. «Red Flags», під час здійснення моніторингу КО ДПС було вказано наступні індикатори ризиків:

  • відмінність фактичних обставин від договірних умов;
  • невідповідність розподілу прибутків (рівня рентабельності) в угодах з нематеріальними активами (далі – НМА) в КО розподілу прибутків в угодах між незалежними (непов’язаними) особами;
  • завищення частки окремих витратних статей в загальній сумі витрат в порівнянні з середньогалузевими показниками
  • реструктуризація бізнесу, яка супроводжується погіршенням фінансових показників підприємства;
  • непрямі контракти, несплата податку та/або пільговий режим оподаткування контрагента;
  • зміна ланцюга постачання, за рахунок залучення третіх осіб, які ймовірно мають номінальних власників, без фактичного руху товарів (робіт, послуг);
  • невідповідність цін / показників рентабельності ринковому діапазону тощо.

Такий перелік «Red Flags» (знову бавимось в «naming») фактично повністю є таким, що майже десятиліття і так використовувався ДПС для контролю за ТЦ та подібні індикатори неодноразово згадувався податківцями.

Але можливості насправді автоматизованого якісного опрацювання таких індикаторів викликає значну кількість питань. Наведу лише декілька з них:

Чи є взагалі є можливість автоматизувати порівняння фактичних обставин КО від договірних умов, враховуючи, що такі обставини не тільки дуже і дуже різні для різних операцій, але й фактичні обставини КО взагалі можуть бути встановлені лише за результатами перевірок ТЦ?

Чи є взагалі можливість автоматизувати визначення ризиків по операціям із реструктуризації бізнесу, коли термін «реструктуризація бізнесу» відсутній у Податковому кодексі України та, навіть, у додатку 5 «Коди сторони операції» до Порядку складання Звіту про КО, який затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами)? Нагадаю, що згаданий додаток 5 містить перелік (умовну класифікацію) назв операцій, в яких беруть участь сторони КО. Цікава, якою є сьогоднішня статистика ДПС по операціях з реструктуризації бізнесу?

Довідково: Глосарій Керівництва ООН з питань ТЦ (у редакції 2021 року надає наступне визначення: «Реструктуризація бізнесу – транскордонна передача (переміщення) функцій, активів і ризиків мультинаціональним суб’єктом господарювання (утворенням)». У Настановах ОЕСР з питань ТЦ (навіть у останній редакції 2022 року) визначення цього терміну відсутнє.

Можливість автоматизації опрацювання податкових ризиків з ТЦ за непрямими контрактами або внаслідок зміни ланцюгів постачання за рахунок залучення третіх осіб, які ймовірно мають номінальних власників, без фактичного руху товарів (робіт, послуг) без проведення перевірок?

Такі розмірковування можливо і далі продовжувати…

Відповідальність за впровадження BigData TP та спроможність цього ІТ-рішення не тільки до впровадження, але й до постійної адаптації, є під великим питанням.

Загалом формально оцифрувати як данину модному тренду можливо все, але я згадую вираз, вже не пам’ятаю чий, що «оцифрований хаос – теж хаос». В контексті теми цієї публікації подібна формальна «цифровізація/автоматизація» для «галочки» перед іноземними донорами не зменшить обсяги та час ручної праці податківців, а буде лише ще однією штучною надбудовою над всіма неавтоматизованими процесами.

Також потребує уваги, що під час цих зустрічей посадовцями ДПС також згадувалось, що тільки перемовини з розробниками щодо створення BigData TP тривали 14 місяців. Загалом правила міжнародного оподаткування в цілому та в Україні активно розвиваються та змінюються. Так, за відомостями посадових осіб ДПС зараз в роботі знаходиться 7-8 законопроєктів, що стосуються сфери міжнародного оподаткування. Враховуючи інтеграційні ініціативи України (ЄС, ОЕСР, інше) ця кількість законопроєктів є тільки початковою. Тобто вітчизняні підзаконні нормативно-правові акти та програмне забезпечення (ІТ-рішення) у сфері застосування правил міжнародного оподаткування в Україні фактично будуть постійно зазнавати змін. При цьому, звертаю увагу, що як заявляє ДПС впровадження нею сучасних прогресивних практик та ІТ-технологій, що спрямовані на підвищення прозорості та діджиталізацію, здійснюється за підтримки EU4PFM. EU4PFM, як і інші подібні ініціативи, не буде постійно підтримувати впровадження, експлуатацію та подальшу адаптацію BigData TP. Чи буде Україна мати право, відповідні компетенції та технічні можливості вносити подальші відповідні зміни до BigData TP – питання.

Крім того, в умовах, коли кожний наступний уряд нашої держави затверджує нові стратегії/плани/дорожні карти, взагалі постає питання наявності будь-якої відповідальності за остаточне впровадження ініціативи з BigData TP та її реальних наслідків. Чи будуть такі впровадження та наслідки – час покаже. А поки мені особисто згадується назва комедії Вільяма Шекспіра «Багато галасу з нічого» (англ. – Much Ado About Nothing).

Поки що BigData TP з мого стороннього погляду більш здається модною коштовною іграшкою для податківців, без істотних наслідків для платників податків, хоча податківці і далі будуть її просувати лякаючи платників податків, що вони володіють якимись сакральними знаннями (невідомою інформацією), як жреці античності. Або як у дитячій казці: «Високо сиджу, далеко бачу. Не їж пиріжок (не ухиляйся від сплати податків)».

Загалом з питань податкового комплаєнсу, починаючи з 2004 року, тобто вже двадцать років, існує цілий ряд міжнародних, іноземних документів. Існують вже і окремі цікаві документи щодо комплаєнсу в саме в частині ТЦ. Однак відомості наведені ДПС щодо BigData TP протягом останніх місяців не опосередковано не вказують на використання фахівцями ДПС узагальненого досвіду відображеного в таких документах.

Враховуючи обмеженість публікації: наведу лише два останні цікаві документи щодо комлаєнсу саме ТЦ:

Вказівки «ООН: Забезпечення комплаєнсу (дотримання чинних вимог) ТЦ – комплексний інструментарій» (UN Transfer Pricing Compliance Assurance – An End-to-End Toolkit) (ООН; спершу оприлюднено у жовтні 2023 року та у липні 2024 року розширена невідредагована версія);

Вказівки «Допомога у підходах до поширених ризиків ТЦ» (Help with common risks in transferpricing approaches) (Податкове та митне управління його Величності, Велика Британія; оприлюднено 10.09.2024. Не плутати із іншим існуючим раніше і нині документом Податкового та митного управління його Величності – «Трансфертне ціноутворення: оцінка ризиків» (Transfer pricing: risk assessment), який також може доповнити знання у цій галузі).

Цікаво, що такі вказівки розроблені в тому числі для платників податків та містять відповідні застереження, рекомендації та, навіть, інструменти самооцінки. Нічого подібного в ініціативі ДПС щодо BigData TP ми поки що не спостерігаємо.

Також лише тезисно наведу ще декілька загальних міркувань з приводу масштабної ініціативи ДПС щодо запровадження BigData TP:

Ініціатива створення такого масштабного програмного продукту, без належного аналізу та систематизації понад 10 років вітчизняного досвіду стосовно виявлених ризиків ТЦ (тобто таких ризиків, що настали/реалізувались/підтвердились за наслідками перевірок та судових оскаржень) нагадує спробу з’їсти «цілого слона за раз», із відповідним результатом такої спроби. На сьогодні, навіть після десяти років запровадження правил ТЦ в України, будь-які узагальнені (знеособлені) відомості щодо ризиків ТЦ ДПС не наводить.

Залежність від зовнішньої допомоги фінансами та експертами не є сильною стороною BigData TP в тривалій перспективі.

Відсутність будь-якої залученості платників податків до розробки BigData TP також від самого початку послаблює ефективність подальшого функціонування такого ІТ-рішення.

Не очікуємо пасивно реалізації такої ініціативи

Рекомендую платникам податків, учасникам КО, уважно слідкувати за цією ініціативою, яка має вплинути на зміну показників перевірок ТЦ.

Відсутність прозорості, належної правової оцінки можливостей та перспектив використання податківцями результатів функціонування ІКС BigData TP, а також належної комунікації та змістовного зворотного зв’язку із платниками податків щодо особливостей впровадження та використання результатів її функціонування (як і трендового «комплаєнсу» (СУР) в цілому), на мою особисту думку, різко вплине на рівень ефективності використання цього програмного продукту.

Відсутність відображення питань ризиків ТЦ у відповідних НПА та документах щодо СУР, а також не внесення змін та доповнень до ряду НПА з питань ТЦ, непрозорість та подальше ймовірне посилання посадовими особами ДПС на використання ними службової інформації та на обставини військового стану, що унеможливлює будь-яке розкриття особливостей функціонування ІКС, також спрацюють тільки у бік правової слабкості будь-яких висновків, сформованих за результатами використання такого ІТ-рішення.

Відсутність у платників податків – учасників КО змістовної та конкретної інформації щодо цього ІТ-рішення, а також будь-якого законодавчого та/або підзаконного врегулювання цілого комплексу питань пов’язаних із використанням в ході всієї КПР результатів функціонування подібних ІТ-рішень (від підготовки обов’язкових аналітичних довідок на стадії доперевірочного аналізу до використання такої інформації вже при оскарженні результатів перевірок в адміністративному та у судовому порядку), вже ставлять під сумніви можливості їх належного правового використання в якості доказової бази в майбутньому про оскарженні результатів перевірок ТЦ.

Також окремо хотілось би вказати, що формальне і механістичне використання ризик-орієнтованих підходів, які побудовані на відповідних ІТ-рішеннях, само по собі не спростить життя платникам податків, які звітують про КО, або задіяні у ланцюгах постачання таких операцій. Пропоную платникам податків, згадати вже наявний в них досвід щодо наслідків застосування податківцями масивів інформації ЄРПН/СМКОР, СЕАРП, по РРО тощо. При цьому положеннями Податкового кодексу України та відповідними підзаконними НПА (постановами КМУ та наказами Мінфіну, які зареєстровані в Мін’юсті) опрацювання ризиків цими ІТ-рішеннями та використання податківцями результатів такого опрацювання офіційно врегульовано у правовому полі, чого ми не бачимо відносно BigData TP.

Необхідне кардинальне переформатування самої філософії та підходів фіскалів до визначення за допомогою ризико-орієнтовних підходів об’єктів КПР та здійснення заходів КПР. Такі зміни, безумовно, мають покладати і відповідальність за зловживання відповідними ІТ-рішеннями з боку посадовців ДПС, або низьку ефективність використання цих ІТ-рішень. Крім того, будь-які ІТ-рішення аналітичного спрямування потребують наявності користувачів, які мають розвинені навички аналітичної роботи, роботи із великими масивами даних (навички data science) та здатні не формально, а змістовно, працювати із результатами функціонування такого ІТ-рішення. Крім того не забуваємо, що в сфері ТЦ існує значна кількість ризиків, які мають якісний характер і тому не можуть бути оброблені за допомогою засобів програмування. Також ризики є величинами, що постійно змінюються – плинними та динамічними, що потребує забезпечення ефективного зворотнього зв’язку в аналітичній роботі із ризиками ТЦ та постійної адаптації BigData TP, до нових викликів. Чи спроможний контролюючий орган достойно прийняти такі виклики?

Загалом ефективність функціонування BigData TP на найбільш загальному рівні можливо буде оцінити просто зіставивши загальні результати податкового контролю за ТЦ до та після впровадження такої підсистеми СУР. Пропоную по завершенню 2025 року зіставити такі результати із результатами 2024 року та надати відповідь на попереднє питання.

Однак, на сьогодні, правові підстави функціонування BigData TP потребують внесення змін та доповнень до ряду НПА з питань ТЦ та врахування в НПА та документах, що стосуються СУР та які визначені Постановою № 854 та Порядком № 854.

Але загалом платники податків, особливо великі, вже давно мають замислитися над необхідністю створення та/або підвищення ефективності власної організаційної системи комплаєнсу, частиною якого є податковий комплаєнс, а питання ТЦ – частиною податковою комплаєнсу.

Стаття опублікована в “Юридичній практиці”.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика