ENG
Тренди у ризиках світової торгівлі: Звіт ОЕСР

Дата публікації:

16.12.2024

Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) 11.12.2024 представила Звіт «Ризики та стійкість у світовій торгівлі: основні тренди 2023-2024 років» (OECD (2024), Risks and Resilience in Global Trade: Key Trends in 2023-2024), в якому висвітлено останні зміни в міжнародній торгівлі.

Враховуючи важливість та універсальність цього звіту, пропонуємо українським учасникам глобальної торгівлі звернути увагу на висновки та використовувати їх при аналізі своїх ланцюгів постачання та торгівлі. Також звертаємо увагу вітчизняних учасників міжнародної торгівлі на необхідність врахування у власних стратегіях розвитку тенденції кластеризації глобальної торгівлі та прискіпливого відслідковування впливу подій у потенційно «гарячих» точках світу на глобальну торгівлю в цілому та на ланцюги постачання конкретних українських підприємств.

Звіт цього року є четвертим оновленим звітом у цій серії про розвиток міжнародної торгівлі та продовжує відстежувати важливі тенденції в міжнародній торгівлі після пандемії та нещодавньої ескалації геополітичної напруженості, як-от зміни в сукупних торговельних потоках, моделях торгівлі продуктами, рівнях міжнародних цін на товари.

Крім того, у цьому звіті міститься огляд морських шляхів і вузьких точок, а також обговорюється, як нещодавні перебої на ключових морських маршрутах могли вплинути на вартість доставки та світову торгівлю в цілому.

Така інформація ОЕСР про розвиток міжнародної торгівлі є важливим ресурсом для розуміння поточних змін у глобальному ландшафті. Звіт інформує про триваючі політичні дискусії та робить внесок у подальші ширші дослідження, пов’язані з торгівлею, допомагаючи зацікавленим сторонам орієнтуватися в глобальному торговому середовищі, що швидко змінюється, надаючи аналіз як ризиків, так і стійкості світової торгівлі.

Звіт констатує, що у 2023 році показники міжнародної торгівлі були одними з найслабших за чотири останні десятиліття, що спричинено як структурними змінами, об’єднанням товарів і послуг в один продукт, відновленням торговельної активності після епідемії COVID-19, так і макроекономічним тиском, як-от інфляцією та високими процентними ставками.

З 2020 року на міжнародну торгівлю суттєво вплинули численні потрясіння, що накладаються один на одного та продовжують змінювати моделі глобальної торгівлі.

Початкова хвиля обмежень пандемії COVID-19 призвела до зупинки розвитку багатьох економік, різко перемістивши споживання з послуг на товари та спричинивши масові збої в ланцюгах постачання та маршрутах транспортування. Коли економіка почала відновлюватися, відкладений попит, спричинений періодом пандемії COVID-19, додав додаткового тиску на й без того напружені ланцюги поставок. У той же час незабаром з’явилися нові виклики ─ зокрема, триваюча агресивна війна Російської Федерації  проти України та пов’язані з цим санкції проти Росії, посилення торговельної напруженості між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою, і криза на Близькому Сході та в Червоному морі ─ ще більше порушує торгові потоки та додає невизначеності на ринки.

Хоча на 2024 і 2025 роки ОЕСР очікує більш позитивний прогноз, коли зростання торгівлі буде відповідати зростанню світового виробництва, залишатимуться значні проблеми через подальшу економічну невизначеність, геополітичну напруженість і збої в транспортуванні.

У підсумку Звіт ОЕСР зазначає, що:

У 2023 році торгівля послугами показала відносно хороші результати завдяки відновленню послуг, пов’язаних з подорожами, на які сильніше вплинули пандемічні обмеження на подорожі у 2020–2022 роках. Товарна структура торгівлі товарами та послугами повертається до допандемічної структури. Однак відносно великі відмінності залишаються навіть зараз, особливо щодо послуг.

  • Після поступового скасування пов’язаних із епідемією COVID-19 обмежень Китайської Народної Республіки (далі – Китай) торгівля та виробництво цієї країни зростали швидше, ніж у країнах ОЕСР та у світі у 2023 році та на початку 2024 року. У торгівлі Китаю в 2023 році також відбулися помітні зміни в структурі партнерів і продукції, що може свідчити про більш структурну переорієнтацію торгівлі. Зниження темпів зростання імпорту Китаю з початку 2024 року може свідчити про уповільнення економічного розвитку країни, що може мати значні негативні наслідки для світової торгівлі та світової економіки.
  • Сальдо торгівлі товарами Російської Федерації (далі — Росія) значно скоротилося у 2023 році через високий базовий ефект від стрімкого зростання цін на енергоносії після її вторгнення в Україну у 2022 році, а також наслідків широкомасштабних торгових та інших економічних санкцій.
  • Війна Росії проти України та пов’язані з нею санкції змінили моделі світової торгівлі: Росія переорієнтувала експорт до Китаю та Індії та менше імпортувала з Європейського Союзу та інших країн ОЕСР, які ввели санкції щодо Росії. Імпорт країн G7 (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) з Росії знизився як за обсягом, так і за вартістю, за винятком товарів, для яких Росія є важливим експортером, таких як зернові культури, добрива, метали та неорганічні хімікати. Експорт G7 до Росії стратегічних товарів, таких як машини, транспортні засоби та літаки, також скоротився.
  • У 2023 році ціни на сировинні товари продовжували знижуватися, хоча і залишалися вищими на початку 2024 року за допандемічний рівень, враховуючи історично високі рівні цін досягнуті після пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, незважаючи на низьке зростання світового ВВП у попередньому році.
  • Морський транспорт становить основну частину міжнародної торгівлі товарами та є особливо важливим видом транспорту для енергетичної та сільськогосподарської продукції, на яку припадає більшість неконтейнерних морських перевезень крізь Суецький та Панамський канали.
  • Постійні перебої в транспортуванні крізь Суецький та Панамський канали (дев’ятий та сімнадцятий найважливіші із світових морських вузлів за обсягами товарів, що проходять крізь них, відповідно, на які разом у 2023 році припадало 19% світової морської торгівлі) підкреслюють важливість розуміння взаємозв’язків між обсягами торгівлі та вартістю транспортування, включаючи маршрути, вузькі місця транспортування (англ. – chokepoints) та витрати на доставку.
  • Зміна маршруту суден, які до цього проходили крізь Суецький канал спричиняє довший час транзиту, затримки доставки та збільшення витрат на морських маршрутах, що перетинають Суецький канал, наприклад на тих, що з’єднують Азію та Європу, а також на маршрутах до та зі східного узбережжя США через взаємопов’язаність морських шляхів, які вже відчувають додатковий висхідний тиск через пов’язані з посухою обмеження в Панамському каналі.
  • Відбувалися коригування торговельних маршрутів морського транспорту, і поки що їх вплив був відносно обмеженим, що свідчить про певний ступінь стійкості світової торгівлі до збоїв у морському транспорті. Аналіз також вказує на низку ефектів, які, якщо їх посилити або розповсюдити на інші транспортні маршрути чи вузли, можуть мати більш значні наслідки для світової торгівлі, цін та економічного зростання в майбутньому.
  • В контексті нещодавніх оголошень про подальше підвищення тарифів Сполученими Штатами Америки, Європейським Союзом і Канадою на електромобілі, які імпортуються з Китаю, у Звіті ОЕСР також розглянуто питання концентрації світової торгівлі електромобілями та акумуляторами для електромобілів, яке вдібулося головним чином завдяки появі Китаю як нового виробника цього виду продукції, що швидко розвивається. Зростаюче домінування Китаю на ринку електромобілів та акумуляторів для електромобілів викликало занепокоєння щодо торговельної залежності та стійкості галузі в цілому, враховуючи, що ця галузь вважається вирішальною для переходу на зелену енергетику.

Підготовлено із використанням матеріалів офіційного вебпорталу ОЕСР.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика