Історична довідка

Верховна Рада України 9 червня прийняла в другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. №15111-д від 06.04.2026).

Законопроєкт №15111-д спрямований на імплементацію Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ (MRDP) та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 (DAC7; абрев. DAC – Directive on Administrative Cooperation), а також запроваджує прозорі умови для оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Ухвалення законопроєкту з відповідного питання є структурним маяком Меморандуму з МВФ від 13.02.2026 року.

Законопроєкт №15111-д є альтернативним до урядового (мінфінівського) законопроєкту за реєстр. №15111 від 30.03.2026 та стосується оподаткування доходів українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо (Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та ін.).

Фактично Законопроєкт №15111-д, який нарешті призвів до успішного голосування, є п’ятим варіантом проєкту законодавчого акту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Нагадаємо, що до Законопроєкту №15111 Мінфін також намагався врегулювати питання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, у т. зв. «One big beautiful bill» (проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість» від 19.03.2026).

Своєю чергою, Законопроєкт від 19.03.2026 Мінфін вимушений був оприлюднити, оскільки 10 березня 2026 року його попередній проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. №14025 від 09.09.2025) Парламент остаточно відхилив. Законопроєкт №14025 намагався замінити попередній законопроєкт з порушеного питання за реєстр. №13232 від 30.04.2025 року.

Однак, після різкого несприйняття бізнесом, експертними колами та громадськістю т. зв. «One bigbeautiful bill», Мінфін розробив комплекс із трьох податкових законопроєктів, одним із яких, у підсумку, і став Законопроєкт №15111-д.

Основні положення Законопроєкту №15111-д

Податковим агентом виступатиме оператор платформи, що забезпечує автоматичне нарахування та сплату податків.

Законопроєкт № 1511-д поширюватиметься на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та працюють на українському ринку (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла, продажу товарів тощо).

Він передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР, які відповідають Директиві Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування.

ДПС щорічно отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи резидентів України, отримані через цифрові платформи, та передаватиме аналогічну інформацію іншим країнам.

Міжнародний обмін здійснюватиметься після приєднання України до Багатостороньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Багатостороння угоди DPI) або інших кваліфікованих міжнародних угод.

Доопрацьована редакція Законопроєкту № 1511-д враховує такі ключові положення:

• доходи фізособи, отримані через цифрові платформи, оподатковуються операторами платформ як податковими агентами – без необхідності відкриття спецрахунків чи подання декларацій користувачем платформи;
• платформи утримують ПДФО за пільговою ставкою 10% без окремої сплати військового збору (в подальшому ставка буде коригуватися пропорційно до зниження ставки військового збору);
• доходів фізосіб від продажу товарів через платформи у розмірі до 2000 євро на рік звільняються від оподаткування;
• відсутні обмеження для ФОП при роботі через платформу: якщо особа реєструється на платформі як ФОП, то оператор платформи не утримує ПДФО, але якщо така особа реєструється на платформі для особистих цілей (продаж вживаних речей), то платформа утримує 10% податку, як для звичайної фізособи;
• передбачено блокування сайтів платформ, які порушують вимоги податкового законодавства (реєстр добросовісних платформ буде доступний на вебсайті ДПС);
• усунуто нерівність між платформами резидентами і нерезидентами;
• надано доручення ДПС провести роз’яснювальну роботу для фізосіб, які працюють через цифрові платформи щодо оподаткування таких доходів.

Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:

• працюють без найманих працівників;
• мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
• не продають підакцизні товари.

Для порівняння, за чинними на сьогодні правилами оподаткування доходів фізичних осіб застосовується ставка 18% ПДФО та 5% військового збору, що разом становить 23% податкового навантаження.

Більшість положень набудуть чинності з 01.01.2027, водночас встановлюватиметься обов’язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 рок

Очікуємо на підписання Закону Президентом України та офіційне опублікування його повної остаточної версії.

При підготовці матеріалу використані матеріали вебпорталу Верховної Ради України.