• Про подання Звіту про КО та Повідомлення про участь у МГК при припиненні платника податків шляхом приєднання

Юридична особа, що припиняється шляхом приєднання, до моменту державної реєстрації припинення зобов’язана сплачувати податки та збори. При цьому подання Звіту про контрольовані операції (далі – КО), Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК), якщо платник податків є учасником МГК, та податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – ППП), а також сплата грошових зобов’язань здійснюються платником податків, що реорганізується, та його правонаступником самостійно.

Докладніше в ІПК від 11.06.2024 №3173/ІПК/99-00-21-02-03

• Про заповнення окремих граф Додатку до Звіту про КО «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» у випадку підписання доповнень (внесення змін) до позикового/кредитного договору, згідно з умовами якого передбачена кредитна лінія

Питання виникло у зв’язку із внесенням змін до форми та Порядку складання Звіту про КО, та стосується заповнення граф: 7 «Дата контракту (договору)/Доповнення (зміни) до контракту (договору)», 8 «Номер контракту (договору)/Доповнення (зміни) до контракту (договору)», 17.1 «Кількість згідно з контрактом» та 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку».

Докладніше в ІПК від 11.06.2024 №3174/ІПК/99-00-21-02-03

• Про визначення операцій з отримання безповоротної фінансової допомоги контрольованими/неконтрольованими

При визначенні критеріїв КО суми отриманої фінансової допомоги, які включаються платником податків до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування ППП, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування та впливають на об’єкт оподаткування, тому такі суми мають враховуватись при визначенні критеріїв КО.

Докладніше в ІПК від 18.06.2024 №3307/ІПК/99-00-21-02-03

• Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, коли платник податків здійснив продаж товару контрагенту із однієї юрисдикції (Естонія), а кінцевим отримувачем товарунерезидентом визначений резидент іншої юрисдикції (Ліван, який включено до Переліку № 1045), та така операція не є контрольованою, так як не досягнутий відповідний вартісний критерій.

Естонська Республіка не входить до Переліку № 1045, таким чином, збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відс. вартості товару, реалізованого по зовнішньоекономічному контракту на користь нерезидента, не передбачено нормами п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 18.06.2024 №3312/ІПК/99-00-21-02-03

• Щодо відповідності наданої довідки про статус податкового агента вимогам абзацу сьомого п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, особливостей її застосування та необхідності легалізації належним чином для не збільшення фінансового результату до оподаткування на різниці згідно п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.  140 ПКУ

Достатнім підтвердженням відповідного резидентства буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні. Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як ОПФ нерезидента тощо).

З урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізований та перекладений. Згідно висновку ІПК надана платником податків довідка про статус податкового агента не легалізована належним чином.

Докладніше в ІПК від 20.06.2024 №3350/ІПК/99-00-21-02-03

• Щодо перебігу строків давності (п. 102.1 ст. 102 ПКУ) та їх застосування для перевірок дотримання принципу «витягнутої руки» (далі – ПВР) за 2015 за 2016 звітні роки, враховуючи, що у період дії карантину та воєнного стану на території України запроваджувалися різноманітні мораторії

Проінвентаризувавши положення ряду законів України останніх років (від 24.02.2022 № 2102-IX, 15.03.2022 № 2120-IX, 03.03.2022 № 2118-IX, 03.11.2022 № 2719-IX та 30.06.2023 № 3219-IX) ДПС України зробила висновок, що під час визначення 2555-денного строку згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ, протягом якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно та перебіг строку давності відновлено з 01.08.2023. Для обчислення строку давності має бути врахований останній день граничного строку подання податкової декларації з ППП; якщо така декларація була надана пізніше, – день її фактичного подання; у разі подання уточнюючої декларації – день подання відповідного уточнення.

Цікаво, що в ІПК ДПС України зазначила, що Звіт про КО не є податковою декларацією, а являється формою звітності для цілей податкового контролю за ТЦ.

Докладніше в ІПК від 21.06.2024 №3396/ІПК/99-00-23-02-03

• Про подання Звіту про КО, коли протягом звітного року у нерезидента – пов’язаної особи відбулися зміна директора на іншу сторонню особу та перестали існувати підстави для визначення статусу платника податків та нерезидента як пов’язаних осіб

Платник податків здійснював господарські операції з пов’язаною особою – нерезидентом. У зв’язку з тим, що директор нерезидента одночасно був членом правління платника податків – материнської компанії, платник податків визнавав нерезидента як пов’язану особу за ознакою 517 (Визнано пов’язаними особами самостійно). Протягом звітного року у нерезидента відбулися зміна директора та перестали існувати підстави для визначення статусу пов’язаних осіб за ознакою 517. Інші ознаки КО у господарських операціях між платником податків та нерезидентом відсутні (за інформацією заявника).

ДПС України повідомила, що платник податків повинен відобразити у Звіті про КО господарські операції з нерезидентом, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, за періоди звітного року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи до платника податків, а саме – до дати зміни директора нерезидента.

Докладніше в ІПК від 25.06.2024 №3435/ІПК/99-00-21-02-03

• Щодо віднесення операцій до контрольованих, в т. ч. за періоди перебування на спрощеній системі оподаткування

Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування ППП платника податків. ПКУ не передбачено обмежень або застережень щодо того, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається. Спираючись на положення НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», ДПС України зазначає, що збільшення первісної вартості НМА впливатиме на фінансовий результат до оподаткування, та відповідно і на об’єкт оподаткування ППП платника податків шляхом перерахунку витрат у вигляді амортизації НМА в зв’язку зі зміною їх первісної вартості та/або витрат звітного періоду у відповідності до згаданих НП(С)БО. Послуги з доопрацювання, локалізації, налаштування та технічного обслуговування програмного забезпечення, витрати, по яким відносились до збільшення первісної вартості НМА та до витрат майбутніх періодів, впливають на об’єкт оподаткування ППП. У разі відповідності цих операцій вартісним критеріям, визначеним у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ такі операції будуть визнаватися контрольованими.

Цікаво, що в ІПК ДПС України зазначила, що Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових адміністрацій можуть використовуватись платниками податків України як рекомендаційно-методологічні матеріали під час практичного застосування ст. 39 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 11.07.2024 №3624/ІПК/99-00-21-02-03

• Щодо порядку здійснення оплати за зразки товарів, які будуть закуплені за кордоном нашими працівниками та не підлягають митному оформленню, а також порядку здійснення їх бухгалтерського обліку та списання

Операції зі списання зразків товарів, які були закуплені за кордоном та не підлягають митному оформленню, відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування на підставі належним чином оформлених первинних документів. При цьому, якщо придбання зразків здійснювалось у нерезидентів певної категорії, то у платника податку можуть виникати різниці для коригування фінрезультату до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за ПВР, але без подання Звіту про КО. При цьому, якщо ціна придбання перевищує ціну товарів (робіт, послуг), визначену за ПВР, коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за ПВР.

Докладніше в ІПК від 12.07.2024 №3681/ІПК/99-00-24-03-03

• Щодо визнання операцій контрольованими за договором відступлення права вимоги на нового кредитора та визнання контрольованими операціями платежів здійснених (у подальшому, після скасування НБУ заборони) платежів на адресу нового кредитора (нерезидент 2), який є пов’язаною особою (як і перший кредитор – нерезидент 1), контрольованою операцією

Платником податків відповідно до контракту з резидентом Мальти (далі – нерезидент 1) протягом 2020-2021 років були здійснені операції з імпорту товарів, за наслідками чого виникла кредиторська заборгованість. Оскільки Постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 з 24.02.2022 був заборонений переказ резидентами іноземної валюти за операціями з імпорту товарів які здійснені до 23.02.2021, платник податків уклав тристоронній договір з відступлення права вимоги, на підставі якого новий кредитор – резидент Латвійської Республіки (далі – нерезидент 2), який також є пов’язаною особою для платника податків прийняв на себе зобов’язання сплатити первісну вартість боргового зобов’язання на користь первісного кредитора – нерезидента 1. Надалі платник податків мав здійснювати сплату боргу за отриманий товар на вимогу та на адресу нерезидента 2. Умови договору не передбачають жодних винагород для нового кредитора – нерезидента 2.

ДПС України робить висновок, що вартість придбаних товарів враховується у складі витрат згідно з правилами бухобліку, і, відповідно, впливає на фінрезультат до оподаткування, та, як наслідок, на об’єкт оподаткування ППП.

Докладніше в ІПК від 17.07.2024 №3723/ІПК/99-00-21-03-02

• Щодо оподаткування ППП операцій з нарахування роялті після повернення платника податків зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування та визнання таких операцій контрольованими

Протягом 2023 року (як в період перебування на сплаті єдиного податку, так і в період перебування на загальній системі оподаткування) заявником здійснено операції з придбання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення (продукту) від непов’язаних осіб – нерезидентів (операції з нарахування (сплати) роялті).

ДПС України відповіла, що операція з нарахування роялті нерезиденту у періоді перебування платника податків на спрощеній системі з особливостями оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки не впливає на об’єкт оподаткування ППП.

Об’єктом оподаткування ППП є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абз. першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Згідно п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ до різниць, на які коригують фінрезультат до оподаткування, належать різниці за операціями з нерезидентами, пов’язаними з витратами по нарахуванню роялті на їх користь. Зокрема, фінрезультат звітного періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь: нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам; нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України; нерезидента, який не підлягає

Докладніше в ІПК від 22.07.2024 №3763/ІПК/99-00-21-02-02

• Щодо деталізації та алгоритму використання інформації під час визначення зіставлення діяльності юридичних осіб

КО визнаються зіставними з не КО, якщо: немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу ТЦ; такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінрезультатів КО або не КО для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність (п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ). Для визначення зіставності юридичних осіб необхідно керуватись вимогами п.п.39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та п.п. 39.3.2.9 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, який, зокрема, містить положення щодо п’яти основних елементів визначення зіставності, комерційних стратегій, ризиків, характеристик активів та функцій сторін операцій тощо.

Джерела інформації, які містять відомості, що дають платникам податків та контролюючий орган можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій наведено у п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ. Контролюючий орган має використовувати ті самі джерела інформації, що і платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ). Для зіставлення умов КО з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади) (п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Якщо під час використання вказаних джерел інформації буде встановлено, що умови та/або обставини діяльності юридичних осіб є відмінними від умов КО та/або суперечать вимогам 39.3.2.9 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ – такі юридичні особи визнаються незіставними з платником податків, КО якого досліджується.

Наприкінці ІПК ДПС України звично зауважила, що кожен конкретний випадок встановлення відповідності умов КО ПВР має розглядатись з урахуванням обставин здійснення цих операцій та всіх первинних документів.

Докладніше в ІПК від 25.07.2024 №3798/ІПК/99-00-23-02-01

• Щодо подання повідомлення про участь у МГК: яку дату необхідно зазначити в графі 8 Повідомлення про участь у МГК, що має бути подано в строк до 01.10.2024 платником податків за звітний період 2023 року (01.01.2023-31.12.2023): 31 грудня 2023 року чи 31 грудня 2024 року?

У разі якщо платник податків в 2023 році здійснював КО та входив до складу МГК, повідомлення про участь у МГК подається за звітний 2023 рік, при цьому останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність МГК, є 31.12.2023, то такий платник податків зобов’язаний подати до 1 жовтня 2024 року повідомлення про участь у МГК та зазначити в графі 8 дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність МГК, тобто «31-12-2023».

Докладніше в ІПК від 26.07.2024 №3837/ІПК/99-00-23-02-03

• Чи виникають зобов’язання у кінцевого споживача програмного забезпечення/продукції відповідно до умов договору із резидентом України, коригувати фінансовий результат на підставі п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ з урахуванням того, що підприємство не має господарських відносин з нерезидентом?

Заявник є платником ППП на загальних підставах та має намір укласти договір постачання програмної продукції та її технічної підтримки із резидентом України. При цьому постачальник – резидент України є агентом/дистриб’ютором програмного забезпечення, а виключне право на таке програмне забезпечення належить компанії, країна резиденції якої є Республіка Кіпр.

ДПС України спираючись на положення п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, зробила висновок, що у разі якщо право власності на програмне забезпечення при укладанні договорів з нерезидентом переходить до постачальника – резидента України, то в подальшому при розповсюдженні програмної продукції і укладанні договорів з покупцями – резидентами України така операція розглядається як операція між резидентами України та коригування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на такі операції між резидентами України не застосовується.

У разі якщо постачальник – резидент України здійснює розповсюдження програмної продукції відповідно до договору комісії або агентського договору, умовами яких передбачено надання фактичних послуг від імені і за рахунок суб’єкта, якого представляє такий агент, то в такому випадку операція покупки такого програмного забезпечення розглядається як операція із нерезидентом і фінансовий результат до оподаткування покупця – резидента України підлягає коригуванню відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 29.07.2024 №3853/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

• Яким чином в момент ліквідації постійного представництва нерезидента в податковому обліку Представництва буде враховано списання суми кредиторської заборгованості перед материнською компанією – нерезидентом і чи є необхідність якимось чином враховувати дану заборгованість в податковому обліку Представництва, враховуючи, що Представництво не є окремим платником ППП і декларацію з ППП за результатами діяльності в Україні подає безпосередньо нерезидент?

Обсяг оподатковуваного прибутку ПП розраховується відповідно до положень ст. 39 цього Кодексу. Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції (у т. ч. внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні, відносяться до КО.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму списаної кредиторської заборгованості. Операції зі списання такої заборгованості враховуються боржником при визначенні фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.

Якщо платник податку ліквідується (у т. ч. до закінчення першого звітного періоду) останнім звітним періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У полі 10 «Особливих відміток» декларації з ППП  передбачена відповідна позначка для заповнення платником податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у період, на який припадає дата його ліквідації.

Отже, нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через ПП, яке ліквідується, повинен подати декларацію з ППП за звітний період, на який припадає дата його ліквідації.

Докладніше в ІПК від 31.07.2024 №3915/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Даний матеріал також доступний у PDF-форматі:

https://drive.google.com/file/d/1zRy6p4Fop7KV1wgOUNLjLH4wfhfbMCVL/view?usp=sharing