Міжнародний валютний фонд України (МВФ) 21 липня 2026 року оприлюднив результати консультацій 2026 року та перший огляд стану виконання розширеної угоди між Фондом та Україною щодо програми розширеної фінансової допомоги Україні.

Додатком І вказаних консультацій є лист про наміри від 02.07.2026 № 18324/0/2-26, який містить текст оновленого Меморандуму про економічну фінансову політику України (Меморандум).

Лист підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром України Юлією Свириденко, міністром фінансів України Сергієм Марченко та головою Національного банку України Андрієм Пишним і відправлений директорці-розпорядниці МВФ пані Крісталіні Георгієвій.

Переклад вказаного листа оприлюднений 21 липня Нацбанком та 22 липня Мінфіном і містить переглянуті (оновленні) зобов’язання України, зокрема у сфері оподаткування.

Саме зобов’язання України перед МВФ у сфері оподаткування і стануть предметом цієї публікації, яка має загальний інформаційний характер і може слугувати читачам у якості навігатора потенційних змін вітчизняного податкового законодавства.

Так, п. 6 листа про наміри, зокрема, у сфері оподаткування передбачає:

введення в дію до кінця липня 2026 року законодавства щодо запровадження податку на доходи від цифрових платформ та скасування податкових пільг на імпорт товарів з низькою вартістю, що надходять поштою (нагадаю, що засідання парламенту призупинено до 18 серпня, отже, навряд у липні, який вже завершується, вказані закони будуть прийнятті);

подання урядом до парламенту змін до Податкового кодексу до кінця серпня 2026 року з метою:

• суттєвого підвищення граничного значення, на перевищення якого запити щодо відшкодування ПДВ можуть стати підставою для проведення позапланових перевірок;
• реформування трансфертного ціноутворення (ТЦ) та узгодження правил обмеження відсотків із найкращими міжнародними практиками;

подання урядом до парламенту змін до Податкового кодексу до кінця грудня 2026 року з метою:

• прийняття правил щодо запобігання ухилення від оподаткування для запобігання режимом спрощеного оподаткування;
• прийняття нових організаційних ключових показників ефективності (абрев. укр. — КПЕ або абрев. англ. — KPI) для ДПС;

введення в дію до кінця квітня 2027 року вимог щодо скасування звільнення від ПДВ для платників податків, що користуються системою спрощеного оподаткування (ССО) та підвищення порогу реєстрації платників ПДВ з 1 січня 2028 року.

Також п. 32 Меморандуму передбачає запровадження до кінця грудня 2026 року стратегічних та операційних KPI для ДПС. Очікується, що KPI включатимуть цілі, що збалансують фактичне збільшення доходів (завдяки заходам щодо дотримання вимог/комплаєнсу) із підвищенням адміністративної ефективності.

Результати діяльності щодо досягнення KPI надалі, тобто з 2027 року, згідно з Меморандумом, мають оприлюднюватися щоквартально.

Далі розглянемо ці та інші положення Меморандуму більш детально, і не тільки положення його пунктів 18-35 розділу D «Фіскальні структурні реформи».

Посилення дисципліни видатків та їх узгодження з МВФ

Україна в оновленому Меморандумі фактично зобов’язалась уникати популістичних видатків, а також надання пільг та інших форм преференцій новим категоріям платників податків; узгоджувати нові видатки із фахівцями Фонду; зберігати готовність підвищити податки у разі виникнення бюджетних шоків (п. 13 Меморандуму), а саме:

• «переглядати категорії видатків лише після консультацій із фахівцями МВФ» та шукати «можливостей для економії на видатках, залучення додаткових доходів» та, як і раніше, зберігати «готовність підвищити податки у разі виникнення бюджетних шоків»;
• «уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватись від введення нових категорій платників податків у наявні преференційні режими».

При цьому найбільш ефективним варіантом мобілізації внутрішніх ресурсів (МВР) у випадку непередбачених обставин залишається «підвищення основної ставки ПДВ». Такими обставинами можуть стати будь-які обставини, що призводять до істотного дефіциту бюджету. Перелік таких обставин може бути довгим.

Також після продовження дії 5-відсоткової ставки військового податку на три роки після скасування воєнного стану Україна має забезпечити, щоб такі доходи не зменшилися і після закінчення строку дії цього заходу. Тобто фактично очікуємо, що військовий податок (збір), змінивши назву на «податок на відновлення», буде ще продовжено на невизначений час.

Обмеження спрощеної системи оподаткування (ССО)

Мабуть, саме ці зобов’язання є найбільш спірними для українського бізнесу і в попередній, і в оновленій редакціях Меморандуму.

Меморандум одним із шляхів МВР продовжує бачити та наполягати на виконанні Україною раніше взятого зобов’язання щодо кардинального обмеження ССО (пункти 21—25 Меморандуму).

А саме – поширити вимоги щодо реєстрації платниками ПДВ на платників, що працюють за ССО. Така реформа, згідно з оновленим Меморандумом, має бути прийнята до кінця квітня 2027 року та набрати чинності 1 січня 2028 року (п. 21 Меморандуму).

Подати до кінця грудня 2026 року до парламенту законопроєкти спрямовані на посилення адресності ССО та обмеження можливостей зловживання нею, які передбачають обмеження:

• практики штучного розділення компаній (т. зв. штучного дроблення бізнесу) з метою утримання їхніх доходів нижче порогів, що дають право на застосування пільгових режимів оподаткування;
• можливості для платників податків повернутися до використання ССО після переходу на загальну систему оподаткування;
• можливості використання ССО для надання послуг нинішнім або колишнім роботодавцям тощо (п. 24 Меморандуму).

Подати у 2027 році зміни до податкового законодавства, які передбачатимуть:

• виключення певних видів діяльності з другої групи єдиного податку та переведення їх до третьої групи платників такого податку;
• запровадження диференційованих ставок єдиного податку (до 10 відс. для платників єдиного податку третьої групи, які надаються наданням послуг) (п. 22 Меморандуму);
• закріплення у остаточному тексті проєкту Трудового кодексу більш надійних критеріїв встановлення трудових відносин, що має сприяти запобіганню зловживанню ССО (п. 23 Меморандуму) тощо.

Навряд буде розумним ці взаємопов’язані зобов’язання дрібніти на низку окремих законопроєктів, тому за логікою вимоги пунктів 21, 22 та 24 Меморандуму, ймовірно, мають увійти до одного законопроєкту, що  до кінця квітня 2027 року повинен набути статусу закону, окремі положення якого (не обов’язково всі) наберуть чинності 1 січня 2028 року.

Додатково зверну увагу, що п. 23 Меморандуму також визначає, що цифровізація та краща інтеграція даних із різних державних реєстрів та інших інформаційних масивів органів влади, зокрема через нашу нову систему «Обрій», допоможе вирішити проблему виявлення неофіційного працевлаштування (додам від себе — «і штучного дроблення бізнесу», на думку Мінфіну).

Довідково: «Обрій» — новітня національна цифрова екосистема ринку праці, яка об’єднує працівників, роботодавців та освітні сервіси в єдиному просторі на офіційному порталі “Обрій” (08.06.2026 представленаМінекономіки та 09.06.2026 анонсована на “Дія.Бізнес”).

Схоже, Мінфін:

• не хоче сприймати, що ССО виконує не лише фіскальні, але й низку важливих для економіки України інших функції;
• бачить платників, які перебувають на цій системі, основними винуватцями штучного «дроблення» бізнесу;
• ігнорує той факт, що переведення малого бізнесу на загальну систему оподаткування призведе до різкого збільшення їх витрат на адміністрування податків, в т. ч. різкого збільшення втрат часу та необхідності наймання додаткових фахівців із питань бухобліку та оподаткування;
• і далі намагається обмежити цю систему та кардинально скоротити кількість суб’єктів господарювання, які можуть нею користуватися.

Удосконалення адміністрування ПДВ

Частина цих зобов’язань викликана різким несприйняттям бізнесом обмеження ССО та необхідності переходу у статус платників ПДВ (дивись вище) та надмірно ускладненим адмініструванням цього податку.

Положення Меморандуму передбачають:

• перегляд форм декларацій з ПДВ;
• спрощення процесу звітування щодо ПДВ;
• удосконалення системи оцінки ризиків недотримання вимог щодо ПДВ тощо.

Так, п. 29 Меморандум передбачає перегляд протягом 2026 року форм декларацій з ПДВ та спрощення процесу звітування щодо ПДВ для всіх платників цього податку для забезпечення надання послуг попереднього заповнення:

• декларацій з ПДВ — до кінця 2026 року;
• податкових накладних із ПДВ на основі даних з касових апаратів — до кінця першого кварталу 2027 року.

Такий оптимізм Мінфіну (Меморандум підписаний міністром фінансів Сергієм Марченком) у частині спрощення ПДВ вражає, але не викликає великої довіри. Радий буду помилитися.

Пункт 30 у частині ПДВ також передбачає (наводимо у хронологічному порядку):

• посилення співпраці між Держмитслужбою та ДПС для покращення оцінки ризиків [недотримання вимог] щодо ПДВ, в т. ч. шляхом забезпечення більш систематичного використання ДПС інформації експортних митних декларацій, та активізацію і збільшення кількості одночасних (паралельних) перевірок цих відомств — друга половина 2026 року; звітування ДПС про результати таких перевірок у щорічному звіті ДПС;
• подання (схоже, що Мінфіном уряду) змін до Податкового кодексу, які піднімуть граничну суму для призначення позапланової перевірки на підставі заявки на відшкодування ПДВ або від’ємного зобов’язання з ПДВ з 100 тис. до 1 млн грн — до кінця серпня 2026 року;
• проведення ДПС щонайменше трьох пілотних проєктів із метою оцінки ризиків недотримання вимог щодо ПДВ — до кінця жовтня 2026 року; розробка ДПС на основі цих пілотних проєктів заходів щодо покращення дотримання вимог щодо ПДВ, зокрема шляхом зосередження уваги на платниках податків, оборот яких наближається до порогових значень для ПДВ та спрощеного податку, — до кінця грудня 2026 року;
• проведення ДПС аналізів критеріїв ризику, що використовуються СМКОР, та оновлення постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» — до кінця грудня 2026 року. Мета — зменшити кількість призупинених податкових накладних до менше ніж 0,08 відс. від суми усіх рахунків на місяць;
• надіслання ДПС та Держмитслужбою до Мінфіну звіту про досвід оцінки ризиків щодо ПДВ отриманий в результаті посилення співпраці між цими відомствами та проведення ними одночасних (паралельних) перевірок — до березня 2027 року.

Крім зазначеного, згідно з п. 33 Меморандуму ДПС взяла на себе зобов’язання у другій половині 2026 року досягти таких щомісячних операційних цілей:

• реєстрація щонайменше 85 відс. призупинених податкових накладних з ПДВ, щодо яких платники податків подали підтверджувальні документи, протягом п’яти днів після отримання таких показників;
• стабільне зменшення кількості програних ДПС судових спорів із нинішнього рівня близько 60 відс. і зменшення кількості судових оскаржень та обсягу пов’язаних із ними судових спорів, а також зменшення кількості судових рішень, що скасовують податкові повідомлення-рішення ДПС (коментар: найімовірніше, тут на увазі мають спори щодо призупинення дії / блокування податкових накладних з ПДВ);
• більшість (тобто понад 50 відс.) судових спорів щодо призупинення дії / блокування податкових накладних з ПДВ має вирішуватися на користь ДПС;
• 100 відс. судових рішень на користь платників податків будуть виконуватись без затримок протягом трьох днів із моменту набрання ними чинності та після завершення всіх відповідних процедур.

ДПС зобов’язалися щомісяця звітувати про результати передбачені у п. 33 Меморандуму на своєму вебсайті. Очікуємо на оприлюднення зазначених відомостей.

Покращення ефективності та справедливості податкових та інших перевірок

Таке покращення очікується внаслідок затвердження до кінця січня 2027 року Мінфіном окремої концепції та плану дій з порушеного питання із визначеними термінами (п. 31 Меморандуму).

ДПС планує зібрати відгуки платники податків з цього питання до кінця липня 2026 року, який вже завершується(!), та провести громадські консультації щодо проєкту концепції у грудні 2026 року.

Сам план дій має бути реалізовано протягом 2027 року та, зокрема, будуть такі операційні цілі:

• підвищення надійності результатів перевірок (підозрюю, що мова йде про зменшення частки кількості та загальних сум донарахувань за перевірками, оскарження яких завершилось на користь платників податків);
• зменшення витрат для платників податків, які дотримуються вимог законодавства;
• запобігання примусовим практикам та зменшення кількості судових справ.

Кроки, спрямовані на досягнення цих цілей, мають передбачати:

• обмеження можливості співробітників ДПС розширювати обсяг поточних податкових перевірок (поза межами підстав та обґрунтувань, передбачених законом, залежно від виду перевірки);
• уникнення повторних перевірок без нових доказів, законодавчих змін або змін до обов’язкових висновків Верховного Суду.

Чи не здається читачам абсурдним, що для того, щоби працівники органів ДПС виконували чинні вимоги законодавства щодо проведення перевірок, у т. ч. в частині повторних перевірок, лише за наявності відповідних підстав та обґрунтувань, міністр фінансів, прем’єр-міністр та Президент України мають ще додатково підписувати подібні зобов’язання перед МВФ? Мені здається. І це багато про що каже;

• встановлення чітких та єдиних стандартів доказування (що відповідають відповідним обов’язковим висновкам Верховного Суду, які застосовуються у податкових справах);
• посилення механізмів забезпечення якості перевірок.

Мінфіном та ДПС десятиріччями затверджувались накази з методичними рекомендаціями, які містили/містять вимоги, щодо оформлення результатів податкових перевірок. Такі накази, які, на жаль, не юстовані зі всіма наслідками цього в судах, зокрема, містять прямі та опосередковані вимоги щодо забезпечення якості перевірок і належної доказовості їхніх результатів.

Одночасно висновки Верховного Суду переважно стосуються окремої конкретної судової справи, тобто мають індивідуальний характер;

• посилення ролі юридичного підрозділу ДПС у перевірці результатів перевірок на відповідність усталеній судовій практиці;
• посилення незалежності, ефективності та прозорості процесу вирішення адміністративних спорів;
• забезпечення своєчасного виконання судових рішень.

Загалом наведені у п. 31 Меморандуму кроки переважно є просто набором загальних фраз про «все добре проти всього поганого». А крок «забезпечення своєчасного виконання судових рішень» взагалі є визнанням того, що контролювальні органи порушують чинні вимоги законодавства.

Подальше реформування трансфертного ціноутворення (ТЦ) та запровадження положень ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню

Термін доопрацювання змісту та підготовки законопроєктів щодо вдосконалення правил ТЦ та правил обмеження відсотків (ст. 4 директиви ЄС щодо протидії ухиленню від оподаткування ATAD) з метою узгодження правил ТЦ з провідною міжнародною практикою, відображеною у стандартах Організації економічного розвитку та співробітництва (далі — ОЕСР) у редакції 2022 року, та, зокрема, поширення їх дії на внутрішні операції (структурний маяк, який мав бути виконаний Україною до кінця червня 2026), з деякими змінами, перенесено на кінець серпня 2026 року (п. 5 листа про наміри та п. 25 Меморандуму).

Нагадаю, що Мінфін 24.02.2026 оприлюднив для надання зауважень і пропозицій проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (далі — законопроєкт про удосконалення ТЦ), який пропонує значні зміни до вітчизняних правил ТЦ та потребує окремого розгляду (як і більшість із згаданих в цій публікації законодавчі ініціативи).

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року», який стосуватися директив Ради ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню (абрев. англ. — ATAD) у частині статей 4, 5, 6, 9, 9а і 9b, що фактично розробляється вже роками, Мінфін оприлюднив 24 лютого 2026 року для обговорення та надання зауважень і пропозицій.

Цей гостро дискусійний законопроєкт намагається привести податкове законодавство України до положень директив Ради ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню:

• Директива Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD I);
• Директива Ради (ЄС) 2017/952 (ATAD II).

Очікуємо надання Мінфіном доопрацьованого та розширеного законопроєкту на схвалення урядом та результати його майбутнього розгляду парламентом, адже згідно з п. 6 Меморандуму уряд має до кінця вересня 2026 року подати парламенту законопроєкт щодо імплементації ст. 5 (оподаткування приросту капіталу при виведенні активів), ст. 6 (загальне правило протидії ухиленню від сплати податків; абрев. англ. — GAAR) та статей 9, 9a, 9b (гібридні розбіжності).

Пункт 6 Меморандуму щодо GAAR зазначає, що порогові значення, які визначають застосування його положень, будуть приведені до єдиного стандарту, наслідки його запровадження — послідовні та пропорційні для всіх платників податків, а сфера застосування цього правила охоплюватиме всі види податків та встановлюватиме обмеження у разі відсутності обґрунтованої економічної розумної причини (ділової мети).

Законопроєкт також передбачатиме скасування податкових пільг щодо доходів іноземних компаній, місце фактичного управління яких розташоване в Україні. У разі його прийняття всі іноземні юридичні особи та іноземні суб’єкти господарювання без статусу юридичної особи, місце фактичного управління яких розташоване на території України, розглядатимуться як податкові резиденти.

Крім того, 20.02.2026 Мінфін оприлюднив для публічного обговорення, отримання зауважень та пропозицій проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях», розроблений з метою вдосконалення правових механізмів процедур:

• попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (англ. — APA; п. 39.6 ст.39 ПКУ);
• взаємного узгодження (MAP, ст. 108-1 ПКУ).

Окремо в оновленому Меморандумі останній законопроєкт не згадується, але він спрямований на подальшу імплементацію оновлених у 2022 році стандартів ОЕСР/G20 щодо кроку (дії) 14 Плану протидій BEPS), і рекомендацій Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення для мультинаціональних підприємств та податкових адміністрацій в редакції 2022 року, тому також може вважатися законопроєктом, що спрямований на вдосконалення застосування правил ТЦ.

Оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах, та ввезення поштових відправлень

Також Україна має посилити свої зусилля щодо мобілізації (збільшення) надходжень до бюджету, зокрема, шляхом виконання до кінця липня наступних заходів (п. 20 Меморандуму):

• впровадження «оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах» (термін виконання цього «маяку» перенесено з березня);
• «усунення звільнення від оподаткування імпорту поштових відправлень невеликої вартості».

Нагадаємо, що урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д від 06.04.2026), який 9 червня прийнятий Верховною Радою та 12 червня скерований на підпис Президенту України, станом на ранок 27.07.2026 так і не підписаний останнім.

За інсайдерською інформацією від першого заступника голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, причиною вказаного стану цього закону є те, що «у фінальну версію законопроекту були вставлені правки про послаблення довічного PEPства. Європейська комісія попросила в такому вигляді законопроєкт НЕпідписувати».

Оподаткування віртуальних активів (ВА)

Пункт 26 розділу D «Фіскальні структурні реформи» Меморандуму, без наведення граничного терміну виконання, зобов’язав владу України визначити принципи оподаткування ВА, що узгоджуватимуться з стандартами Європейського Союзу, а також системою обміну інформацією у відповідності до ініціатив Глобального форуму ОЕСР.

Однак п. 60 розділу G «Фінансовий сектор» Меморандуму зафіксував зобов’язання України, згідно з яким «Верховна Рада до кінця вересня 2026 року прийме закон про регулювання віртуальних активів», який було розроблено в консультаціях з міжнародними фінансовими організаціями та який має чітко визначити:

• ролі та обов’язки регуляторів;
• умови для надавачів послуг у сфері ВА;
• можливі механізми контролю для обмеження операцій з криптоактивами з метою збереження ефективності заходів з обмеження руху капіталу;
• відповідність законодавства щодо ВА актам права Євросоюзу.

Нагадаю, що 17 липня Укрінформ оприлюднив інтерв’ю із головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, де він, зокрема, про оподаткування ВА зазначив таке:

«Дуже важливий законопроєкт, який уже готовий (мені соромно знову і знову обіцяти його ухвалення), про віртуальні активи. Цей документ маємо ухвалити вже в серпні» (не у вересні, як зазначено в Меморандумі з МВФ).

Отже, вчергове, цього разу в серпні — вересні цього року, очікуємо на прийняття закону про ВА?

Проте навіть у разі прийняття цей закон, прийняття якого обіцяється роками, відразу буде застарілим, оскільки він не буде повною мірою враховувати актуальні рекомендації щодо ВА не тільки Євросоюзу, але й FATF.

Тільки цього місяця FATF оприлюднила два звіти, які стосуються питань ВА:

• сьоме Цільове оновлення впровадження стандартів FATF щодо віртуальних активів/VASP;
• Цільовий звіт про регуляторні проблеми децентралізованих фінансів (DeFi).

Посилення засад бенефіціарної власності

Пункт 66 розділу Н «Урядування та протидія корупція» Меморандуму також зафіксував зобов’язання України посилити засади бенефіціарної власності, включно з механізмами перевірки правозастосування та санкцій.

Україна має до кінця грудня 2026 року внести зміни до законодавства, які передбачатимуть:

• посилення режиму санкцій за порушення зобов’язань щодо бенефіціарної власності шляхом розширення переліку зобов’язань кінцевих бенефіціарних власників (далі — КБВ), що підлягають санкціям відповідно до стандартів FATF, та підвищення максимального розміру штрафів;
• розширення заходів впливу, включаючи ліквідацію юридичної особи за істотні порушення законодавства про протидію відмиванню грошей.

Посилення співпраці між Держфінмоніторингом, податковими та правоохоронними органами

Пункт 67 розділу Н «Урядування та протидія корупція» Меморандуму передбачає, що до березня 2027 року має бути поглиблено оперативну співпрацю між Держфінмоніторингом, податковими та правоохоронними органами для забезпечення своєчасного «використання фінансової розвідки для виявлення податкових злочинів, поліпшення відбору справ та підтримки ефективних заходів правозастосування».

Опрацювання результатів експериментального функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС

Крім того:

• до кінця серпня 2026 року ДПС має підготувати інформацію про результати дворічного експериментального пілотного проєкту щодо запровадження системи управління ризиками, зокрема автоматизованого ІТ-інструмента (дивись постанову КМУ від 25.07.2025 № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (постанова № 854, або СУПР ДПС);
• до кінця 2026 року Мінфін (як координатор ДПС та ініціатор експерименту) має подати Кабміну звіт про уроки з пілотного проєкту, та за потреби – пропозиції щодо внесення змін до законодавства (п. 30 Меморандуму).

Вказані положення Меморандуму є пустими, оскільки фактично лише повторюють положення постанови № 854. Так, частина 5 пункту 4 постанови № 854 вимагає, щоб ДПС не пізніше ніж через місяць після завершення реалізації експериментального проєкту (завершується у липні) подала Мінфіну інформацію про результати реалізації експерименту разом з пропозиціями щодо внесення змін до законодавчих актів за його результатами.

Тобто Мінфін має вже в серпні отримати відповідні інформацію та пропозиції щодо внесення змін до законодавства, опрацювати їх та до кінця грудня 2026 року подати відповідні звіт та пропозиції.

Експеримент щодо запровадження та функціонування СУПР всі два роки відбувався непрозоро. Численні, але без будь-якої конкретики, дописи органів ДПС, що такий експеримент проводиться, СУПР запроваджується з пустим цитуванням окремих загальних положень Порядку реалізації експерименту, затвердженого постановою № 854 (Порядок), не є доказом прозорості експерименту; скоріше, це можна вважати імітацією бурхливої діяльності з порушеного питання.

Порядок передбачав здійснення ДПС протягом двох років (до завершення липня 2026 року) цілої низки конкретних заходів, а частина 4 пункту 4 постанови № 854 зобов’язувала ДПС щомісяця подавати Мінфіну звіт щодо проміжних результатів реалізації експериментального проекту та в разі потреби пропозиції щодо внесення змін до Порядку, затвердженого постановою № 854.

Цікаво, чи оприлюднить Мінфін звіт та пропозиції передбачені п. 30 Меморандуму за результатами експерименту щодо функціонування СУПР ДПС. Лише таке оприлюднення надасть можливість хоч опосередковано оцінити реальні результати цього дворічного експерименту.

Інші податкові реформи

Також Україна зобов’язалась і далі продовжувати просувати податкові реформи (пункти 26-27 Меморандуму), граничний термін запровадження яких Меморандум поки не визначає, а саме:

• розробити комплексний пакет заходів на післявоєнний період для реформування оподаткування викидів вуглецю;
• провести аналіз та оцінку оподаткування видобувних галузей;
• поетапно впроваджувати нову методологію оцінки податкових пільг і поступово застосовувати її до всіх відповідних питань;
• провести комплексну оцінку податкових видатків та здійснювати регулярні розрахунки витрат на податкові видатки.

На завершення

Необхідно чітко усвідомлювати, що в Меморандумі мова йде переважно саме про зобов’язання України. Наявні численні дописи, які намагаються перенести увагу та прямо чи опосередковано запевнити, що Меморандум містить вимоги МВФ, не відповідає суті викладеній у ньому та листі про наміри української влади, який є невіддільною частиною оновленого Меморандуму.

Щоб упевнитись у цьому, достатньо переглянути Національну стратегію доходів до 2030 року (НСД), схвалену розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р. Саме окремі положення НСД стали переважною основою для положень Меморандуму (листа про наміри) у сфері оподаткування. Окремі з них у листі про наміри, порівняно з НСД, зазнали деяких змін, але ці зміни фактично не вплинули на основний зміст таких положень.

Виконавча влада України не погоджувала положення НСД із законодавчою владою України. У результаті ми роками спостерігаємо за суперечками та проблемами в розгляді та прийнятті парламентом податкових законопроєктів. Часті зміни урядів додатково та значною мірою ускладнюють цю ситуацію. Червнева чергова зміна уряду вже ставить під питання ймовірність виконання зобов’язань України, зазначених у листі про наміри від 2 червня 2026 року.

Проте фактично зобов’язання України перед МВФ, порівняно з уже взятими раніше, змінились (оновились) незначною мірою. Оновлення переважно пов’язано з перенесенням граничних строків виконання окремих «маяків» (бенчмарків) та певними варіаціями по гострих питаннях, які зустріли спротив із боку бізнесу.

Враховуючи наявні на сьогодні проблеми з проходження податкових законопроєктів, вважаю, що значна кількість граничних термінів, наведених у вчергове оновленому Меморандумі між Україною та МВФ, буде порушена. Радий буду помилитися.

Уважно стежимо за (не)виконанням чергових обіцянок нашої влади, цього разу знову перед МВФ.

Опубліковано в “Юридичній практиці”.