Україна та Європейський Союз (ЄС) 13 жовтня в Люксембурзі під час четвертої Міжурядової конференції між Україною та ЄС офіційно відкрили перемовини за кластерами 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).

Відкриття цих двох переговорних кластерів для України 12 жовтня погодили всі 27 країн – членів Європейського Союзу. Останньою з умов, необхідних для їх відкриття, була вимога Угорщини щодо законодавчого врегулювання освітніх прав національних меншин в Україні.

Верховна Рада України саме цього дня ухвалила «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України”. Закон № 5008 цього самого дня був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським та офіційно опублікований у парламентському виданні «Голос України» (№ 198, 12.10.2026), що і допомогло розблокувати переговорні кластери 2 та 3 щодо вступу України до ЄС.

На сьогодні для України відкриті чотири з шести переговорних кластерів. Наступним пріоритетом залишається відкриття до кінця 2026 року кластера 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання» та кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

Кластери 2 і 3 охоплюють загалом 17 переговорних розділів, значна частина питань яких пов’язана з економічною євроінтеграцією України. Відкриваючи Міжурядову конференцію, віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що «ці два кластери становлять економічне ядро процесу вступу України до ЄС».

Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» серед 8 переговорних розділів, містить розділ 16 «Оподаткування».

На вимогах саме цього розділу, а також оприлюдненій Спільній позиції Європейського Союзу від 12 жовтня 2026 року щодо кластера 3 AD 80/1/26 REV 1 (в частині розділу 16) (далі – Спільна позиція ЄС) і пов’язаних із ними розпорядчих документах уряду України ми зупинимось у цій публікації.

Україна у стислі стоки має на практиці довести неодноразово заявлену раніше готовність адаптувати своє законодавство, у т.ч. податкове, до права ЄС і забезпечити необхідну адміністративну, регуляторну та інституційну спроможність, зокрема, вітчизняної податкової служби для його практичного застосування.

Водночас зверну увагу на те, що українська сторона на четвертій Міжурядовій конференції зазначила, що «в окремих сферах можуть бути необхідні перехідні механізми, які враховуватимуть особливі обставини української економіки, зокрема наслідки російської агресії, необхідність забезпечення макроекономічної стабільності та впорядкованого переходу до повного застосування правил ЄС».

Також на конференції прем’єр-міністр України Сергій Корецький нагадав, що «уряд затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС. Виконуємо визначені завдання, не чекаючи початку переговорів за рештою кластерів».

Мова йде про Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), яка затверджена постановою КМУ від 01.04.2026 № 438.

Загалом Національна програма запускає виконання Україною близько 1 850 завдань, спрямованих на гармонізацію понад 1 600 актів ЄС.

Про питання оподаткування у Спільній позиції ЄС

Спільна позиція ЄС у частині розділу 16 «Оподаткування» кластеру 3 наголошує на такому.

Відповідність праву ЄС. Україна має забезпечити відповідність свого права праву ЄС (acquis ЄС) у сферах податкового права, що потребують подальшого узгодження, зокрема у сфері прямого та непрямого оподаткування, включаючи ПДВ, акцизи, оподаткування автомобілів, а також щодо адміністративної співпраці у сфері оподаткування.

Це вимагає прийняття та впровадження Україною:

• графіка поступового узгодження з правилами ЄС у сферах ПДВ та акцизів на енергетичні продукти, алкогольні й тютюнові вироби;
• правил обміну інформацією, боротьби зі зловживаннями у сфері оподаткування бізнесу.

А також потрібне узгодження Україною свого спрощеного податкового режиму (мова переважно йде про скасування/обмеження вітчизняної спрощеної систему оподаткування для ФОПів, але не тільки) з acquis ЄС.

Спроможність дотримуватись права ЄС на практиці. Україна має продемонструвати, що має достатні:

• адміністративний потенціал із високими стандартами доброчесності в податковій адміністрації;
• кваліфікаційний рівень персоналу;
• інфраструктуру як на центральному, так і на місцевому рівнях для впровадження й забезпечення дотримання (комплаєнсу) податкового законодавства, ефективного збору податків.

А також постійно докладає зусиль для боротьби з корупцією в податкових органах.

Крім того, Україна має створити такі спеціальні структури для міжнародної співпраці у сфері оподаткування, як Центральний офіс зв’язку (Central Liaison Office) та Центральний офіс зв’язку з питань акцизів (Central Excise Liaison Office), і продемонструвати, що ці структури й механізми функціонують, що передбачає їхню технічну забезпеченість, і достатньо укомплектовані персоналом.

ІТ-спроможність. Україна має продемонструвати значний прогрес у розвитку систем ІТ-підтримки своєї податкової адміністрації, включаючи ті, що стосуються взаємозв’язку та сумісності з відповідними системами ЄС, зокрема тими, що стосуються адміністрування ПДВ та акцизних зборів, а також у створенні необхідних ІТ-систем для адміністративної співпраці у сфері оподаткування та обміну інформацією.

Також Спільна позиція ЄС у частині оподаткування додатково та іноді повторно, посилюючи акценти (значущість своїх вимог), наголошує на такому.

Скасування Україною дискримінаційних положень національного податкового законодавства. ЄС наголошує, що до всіх платників податків, які здійснюють свої права на вільне пересування згідно з Договором про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), Україна має ставитися однаково, а будь-яке національне податкове законодавство, яке дискримінує платників податків – нерезидентів порівняно з платниками податків – резидентами, має бути скасовано до моменту вступу.

Так, ЄС, зокрема, вказує на необхідність Україні обмежити, а краще скасувати спрощену систему оподаткування для фізичних осіб – підприємців, якщо наша держава бажає повністю приєднатися до європейського економічного простору.

Посилення адміністративної співпраці з питань податків та цифровізації податкової служби України. ЄС зазначає, що податкова система України частково узгоджена з acquis ЄС в частині адміністративної співпраці та цифровізації, але наголошує на необхідності подальшого узгодження з вимогами ЄС щодо взаємодопомоги та адміністративної співпраці, а також посилення зусиль для досягнення взаємозв’язку й сумісності з цифровими системами ЄС.

Пріоритезація боротьби з корупцією в податковій системі. ЄС знову наголошує, що Україні необхідно надалі пріоритезувати запобігання корупції та її переслідування шляхом підвищення доброчесності й професіоналізму податкових органів, обмеження дискреційних повноважень та усунення наявних лазівок, що сприяють ухиленню від сплати податків. ЄС також закликає Україну посилити спроможність правоохоронних органів розслідувати та переслідувати справи про корупцію, пов’язані з оподаткуванням.

Україна має усвідомити, що європейці вимагають від України реальної, а не декларативної, боротьби з корупцією в податкових органах.

Виконання Національної стратегії доходів України (НСД). ЄС наголошує на необхідності підтримки впровадження заходів реформування, передбачених НСД.

Мова йде про Національну стратегію доходів України до 2030 року, яку уряд, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, керівництво Мінфіну, ДПС та Держмитслужби, а за ними і ЄС, МВФ, ОЕСР, Світовий банк, постійно позиціонують як комплексну дорожню карту для фундаментальної реформи податкової та митної систем України з метою прискорення інтеграції України до ЄС. НСД була схвалена ще розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р. Охочим пропоную окремо ознайомитись із цим масивним документом, який вже є застарілим (про що далі).

НСД та плани пріоритетних дій уряду

Україна протягом багатьох років наближає національне регулювання до правил і стандартів ЄС. Практична інтеграція до ЄС відбувається паралельно з формальним переговорним процесом.

Зокрема, уряд та Мінфін вказують, що саме з метою прискорення інтеграції України до ЄС розпорядженням Кабміну від 27.12.2023 № 1218-р схвалено НСД як комплексну дорожню карту для фундаментальної реформи податкової та митної систем країни.

Наразі саме НСД виконує роль дорожньої карти для інтеграції нашої країни до ЄС, безпосередньо охоплюючи фіскальні та адміністративні вимоги розділу 16 «Оподаткування».

Проте вже за наслідками першого року виконання НСД кожне четверте її завдання на 2024 рік не було виконано у встановлені на цей рік терміни. У 2025 та 2026 році невиконання завдань, встановлених НСД, продовжує тільки наростати (останній приклад такого невиконання –  чергове перенесення термінів запровадження е-акцизу). На сьогодні, коли спливло три роки після схвалення, НСД вже є застарілою та вимагає оновлення й узгодження з парламентом, адже саме парламент приймає закони.

Також Кабмін намагається закріпити заходи з наближення національного регулювання до правил і стандартів ЄС у щорічних планах своїх пріоритетних дій.

Найсвіжішою такою спробою є розпорядження КМУ від 30.09.2026. № 999-р, яким затверджено План пріоритетних дій уряду на 2026 рік, що містить операційну ціль 2 «Нарощування власних доходів через справедливу податкову і митну систему» із наступними завданнями в частині оподаткування:

• Забезпечення вдосконалення податкового законодавства України та його узгодження зі стандартами ЄС і ОЕСР (завдання 129, яке налічує десять заходів для Мінфіну, більшість яких пов’язана із податковими правилами, рекомендаціями ЄС):

1) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового й удосконалення адміністрування акцизного податку (грудень 2026 року);

2) супроводження у Верховній Раді законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу й України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень ст. 4 цієї Директиви) (реєстр. № 16036 від 04.09.2026; прийнято за основу із доопрацюванням 13 жовтня) (до прийняття Закону);

3) супроводження у Верховній Раді законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (реєстр. № 16037; 13 жовтня парламент прийняв у першому читанні законопроєкт за реєстр. № 16037-д від 07.10.2026 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість») (до прийняття Закону);

4) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил для контрольованих іноземних компаній відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р. (в частині положень статей 7 та 8 цієї Директиви) (листопад 2026 року);

5) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо обмеження зловживань із використанням пільгових режимів оподаткування (листопад 2026 року);

6) супроводження у Верховній Раді законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення (реєстр. № 16035 від 04.09.2026) (до прийняття Закону);

7) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування ринку ЄС і України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12.07.2016 (в частині положень статей 5, 6, 9, 9а і 9b зазначеної Директиви) (вересень 2026 року; вже схвалено урядом 13 жовтня, тобто із запізненням);

8) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо приведення у відповідність із актами права ЄС (acquis ЄС) правил оподаткування дивідендів, що застосовуються до материнських компаній та дочірніх компаній із різних держав — членів (жовтень 2026 року);

9) розроблення та подання Кабміну законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо узгодження з актами права ЄС (acquis ЄС) правил оподаткування, що застосовуються до виплат відсотків та роялті між пов’язаними компаніями із різних держав — членів ЄС (жовтень 2026 року);

10) супроводження у Верховній Раді законопроєкту про внесення змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та (до прийняття Закону).

2026 рік вже наближається до свого завершення. Тому незабаром має бути затверджено План пріоритетних дій Уряду вже на 2027 рік, у якому, безсумнівно, будуть численні завдання та заходи щодо узгодження податкового законодавства України з податковими правилами та рекомендацій ЄС. Стежимо за прийняттям відповідного розпорядження Кабміну.

Про Національну програму

Повернемось до Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (постанова КМУ від 01.04.2026 №438), згідно з якою переговорним розділом 16 «Оподаткування» визначено 41 ціль, з яких:

• 37 мають транспозиційний характер (від лат. transpositio — перестановка, перенесення) та передбачають імплементацію 45 актів права ЄС;
• 4 мають інституційний характер.

Зокрема, акти права ЄС у цьому розділі стосуються правил:

• непрямого оподаткування, що охоплюють податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний податок на алкоголь, тютюн і енергоносії;
• прямого оподаткування, що насамперед спрямовані на мінімізацію перешкод для вільного руху капіталу, які виникають унаслідок національних прямих податків, запобігання ухиленню та уникненню оподаткування на міжнародному рівні;
• адміністративної співпраці та взаємної допомоги з податкових питань, обміну інформацією між державами-членами тощо.

У частині ПДВ до моменту набуття членства Україні необхідно здійснити подальшу імплементацію таких основних директив:

• Директиви Ради 2006/112/ЄC від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість;
• тринадцятої Директиви Ради 86/560/ЄЕС від 17.11.1986 про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно податків з обороту — заходи для відшкодування ПДВ оподатковуваним особам, що не мають осідку на території Співтовариства;
• Директиви Ради 2009/132/ЄC від 19.10.2009, яка визначає сферу застосування статті 143(b) та (c) Директиви 2006/112/ЄС щодо звільнення від ПДВ під час остаточного ввезення певних товарів;
• Директиви Ради 2008/9/ЄC від 12.02.2008, яка встановлює детальні правила відшкодування ПДВ, передбаченого Директивою 2006/112/ЄС, платникам податків, які не є резидентами держави-члена, що здійснює відшкодування, але є резидентами іншої держави-члена.

У частині акцизного податку до моменту набуття членства Україні необхідно здійснити подальшу імплементацію таких основних директив:

• Директиви Ради (ЄС) 2020/262 від 19.12.2019 про загальний режим акцизного податку;
• Директиви Ради 95/60/ЄС від 27.11.1995 про фіскальне маркування газойлю та гасу;
• Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 про структуру і ставки акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів;
• Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 про гармонізацію структур акцизних податків на спирт та алкогольні напої;
• Директиви Ради 92/84/ЄЕС від 19.10.1992 про наближення акцизних зборів на спирт та алкогольні напої;
• Директиви Ради 2003/96/ЄC від 27.10.2003 про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії.

У сфері прямого оподаткування до моменту набуття членства Україні необхідно здійснити подальшу імплементацію таких основних директив ЄС:

• Директиви Ради 2011/96/ЄС від 30.11.2011 про спільну систему оподаткування, що застосовується до материнських і дочірніх компаній із різних держав-членів;
• Директиви Ради 2009/133/ЄC від 19.10.2009 про загальну систему оподаткування, що застосовується до злиття, поділу, часткового поділу, передання активів та обміну акціями стосовно компаній різних держав-членів і до перенесення зареєстрованого офісу Європейської компанії (SE) або Європейського кооперативного товариства (SCE) між державами-членами;
• Директиви Ради 2003/49/ЄC від 06.2003 про спільну систему оподаткування, що застосовується до виплат процентів та роялті між асоційованими компаніями різних держав-членів;
• Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12.07.2016 про встановлення правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку;
• Директиви Ради (ЄС) 2022/2523 від 14.12.2022 про забезпечення глобального мінімального рівня оподаткування для багатонаціональних груп підприємств та великих національних груп в Союзі;
• Директиви Ради (ЄС) 2017/1852 від 10.10.2017 про механізми вирішення податкових спорів у Європейському Союзі.

Окрім того, необхідне внесення до національного законодавства положень Конвенції про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків пов’язаних підприємств (90/463/EEC), а також положень Арбітражної конвенції та Кодексу поведінки (2009/C 322/01).

У частині адміністративної співпраці законодавство України частково узгоджене з актами права ЄС, проте до моменту набуття членства Україні необхідно здійснити подальшу імплементацію основних директив у цій сфері. Мова йде про неодноразові оновлення Директиви 2011/16/ЄС від 15.02.2011 про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC), яка регулярно доповнюється та розширюється, перетворюючи обмін податково значущою інформацією на обов’язковий і систематичний процес.

Висновок

Короткий і дещо сумний. Уже декілька років уряд і парламент України фактично спільно уповільнювали розробку та прийняття цілої низки євроінтеграційних законопроєктів у сфері оподаткування (але не тільки у цій сфері). Явна фіскальна криза останніми тижнями змусила владу включити т. зв. турборежим щодо розробки та прийняття значної кількості податкових законопроєктів. Такий підхід і практично повна відсутність змістовної дискусії щодо положень законопроєктів, безумовно, в гірший бік вплинуть на якість законодавчих актів.

Крім того, сьогоднішній поспіх у прийнятті законопроєктів (після довгого штучного затягування) призведе до того, що їх імплементація здійснюватиметься поквапом, зі всіма негативними наслідками для платників податків.

Комунікаційна робота Мінфіну та ДПС щодо запроваджуваних змін явно є недостатньою та формальною і потребує посилення, насамперед щодо змістовності та практичної цінності таких комунікацій.

Сьогодні платники податків фактично вимушені самостійно готуватись до нових численних євроінтеграційних податкових змін.

Ця публікація є спробою звернути увагу платників податків на євроінтеграційні зміни, що очікують їх та органи ДПС, і стати певним навігаційним інструментом у таких змінах.

Додатково

Україна має зобов’язання щодо внесення змін до вітчизняного податкового законодавства не тільки перед Європейським Союзом, але й перед Міжнародним валютним фондом, Організацією економічної співпраці та розвитку і Світовим банком. Найбільшими ці зобов’язання України є, крім ЄС, перед МВФ.

Тому зацікавленим в отриманні більш комплексного розуміння та кращої навігації серед численних міжнародних зобов’язань України пропонуємо додатково звернути увагу на дві інші статті автора:

«Оновлення зобов’язань України перед МВФ у сфері оподаткування»(оприлюднена нашим виданням 30.07.2026).

«Що вимагає Меморандум з Європейським Союзом про надання позики на 90 млрд євро» (оприлюднена нашим виданням 28.05.2026).

Підготовлено з використанням матеріалів Кабміну, Мінфіну та Єврокомісії.

Опубліковано в “Юридичній практиці”.