Наприкінці травня цього року в м. Парижі відбулося 16-те пленарне засідання Всеохоплюючої (Інклюзивної) структури ОЕСР/Групи двадцяти (G20) з протидії розмиванню бази оподаткування й виведення прибутку з-під оподаткування (Inclusive Framework on Base Erosion and Profit Shifting — BEPS) (далі – Всеохоплююча структура), учасником якої з 2017 року є і Україна, де було обговорено низку тем, зокрема: впровадження та наслідки впровадження мінімальних стандартів протидії BEPS; стан, напрацьований досвід та перспективи запровадження глобального мінімального податку (global minimum tax); виклики та можливості, пов’язані із діяльністю Всеохоплюючої структури, а також можливості подальшого підвищення її ефективності та інклюзивності.
Більш детальніше щодо окремих аспектів такого обговорення можливо ознайомитися в попередній публікації автора у нашому виданні від 05.06.2024 р. «Міжнародне погодження остаточного пакета щодо вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки, наближається до завершення».
17.06.2024 Всеохоплююча структура оприлюднила додаткові елементи, що стосуються Звіту про Суму В Першого компоненту та вказівок (керівних рекомендацій) щодо забезпечення послідовного впровадження та застосування глобального мінімального податку в рамках Другого компоненту.
Нагадаємо, що 19.02.2024, ще до повного завершення розробки, був опублікований Звіт про Суму B Першого компоненту із спрощеним і оптимізованим підходом до застосування принципу «витягнутої руки» правил трансфертного ціноутворення до базової маркетингової та дистриб’юторської діяльності всередині країни. Тоді ж вміст цього звіту було визначено таким, що включено як Додаток до Розділу IV Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для мультинаціональних підприємств та податкових адміністрацій (у редакції 2022 року) (далі – Настанови ОЕСР). Додатку надано заголовок «Окремі міркування щодо базової діяльності з розподілу (дистрибуції)». Отже, фактично Настанови ОЕСР вже мають наступну редакцію 2024 року, до якої знову були внесені зміни 17.06.2024.
Цього дня Всеохоплююча структура на сайті ОЕСР опублікувала документи, які доповнюють Звіт про Суму В Першого компоненту (та відповідно Додаток до Розділу IV Настанов ОЕСР) та включають:
- Визначення кваліфікованих юрисдикцій у значенні секцій 5.2 і 5.3 Настанов ОЕСР щодо суми B, які мають полегшити коригування прибутку, розрахованого відповідно до спрощеного та оптимізованого підходу для перевірених сторін, розташованих у відповідних юрисдикціях. Відповідні визначення тепер включено до керівних інструкцій щодо суми B у Додатку до Розділу IV Настанов ОЕСР. Зверну увагу, що, станом на червень 2024 року, Україну включено до Переліку кваліфікованих юрисдикцій у значенні згаданої секції 5.2 (Перевірка операційних витрат), однак не включено до Переліку кваліфікованих юрисдикцій у значенні секції 5.3 (Механізм доступності (надання) даних);
- Визначення охоплених юрисдикцій у рамках політичного зобов’язання за Сумою B – зобов’язання, яке визнає, що відповідно до свого національного законодавства та практики адміністрування учасники Всеохоплюючої структури, які визначенні охопленими цим документом, зобов’язуються поважати результат, визначений відповідно до спрощеного та оптимізованого підходу до операцій, що входять до сфери дії Суми B Першого компоненту, та приймати всі розумні кроки для усунення потенційного подвійного оподаткування, яке може виникнути внаслідок застосування охопленою юрисдикцією спрощеного та оптимізованого підходу, якщо між відповідними юрисдикціями діє двостороння податкова угода (конвенція). Підхід, розроблений для створення Переліку юрисдикцій, які охоплені політичними зобов’язаннями Всеохоплюючої структури до Сумі В Першого компоненту, сприяє більшій податковій визначеності для юрисдикцій, які найбільше зацікавлені у впровадженні Суми B Першого компоненту з 01.01.2025. Україну включено до цього переліку станом на червень 2024 року. Однак необхідно розуміти, що вияв зацікавленості в застосуванні Суми B Першого компоненту не обов’язково означає, що юрисдикція продовжить її впровадження.
Подальша робота над пакетом Першого компоненту триває.
Також Всеохоплююча структура на сайті ОЕСР 17.06.2024 опублікувала подальші керівні вказівки щодо Другого компоненту, які роз’яснюють і спрощують застосування глобального мінімального податку, а також надають огляд спрощеного процесу визнання кваліфікованого статусу для законодавства юрисдикцій, що впроваджують Глобальні правила боротьби з розмиванням бази (Global Anti-Base Erosion Rules – GloBE Rules):
- Адміністративні вказівки щодо Глобальних правил боротьби з розмиванням бази (Другий компонент):
- встановлюють спрощені процедури, які дозволять групам МНП агрегувати різні категорії відстрочених податкових зобов’язань для визначення того, чи були вони скасовані протягом п’яти років і, отже, не потребують повторного погашення (відображення);
- роз’яснюють методологію, яка використовується для визначення відстрочених податкових активів і зобов’язань для цілей GloBE;
- надають подальші вказівки щодо розподілу транскордонних поточних і відстрочених податків, а податків окремих структур «наскрізного» оподаткування (flow-through tax structures / flow-through entities);
- містять конкретні вказівки щодо підходу до механізмів сек’юритизації (securitisationvehicles) згідно з внутрішнім мінімальним додатковим податком юрисдикції.
Разом цей новий пакет інструкцій забезпечує додаткову визначеність і спрощення для зацікавлених сторін і буде включено до Зведеного коментаря до Типових правил GloBE 2023 року, який був оприлюднений на сайті ОЕСР у квітні 2024 року.
Сек’юритизація – синонім звільнення від посередників, який означає пряме фінансування потреб компанії у фондах через ринок капіталу та використання таких інструментів, як тратта й акцепт або емісія облігацій замість запозичення в комерційних банках; або
Сек’юритизація активів – це інноваційний спосіб фінансування, при якому відбувається виділення та передача певних активів, що має ініціатор сек’юритизації, в диференційований пул фінансових активів, який списується з балансу ініціатора і передається новій спеціально створеній організації, яка в майбутньому випускає цінні папери, забезпечені даними активами та розміщує їх серед широкого кола інвесторів.
- Запитання-відповіді щодо кваліфікованого статусу відповідно до глобального мінімального податку. Правила GloBE 2021 року включають узгоджене правило, яке забороняє юрисдикції стягувати додатковий податок щодо низькооподатковуваних прибутків МНП, якщо ці прибутки вже обкладалися додатковим податком згідно з «кваліфікованими» правилами в іншій юрисдикції. В опублікованих у червні 2024 року запитаннях-відповідях підсумовано основні характеристики цього механізму перехідної кваліфікації, який має: забезпечити юрисдикціям упевненість у тому, що їхні правила будуть визнані такими, що відповідають вимогам інших юрисдикцій, протягом перехідного періоду, поки проводиться повний перегляд національного законодавства; дати МНП більшу упевненість щодо того, правила яких юрисдикцій вони повинні дотримуватися відповідно до узгоджених Правил-Globe.
Також нагадаю, що 27.05.2024 року на сайті ОЕСР було оприлюднено чергове оновлення Керівництва ОЕСР щодо впровадження звітності у розрізі країн (CbCR). Таке оновлення викликане тим, що при переході до впровадження звітності в розрізі країн, виникла потреба в черговому додатковому тлумаченні окремих ключових питань цього Керівництва.
Наприкінці зверну увагу на нещодавнє повідомлення, що представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення ОЕСР 10-14 червня ц.р. взяли участь у навчально-практичному семінарі «Провадження глобального мінімального податку (GloBE) та загального огляду Двокомпонентного рішення)» (м. Анкара, Туреччина). В цьому ж повідомленні було згадано, що впровадження Другого компоненту (Pillar Two) визначено одним із пріоритетних напрямів суперечливої національної стратегії доходів України до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р. Будемо разом слідкувати чи не стане пустою формальністю виконання цього напряму з боку законотворців та посадових осіб відповідних компетентних органів.
Зацікавленим платникам податків України – учасникам процесів зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної торгівлі необхідно не стільки пасивно сподіватись, що вітчизняні законотворці та відповідні компетентні органи колись та кваліфіковано, системно та послідовно підійдуть до впровадження Україною зовсім нового, із невідомою термінологією міжнародного оподаткування, що тільки створюється та узгоджується на наших очах, та складного для всіх країн світу глобального Двокомпонентного рішення щодо вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки (т. зв. BEPS 2.0), скільки активно вимагати від них активної, послідовної та прозорої і зрозумілої для платників податків роботи із впровадження Двокомпонентного рішення.
Україна є учасником цих процесів, який протягом останніх років бере на себе все нові та нові зобов’язання перед всіма учасниками Всеохоплюючої структури. Відсутність чи недостатність реальної практичної роботи компетентних органів України щодо впровадження Двокомпонентного рішення призведе до: несподіваних та неприємних сюрпризів для платників податків України при імплементації таких рішень до вітчизняного податкового законодавства; подальшої неефективної імплементації таких рішень та, як наслідок, зайвих та обтяжливих адміністративних та судових суперечок між платниками податків та контролюючими органами; перешкоджання інтеграційним ініціативам України по приєднанню до ОЕСР, ЄС та діяльності України в рамках Всеохоплюючої структури; загальної не конкурентоспроможності національної податкової системи України в порівнянні із податковими національними системами інших економічно розвинутих країн.
* Підготовлено із використанням матеріалів офіційного вебпорталу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Опубліковано в “Юридичній практиці”.