ENG
МІЖНАРОДНЕ ПОГОДЖЕННЯ ОСТАТОЧНОГО ПАКЕТА ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПРОБЛЕМ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЦИФРОВІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ, НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ЗАВЕРШЕННЯ

Дата публікації:

07.06.2024

Минулого тижня, 28-30 травня 2024 року, в м. Парижі (Франція) відбулося 16-те пленарне засідання Всеохоплюючої (Інклюзивної) структури з протидії розмиванню бази оподаткування й виведення прибутку з-під оподаткування (Inclusive Framework on Base Erosion and Profit Shifting — BEPS) за участю 140 делегацій (з 127 держав і юрисдикцій та 13 міжнародних організацій-спостерігачів).

Протягом цих днів делегації 16-го пленарного засідання Всеохоплюючої структури обговорили низку тем, зокрема:

  • впровадження та наслідки впровадження мінімальних стандартів протидії BEPS;
  • можливості подальшого розширення охоплення впливу таких стандартів через технічну допомогу та подальшу розбудову потенціалу протидії BEPS;
  • стан, напрацьований досвід та перспективи запровадження глобального мінімального податку (global minimum tax);
  • плани щодо підписання Правила суб’єкта оподаткування (STTR);
  • поточну роботу над податковою політикою та роллю податків у подоланні нерівності;
  • виклики та можливості, пов’язані із діяльністю Інклюзивної структури, а також можливості подальшого підвищення її ефективності та інклюзивності.

Нагадаю, що Україна є членом цієї структури з 2017 року. У липні 2023 року в особі заступника міністра фінансів України Світлани Воробей наша держава підписала оновлену Дорожню карту з імплементації Плану протидій BEPS на період 2023-2025 років, яка ґрунтується на попередній дорожній карті з порушеного питання 2017 року та окреслює плани подальшої підтримки Секретаріату ОЕСР у процесі імплементації Україною низки інших заходів з протидії BEPS, а також плани щодо проведення заходів з розбудови потенціалу держави України для забезпечення ефективного застосування та адміністрування відповідних міжнародних стандартів.

Впровадження заходів з протидії BEPS та пов’язані з ними заходи з розбудови потенціалу (спроможності) України також є важливою частиною чотирирічної програми ОЕСР для України (Ukraine Country Programme), погодженої ОЕСР та урядом України 07.06.2023, яка, зокрема, в перспективі 2026-2027 років передбачає розвиток потенціалу нашої держави з метою вдосконалення податкового законодавства України в рамках реалізації Плану протидії BEPS та використання відповідних інструментів розроблених та використовуваних країнами — членами ОЕСР та іншими країнами — учасниками Всеохоплюючої структури, а також навчання посадових осіб вітчизняних компетентних органів з питань міжнародного оподаткування та трансфертного ціноутворення.

Також у липні 2023 року (12.07.2023), під час 15-го пленарного засідання Інклюзивної структури, Україна разом із 137 іншими членами цієї платформи погодила Підсумкову заяву щодо двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки (Outcome Statement on the Two-Pillar Solution to Address the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy), яка, зокрема, містить пакет таких рішень, розроблених Інклюзивною структурою для вирішення окремих елементів двокомпонентного рішення (Two‐Pillar Solution):

  • текст багатосторонньої конвенції (Multilateral Convention — MLC), розроблений Інклюзивною структурою, яка дозволяє юрисдикціям перерозподіляти та реалізувати внутрішнє право на оподаткування частини залишкового прибутку міжнародних груп компаній (Сума А Першого компоненту (Amount A Pillar One);
  • погоджену структуру для спрощеного та впорядкованого застосування принципу «витягнутої руки» правил трансфертного ціноутворення до базової маркетингової та дистриб’юторської діяльності всередині країни (Сума В Першого компоненту (Amount B Pillar One);
  • правило суб’єкта оподаткування (Subject-to-Tax Rule — STTR) разом із механізмом його імплементації, який дасть змогу країнам, що розвиваються, оновити двосторонні податкові конвенції (угоди), щоб «повернути» податкові надходження від певних внутрішньогрупових доходів, якщо такі доходи підлягають низькому (номінальному) оподаткуванню в іншій юрисдикції.

Одним із основних результатів 16-го пленарного засідання Всеохоплюючої структури, яке завершилось минулого тижня, є констатація наближення завершення переговорів щодо погодження остаточного пакета щодо Першого компонента двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки (який включає текст Багатосторонньої конвенції (MLC) для Суми A та погоджену структуру для Суми B для застосування принципу «витягнутої руки» правил трансфертного ціноутворення до базової маркетингової та дистриб’юторської діяльності). Це є необхідною умовою вчасного відкриття Багатосторонньої конвенції (MLC) для підписання до завершення червня. Також за результатами травневого пленарного засідання повідомлено про плани щодо церемонії підписання Правила суб’єкта оподаткування (STTR), яка має відбудеться в Парижі 19 вересня 2024 року.

Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн за результатами пленарного засідання зазначив, що воно було нагодою поміркувати про значний прогрес, досягнутий більш ніж за десять останніх років багатосторонніх дискусій щодо вирішення податкових проблем, що виникають внаслідок цифровізації та глобалізації економіки, та привітав зусилля Всеохоплюючої структури по з’ясуванню невирішених питань для забезпечення досягнення згоди щодо більш справедливого розподілу податкових прав у всьому світі.

Він також зауважив, що удосконалення глобального податкового співробітництва за ці роки мало на меті гарантувати, що всі держави (юрисдикції) — учасники Всеохоплюючої структури можуть отримати вигоди від такого співробітництва, та включало мінімальні стандарти, узгоджені в початковому проєкті ОЕСР / “Групи двадцяти” (G20) з протидії BEPS: реформування шкідливих практик оподаткування, зменшення зловживань податковими конвенціями (угодами), покращення процедур вирішення суперечок (шляхом процедур узгодження попереднього ціноутворення та взаємного узгодження (APA і MAP), підвищення рівня прозорості оподаткування шляхом обміну звітністю між країнами щодо найбільших мультинаціональних підприємств / груп міжнародних компаній (CbCR) тощо.

Особливо Матіас Корманн підкреслив, що глобальний мінімальний податок, узгоджений у рамках Другого компонента двокомпонентного рішення (Two‐Pillar Solution), зараз набуває чинності в країнах по всьому світу та збільшить отримання ними доходів в розмірі до $192 млрд  США на рік (як для розвинених країн, так і для країн, що розвиваються).

Домовленості, досягнуті державами (юрисдикціями) — учасниками Всеохоплюючої структури, вже сьогодні мають належним чином досліджуватися та враховуватись Україною, яка є учасником зазначеної глобальної ініціативи (структури) та має відповідні зобов’язання щодо імплементації двокомпонентного рішення та вдосконалення податкового законодавства України в рамках реалізації Плану протидії BEPS.

Податкові резиденти України повинні мати час на підготовку до відповідних змін у вітчизняному податковому законодавстві та розуміти їх зміст, особливості та наслідки практичного впливу на їх діяльність та оподаткування. Також вони мають право на оприлюднення компетентними органами України офіційних перекладів українською відповідних міжнародних документів розроблених за наслідками діяльності Всеохоплюючої структури стосовно імплементації двокомпонентного рішення. Наявність таких перекладів спростить не тільки вивчення порушених питань як законотворцями і посадовими особами органів державної влади, так і платниками податків, а також представниками суддівської гілки влади. Іще вони спростять підготовку та покращать якість відповідних законопроєктів та подальших проєктів підзаконних нормативно-правових актів, підвищать ефективність імплементації на практиці положень таких актів. Міністерство фінансів України та Державна податкова служба України мають поглиблено досліджувати напрацювання Всеохоплюючої структури, враховувати їх під час вдосконалення податкового законодавства України в частині міжнародного оподаткування, а також податкових конвенцій (угод) з іншими країнами, та вести належну роз’яснювальну роботу серед вітчизняних платників податків — учасників міжнародної торгівлі.

* Підготовлено із використанням матеріалів офіційного вебпорталу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Опубліковано в “Юридичній практиці”.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика