ENG
Знову запроваджуємо KPI: Зареєстровані законопроєкти про запровадження оцінки ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів України

Дата публікації:

24.12.2024

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної системи Данило Гетманцев 23.12.2024 на своєму офіційному телеграм-каналі повідомив про надання ним на реєстрацію законопроєктів про встановлення ключових показників діяльності (KeyPerformance Indicators – КРІ) для митних та податкових органів (картки № 1763587 та 1763579 відповідно).

На жаль, станом на 8 год. 00 хв. 24.12.2024 на сайті Верховної Ради України законопроєкти за вказаними реєстраційними картками відсутні.

Запропоновані для оцінки діяльності ДПС законопроєкти є не першою та не другою спробою запровадження відповідних показників оцінки діяльності, зокрема, для податкового органу.

Нагадаємо, що ще понад вісім років тому, у 2016 році, Міністерство фінансів України (Офіс Реформ Мінфіну) спільно з Міжнародним валютним фондом та Інститутом податкових реформ вже розроблювали ключові показники ефективності для Державної фіскальної служби України.

27 вересня 2016 року Міністр фінансів України Олександр Данилюк затвердив та надіслав Голові ДФС Роману Насірову встановлені ключові показники ефективності в реформі ДФСразом із визначеними стратегічними цілями та завданнями на 2016-2017 роки.

Тобто, як бачимо, для встановлення ключових показників діяльності (для податкових та митних органів, діяльність яких тоді і нині координується Міністерством фінансів Україні, прийняття таких окремих законопроєктів не є обов’язковим. Хоча нині законотворці і намагаються запевнити нас в інакшому.

Вісім років тому розробниками КРІ пафосно наголошувалось, що запровадження KPI дозволить:

  • «перетворити ДФС з карального на сервісний орган;
  • зменшити кількість перевірок та необґрунтованих нарахувань, при цьому підвищити ефективність захисту інтересів держави;
  • забезпечити більш об’єктивний розгляд скарг щодо адміністративного/апеляційного оскарження;
  • підвищити якість роботи ДФС стосовно порушників закону і одночасно збільшити надходження до бюджету;
  • скоротити кількість позапланових перевірок;
  • зменшити присутність людського фактору та можливостей для корупції;
  • скоротити кількість необґрунтованих кримінальних проваджень;
  • забезпечити збільшення податкових надходжень згідно із законодавством».

Але сталося, як сталося. Ця ініціатива відійшла у небуття.

Також звернемо увагу на наступну спробу запровадити KPI для податкових органів – урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності роботи податкових органів» (за реєстр. № 9471 від 10.07.2023; ініціатор – Денис Шмигаль). Цей законопроєкт навіть було включено до порядку денногоВРУза № 3939-IX від 03.09.2024, але залишився без відповідного належного руху. Але схоже, що і ця спроба відійшла у небуття.

За словами Данила Гетманцева, поданими ним у грудні 2024 року на реєстрацію до Парламенту законопроєктами пропонується «запровадити оцінку ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності податкових та митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності.

Така оцінка буде проводитися на підставі KPI, які будуть визначитися Мінфіном та оприлюднюватися на офіційних веб-сайтах ДПС та Держмитслужби. За результатами оцінки ДПС та Держмитслужба будуть складати звіти, які підлягають оприлюдненню на веб-сайтах цих органів.

Законопроєктом щодо встановлення KPI для податкової пропонується:

  • визначення поняття «податковий розрив» (tax gap) та запровадження щорічного обчислення і оприлюднення цього показника;
  • визначення поняття «ключовий показник діяльності податкових органів» (KPI) та встановлення вимог до KPI;
  • запровадження рекомендованої МВФ класифікації KPI для ДПС на стратегічні (строком більш ніж на один рік) та операційні (щорічні);
  • встановлення взаємозв’язку між індивідуальним оцінюванням службової діяльності посадової особи та оцінкою діяльності ДПС;
  • врегулювання порядку щоквартального оприлюднення інформації про виконання KPI для ДПС;
  • першим звітним періодом для оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів має стати 2025 рік, а з метою врахування кращих міжнародних практик (TADAT) та рекомендацій міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР) законопроєктом пропонується перелік рекомендованих для встановлення KPI для ДПС.

Законопроєктом щодо встановлення KPI для митниці пропонується:

  • визначити види оцінки – внутрішня (проводиться Держмитслужбою на підставі KPI, розроблених Мінфіном), та зовнішня (проводиться незалежними експертами, що визначаються КМУ за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій);
  • визначити, що внутрішній оцінці підлягають такі напрями діяльності митниці: створення сприятливих умов для полегшення торгівлі та розвитку конкуренції; адміністрування митних платежів; захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї; організаційний розвиток діяльності митних органів;
  • Мінфіну рекомендується врахувати механізм вимірювання ефективності діяльності митних адміністрацій (WCO Performance Measurement Mechanism), розроблений Всесвітньою митною організацією при визначенні KPI для митниці»

Сподіваємось, що оцінка КРІ для податкових органів буде, як мінімум:

  • здійснюватись і за допомогою зовнішнього незалежного оцінювання, а не тільки внутрішнього оцінювання ДПС, Мінфіном чи структурами наближеними до них;
  • здійснюватись за розробленими та оприлюдненими методиками визначення таких показників на підставі доступних джерел інформації про діяльність органів ДПС;
  • щомісячно (чи хоча б щоквартально) оприлюднюватися;
  • показники визначення та оцінювання KPI будуть змістовними, а не формальними (Найпростіший приклад того, що мається на увазі: не тільки «суми донарахувань», але й «суми сплачені до бюджетів», «суми оскаржені в судовому порядку, справи за якими вирішені на користь платника податків», «суми, судові оскарження за якими вирішені на користь контролюючих органів» тощо).

І найголовніше – KPI мають реально та оперативно використовуватись, в т.ч. для прийняття кадрових рішень, а не стати просто приводом для чергової PR-кампанії.

Також сподіваємось, що нинішня спроба нарешті стане результативною, а її запровадження не потребуватиме років.

Довідково:

В контексті оцінки діяльності органів ДПС нагадаємо, що днями презентована Інтегральна оцінка Податкового індексу України у 2024 році, яка, на жаль, погіршується третій рік поспіль. Відповідний допис можна переглянути тут.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика