Національний банк України листом від 01.11.2024 № 25-0005/82615 надав банкам і небанківським фінансовим установам, Незалежній асоціації банків України, Асоціації українських банків рекомендації з питань здійснення фінансового моніторингу та виявлення механізмів так званого «дроблення бізнесу», застосування яких може свідчити про розроблення та використання схем з метою ухилення від сплати податків, що полягають у штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Рекомендації нагадують та фактично зобов’язують фінансові установи:

• досліджувати ознаки, що можуть свідчити про зв’язки між юридичною особою та ФОП, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, для «дроблення бізнесу» з метою ухилення від сплати податків;
• встановлювати мету та характер майбутніх ділових відносин між такими групами;
• встановлювати інформацію щодо спосіб, механізмів та особливостей реалізації товару та наявності ресурсів, достатніх для ведення задекларованої господарської діяльності;
• забезпечити належне документування встановленої інформації, а також результатів її аналізу;
• вживати заходів з метою належної організації внутрішньої системи ПВК/ФТ і проведення первинного фінансового моніторингу.

Розглянемо детальніше окремі з цих положень наведених у листі.

Схеми так званого «дроблення бізнесу» характеризуються певними ознаками, які можуть свідчити про зв’язки між юридичною особою та ФОП (далі – Група), приклади яких наведені у вищезазначеному листі та є наступними:

• випадки надання однією особою до фінансової установи пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами, у тому числі одночасно;
• спільна адреса місця знаходження юридичної особи та ФОП;
• спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
• юридична особа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
• у ФОП зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, включаючи діяльність з юридичною особою.

Про зв’язки між юридичною особою та ФОПами можуть свідчити також інші ознаки, зокрема, характер операцій, включаючи їх обсяг, регулярність і мету.

Додатковими ознаками щодо належності клієнтів до Групи, можуть бути:

• значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших суб’єктів господарювання Групи;
• сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
• надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;
• значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
• здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два‒три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків.

Якщо за результатами аналізу встановлено належність клієнтів до Групи, є підстави вважати, що діяльність суб’єкта господарювання може бути пов’язана з ухиленням від сплати податків, відповідно фінансові установи мають повідомити Держфінмоніторинг про такі фінансові операції (діяльність), а також прийняти рішення щодо подальших ділових відносин з урахуванням виявлених ризиків у порядку, визначеному законодавством у сфері фінансового моніторингу.

• послідовне здійснення групою ФОП діяльності, зазначеної в попередньому абзаці;
• використання одного платіжного терміналу фінансової установи кількома суб’єктами господарювання.

Вищезазначений перелік ознак не є вичерпним. Фінансові установи мають право визначати самостійно інші ознаки, що можуть свідчити про відповідні зв’язки.

Насамперед із метою виявлення вищезазначеної схеми з урахуванням наведених вище ознак на етапі встановлення ділових відносин з юридичною особою під час здійснення заходів належної перевірки фінансові установи повинні встановити мету та характер майбутніх ділових відносин та не повинні обмежуватися лише з’ясуванням переліку видів діяльності клієнтів, які належать до Групи, за КВЕД, що по суті не розкривають реальної / фактичної суті діяльності кожного з них.

У листі НБУ також зазначив, що фінансова установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, з метою розуміння реальної / фактичної суті діяльності клієнта, включаючи клієнта-ФОП, і на етапі встановлення ділових відносин, і в подальшому в процесі обслуговування має (на постійній основі) встановлювати інформацію про спосіб реалізації товару, наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазина, найменування сайту, через який здійснюється торгівля продукцією, наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення клієнтом задекларованої господарської діяльності тощо.

Крім того, фінансова установа має забезпечити належне документування встановленої інформації, а також результатів її аналізу на етапі встановлення ділових відносин та під час здійснення моніторингу ділових відносин / фінансових операцій.

Також НБУ ще раз нагадав фінансовим установам про необхідність вжиття заходів з метою належної організації внутрішньої системи ПВК/ФТ і проведення первинного фінансового моніторингу визначених пунктом 7 розділу ІІ Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (зі змінами) (далі – Положення № 65), та пунктом 6 розділу ІІ Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107 (зі змінами) (далі – Положення № 107), зокрема, про такі заходи як:

• забезпечення функціонування системи управління ризиками відмивання коштів / фінансування тероризму (далі – ВК/ФТ);
• розроблення та затвердження внутрішних документів з питань ПВК/ФТ в обсязі, необхідному для ефективного функціонування внутрішньої системи ПВК/ФТ і розуміння працівниками своїх обов’язків і повноважень у сфері ПВК/ФТ;
• вивчення нових продуктів / послуг, включаючи нові канали продажу, використання або розроблення нових технологій для наявних або нових продуктів із метою належної оцінки притаманних їм ризиків ВК/ФТ і належного контролю за ризиками ВК/ФТ для наявних продуктів / послуг;
• постійне вдосконалення внутрішньої системи ПВК/ФТ тощо.

Підготовлено із використанням матеріалів вебпорталу НБУ.