ПЕРЕДІСТОРІЯ ТА ПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ЗАКОНОПРОЄКТУ
Ця частина є необхідною для повнішого розуміння контексту порушеної теми.
19 березня Міністерство фінансів на своєму офіційному вебсайтів рубриці «Законодавство / Проєкти нормативно-правових актів / Проєкти нормативно-правових актів у 2026 р.» оприлюднило:
проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість» (т. зв. «One big beautiful bill») (далі – Законопроєкт), а також повідомлення про оприлюднення; пояснювальну записку; порівняльну таблицю.
Міністерство просто вимушено було оприлюднити Законопроєкт, оскільки 10 березня 2026 року його попередній проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. №14025 від 09.09.2025) Парламент остаточно відхилив. В свою чергу, Законопроєкт №14025 намагався замінити попередній законопроєкт з порушеного питання за реєстр. № 13232 від 30.04.2025 року.
Уряд в особі Мінфіну наполегливо намагався перекласти на Парламент відповідальність за подальше висування та прийняття непопулярних рішень щодо: запровадження ПДВ для ФОПів із доходами понад 4 млн грн на рік (на початку поріг взагалі намагалися провести у розмірі 1 млн грн на рік); закріплення на постійній основі військового збору на рівні 5%; скасування неоподатковуваного імпорту (ввезення) міжнародних поштових відправлень.
Щодо нових правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень також нагадаємо про проєкти Законів України ще від 20.01.2025 за реєстр. №12429 та реєстр. №12430(ініціатива Данила Гетманцева та інших депутатів), які намагалися внести положення до Податкового та Митного кодексів України щодо запровадження оподаткування ПДВ товарів, що пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях на адресу підприємств, взагалі незалежно від вартості. Вказані законопроєкти відразу отримали різке несприйняття суспільства та залишились без подальшого руху.
Крім того, 18.12.2025 Мінфін оприлюднив проєкт Закону України«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість» (із порогом запровадження ПДВ для ФОПів з доходами понад 1 млн грн на рік). Цей Законопроєкт від 18.12.2025 зустрів різке несприйняття бізнесу, експертів та громадськості та не мав подальшого руху.
У ЗМІ з’явились повідомлення, що такі рішення могли бути додані до Законопроєкту № 14025 після його голосування народними депутатами у першому читанні при підготовці до другого читання. Схоже, що саме тому Парламент не менш наполегливо (16-17.11.2025, 15.01.2026, 11.02.2026 та 10.03.2026 – остаточно) казав «ні» такій можливості перекидання на нього відповідальності за непопулярні рішення.
Наслідком такого фактичного протистояння Уряду (і Офісу Президента) та Парламенту і є оприлюднення Мінфіном 19.03.2026 Законопроєкту, який, згідно Пояснювальної записки, крім положень щодо запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування доходів, отриманих через такі платформи, штучно доповнено положеннями щодо:
- удосконалення адміністрування ПДВ у сфері електронної торгівлі (поштових відправлень) – передбачити звільнення від оподаткування ПДВ із ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші (замість діючого сьогодні порогу неоподаткування операцій дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро);
- гармонізації правил ПДВ для платників єдиного податку відповідно до Директиви 2006/112/ЄС – запровадження обов’язкової реєстрації суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (далі – ССО) платниками ПДВ, після досягнення ними встановленого порогу є одним із кроків гармонізації податкового законодавства України з Директивою Ради 2006/112/ЄС;
- продовження дії норм щодо справляння військового збору у діючих на сьогодні розмірах (5%).
Значною мірою положення відхиленого Парламентом Законопроєкту №14025, мінфінівського Законопроєкту від 18.12.2025 (із порогом збільшеним з 1 до 4 млн грн на рік) та Законопроєкту за реєстр. №12429 від 20.01.2025 (із порогом для звільнення від оподаткування відправлень, який змінено з 0 євро до еквіваленту 45 євро, та окремими іншими змінами) увійшли до Законопроєкту Мінфіну від 19.03.2026 року.
Мабуть саме тому Ніна Южаніна – народний депутат та член профільного комітету ВРУ – і назвала версію Законопроєкту від 19.03.2026 «”новою-старою” версією».
Фінансово-економічне обґрунтування Законопроєкту фактично відсутнє. Автори Законопроєкту фактично просто констатували, що його прийняття «дозволить додатково залучити до Державного бюджету України податкові надходження в сумі приблизно 60 млрд грн в розрахунку на рік та запобігти втратам надходжень військового збору до Державного бюджету України після припинення або скасування воєнного стану на території України».
Розрахунків, згідно яких розробники Законопроєкту дійшли загальної вказаної суми 60 млрд грн на рік не надано, що ставить її під сумнів. Навпаки, існують істотні ризики зменшення бюджетних надходжень внаслідок прийняття Законопроєкту, які ми розглянемо далі.
Перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк виказав сумнів, що Законопроєкт дозволить зібрати і 40 млрд грн на рік, та одночасно навів розрахунок, що тільки за три місяці цього року Урядом через популістичні програми підтримки вже з бюджету роздано 59 млрд гривень. А рік ще не завершився. Він, ряд інших народних депутатів та фахівців ставлять логічні питання, які можливо узагальнити наступним чином: «Чи не ліпше зупинити бездумне витрачання державних коштів, ніж посилювати тиск на малий бізнес?».
ЩО ПРОПОНУЄ ЗАКОНОПРОЄКТ
Законопроєкт має як позитивно-нейтральні, так і негативні пропозиції. Мета цієї публікації – не допустити прийняття негативних пропозиції. Тому в ній ми детальніше зупинимося на негативних пропозиціях Законопроєкту Мінфіну.
Позитивно-нейтральні пропозиції
Законопроєкт пропонує запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ (Uklon, Bolt, Uber, Glovo, OLX, Rozetka, Prom, Airbnb, Etsy, Booking) та фактично знизити ставку податку на доходи від цифрових платформ із 18% до 5%.
В рамках Багатостороннього міжнародного стандарту ОЕСР щодо обміну подібною інформацією – DPI MCAA, до якого вже приєдналися понад 50 юрисдикцій і приєднання продовжуються, кожна цифрова платформа щороку автоматично надаватиме ДПС детальні відомості про операції кожного свого продавця. Також компетентні органи різних країн зможуть обмінюватись подібною інформацією між собою. Історія з OnlyFans в Україні вже є практичним підтвердженням останнього.
Після початкового спротиву громадськості Мінфін таки ввів положення, згідно якого, якщо сума доходу за рік не перевищує еквівалента €2000 і продажі не носять системного характеру, платити податок не потрібно.
Оподаткування посилок. Якщо сумарна вартість товарів з сервісів подібних AliExpress і Amazon не перевищуватиме €150, їх оподатковуватимуть за спрощеною схемою. Посилки до €45 для особистого чи сімейного використання взагалі не будуть обкладатися ПДВ. Податок буде нараховувати та сплачувати відправник через електронну платформу, а компанія-нерезидент, яка здійснює продаж, повинна вести облік таких операцій.
Тобто товари до 150 євро тепер оподатковуються ПДВ на рівні цифрової платформи і ціни на них зростуть. Але це вже існуюча американська та європейська практика, яка хоч і позиціонується як засіб захисту вітчизняного виробника від руйнівних наслідків дешевого китайського імпорту, але по факту, як каже Анатолій Амелін — виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» (UIF), це більше «просто додатковий податок на споживання».
Негативні пропозиції
Перша. Фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування (далі – ССО) (2 та 3 групи) з доходом, що перевищує 4 млн грн на рік (відповідає межам, визначеним Директивою Ради 2006/112/ЄС у розмірі €85 тис.), в обов’язковому порядку автоматично стануть платниками ПДВ з 1 січня 2027 року із звітним періодом в календарний квартал і відбудуться символічними штрафами в 1 гривню за п’ять перших порушень протягом року (наприклад, за затримки у реєстрації податкової накладної (далі – ПН), помилки в нарахуванні та сплаті ПДВ тощо).
Такі новостворені платники ПДВ зможуть складати зведені ПН накладні, якщо продаватимуть однотипні товари чи послуги неплатникам ПДВ, і робитимуть це не пізніше останнього дня місяця. Мабуть, на думку розробників Законопроєкту, саме в цьому полягає спрощення адміністрування ПДВ для такої категорії платників ПДВ.
Схоже, що Мінфін та ДПС, коли обіцяли забезпечити спрощення адміністрування ПДВ спрощенцям, мали на увазі спрощення адміністрування ПДВ для податківців, а не для суб’єктів підприємницької діяльності.
За даними ДПС, які народний депутат Ніна Южаніна отримала на своє депутатське звернення, дохід понад 4 млн грн у 2025 році мали понад 290 тис. ФОП 2 та 3 груп, які не були платниками ПДВ. В.о. голови ДПС Леся Карнаух у березні 2026 року публічно назвала цифру у 252 тис. ФОП, які при доході у 4 млн грн на рік можуть автоматично стати платниками ПДВ.
Такий показник може бути і нижчим за 252 тис. ФОП, оскільки ряд ФОП призупинять свою діяльність. Але такий показник все одно буде істотним та значно перевищувати кількість у 156 тис. платників ПДВ, які зареєстрували ПН у січні 2026 року. Очільниця ДПС на тій же публічній зустрічі так і не змогла надати чіткої відповіді чи технічно зможе СМКОР ДПС якісно та без ускладнень функціонувати після різкого зростання кількості платників ПДВ та ПН в СМКОР. Вона фактично зазначила, що це потребуватиме часу, навчання і платників податків і податківців і т.д.
Повернемося до ФОП. Законопроєкт вимагатиме від сотень тисяч ФОП, які стануть платниками ПДВ:
- наймати та додатково оплачувати бухгалтера для ПДВ-звітності та/або самому вести складний облік доходів і витрат;
- придбавати ліцензійне програмне забезпечення та різноманітні курси навчання;
- розмежовувати операції з ПДВ і без ПДВ;
- постійно реєструвати ПН;
- подавати електронну звітність з ПДВ;
- працювати з системою моніторингу ризиків і критеріїв для блокування ПН (СМКОР) та постійно мати потенційний ризик блокування ПН із відповідними фінансовими наслідками (втраченими доходами та отриманими збитками);
- відповідати на зростаючу кількість запитів податківців тощо.
Складність, значні затрати часу і вартість праці професійних бухгалтерів є причинами, що викликають категоричне несприйняття Законопроєкту з боку ФОП.
Мінфін все це повністю ігнорує, як він проігнорував і звернення бізнес-об’єднань та аналітичних центрів, які виступили проти обовʼязкової реєстрації ФОП платниками ПДВ та звернулись з таким протестом до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, профільних комітетів Верховної Ради, Міністра Фінансів України. Вказані звернення використовували Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна у 2025 року, яке засвідчило, що фактично середня різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140.2 людино-днів на рік – у 20 разів більше, ніж в розрахунках Мінфіну доданих до відповідного Законопроєкту від 18.12.2025 року.
Мінфін наведені в Дослідженні обґрунтовані розрахунки в Законопроєкті від 19.03.2026 примітивно проігнорував, власні розрахунки не навів. Таке відношення Мінфіну до обґрунтування Законопроєкту від 19.03.2026 є неприпустимим та прямо вказує на їх низьку якість.
При такій низькій якості Законопроєкту державний бюджет України ризикує отримати не надходження, а збитки, оскільки значна кількість підприємців може зупинити свою діяльність, перенести свою діяльність в інші країни або збільшити тіньову економіку України.
Також СМКОР містить істотні корупційні ризики і давно потребує їх усунення та значного спрощення реєстрацій в ній платниками податків ПН, що визнано офіційно відповідними органами та Президентом України.
(НАЗК ще 26.12.2023 оприлюднило комплексне дослідження«Корупційні ризики у процедурі зупинення/відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних».
Після цього дослідження Рішення РНБО від 23.01.2024 «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану», введене в дію Указом Президента України від 23.01.2024 №21/2024, зобов’язало Уряд «провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування». Однак, хоча вже і минуло понад два роки після такого доручення Президента України, досі невідомо, чи проведено такий аудит і якими є його результати. Проте відомо, що СМКОР досі не удосконалена, не спрощена, корупційні ризики в ній не усунені. Проблема примітивно замовчується та ігнорується. Натомість маємо подібний Законопроєкт із «реформою» ССО.
Чи не логічніше було б спочатку усунути корупційні ризики СМКОР та спростити реєстрацію в ній ПН платниками податків, і тільки потім розмірковувати над кратним збільшенням кількості платників податків, що мають реєструвати ПН в СМКОР?
Також згідно Законопроєкту реєстрація новоствореної категорії платників ПДВ з 1 січня 2027 року здійснюватиметься автоматично за рішенням податкової на основі сформованих нею переліків за даними звітності за 2025–2026 роки, якщо дохід перевищить 4 млн грн. Передбачено і зворотний процес: автоматичне анулювання податковою статусу платника ПДВ. Залежність ФОПів від податкової катастрофічно зростає.
Можна тільки погодитись із думкою тієї ж Ніни Южаніної: податкова здатна гарантувати коректність процесів включення-виключення з таких списків, як і «коректність» процесів блокування ПН. Тобто, нові платники ПДВ, як з боку реєстрації/анулювання реєстрації в якості платників ПДВ, так і з боку функціонування СМКОР та блокування ПН, зіткнуться як із ускладненням своєї діяльності, так і з корупційними ризиками. Про спрощення мова не йде. Замість спрощення платник попадає «у ще складнішу, ризикованішу і менш передбачувану систему».
Якщо говорити про системний підхід, то цікаво, чому із значного переліку положень (умов, обмежень та особливостей) щодо адміністрування ПДВ в ЄС, які визначені декількома директивами та регламентами Євросоюзу, автори Законопроєкту вибрали лише один критерій у 85 тис. євро з Директиви Ради 2006/112/ЄС? Україна, що має приймати тисячі законів за кожним критерієм кожної податкової директиви чи податкового регламенту ЄС, які постійно змінюються та доповнюються? Так шлях до ЄС для України стане нескінченим та безглуздим випробуванням.
Негативно спробу Мінфіну реформувати ССО оцінюють і інші експерти. В наступній частині наведемо найбільш змістовні аргументи окремих таких оцінок. Та продовжимо розгляд порушеної теми.
На сьогодні вже наявний ряд оцінок експертами Законопроєкту.
В цій частині публікації неможливо оминути окремі думки та розрахунки, викладені у дуже змістовному дописі Анатолія Амеліна — виконавчого директора та співзасновника аналітичного центру «Український інститут майбутнього» (UIF). Цілком погоджуюсь із ними та із вдячністю наведу далі основні з них:
Запровадження ПДВ для ФОП-ів-спрощенців призведе до зростання їх повного податкового навантаження у 4,3 рази, коли ефективна ставка оподаткування до запропонованої «реформи» складала 7,2% доходу, а після -32,8%.
ФОПи, які переважно несуть інтелектуальні послуги (консультанти, маркетологи і т.п.), надають такі послуги переважно без вхідного ПДВ та, як наслідок, платитимуть у 3,2 рази більше ФОПа-торговця при однаковому отриманому доході. Така ситуація є порушенням ст. 67 Конституції України щодо рівності у виконанні податкового обов’язку.
Моделювання наслідків такого запровадження, здійснене експертами UIF за методом Монте-Карло із використанням 15 000 сценаріїв з реальними параметрами поведінки бізнесу в різних країнах, засвідчило, що «приватні компанії при наявності альтернатив систематично гальмують зростання податкового навантаження (!) і штучно залишаються нижче ПДВ-порогу».
Дроблення бізнесу не є особливістю вітчизняного бізнесу. Так у Польщі після аналогічної реформи ССО кількість мікробізнесів одразу нижче нового порогу зросла на 31% за два роки.
За розрахунками, наведеними Анатолієм Амеліним:
54-81 тис. підприємців розіб’ють свій бізнес переважно між родичами.
Бюджет втратить від цього 31-44 млрд грн на рік.
Зараз 25-35 тис. українських підприємців щороку реєструють бізнес за кордоном. Після ухвалення «реформи» можливо очікувати додаткову хвилю еміграції вітчизняного бізнесу у 35-60 тис. на рік.
Мультиплікативний ефект від еміграції 50 тис. середніх підприємців – це $1,5-2,5 млрд щорічно витягнутого з економіки попиту і 150-250 тис. ненароджених робочих місць у горизонті до 2030 року.
Зважений математичний результат усієї реформи після урахування дроблення та еміграції: мінус 8,5 млрд грн на рік для бюджету, а не +60 млрд. Як мінімум, Мінфін має довести свої розрахунки та спростувати ці наведені розрахунки про збитки держави від «реформи» ССО.
Крім того, автоматична реєстрація платником ПДВ на основі минулих доходів є системною правовою проблемою, оскільки ст. 58 Конституції України забороняє зворотну дію закону.
Конституційний Суд України ще у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 та наступних сформулював: якщо нові обов’язки виникають через минулу законну поведінку – це зворотна дія за сутністю, навіть якщо формально обов’язки починаються «в майбутньому».
Стаття 19 Конституції визначає, що органи влади діють тільки у спосіб, передбачений законом. Але Законопроєкт каже, що ДПС автоматично складатиме переліки платників ПДВ. А де визначені процедури для такого механізму? Де повідомлення про реєстрацію платників? Де право платника податків оскаржити таку реєстрацію?
Анатолій Амелін оцінює ймовірність успішного конституційного оскарження автоматичної реєстрації ФОПів платниками ПДВ у 99%.
Також він зазначає, що така «реформа» планується під час війни, коли підприємці і так вже несуть навантаження, яке ніхто не враховує в «оцінках» Законопроєкту (генератори, зростання вартості електроенергії, пального, зарплат, мобілізація персоналу, логістика і т.д.).
Не забув Анатолій Амелін і поведінковий аспект та нейробіологію та нагадав, що Канеман і Тверські у своїй теорії перспектив, за яку отримали Нобелівську премію, довели: людина, яка вже понесла великі втрати, сприймає нові обтяження непропорційно гостро. Біль від втрати вдвічі сильніший за задоволення від еквівалентного виграшу.
Підприємець «в мінусі» на новий тиск та на ПДВ-шок із значною ймовірністю відреагує втечею – не адаптацією.
Неможливо не погодитися з наведеною аргументацією та висновками.
Крім того, Мінфін чомусь не враховує, що ССО оподаткування вводилось не тільки як виключно податковий інструмент, а і як механізм збільшення адаптивності вітчизняної економіки в цілому. І успішність такої адаптивності доведена, у т.ч. в перші місяці широкомасштабної агресії рф проти України. В ті тяжкі часи, коли податкова фактично призупинила свою діяльність, саме бізнес не тільки допомагав зупинити ворога, але й сплачував податки без жодного нагадування та втручання податківців.
Друге. Фактично безстроково продовжити справляння військового збору (далі – ВЗ) – не до скасування військового стану, а до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ.
Для ФОП – платників єдиного податку 1, 2 та 4 групи Мінфін хоче встановити ВЗ на рівні 10% від однієї мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) (у 2026 році – 850 грн), а платників єдиного податку 3 групи (ФОП та юридичних осіб) (крім е-резидентів) – 1% від доходу.
Фактично ВЗ на безстроковій основі збільшує рівень оподаткування заробітної плати, тобто, можемо сказати, ПДФО з 18% до 23%. В нинішніх катастрофічних демографічних умовах та проблемами із робочою силою, які має Україна, посилення рівня оподаткування заробітної плати є економічно безграмотним та шкідливим шляхом.
Але існує й інша проблема із ВЗ: його спрямованість саме на військово-оборонні потреби та ефективність використання в його нинішніх умовах справляння неможлива. Законопроєкт і надалі пропонує зараховувати ВЗ до Загального фонду бюджету, з якого може фінансуватися будь-що, а не виключно військово-оборонні потреби України.
ПРО МОЖЛИВІСТЬ РОЗГЛЯДУ ЗАКОНОПРОЄКТУ ОДРАЗУ В ДВОХ ЧИТАННЯХ У БЕРЕЗНІ
Ярослав Железняк – перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики – у своєму telegram-каналі зазначив, що «Уряд очікує, що Рада проголосує податкові зміни (включно з ПДВ для ФОПів) одразу в двох читаннях у березні».
Зверну увагу, що при цьому:
Мінфін має отримати, узагальнити та опрацювати зауваження та пропозиції до Законопроєкту, які ще тільки будуть надходити.
Після чого подати (бажано доопрацьований із врахуванням хоча б окремих зауважень та пропозицій) Законопроєкт Уряду.
Уряд має схвалити Законопроєкт та подати його на реєстрацію у Парламент.
І тільки тоді Парламент, його апарат та парламентські комітети почнуть розглядати урядовий Законопроєкт за процедурами, які мають бути дотримані, навіть і для законопроєктів, що підлягають невідкладному розгляду в умовах воєнного стану.
Вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 №950, та Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 №1861-VI, мають бути дотримані. Як, наприклад, вимоги щодо надання народним депутатам можливості подати відповідні альтернативні законопроєкти, надання висновків відповідними підрозділами Апарату ВРУ щодо законопроєктів, і таке інше.
Станом на ранок 23 березня Законопроєкт тільки перебуває у Мінфіні. Його надоперативна передача Кабміну свідчитиме про ігнорування етапу та процедур надходження і опрацювання пропозицій та зауважень до Законопроєкту.
Ярослав Железняк також у своєму telegram-каналі в інших дописах з порушеного питання вказує:
- наступні і єдині пленарні дні, коли відбуватимуться парламентські засідання у березні, де теоретично голосування реально – 24-27 березня, далі – аж 7 квітня;
- станом на 20 березня порядок денний роботи Парламенту в ці дні відсутній, пленарний день 24-го березня відмінили. «І 99,9% що ніяких нестримних голосувань не буде і не планується, навіть якщо Уряд внесе такий Законопроєкт, то [згідно Регламенту ВРУ] буде мінімум 7-м днів на подачу альтернативних законопроєктів… тобто вже не попадає на березень, ну ніяк» тощо.
Однак, доречно враховувати і таке: $1,5 млрд від МВФ надійшли до України фактично відразу, а наступна оцінка виконання Україною вимог Меморандуму буде у червні 2026 року. Тобто читачам необхідно розуміти, що Меморандум вимагає від України прийняття Законопроєкту вже у березні, проте оцінка такого виконання/невиконання Радою директорів МВФ здійснюватиметься у червні.
Наприкінці вкажу на важливий аспект: дописи трьох важливих членів профільного для Законопроєкту комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики – Данила Гетманцева, Ярослава Железняка та Ніни Южаніної (голови, першого заступника та голови подібного профільного комітету Парламенту минулого скликання) – прямо вказують, що жоден з них не підтримує цей Законопроєкт в запропонованій Мінфіном редакції.
Особистий вердикт автора цієї публікації відносно Законопроєкту є категоричним – не приймати! Особливо шкідливою для вітчизняної економіки є запропонована ним «реформа» спрощеної системи оподаткування.
Наразі Законопроєкт – це лише ініціатива Мінфіну, яка має пройти повну законодавчу процедуру. За час такого проходження положення Законопроєкту, скоріше за все, зазнають змін. Поки і ви маєте шанс подати свої зауваження та пропозиції до «One big NOT beautiful bill».
Опубліковано на rates.fm в двох частинах:
