ENG
ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: ОГЛЯД ІПК ЗА ВЕРЕСЕНЬ 2024 РОКУ

Дата публікації:

17.10.2024
  • Щодо відображення у Звіті про КО імпортних операцій, коли отримувачем оплати за контрактом згідно інвойсів може бути третя сторона (різні відправник та продавець товару), та чи повинні такі КО відображатися у Звіті про КО в обсязі згідно даних бухобліку.

Товариство у 2023 році уклало Контракт з Контрагентом 1 (країна реєстрації США, штатКаліфорнія) щодо купівлі деталей для виробництва БПЛА, яким передбачено, що отримувачем оплати за Контрактом може бути третя сторона.

Оплата за Контрактом здійснювалась відповідно до інвойсів на оплату на користь:Контрагента 2 (країна реєстрації Республіка Сінгапур) на загальну суму, що перевищує 10 млн грн; Контрагента 1 (країна реєстрації США, штат Каліфорнія) на загальну суму, що перевищує 10 млн грн.

При цьому, згідно даних митних декларацій (далі – МД): за 20 МД відправником деталей для виробництва БПЛА є Контрагент 2 (Сінгапур), тоді як продавцем – Контрагент 1 (США, Каліфорнія) на загальну суму, що перевищує 10 млн грн; за 2 МД відправником та продавцем деталей для виробництва БПЛА є Контрагент 2 (Сінгапур) на загальну суму, що не перевищує 10 млн грн.

Продавцем деталей для БПЛА у бухобліку Товариством було зазначено Контрагента 2(Сінгапур) або Контрагента 1 (США, Каліфорнія) залежно від того, хто був отримувачем оплати за Контрактом відповідно до інвойсів.

Питання 1. Яким чином мають бути відображені у Звіті про КО за 2023 рік операції з Контрагентом 1 (США, Каліфорнія)?

Ввезення деталей для БПЛА на митну територію України, згідно з Контрактом між Товариством та Контрагентом 1 (США, Каліфорнія), організаційно-правова форма (далі – ОПФ) якого входить у перелік нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, згідно постанови КМУ від 04.06.2017 № 480, оформленоМД-ми в режимі імпорту. Згідно даних МД відправником товару у графі 2 МД зазначено Контрагента 2 (Сінгапур), тоді як у доповненні до графи 2 МД продавцем товару виступає Контрагент 1 (США, Каліфорнія).

За даними МД-ій загальна митна вартість товару, що імпортувався від Контрагента 1протягом 2023 року, перевищує 10 млн грн. Оскільки в додатках до звернення Товариством не надано облікові регістри аналітичного обліку (відомості) по рахунках та не зазначено на яких рахунках здійснюється оприбуткування товару, визначити суму відображення операцій в бухобліку не є можливим. Таким чином, обсяг господарських операцій Товариства з Контрагентом 1 перевищує вартісний критерій у 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2023 рік.

Отже, господарські операції здійснені між Товариством та Контрагентом 1 (США, Каліфорнія) визнаються контрольованими відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та мають бути відображені у звіті про КО за 2023 рік, в обсязі визначеному за правилами бухобліку.

Питання 2. Чи повинні КО з контрагентами-нерезидентами відображатися у Звіті про КО за 2023 рік в обсязі згідно даних бухобліку?

П.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що обсяг КО з кожним контрагентом, визначається за правилами бухобліку. Формування в бухобліку інформаціїпро витрати підприємства та їх розкриття у фінзвітності здійснюється за правилами визначеними НП(С)БО або МСФЗ, в розглянутому випадку, слід звернути увагу на пункти 5-7 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318 (із змінами) та здійснення формування облікових регістрів аналітичного обліку (відомостей) по рахунках згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291.

Згідно із інформацією зазначеною у зверненні Товариства, оприбуткування деталей до БПЛА у бухобліку здійснювалося в розрізі контрагентів, які були фактичними отримувачами оплати за Контрактом, відповідно до інвойсів на оплату. Разом з тим у звернені Товариством не надано кореспонденцію рахунків в аналізі рахунку 632 доданому до звернення), а також інша інформація, що дає можливість чітко зрозуміти відображення в бухобліку оприбуткування товарів.

Обсяг операцій з Контрагентом 1 (США, Каліфорнія) та Контрагентом 2 (Сінгапур) має визначатись за правилами бухобліку, за фактом надходження та оприбуткування імпортованого товару, в розрізі контрагентів, згідно методології визначеної НП(С)БО або МСФЗ.

Докладніше в ІПК від 02.09.2024 № 4289/ІПК/26-15-23-01-08 Головного управління ДПС у м. Києві.

  • Щодо чинності принаймні з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, Багатостороньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Багатостороння угода CbC або CbC MCAA) та обов’язку платника податків подати Звіт CbC за 2023 рік по строку до 31.12.2024 з урахуванням п. 53 підроз. 10 роз. XX «Перехідні положення» ПКУ?

Платник податків є учасником міжнародної групи компаній (далі – МГК), материнська компанія якої зареєстрована в Республіці Кіпр. Сукупний консолідований дохід МГК перевищує еквівалент 750 млн євро. Материнська компанія не уповноважувала платника податків на подання звіту у розрізі країн МГК (далі – Звіт CbC) та самостійно подає Звіт CbC до податкового органу Республіки Кіпр.

Норми абз. четвертого–сьомого п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків Звіту CbC вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC, підписантом якої з 03.11.2022 є Україна, набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених вказаними абазацами, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного п.п. 39.4.11 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Із урахуванням положень п.п. 14.1.10-2 та п.п. 14.1.10-3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п. 2 Розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC, у разі якщо платник податків не є материнською компанією МГК, враховуючи той факт, що відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року (станом на 31.12.2023) не набула чинності, подання Звіту CbC у 2024 році за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року від платника податків не вимагається.

Багатостороння угода CbC для України набрала чинності 04.07.2024.

Докладніше в ІПК від 03.09.2024 № 4320/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення граф 10 та 15 Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК), коли платник податків не уповноважений материнською компанією МГК на подання звіту у розрізі країн МГКта сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 50 млн євро (далі – Повідомлення, Звіт CbC або Звіт у розрізі країн МГК відповідно).

Згідно відомостей платника податків відповідно до п. 9 розділу ІІ порядку складання Повідомлення, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2020 № 839 (із змінами) (далі – Порядок складання Повідомлення), у графі 10 Повідомлення призначеної для відображення коду, який відповідає ролі платника податків у поданні Звіту CbC, необхідно зазначити код СВС709 – платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК. У цьому разі в графі 15 має зазначатися код CBC801 або CBC802, або CBC809.

Звіт CbC МГК не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро) і в графі 15 призначеної для відображення інформації про статус подання Звіту CbC МГК, необхідно зазначити код CBC805, що Порядком складання Повідомлення не передбачено.

ДПС повідомила, що у випадку, що розглядається, при заповненні граф 10 та 15 Повідомлення слід враховувати і заповнення графи 11.1 Повідомлення.

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку складання Повідомлення передбачено, що у графі 11 наводиться інформація щодо сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному, в розрізі відповідних інтервалів сум шляхом зазначення одного із трьох кодів в графі 11.1.

Якщо платник податків є учасником МГК, який не уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту CbC до контролюючого органу відповідно до вимог законодавства України чи юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК, і відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання CbC від такої МГК не вимагається, то при складанні Повідомлення у графі 10 заповнюється код «CBC709», у графі 11.1 – код «UNC901», у графі 15 – код «CBC809».

Платник податків зобов’язаний подавати Звіт CbC, за умови, що відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається (п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ). Звіт CbCподається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухобліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений п.п. 39.4.10-2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Разом з тим платник податків – резидент України, який належить до МГК, може бути звільнений від подання Звіту CbC, якщо одночасно будуть виконані умови, визначені п.п. 39.4.10-1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Щодо заповнення графи 15 коду «CBC805» (Звіт CbC не подається, оскільки не виконуються критерії щодо його подання згідно з ПКУ (сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, менше 750 млн євро)), то вказаний код може бути застосований за умови, що платник податків є материнською компанією МГК (заповнюється код «CBC701» у графі 10) та його сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, є меншим за еквівалент 750 млн євро (заповнюється код «UNC901» або код «UNC902» залежно від суми сукупного доходу у графі 11.1)відповідно до розділу ІІ Порядку складання Повідомлення.

Докладніше в ІПК від 06.09.2024  4352/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення графи 19.1 Звіту про КО за умови групування операцій: Чи має право платник податків не заповнювати графу 19.1 Звіту про КО у разі, якщо підприємство використовує метод «порівняльної неконтрольованої ціни» (далі – ПНЦ) і групує операції відповідно до п. 19 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку та при цьому цифра «1» у графі 24 не проставляється?

У разі групування КО, визначених п. 19 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку складання Звіту про КО, затвердженого наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами), та застосування для порівняння цих КО методу ПНЦ, за умови, якщо графа 24 не дорівнює цифрі «1» (не заповнена), а графа 19 містить код, що дорівнює коду «980», графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення КО у бухгалтерському обліку» може бути не заповненою.

Докладніше в ІПК від 06.09.2024  4353/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення графи 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО, якщо платником податків при відображенні у бухобліку використовується курс валюти, відмінний від курсу, встановленого НБУ на дату КО: курс валюти, відображений у облікових даних, який розрахований як курс НБУ на дату передоплати; середній курс валюти між курсами НБУ на дату попередньої оплати і курсом НБУ на дату митної декларації (у зв’язку із внесенням змін до наказу Мінфіну від 18.01.2016 № 8).

Форма Звіту про КО та Порядок його складання, затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами) (далі – Порядок).

Пунктом 23 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» визначено, що у графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34 (із змінами). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.

У графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення КО у бухобліку.

У ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття активу – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Враховуючи положення НП(С)БО 15 «Доходи» (п. 5 та п. 21), 16 «Витрати» (пп. 5-7) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (п. 6), вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ є контрольованими. Операція з попередньої оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування ППП.

Таким чином, в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з отримання товару/перехода права власності на товар у бухобліку.

При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її здійснення платник податків не відображає витрати від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею. Вартість одержаних активів буде відображатися в момент переходу права власності на товар, але за офіційним курсом НБУ гривні до іноземної валюти на дату здійснення попередньої оплати. При здійснені декількох авансів вартість одержаних активів визначається із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Отже, якщо оплата за товар, здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається середній показник курсу валюти по відповідній контрольованій операції. Наприклад: здійснена передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Отримано товар на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено у бухгалтерському обліку 12200 грн (4000 (100х40) + 8200 (200х41)). Середній показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12200/300).

Докладніше в ІПК від 09.09.2024 № 4369/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК та від 10.09.2024  4392/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення граф 7 та 8 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО у разі наявності до контракту декількох додаткових угод (у зв’язку із внесенням змін до наказу Мінфіну від 18.01.2016 № 8).

Форма та Порядок складання Звіту про КО затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами; далі – Порядок).

Відповідно до пункту 12 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку у графах 7 та 8 зазначається інформація про контракт (договір)/ доповнення (зміни) до контракту (договору), згідно з яким здійснювалась КО. У разі здійснення КО без контракту (договору) зазначаються реквізити документа, на підставі якого вона проводилась. У разі здійснення КО з урахуванням умов доповнення (зміни) до контракту (договору) зазначається інформація про таке доповнення (зміни) до контракту (договору).

Виходячи з цього та відповідно до вимог абз. 2 пункту 12 Розділу IV Порядку в графах 7 та 8 мають зазначатися реквізити документів (контракт (договір), доповнення (зміни) до контракту (договору)), які підтверджують узгодження сторонами суттєвих умов КО, зокрема характеристик ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності сторін операції.

Докладніше в ІПК від 10.09.2024 № 4391/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей заповнення граф 19.1 та 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО (у зв’язку із внесенням змін до наказу Мінфіну від 18.01.2016 № 8).

Форма Звіту про КО та Порядок його складання, затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами) (далі – Порядок).

Пунктом 23 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» визначено, що у графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34 (із змінами). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.

У графі 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення КО у бухгалтерському обліку.

У статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття активу – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Враховуючи положення НП(С)БО 15 «Доходи» (п. 5 та п. 21), 16 «Витрати» (пп. 5-7) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (п. 6), вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – ППП) мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ є контрольованими. Операція з попередньої оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування ППП.

Таким чином, в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з отримання товару/перехода права власності на товар у бухобліку.

При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її отримання постачальник не відображає доходи від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею. Такі доходи відображатимуться в момент переходу права власності на товар до покупця, але за офіційним курсом НБУ гривні до іноземної валюти на дату отримання попередньої оплати. При надходженні декількох авансів дохід визначається із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату отримання кожного з них.

Отже, якщо оплата здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається середній показник курсу валюти по відповідній КО.

Приклад: 04.01.2023 отримана передоплата 1000 ЄВРО по курсу НБУ 38,5378 грн за 1 ЄВРО; 09.01.2023 отримана передоплата в сумі 2000 ЄВРО по курсу НБУ 38,3733 грн за 1 ЄВРО; 18.01.2023 відвантажено готову продукцію на суму 4000 ЄВРО по курсу НБУ на дату відвантаження 39,6897 грн за за 1 ЄВРО.

Відображено дохід у бухобліку: 154 974,1 грн (38 537,8 грн (1000х38,5378) + 76 746,6 грн (2000х38,3733) + 39 689,7 грн (1000х39,6897)). Середній показник курсу валюти 38,74 грн за 1 ЄВРО (154 974,1 /4000), який підлягає відображенню у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО.

Згідно з п. 24 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку у графі 20 «Загальна вартість операції (за вирахуванням непрямих податків)» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається загальна вартість КО (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухобліку платника податку.

Враховуючи викладене сума КО, яка підлягає відображенню у вказаній графі 20 повинна відповідати суми визнаного доходу, який відображено у бухобліку платника податків. На прикладі вона становить 154 974,1 грн.

Докладніше в ІПК від 10.09.2024 № 4395/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо особливостей визнання операцій (внутрішньогосподарських розрахунків) постійного представництва контрольованими.

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво (далі – ПП), оподатковуються в загальному порядку та з метою оподаткування прирівнюється до платника податку на прибуток підприємств (далі – ППП), який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

ПП визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до ПВР. Оподатковуваний прибуток ПП має відповідати прибутку незалежного підприємства.

Обсяг оподатковуваного прибутку ПП розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування ППП є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Підпунктом «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що КО-ми є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування ППП платника податків, зокрема господарські операції (у т. ч. внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей ТЦ є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування ППП платника податків, зокрема, але не виключно: операції (у т. ч. внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні.

Згідно з абз. другим п. 4 НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Мінфіну від 19.05.2005 № 412 внутрішньогосподарські розрахунки – розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань.

Абз. четвертим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його ПП в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Враховуючи викладене, у разі досягнення в ході розрахунків між нерезидентом та його представництвом вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, такі операції є контрольованими. Разом з тим, при визначенні наявності КО-ій необхідно враховувати функції представництва та фактичні обставини його діяльності, а також активи і ризики діяльності нерезидента, які відносяться до представництва.

За результатами такого аналізу взаємовідносин представництва і нерезидента необхідно формувати висновки щодо переліку операцій, які підпадають під критерії контрольованих, з урахуванням якби такі операції здійснювались між незалежними особами.

Пунктом 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено, що фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення:

ціни, визначеної за ПВР, над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні КО-ій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за ПВР, при здійсненні КО-ій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

При цьому, навіть якщо сума внутрішньогосподарських розрахунків (надання фінансування) між нерезидентом та його ПП (обрахована за цінами, що відповідають ПВР) є меншою ніж 10 млн грн та таке ПП не має у звітному періоді інших КО-ій з іншиминерезидентами, згідно з положеннями п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом такого звітного (податкового) періоду цим представництвом, має бути визначено відповідно до ПВР.

Детальніше в ІПК від 25.09.2024 № 4588/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо наявності (відсутності обов’язку) подавати Звіт про КО за 2023 рік.

Особливості визначення операцій контрольованими наведені у п.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1.4 та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

У звіті про КО зазначається інформація про всі КО, здійснені платником податків у звітному періоді (п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Річний дохід Товариства – заявника, визначений за правилами бухобліку, перевищиввстановлений вартісний критерій у 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2023 рік.

Організаційно-правові форми трьох контрагентів – нерезидентів Товариства (Нерезидента-1 (Нідерланди), Нерезидента-2 та Нерезидента-3 (обидва – Великобританія) не входять до переліку нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, згідно постанови КМУ від 04.06.2017 № 480.

Нерезидент-4 (Особливий адміністративний район Китаю Гонконг) входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визначеного постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045. Однак, оскільки обсяг операцій з зазначеним нерезидентом є меншим 10 млн грн, проведені операції не відповідають вартісному критерію визнання операції контрольованою. Відповідно, у Товариства не виникає обов’язку подавати Звіт про КО за 2023 звітний рік.

Разом з тим, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у т. ч. необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:

нерезидентів (у т. ч. пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т. ч. податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Таким чином, беручи до уваги положення п. 140.5 ст. 140 ПКУ, господарські операції здійснені з Нерезидентом-4 (Гонконг) мають бути обґрунтовані платником податку за цінами, визначеними за ПВР відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту про КО за 2023 звітний рік.

У випадку невідповідності ціни операції ціні, визначеній відповідно до ПВР коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється платником на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за ПВР, та вартістю фактично проведеної операції.

Детальніше в ІПК від 25.09.2024  4589/ІПК/26-15-23-01-08 Головного управління ДПС у м. Києві.

  • Щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з продажу корпоративних прав нерезиденту та дотримання принципу «витягнутої руки» (далі – ПВР).

Корпоративні права (100 відс.) іншого резидента, що є предметом господарської операції, реалізовані у 2023 році як інші фінансові інвестиції за номінальною вартістю в сумі 3,5 млнгрн резиденту Республіки Кіпр. Чи необхідно здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування, передбачене п.п. 140.5.1-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ за такою операцією, яка не є контрольованою?

У разі якщо операції з продажу корпоративних прав нерезиденту, країна реєстрації якого включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045; в цьому випадку – Республіка Кіпр), не будуть визнаватись контрольованими, то платник податків має збільшити фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму 30 відс.вартості таких корпоративних прав відповідно до п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Водночас, таке коригування не застосовується за умови підтвердження доходів за цінами, визначеними за ПВР відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту про КО. При цьому, якщо ціна продажу таких корпоративних прав є нижчою за ціну, визначену відповідно до ПВР, встановленого ст. 39 ПКУ, то коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за ПВР, та вартістю реалізації.

Крім того, фінрезультат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, включених до Переліку № 1045, якщо такі операції не мають ділової мети.

Докладніше в ІПК від 25.09.2023 № 4593/ІПК/99-00-21-02-02.

  • Щодо правомірності визнання/не визнання операцій з відступлення права вимоги контрольованими та необхідності відображення у Звіті про КО за 2024 рік господарської операції придбання (імпорту) продукції у пов’язаної особи – нерезидента.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

ДПС нагадала, що основні особливості визначення операцій контрольованими визначаються п.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1.4 та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та звернула увагу на окремі положення статей 512-514 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), статей 1 та 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) та трьох НП(С)БО (п. 8 НП(С)БО 15 «Дохід», п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 5 та п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Якщо операція з відступлення права вимоги пов’язаній особі – нерезиденту щодо отримання грошової заборгованості за операціями з постачання (експорту) на користь нерезидента продукції впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухобліку та відповідно на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, то така операція є контрольованою (згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Абзац другий п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ не виокремлює господарські операції за їх видом, істотною умовою цього підпункту є загальний вартісний критерій КО-ій, визначений за правилами бухобліку. А отже, враховуючи надану у зверненні інформацію, обсяг господарських операцій платника податків (експортно – імпортні) з пов’язаною особою – нерезидентом перевищують 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) та відповідно підлягають відображенню у Звіті про КО.

Докладніше в ІПК від 27.09.2024 № 4640/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Щодо наявності (відсутності) можливості групування КО-ій та особливостей заповнення граф 14, 15, 17, 17.1, 19.1 та 7, 8 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО по операціях нарахування процентів по договору позики, отриманої від нерезидента, операції з яким визнаються контрольованими.

За інформацією платника податків відповідно до умов кредитного договору, періодом для нарахування процентів є календарний місяць, який починається в перший день відповідного календарного місяця і закінчується в останній день відповідного календарного місяця. Згідно із алгоритмом облікової системи нарахування відсотків відбувається щоденно.

Платник податків може скористатись групуванням КО-ій при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО у разі застосування методів встановлення відповідності умов КО ПВР, зазначених у п.п.39.3.4-39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ (ціни перепродажу, “витрати плюс”, чистого прибутку, розподілення прибутку), якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер. Тобто діючим законодавством групування КО-ій при застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни (далі – методу ПНЦ) не передбачено.

Форма та Порядок складання Звіту про КО (далі – Порядок та Звіт про КО відповідно), затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (із змінами).

У графах 14, 15 «Дата здійснення операцій «з, по» зазначається однакова дата – дата складення кредитного договору, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує отримання фінансових послуг (див. п. 18 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку).

У графі 17 «кількість» зазначається сума відсотків, нарахованих під час відповідної КО, у валюті контракту (див. п. 21 розділу IV Порядку).

У графі 17.1 «кількість згідно з контрактом», у разі зазначення у графі 3 коду типу предмета операції 206 «Фінансова послуга», платник податків зазначає суму кредиту згідно з умовами кредитного договору у валюті кредитного договору (див. п. 21 розділу IV Порядку).

У графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34 (із змінами). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код «980» (див. п. 23 розділу IV Порядку).

У графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення КО у бухобліку. Таким чином, якщо нарахування процентів в обліковій системі проводиться щоденно, а за умовами кредитного договору періодом для нарахування процентів є календарний місяць, то у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається середній за календарний місяць показник курсу валюти по відповідній КО.

У графах 7 та 8 зазначається інформація про контракт (договір)/доповнення (зміни) до контракту (договору), згідно з яким здійснювалась КО. У разі здійснення КО без контракту (договору) зазначаються реквізити документа, на підставі якого вона проводилась. У разі здійснення КО з урахуванням умов доповнення (зміни) до контракту (договору) зазначається інформація про таке доповнення (зміни) до контракту (договору) (див. п. 12 розділу IV Порядку). Отже, платник податків у графах 7 та 8 має зазначати реквізити кредитного договору / доповнення до договору згідно з яким здійснювалась КО та які підтверджують узгодження сторонами суттєвих умов КО, зокрема розміру кредиту, процентної ставки, строку дії, відповідальності сторін операції тощо.

Докладніше в ІПК від 27.09.2024:

4641/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК, № 4642/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК,

4643/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК, № 4647/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

Даний матеріал також доступний у PDF-форматі.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика