Зачароване коло
Нині Державна податкова служба України (ДПС) чи не в кожному своєму повідомленні згадує «цифровізацію», «цифрову трансформацію». Наприклад, в одному з останніх повідомлень вчергове сказано, що для цифровізації податкової «на основі реінжинірингу процесів визначаються пріоритети цифрових проєктів, готуються бізнес-кейси для залучення фінансування, розвивається функціональний дизайн ІТ-систем».
Це викликає відчуття дежавю, яке можна висловити дуже відомим виразом «це вже ж було!».
І справді, в червні 2018 року Міністерство фінансів оприлюднило План дій з реформування Державної фінансової служби (ДФС). Цей план передбачав заходи у чотирьох напрямах, один з яких — реінжиніринг основних бізнес-процесів і забезпечення ефективного використання IT. Виконання Плану дій з реформування ДФС мало бути завершено 2019 року.
А ще за шість років до Плану дій з реформування ДФС, у серпні 2012 року, Олександр Клименко — одіозний очільник Міністерства доходів і зборів України (яке на той час об’єднувало податкові та митні органи), в інтерв’ю ZN.UA від 31.08.2012, презентуючи вже виконану модернізацію податкової служби, зазначив: «Ми у строк закінчили проект модернізації податкової служби. І тепер у нас одна із найпотужніших інформаційних систем в Україні серед усіх держорганів… і ми тепер у змозі вирішувати інформаційні мегазавдання».
Схоже, що реформування та модернізація податкової служби йдуть зачарованим колом імітації та хайпу за будь-якої влади. Ми спостерігаємо, як одні невиконані обіцянки замінюють іншими, яких насправді ніхто не збирається виконувати.
Так, законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо встановлення особливостей проходження служби в податкових органах та проведення атестації посадових осіб податкових органів» (реєстр. №9243 від 26.04.2023; ініціатор — Данило Гетманцев та ін.) три роки не рухається. Обіцянку Гетманцева до кінця 2023 року провести повне перезавантаження податкової забуто.
Системні недоліки
Постійні твердження про цифровізацію ДПС звучать чудово, поки сам не заглиблюєшся в цю тему. Схоже, можновладці очікують, що люди повірять у те, що нескінченне повторення мантри «цифровізація» само забезпечить ефективність органів державної влади.
Діяльність ДПС координується Мінфіном, а сама служба є лише одним із суб’єктів системи управління державними фінансами (СУДФ), до якої, крім податкової, належать служби: митна; фінансового моніторингу; казначейська; аудиторська.
Ще наприкінці 2021-го розпорядженнями Кабміну було затверджено Стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації СУДФ на період до 2025 року та План заходів щодо її реалізації (розпорядження КМУ від 17.11.2021 №1467-р), яку оновлено 2025 року.
У реальності ж цифровізація кожного органу СУДФ здійснюється без єдиного системного підходу, окремо через різноманітних посередників та із залученням іноземних експертів, які, найшвидше, не володіють належними знаннями про податкову систему, податкову ІТ-структуру, інформаційні масиви та системи ДПС, податкове адміністрування та податковий контроль України.
Одночасно фахівці ДПС не володіють відповідними компетенціями в достатньому обсязі, що дають можливість самостійно й ефективно здійснити відповідну цифрову трансформацію.
Вказана Стратегія, як і згадуваний далі План цифрового розвитку ДПС, не враховують необхідності відповідності ініціатив і продуктів цифровізації органів СУДФ України засадам цифрового права Євросоюзу та численним рекомендаціям Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у тому числі у сфері захисту інформації.
ОЕСР розроблено десятки зазначених рекомендацій щодо використання податковими органами ІТ-технологій, цифровізації діяльності та застосування управління комплаєнс-ризиками. Увага до питання цифровізації податкових органів особливо зросла за останні десять років після оприлюднення Звіту ОЕСР «Технології для кращого податкового адміністрування» 2016 року.
У квітні 2024-го Єврокомісія схвалила запропонований урядом України План Ukraine Facility на 2024–2027 роки, який загалом містить 146 індикаторів і визначає умови надання Україні 50 млрд євро грантів і кредитів. Одним із індикаторів визначено прийняття в четвертому кварталі 2024 року Стратегічного плану цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації ДПС відповідно до рекомендаційНаціональної стратегії доходів на 2024–2030 роки. План цифрового розвитку ДПС України до 2030 року (далі — План) введено в дію наказом Мінфіну від 24.12.2024 №660.
Цікаво, що серед численних наведених у Плані переваг цифровізації навіть не згадується скорочення чисельності посадових осіб контролюючих органів.
Хоча ОЕСР у своєму Звіті «Податкове адміністрування 2025: Порівняльна інформація щодо ОЕСР та інших розвинених країн і країн, що розвиваються» прямо каже, що технології та цифрова трансформація податкових органів «допомагають меншій кількості персоналу обслуговувати більше платників податків». Це не заважає ДПС створювати нові мережі: консультаційних центрів з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; комплаєнс-менеджерів для учасників «Клубу білого бізнесу» (понад 600 податківців), що є прикладами антицифровізації.
ДПС так і не усвідомила, що одним із наслідків успішної цифровізаціїдіяльності податкової є ситуація, коли ІТ-системи автоматично функціонують без зайвого втручання з боку податківців у діяльність платників податків, у тому числі надісланням численних звернень про надання додаткової інформації, документів, пояснень.
Потребує уваги й непрозорість дворічного експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, запровадженого з 31.07.2024 постановою КМУ від 25.07.2024 №854.
Реальна інформація щодо перебігу та стану експерименту, який має завершитися вже через чотири місяці, 31.07.2026, відсутня. Її відсутність ставить під сумнів об’єктивність рішень органів ДПС щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів.
Також зазначимо, що цифровий розвиток ДПС значною мірою здійснюється під егідою та за кошти різних міжнародних програм, наприклад, Програми підтримки ЄС реформи управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), яка діє в Україні з 2019 року. Тобто він залежний від зовнішнього фінансування, зовнішньої експертизи, залучених посередників і може бути зупинений у будь-який момент. Після чого фахівці Мінфіну та ДПС не знатимуть, що далі із цим робити.
Існує й питання прав власності на програмні продукти, створені для ДПС за кошти та при координації міжнародних програм.
Нагадаємо також, що ефективна цифровізація неякісного, штучно ускладненого, хаотичного податкового законодавства неможлива. Бо якщо «сміття на вході, то воно ж — і на виході». Тобто якість IT- та цифрових рішень податкової значною мірою залежить від якості самого податкового законодавства.
Маркери ефективності
Поки відсутнє реальне скорочення: «тіньової» економіки; часу платників податків на адміністрування податків; чисельності податківців; кількості звернень (запитів) податківців до платників податків, цифровізацію ДПС можна оцінювати як неефективну та таку, що націлена на отримання дедалі більших обсягів інформації від та про платників податків і посилення подальшої фіскалізації, податкового тиску та контролю за їхньою діяльністю.
Разом із тим потрібно усвідомлювати, що зупинити цифровізацію не можна — це глобальний тренд. Проте необхідно вимагати, щоб цифровізація діяльності податкової була реальною, ефективною та відчутною. Прості маркери ефективності цього процесу наведено вище.
Опубліковано в “Дзеркалі тижня”.
