31.07-01.08.2026

З 1 серпня 2026 року повернулись стандартні довоєнні строки позовної давності 1095 днів (окрім перевірок з питань контрольованих операцій та/або оподаткування нерезидентів).

Саме на цю дату припадає завершення трирічного періоду, що минув після відновлення перебігу строків давності для цілей оподаткування.

Нагадаємо, що ще 1 серпня 2023 року перебіг строків було відновлено, оскільки з цієї дати набрав чинності Закон України від 30 червня 2026 року №3219-IX, яким було виключено норму про зупинення строків на весь період воєнного стану (п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу), а в перехідних положеннях Податкового кодексу прямо визначено, що таке зупинення діяло до 1 серпня 2023 року.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАКОН ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ АСОЦІАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ ТУТ

31.07.2026

Верховна Рада ще 9 червня прийняла в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. №15111-д від 06.04.2026), який раніше викликав і продовжує викликати багато суперечок.

Цей Закон передбачає впровадження в Україні міжнародного обміну інформацією, нової системи прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці та виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ, ЄС та ОЕСР.

12.06.2026 його було направлено на підпис Президенту України, проте станом на 31.07.2026 Закон останнім так і не підписано.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАКОНОПРОЄКТ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

21.07.2026

Міжнародний валютний фонд України (МВФ) оприлюднив результати консультацій 2026 року та перший огляд стану виконання розширеної угоди між Фондом та Україною щодо програми розширеної фінансової допомоги Україні.

Додатком І вказаних консультацій є лист про наміри від 02.07.2026 №18324/0/2-26, який містить текст оновленого Меморандуму про економічну фінансову політику України.

Переклад вказаного листа оприлюднений 21 липня Нацбанком та 22 липня Мінфіном і містить переглянуті (оновленні) зобов’язання України, зокрема у сфері оподаткування.

Зобов’язання України перед МВФ у сфері оподаткування викладені у цьому листі про наміри (Меморандумі) і стали предметом окремої публікації фахівців нашого адвокатського об’єднання.

Цей матеріал може слугувати читачам у якості навігатора потенційних змін вітчизняного податкового законодавства.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЛИСТ ПРО НАМІРИ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ СТАТТЮ ФАХІВЦІВ ОБ’ЄДНАННЯ ТУТ

17.07.2026

Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями».

Проєкт, зокрема, визначає:

• засади здійснення заходів із контролю за платіжними операціями;
• можливість залучення третіх осіб до виконання окремих процесів / робіт у межах здійснення функції моніторингу платіжних операцій;
• здійснення Нацбанком оцінки ефективності заходів із контролю за платіжними операціями;
• вимоги до організації надавачами платіжних послуг заходів із контролю за платіжними операціями;
• контрольні заходи в межах моніторингу платіжних операцій;
• можливість самостійного впровадження надавачами платіжних послуг правил моніторингу платіжних операцій;
• перелік заходів щодо запобігання міскодингу, що мають здійснюватися надавачами платіжних послуг;
• перелік ознак нетипової поведінки користувачів.

Пропонуємо уважно ознайомитись із зазначеним проєктом, який матиме подальший сильний вплив на діяльність суб’єктів господарювання.

Для платників податків вже сьогодні значною мірою є актуальним перелік із 16 ознак їх нетипової поведінки.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРОЄКТ ПОСТАНОВИ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

16-17.07.2026

Верховна Рада України, за поданням нового Прем’єр-міністра України Сергія Корецького, 16 липня призначила Сергія Марченка на посаду Міністра фінансів України у новому складі Кабінету Міністрів.

Серед пріоритетів нового Уряду зазначено:

• зміцнення макрофінансової стабільності України;
• фінансування потреб сектору безпеки і оборони та всіх соціальних зобов’язань держави;
• забезпечення підготовки до наступного опалювального сезону;
• імплементація структурних реформ у межах євроінтеграції;
• продовження ефективної взаємодії з ключовими міжнародними партнерами для забезпечення потреб державного бюджету.

17 липня Сергій Корецький повідомив, що упродовж 7 днів усі міністерства мають подати пропозиції до Програми діяльності та плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів. До 5 серпня усі міністерства мають завершити підготовку цих документів і винести їх на розгляд Уряду.

Упродовж місяця Програму буде затверджено, подано на розгляд Верховної Ради та представлено громадськості.

Очікуємо на нову програму Уряду, в т.ч. у сфері оподаткування.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПЕРШУ НОВИНУ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ ДРУГУ НОВИНУ ТУТ

15.07.2026

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) від України офіційно підписала Багатосторонній меморандум IOSCO (MMoU) — головний міжнародний документ, який об’єднує регуляторів ринків капіталу понад 100 країн світу.

Довідково:

• IOSCO (International Organization of Securities Commissions) — міжнародна організація, яка об’єднує регуляторів ринків капіталу з понад 100 юрисдикцій. Її члени здійснюють нагляд приблизно за 95% світових ринків капіталу. Організація розробляє міжнародні стандарти регулювання, спрямовані на захист прав інвесторів, забезпечення прозорості ринків, розвиток міжнародного співробітництва.
• MMoU (Multilateral Memorandum of Understanding) — багатосторонній меморандум IOSCO про консультації, співробітництво та обмін інформацією, основний міжнародний механізм взаємодії між регуляторами ринків капіталу. Він дозволяє оперативно обмінюватися інформацією та співпрацювати під час розслідування порушень на ринках капіталу.

Церемонія підписання відбулася у штаб-квартирі IOSCO в Мадриді.

Тепер НКЦПФР може напряму й оперативно співпрацювати з регуляторами інших країн:

• обмінюватися інформацією про операції на ринках капіталу,
• отримувати дані про кінцевих бенефіціарних власників учасників ринку,
• запитувати документи для розслідувань,
• спільно розкривати транскордонні порушення: маніпулювання ринком, інсайдерську торгівлю та інші зловживання тощо.

Операції, які раніше могли залишатися поза увагою українського регулятора через відсутність прямого каналу взаємодії з іноземними колегами, тепер підпадають під спільний контроль.

Обмін інформацією відбувається на взаємній основі.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

Кабмін схвалив Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Євросоюзу та план заходів з її реалізації на період до 2028 року (розпорядження КМУ від 15.07.2026 №701-р).

Стратегія визначає цілі та завдання державних органів у сфері протидії:

• шахрайству та корупції;
• конфлікту інтересів;
• подвійному фінансуванню проєктів;
• іншій протиправній діяльності, що шкодить бюджетам України та ЄС.

ПЕРЕГЛЯНУТИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

14.07.2026 (31.07.2026)

Верховна Рада України прийняла Закон України від 14 липня 2026 року №4932-ІХ «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки (реєстр. №0340 від 18.08.2025).

31 липня Закон №4932 підписано Президентом України Володимиром Зеленським, але ще офіційно не оприлюднено.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАКОНОПРОЄКТ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

10.07.2026

Набрали чинності положення наказу Мінфіну від 12.06.2026 №312 «Про внесення змін до форми Звіту про контрольовані операції та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

Метою наказу №312 є реалізація положень Закону України від 18.06.2024 №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» в частині правил ТЦ.

Основним змістом запропонованих змін та доповнень є врахування у Звіті про КО т. зв. критеріїв «економічної» пов’язаності, яких не було до набрання чинності положень Закону №3813.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НАКАЗ ТУТ

09.07.2026

У Бюро економічної безпеки України створили робочу групу з питань напрацювання змін до законодавства щодо запровадження механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень.

Відповідний наказ підписав Директор БЕБ Олександр Цивінський.

До складу робочої групи увійшли представники БЕБ, Офісу Генерального прокурора, Ради бізнес-омбудсмена, Американської торговельної палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації, Асоціації правників України, ICC Ukraine, Київської школи державного управління імені Сергія Нижного, провідних юридичних компаній та інших експертних організацій.

Учасники робочої групи напрацьовуватимуть зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, інших законодавчих актів, необхідних для запровадження механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень.

За результатами роботи підготовлені пропозиції будуть подані на розгляд Уряду.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРОДОВЖЕННЯ НОВИНИ ТУТ ТА ТУТ

08.07.2026

Кабінет міністрів України спростив бізнесу отримання компенсацій за страхування воєнних ризиків прийнявши постанову від 08.07.2026 №887 «Про внесення змін до Порядку надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків». Зокрема:

• скасовано вимогу подавати окрему заяву на кожну пошкоджену або знищену одиницю майна;
• розширено перелік документів, якими можна підтвердити розмір збитків;
• надано підприємствам можливість подавати заяви щодо пошкодженого або знищеного виробничого обладнання та інженерних мереж одразу після збору необхідних документів тощо.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОСТАНОВУ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

07.07.2026

ДПС спільно зі Світовим банком продовжує реалізацію масштабних цифрових проєктів спрямованих, зокрема, на:

1) Створення Автоматизованої системи управління податковими ризиками ДПС.

ДПС вже опрацювала рекомендації СБ, актуалізувала технічні вимоги до майбутньої системи, передала документи на погодження до Мінфіну.

2) Розвиток сучасної архітектури даних ДПС шляхом створення тимчасового централізованого сховища даних на базі Cloudera Data Platform.

ДПС поетапно формуватиме єдине середовище для зберігання та аналізу даних. Згодом процес буде масштабований та інтегрований з майбутнім державним сховищем даних.

3) Підготовка Концепції цифрової трансформації ДПС до 2030 року.

Йдеться про сучасні сервіси для платників, автоматизовані безпаперові процеси, використання даних у реальному часі та ризик-орієнтоване управління комплаєнсом.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ

ДПС запропонувала бізнесу новий сервіс – т. зв. податковий «чекап», який має дозволити бізнесу перевірити свій податковий стан.

Для цього платник податків може звернутися до Офісів податкових консультантів, подати відповідний запит і протягом 5 робочих днів отримати відповідь щодо підприємства чи ФОП.

Наприклад, перевірити:

• чи є податковий борг?
• чи включено підприємство до плану-графіка перевірок?
• чи все гаразд із ПДВ?
• чому зупинили податкову накладну з ПДВ?
• чи є ризики штрафів?
• чи немає розбіжностей у звітності?
• чи виконані міжнародні податкові вимоги?

та іншу інформацію, яка допоможе уникнути неприємних сюрпризів.

Оскільки форми вказаного запиту ДПС не надає, то схоже, що така форма, принаймні поки, є довільною.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НОВИНУ ТУТ ТА ТУТ

01.07.2026

Набрав чинності оновлений Мінфіном Порядок застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

Відповідні зміни затверджено наказом Мінфіну від 15.06.2026 №316 (із змінами внесеними наказом від 25.06.2026 №338).

Зміни розроблено для імплементації оновленої редакції Загального стандарту звітності (CRS2.0), схваленої ОЕСР ще у 2023 році.

Впровадження CRS 2.0 дозволяє врахувати появу нових цифрових фінансових продуктів, зберегти повноту та якість інформації, якою обмінюються податкові органи різних країн, а також забезпечити однакові правила для всіх учасників міжнародної системи.

Оновлений стандарт враховує розвиток сучасної фінансової системи, зокрема, поширення електронних грошей, цифрових валют центральних банків і фінансових інструментів, пов’язаних із віртуальними активами (далі – ВА).

Оновлення Порядку наближає національне законодавство до підходів ЄС, зокрема, положень Директиви DAC 8 (в частині CRS) та, відповідно, розширює сферу застосування CRS та вдосконалює правила належної комплексної перевірки і звітності для фінансових установ.

Для громадян України CRS 2.0 не запроваджує нового податку чи нових обов’язків із декларування.

ПЕРЕГЛЯНУТИ НАКАЗ ТУТ

ПЕРЕГЛЯНУТИ СТАТТЮ ФАХІВЦІВ ОБ’ЄДНАННЯ ТУТ

Дивіться дайджест у зручному pdf-форматі.