• Щодо визначення операцій з представництвом нерезидента контрольованими, коли платник податків уклав договір оренди приміщення, яке розташовано на території України, з командитним товариством Австрії (далі – нерезидент), від імені якого діє Представництво нерезидента.

Організаційно–правова форма нерезидента (командитне товариство) включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т. ч. податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (із змінами), затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480 (далі – Перелік № 480). Обсяг господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, буде перевищувати 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток підприємств.

Операції між платником податків та нерезидентом визнаються контрольованими, за умови досягнення їх вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 10.10.2024 № 4771/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо особливостей заповнення граф 10 та 15 Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК), коли платник податків не уповноважений материнською компанією МГК на подання звіту у розрізі країн МГК та сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 750 млн євро (далі – Повідомлення, Звіт CbC або Звіт у розрізі країн МГК відповідно).

Якщо буде зазначений код «СВС709» у графі 10 Повідомлення, чи може платник податків у графі 15 Повідомлення зазначити код «СВС801», який відповідає фактичній ситуації платника податків?

Виходячи з аналізу норм податкового законодавства, у разі визначення платником податків в графі 10 Повідомлення коду «СВС709» (платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК), у графі 15 може бути зазначено:

код «СВС801» – Звіт CbC подає кінцева материнська компанія;

код «СВС802» – Звіт CbC подає уповноважений учасник МГК, в т. ч. – резидент України;

код «СВС809» – Звіт CbC подає учасник МГК в Україні у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній (за відсутності інформації – відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та за наявності однієї з обставин, визначених абзацами п’ятим – сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Щодо заповнення у графі 15 Повідомлення коду «СВС 801» (звіт CbC подає кінцева материнська компанія) повідомляємо, що вказаний код може бути застосований платником податків за умови, зокрема:

якщо Звіт CbC подає кінцева материнська компанія та платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК) (заповнюється код «СВС709» у графі 10);

або якщо платник податків є материнською компанією МГК (заповнюється код «СВС701» (платник податків є материнською компанією МГК) у графі 10) та його сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує еквівалент 750 млн евро (заповнюється код «UNC903» у графі 11.1).

Додатково повідомлено, що згідно до п. 13 роз. ІІ наказу Мінфіну № 839 встановлено, що графа 12 призначена для введення у текстовому форматі у довільній формі українською мовою приміток та попереджень з питань, що потребують уваги контролюючого органу, пов’язаних із інформацією, що наводиться у Повідомленні.

Докладніше в ІПК від 10.10.2024 № 4779/ІПК/15-32-23-01-08 ГУ ДПС в Одеській області.

• Щодо визначення контрольованими перевиставлених операцій платника податків по договору транспортно-експедиційного обслуговування експортно–імпортних і транзитних вантажів по залізничних дорогах Республіки Молдова, країн СНД та інших держав для перевезення вантажів поза межами території України з нерезидентом, включеним до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 с. 39 ПКУ, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 (із змінами).

Згідно з договором платник податків – експедитор бере на себе зобов’язання за плату та за рахунок замовника транспортно–експедиційного обслуговування (далі – Клієнт) надавати послуги з організації перевезення. Транспортні послуги по перевезенню вантажів по залізничній дорозі Республіки Молдова платник податків акумулює на своїх внутрішніх рахунках до моменту виставлення транспортних витрат резиденту України згідно з договором на транспортно–експедиційне обслуговування. Суму сплачених коштів нерезиденту платник податків не включає до витрат підприємства.

Чи можуть такі операції, отримані від резидента Республіки Молдова та перевиставлені платником податків на  Клієнта бути визнані контрольованими?

У разі, якщо операція з отримання від резидента Республіки Молдова та перевиставлення платником податків на Клієнта послуг з транспортно – експедиційного обслуговування впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, то згідно з підпунктом «в» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ така операція  є контрольованою.

Крім того, відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.  39 ПКУ, якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для визнання операцій контрольованими, також необхідно здійснювати аналіз виконаних функцій, використаних активів та прийнятих ризиків сторонами операцій, в розумінні п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Докладніше в ІПК від 11.10.2024 № 4794/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо особливостей коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню роялті згідно з п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та документа для підтвердження оподаткування роялті контрагентом в державі його реєстрації.

П.п. 4 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є.

Дія цієї норми не залежить від того чи є операція з контрагентом – нерезидентом контрольованою або відповідає ПВР. Якщо роялті не оподатковують у країні реєстрації нерезидента, вони збільшують фінансовий результат до оподаткування платника податків.

При цьому норми ст. 140 ПКУ не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження оподаткування роялті контрагентом в державі його реєстрації, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Отже, підтвердженням права для незастосування платником податку на прибуток різниці, визначеної п.п. 4 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, є будь-який документ, виданий відповідним компетентним (уповноваженим) органом країни, що підтверджує, що контрагент – нерезидент підлягає оподаткуванню у відношенні роялті у країні своєї резиденції. Такий документ має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Наведена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо підтвердження сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Докладніше в ІПК від 11.10.2024 № 4795/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо особливостей заповнення граф 10, 11.1 та 15 Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення та МГК відповідно).

Платник податків відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ зобов’язаний подати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення, не будучи материнською компанією у МГК, сукупний консолідований дохід якої за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує 50 млн євро, але є меншим за 750 млн євро.

Якщо платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК, і відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається, а сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро, але є меншим за еквівалент 750 млн євро, то при складанні Повідомлення у графі 10 такий платник податків заповнює код «CBC709», у графі 11.1 – код «UNC902», у графі 15 – код «CBC809».

Також відповідно до вимог п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати Звіт CbC, за умови, що відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC не вимагається.

Разом з тим, платник податків подає Звіт CbC у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Платник податків – резидент України, який належить до МГК, може бути звільнений від подання Звіту CbC, якщо одночасно будуть виконані умови, визначені п.п. 39.4.10-1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Щодо заповнення у графі 15 коду «CBC805» (Звіт CbC не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро)), то вказаний код може бути застосований за умови, що платник податків є материнською компанією МГК (заповнюється код «CBC701» у графі 10) та його сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим 750 млн євро (заповнюється код «UNC901» або код «UNC902» залежно від суми сукупного доходу у графі 11.1) відповідно до розділу ІІ Порядку складання Повідомлення.

Докладніше в ІПК від 11.10.2024 № 4796/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

• Щодо особливостей оподаткування доходів, отриманих постійним представництвом нерезидента (держава реєстрації – Великобританія) та який було поставлено на облік у березні 2024 року, при цьому декларація за 2021 – 2023 роки не була подана.

Постійне представництво отримувало фінансування від компанії – нерезидента, в т. ч. легкові автомобілі, які після 5 років використання продавались і замінювались на нові.

Чи вважається доходом фінансування від компанії – нерезидента та чи виникають в даному випадку податкові зобов’язання і які саме?

Чи потрібно оподатковувати податком на прибуток суми коштів від продажу автомобілів?

Нерезидент, який здійснює господарську діяльність через постійне представництво в Україні, що підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (далі – ПП), повинен зареєструватися платником податку на прибуток підприємств (далі – ППП), подавати податкову декларацію з ППП та сплачувати ППП.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через ПП, оподатковуються в загальному порядку (п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ). При цьому таке ПП прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

ПП визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки» (далі – ПВР). Тобто оподатковуваний прибуток ПП має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є. Обсяг оподатковуваного прибутку ПП розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Згідно п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції (у т. ч. внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його ПП, та можуть впливати на об’єкт оподаткування ППП платника податків.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік (абз. четвертий п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Водночас господарською операцією для цілей ТЦ є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування ППП платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінзвітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ), зокрема операції (у т. ч. внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні (п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Крім того, п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачає, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають ПВР.

Отже, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні, що відповідають усім вищезазначеним вимогам та обсяг яких, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік визнаються контрольованими. Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про КО за відповідний звітний рік.

ПП нерезидента визначає об’єкт оподаткування ППП шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, розрахованого на підставі даних фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці у визначених ПКУ випадках, та із урахуванням положень ст. 39 ПКУ.

Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється Мінфіном (ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 375).

Докладніше в ІПК віж 14.10.2024 № 4799/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

• Щодо особливостей заповнення граф 17.1-17.3 Додатка ТЦ до Декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація та ППП відповідно) в частині коригування ціни у КОях з продажу товару пов’язаному нерезиденту (IntergrainSA), якщо відбувається тільки коригування ціни у КОях і не відбувається коригування кількості.

Наказом Мінфіну від 07.12.2023 № 673 викладено в новій редакції Додаток ТЦ до Податкової декларації з ППП, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897.

Додаток ТЦ до Декларації подається платником податку у разі проведення самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань, яке здійснюється відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

При продажу товарів (робіт, послуг) та заповненні графи 17 «сума коригування» додатка ТЦ у відомостях граф 17.1–17.3 додатка ТЦ до Декларації зазначається інформація щодо: ціна/показник, що коригується (графа 17.1); кількість/обсяг, що коригується (графа 17.2); одиниці виміру (графа 17.3).

У разі якщо відбувається коригування ціни у КОях з продажу товару (заповнено показник графи 17.1), то в додатку ТЦ до Декларації мають бути заповнені графи 17.1 «ціна/показник, що коригується», 17.2 «кількість/обсяг, що коригується» та 17.3 «одиниці виміру» рядка n Додатка ТЦ, із відображенням ціни, кількості/обсягу товарів (робіт, послуг), та, відповідно, застосованих одиниць їх виміру, щодо яких було здійснено коригування ціни. Не дозволяється залишити ці графи незаповненими або заповнювати їх, використовуючи нуль.

У разі не дотримання зазначених умов Декларація приймається та для користувача підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» / у квитанції № 2 відображатиметься помилка щодо не заповнення рядків граф 17.2 та 17.3 додатка ТЦ до Декларації.

Докладніше в ІПК від 15.10.2024 № 4827/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

• Щодо особливостей використання довідки про підтвердження статусу нерезидента Федеративної Республіки Німеччина (далі – Довідка), якщо така надана нерезидентом довідка не засвідчена апостилем.

Зазначена довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Аналогічну позицію щодо урахування вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ містить відповідь на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації, що затверджена наказом Мінфіну від 14.05.2021 № 266.

Для визнання довідки дійсною на території України, вона повинна пройти процедуру легалізації. Легалізація іноземних документів – це процедура, яка забезпечує визнання законності та автентичності офіційних документів, виданих в іншій країні, на території держави, де вони мають бути використані. Ця процедура регулюється міжнародними та внутрішніми правовими нормами країн. Спосіб легалізації довідки залежить від країни, резидентом якої є особа, що отримує доходи, а саме: консульської легалізації, проставляння апостилю, або без будь-якого підтвердження (тобто без консульської легалізації та без апостилю).

До 29.12.2023 Україна була учасницею Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 (далі – Конвенція 1993 року). Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні були прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Дію Конвенції 1993 року та Протоколу до неї для України припинено з 29.12.2023. Після виходу України з Конвенції 1993 року офіційні документи, видані у державах, які були учасницями цієї Конвенції станом на 24.02.2022, можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення протягом строку, визначеного постановою КМУ від 04.02.2023 № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав».

Звільнення офіційних документів від вимоги легалізації чи іншого додаткового посвідчення (апостиля) на підставі відповідних положень міжнародних договорів України не скасовує вимоги щодо надання засвідченого перекладу документа на офіційну мову держави, на території якої документ пред’являється чи буде використовуватися.

Отже, довідки про статус податкового резидента, які подаються податковим органам, повинні відповідати вимогам офіційних документів та бути перекладеними на державну мову. Переклад повинен бути засвідчений нотаріусом. Якщо нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад може здійснюватися перекладачем, а підпис перекладача підтверджується нотаріусом (стаття 79 Закону України від «Про нотаріат»).

Щодо домовленостей, досягнутих між компетентними органами, визначеними Угодою – Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів ФРН (Протокол зустрічі від 12.03.1998), про які йдеться в ІПК від 03.11.2017 № 2511/6/99-99-01-02-02-15/ІПК та листі ДФС від 25.04.2017 № 8882/6/99-99-15-02-02-16, то ці домовленості стосувались особливого порядку надання Довідки без її легалізації (засвідчення апостилем), оскільки на той час у ФРН форма довідки про підтвердження податкової резиденції встановлювались кожною із федеральних земель і видавались місцевими податковими органами в оригіналі на офіційних бланках певної федеральної землі.

На сьогодні згідно з інформацією, отриманою від Федерального Міністерства фінансів ФРН (www.bundesfinanzministerium.de), довідка, яка підтверджує резиденцію ФРН, видається всіма федеральними землями за єдиною формою (034450), яка є іншою, ніж та, що була предметом зазначених домовленостей, і, відповідно, наразі ці домовленості не діють.

Таким чином, для цілей звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку нерезидент має надати платнику податків Довідку, оформлену з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, а саме видану компетентним (уповноваженим) органом ФРН за формою, затвердженою згідно із законодавством ФРН і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та засвідчена нотаріально, а також має бути дотримана умова, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям Угоди.

Докладніше в ІПК від 17.10.2024 № 4880/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо обґрунтованості здійснення наведеного у зверненні розрахунку показника рентабельності щодо КОій з урахуванням коригування на вплив воєнних дій.

Платник податків протягом 2023 звітного року здійснював закупівлю (імпорт) товарів від пов’язаної особи — резидента Франції (далі – нерезидент), який є їх виробником. перації здійснені між платником податків та нерезидентом у період з 01 січня по 31 грудня 2023 року, визнаються контрольованими відповідно до положень ПКУ.

Для обґрунтування відповідності умов КОій ПВР платником податків було обрано метод чистого прибутку на основі показника чистої рентабельності шляхом зіставлення з діапазоном чистої рентабельності, розрахованим на основі фінансових даних зіставних незалежних компаній.

У 2023 році операційна діяльність платника податків зазнала суттєвого впливу воєнного стану, в т. ч. на фінансові результати КОій. Дохід від подальшої реалізації товарів зменшився у порівнянні з попереднім роком, оскільки основний оптовий покупець товарів проводив основну операційну діяльність в районі прифронтових територій, i під час військових дій був змушений зупинити операційну діяльність.

У якості джерела інформації для застосування методу чистого прибутку щодо КОій платником податків було використано базу даних «Ruslana» провайдера інформації «Bureau van Dijk» та інформацію про діяльність потенційно зіставних компаній у відкритому доступі.

Платник податків вважає за потрібне провести відповідне коригування показника рентабельності для забезпечення зіставності, як зазначено нижче.

Під час розрахунку показника рентабельності щодо окремої КО (сукупності згрупованих КОій відповідно до п.п. 39.3.8 п. 39.3 ст. 39 ПКУ) для визначення операційних витрат та доходів, безпосередньо пов’язаних з такою операцією, платником податків було використано найбільш обґрунтований на його розсуд  алгоритм розподілу, що відповідає економічній суті КО та характеру понесених витрат чи отриманих доходів.

При розрахунку показника рентабельності від перепродажу товарів, чистий дохід від реалізації товарів, придбаних у рамках КОій, собівартість продукції та інші операційні доходи та витрати (у т. ч. позитивні та від’ємні курсові різниці) платником податків були прямо виділені та віднесені до розрахунку чистої рентабельності КОій. В попередніх звітних періодах із всієї суми витрат на збут та адміністративних витрат платника податків за звітний період визначалась частка, що належить до КОій, шляхом розподілу за базою розподілу – чистий дохід від реалізації товарів у загальному чистому доході платника податків за звітний період. Однак, оскільки у 2023 звітному році платник податків не мав можливості в умовах зменшенням виручки одночасно скоротити операційні витрати, то при здійсненні розрахунку показника рентабельності КОій витрати на збут та адміністративні витрати, що підлягають розподілу, були перераховані так, якби індивідуального впливу воєнних дій не було. Для цього було розраховано питому вагу (відношення) адміністративних витрат i витрат на збут за 2020–2022 роки у чистому доході платника податків за наведеними у зверненні формулами.

Перемноження частки адміністративних витрат на чистий дохід від реалізації товарів в КОях дало можливість отримати суму адміністративних витрат щодо КОій для розрахунку показника рентабельності. Відповідно, перемноження частки витрат на збут на чистий дохід від реалізації товарів в КОях дало можливість отримати суму витрат на збут щодо КОій для розрахунку показника рентабельності.

Платник податків зробив висновок, що розрахунки дозволили визначити суми витрат на збут та адміністративних витрат для КОій якби окремого впливу воєнних дій на операційну діяльність платника податків не було, а отже, визначити показник рентабельності щодо КОій на підставі даних бухобліку та фінзвітності з коригуванням для забезпечення зіставності з фінансовими даними незалежних зіставних компаній, по яких був розрахований діапазон чистої рентабельності.

Платник податків просить надати консультацію стосовно обґрунтованості здійснення наведеного у зверненні розрахунку показника рентабельності щодо КОій з урахуванням коригування на вплив воєнних дій.

Критерії використання методів встановлення відповідності умов КО ПВР встановлено п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Після розлого цитування ряду положень п.п.39.3.2 та п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 ПКУ щодо особливостей визначення найбільш доцільного методу ТЦ та розрахунку показників для методів ТЦ, а також застосування методу чистого прибутку контролюючий орган зробив наступне заключення:

«Втім питання щодо підтвердження обґрунтованості здійснення наведеного у зверненні розрахунку показника рентабельності щодо КОій з урахуванням коригування на вплив воєнних дій, враховуючи обставини здійснення цих операцій та всі первинні документи, можуть бути досліджені під час здійснення податкового контролю за ТЦ відповідно до ст. 39 ПКУ, а також в ході документальної перевірки, вимоги та підстави проведення якої визначені ст. 77 ПКУ та документальної невиїзної позапланової електронної перевірки за заявою платника податків (електронна перевірка) відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ».

Докладніше в ІПК від 18.10.2024 № 4891/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо визначення (не визначення) операції з купівлі–продажу корпоративних прав контрольованою та необхідності (відсутності необхідності) подання Звіту про КО у розумінні ст. 39 ПКУ.

Засновниками платника податків є фізична особа громадянин України з часткою у статутному капіталі 0,0295 відс. та юридична особа нерезидент України (далі – нерезидент) з часткою у статутному капіталі 99,9706 відс. У 2024 році між платником податків і нерезидентом укладено Договір купівлі–продажу майнових прав, за яким платник податків здійснив викуп у нерезидента його частки у власному статутному капіталі у розмірі 99,9706 відс. по номінальній її вартості. Тобто, платник податків володіє часткою у розмірі 99,9706 відс. у власному статутному капіталі. Таким чином, засновниками платника податків стали: фізична особі громадянин України з часткою у статутному капіталі 0,0295 відс. та юридична особа резидент України платник податків, який володіє часткою у власному статутному капіталі у розмірі 99,9706 відс.

П.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1.4 та та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначають критерії віднесення операцій до контрольованих. Вирішальною умовою визнання операцій контрольованими є їх вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) платника податків за умови досягнення вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають ПВР (п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Платники податків, які у звітному році здійснювали КОії, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО (п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Враховуючи викладене у разі, якщо господарська операція з купівлі – продажу корпоративних прав, яка здійснена між платником податків та нерезидентом впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) платника податків, то згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ така операція є контрольованою і відповідно платник податків зобов’язаний в термін до 1 жовтня року, що настає за звітним подати Звіт про КО.

Разом з тим кожен конкретний випадок встановлення відповідності господарських операцій критеріям контрольованих має розглядатись з урахуванням обставин здійснення цих операцій та всіх первинних документів.

Докладніше в ІПК від 18.10.2024 № 4901/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо належності до учасників міжнародної групи компаній.

Платник податків зареєстрований у 1994 році, основним видом діяльності має «Виробництво промислових газів» (КВЕД — 20.11) та продає продукцію як на внутрішньому ринку України, так i експортує. 60 відс. у структурі власності платника податків належить Компанії (Велика Британія), по 10 відс. – фізичним особам – громадянам України. Компанія зареєстрована у Великій Британіїї, проте господарської діяльності на території держави реєстрації не здійснює та не сплачує там податки. Компанія створювалася як холдингова компанія, основною метою діяльності якої є володіння та управління корпоративними підприємствами. Всі активи Компанії зосереджені на території України i саме тому нею офіційно відкриті поточні рахунки у комерційному банку на території України. Компанією зареєстровано статус податкового резидента України як це передбачають норми ПКУ. Платник податків припускає, що він не належить до МГК у розумінні п.п. 14.1.113-3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, оскільки обидві компаній є податковими резидентами України, що суперечить вимогам, передбаченим зазначеною нормою.

П.п. 14.1.113-3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надано визначення міжнародної групи компаній (для цілей ст. 39 ПКУ).

П.п. 14.1.254-2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено умови визначення учасником МГК (для цілей ст. 39 ПКУ).

П.п. 14.1.103-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надано визначення материнської компанії МГК (для цілей ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали КО, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у МГК.

При цьому, отримання статусу податкового резидента юридичними особами, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, передбачено тільки як платників податку на прибуток підприємств (п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ та п. 3 роз. І Порядку взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України, затвердженого наказом Мінфіну від 13.12.2021 № 663).

Відповідно до абз. дванадцятого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

За даними інформаційної системи ДПС Компанія перебуває на обліку як платник ППП зі статусом податкового резидента України та є резидентом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Разом з тим, за інформацією Секретаріату ОЕСР (https://web-archive.oecd.org/tax/automatic-exchange/crs-implementation-and-assistance/tax-residency/index.htm) податкове резидентство визначається відповідно до внутрішнього податкового законодавства кожної юрисдикції. Отже можливі ситуації, коли юридична особа кваліфікується як податковий резидент відповідно до правил податкового резидентства більш ніж однієї юрисдикції, а отже, є податковим резидентом більш ніж однієї юрисдикції.

Зважаючи на зазначене, у разі відповідності вимогам п.п. 14.1.103-1, 14.1.113-3, 14.1.254-2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та дотримання умов визначених п.п. 39.4.2, 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платник податків, як учасник МГК зобов’язаний подавати звітність, визначену ст. 39 ПКУ, а саме звіт про КО, повідомлення про участь у МГК, звіт у розрізі країн МГК.

Втім кожен конкретний випадок встановлення відповідності статусу учасників МГК має розглядатись з урахуванням усіх фактичних обставин та первинних документів.

Докладніше в ІПК від 29.10.2024 № 5041/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

• Щодо необхідності подання Звіту про КО, коли платник податків є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та у 2023 році імпортував автомобілі з електричним двигуном за договором поставки з резидентом КНР (далі – нерезидент), який не є пов’язаною особою. Загальний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2023 рік склав більше 150 млн грн. Обсяг операцій з нерезидентом за річний звітний період – більше 10 млн грн.

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 (із змінами) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (далі – Перелік № 1045), до якого не включена КНР, проте входять особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС) та особливий адміністративний район Китаю Макао.

За результатами аналізу даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби встановлено, що платник податків мав операції з імпорту автомобілів з електричним двигуном з нерезидентом, який зареєстрований в особливому адміністративному районі Китаю Гонконг, а отже згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарська операція з нерезидентом з імпорту автомобілів з електродвигуном є контрольованою.

Платники податків, які у звітному році здійснювали КО, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО, де зазначається інформація про всі КО, здійснені платником податків у звітному періоді (п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Докладніше в ІПК від 31.10.2024 № 5073/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

Також з оглядом у pdf-форматі можна ознайомитися за посиланням.