16 січня 2024 року, Державна податкова служба України (далі – ДПС України) повідомила про те, що ДПС України спільно із Міжнародним валютним фондом продовжує роботу над впровадженням податкового комплаєнсу (системи управління комплаєнс-ризиками).

Саме перспективам впровадження окремих складових подібної системи управління ризиками була присвячена зустріч керівництва ДПС України, представників центрального апарату ДПС та фахівців Міжнародного валютного фонду (далі – МВФ).

У повідомленні зазначено, що:

• ДПС України продовжує працювати над запровадженням сучасних підходів комплаєнсу у податковому адмініструванні, що сприятиме підвищенню рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства;
• впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для ДПС Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД), ухваленою Урядом;
• наразі розроблено стратегію комплаєнсу, концепцію управління конплаєнс-ризиками та триває робота з розробки сегментарних планів.

Нагадаємо, що НСД схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

За думкою Уряду, НСД має стати ключовим елементом для зміцнення економіки та фінансової системи в Україні, а її головна мета охоплює важливі напрями, які включають посилення фіскальної спроможності України, адаптацію податкового та митного законодавства до стандартів ЄС, а також створення стимулів для післявоєнного відновлення та економічного зростання.

Реалізація НСД відбуватиметься послідовно. Спочатку заплановано внутрішню реформу податкових та митних органів, яка є ключовою для підготовки до подальших змін та, зокрема, полягає в обмеженні втручання контролюючих органів у діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу із знеособленою інформацією.

Однією із стратегічних цілей НСД вказано «Впровадити систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) на основі Концепції системи управління ризиками. Забезпечити зміни в організаційні структурі ДПС, необхідні для впровадження системи управління ризиками» (підрозділ 4.2.2(c) завдання «Підвищення рівня дотримання податкового законодавства» НСД).

Далі в даній публікації розглянемо положення НСД, які стосуються впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками (далі – СУР).

Більш того, саме реалізацію концепції управління ризиками в ДПС із поступовою інтеграцією системи управління податковими ризиками в основу управління діяльністю контролюючого органу, як визначено підрозділом 4.2.2(a) «Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)» визначено однією із двох ключових реформ податкової політики та адміністрування (підрозділ 4.1 «Умови впровадження реформ та їх послідовність» НСД).

НСД окремо зазначено, що впровадження подібної системи має сприяти вирішенню такого з проблемних «факторів, що негативно впливають на рівень довіри платників податків до ДПС, як сприйняття працівниками податкових органів платника податків як потенційного порушника податкового законодавства або наявність створення бюрократичних перешкод в процесі взаємодії бізнесу з податковими органами». Це, на думку авторів НСД, має сприяти «збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати».

Попередні результати, проведеної ще у 2018 році оцінки ефективності управління ризиками у ДФС з використанням Діагностичного інструменту оцінки податкового адміністрування TADAT, засвідчили наступні слабкі чи неприйнятні результати щодо управління податковими ризиками в структурі центрального апарату вітчизняних податкових органів (Державна фіскальна служба України – на момент здійснення оцінки) порівняно з міжнародною передовою практикою:

• неструктурованість процесу оцінки податкових ризиків;
• відсутність багаторічного стратегічного документу, який би охоплював всю сферу оцінки податкових ризиків;
• формалізація чинного процесу управління податковими ризиками відразу у декількох документах, затверджених вищим керівництвом ДФС України, дотримання вимог яких контролювалося лише на індивідуальній основі;
• відсутність щорічного плану покращення податкової дисципліни, який би охоплював усі комплаєнс-ризики та передбачав би кроки щодо їх зменшення;
• обмеженість застосування плану податкового органу щодо зменшення податкових ризиків, який, окрім розділу, що стосувався податкових перевірок, не зосереджував окремої уваги на конкретних галузях економіки чи географічних регіонах або окремих категоріях платників податків;
• відсутність узгодженого підходу до зменшення податкових ризиків шляхом комунікації з платниками податків;
• визначення лише проведення перевірок та не передбачення проведення навчальних заходів з підвищення кваліфікації, вдосконалення робочих інструкцій або ефективного розподілу персоналу щодо зменшення податкових ризиків;
• відсутність сталої практики проведення оцінки впливу заходів зі зменшення податкових ризиків;
• відсутність регулярного відслідковування процесу управління податковими ризиками або успішності заходів із зменшення таких ризиків, проведення відповідного моніторингу та внесення змін до документів, які регулюють цю сферу діяльності.

Протягом років, які минули з 2018 року, було здійснено кілька спроб виправити недоліки, виявлені за результатами оцінки, які за оцінкою нещодавно схваленої Урядом НСД «не були повністю усунуті».

Окремо слід зазначити щодо відсутності «комунікації з платниками».

Ні сама НСД, ні згадані вище, як вже розроблені, стратегія комплаєнсу, концепція управління комплаєнс-ризиками, та проєкти сегментарних планів щодо реалізації СУР не надавалися для публічного обговорення громадськістю (бізнесом на рівні численних вітчизняних бізнес-асоціацій, в експертних та наукових середовищах) на стадії проєктів.

Принаймні, станом на 16 січня поточного року, у жодному з відкритих джерел інформації та мережі Інтернет відсутні будь-які офіційні згадування з боку ДПС України, Мінфіну чи Уряду щодо оприлюднення проєктів та обґрунтувань або «круглих столів» щодо згаданих документів для публічного обговорення та результатів такого обговорення («круглих столів»).

Станом на жовтень 2023 року в структурі ДПС України створено підрозділ, відповідальний за впровадження податкового комплаєнсу, який складається з чотирьох відділів:

• методології податкового комплаєнсу;
• забезпечення функціонування інформаційної СУР;
• планування та реалізації податкового комплаєнсу;
• інформаційної підтримки та технічного забезпечення.

Робота цього підрозділу має бути посилена шляхом комплектування висококваліфікованими аналітиками, IT-фахівцями для забезпечення безперебійного функціонування СУР.

НСД, використовуючи напрацювання останніх десятиріч Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Міжнародного валютного фонду (МВФ) зазначає, що:

«Комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.»

Відповідна система управління податковими комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства) (далі – СУР) має бути інтегрованою в організаційну структуру та процеси діяльності ДПС України.

Очікується, що за результатами впровадження СУР, спектр заходів реагування на виявлені податкові ризики, що будуть вживатися податковим органом, варіюватиме від сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства платниками податків (шляхом їх попередження про податковий ризик та можливість самостійного його усунення) на одному кінці спектру до примусового дотримання вимог (шляхом спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично грубо порушують законодавство) на іншому.

Очікується, що системний підхід до управління податковими ризиками допомагатиме підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС, забезпечить ефективний розподіл наявних ресурсів, дозволить досягти суттєвої економії часу.

Це вимагає від ДПС щорічного оперативного плану покращення дотримання податкового законодавства (комплаєнсу) через оцінювання податкових ризиків за основними чотирма основними компонентами комплаєнсу (або стовпами – від англ. the pillars of compliance) (реєстрації, звітування, декларування, сплати), зокрема, шляхом формування переліку податкових ризиків, визначення заходів впливу (реагування) на податкові ризики від консультування платників податків до процесів планування контрольно-перевірочної діяльності, та постійного підвищення кваліфікації персоналу.

Згідно НСД, відповідно до Концепції СУР, в податкових органах передбачається запровадити комплексний і єдиний підхід до управління податковими комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства платниками податків). Її методологічним підґрунтям є стандарт ISO 31000:2018 «Менеджмент ризиків. Принципи та настанови», що відповідає рекомендаціям ОЕСР щодо податкових ризиків.

Зазначено, що важливою особливістю запропонованої системи є її наступна чотирирівнева структура, яка враховує вказаний вище стандарт ISO 31000:2018, та те, що керівництво самою СУР здійснюється Головою ДПС України:

• Четвертий рівень: Експертна комісія із застосування СУР – колегіальний орган, який керує процесом управління ризиками, погоджує загальні плани вдосконалення СУР, сегментарних і секторальних планів, визначає пріоритетні напрями розроблення й реалізації заходів із управління ризиками, підзвітний Голові ДПС;
• Третій рівень: підрозділ ДПС, відповідальний за управління податковими ризиками, підконтрольний голові ДПС або його заступнику, – здійснює аналіз та оцінювання податкових ризиків, моніторинг і контроль, оцінку впливу комплаєнсу, розробляє згадані вище плани, супроводжує та координує структурні підрозділи ДПС щодо управління податковими ризиками;
• Другий рівень: структурні підрозділи ДПС – здійснюють ідентифікацію податкових ризиків, надають пропозиції щодо їх аналізу і моніторингу, визначення способів реагування, беруть участь у розробленні згаданих вище планів, паспортів податкових ризиків, виконання проактивних заходів впливу;
• Перший рівень: територіальні органи ДПС – безпосередньо впливають на ризик шляхом застосування проактивних і реактивних заходів, визначених на другому та третьому рівнях, надають пропозиції щодо ідентифікації податкових ризиків структурним підрозділам другого рівня.

НСД очікується, що запровадження СУР дасть змогу:

• допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок у майбутньому тощо;
• максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
• спільно контролюючими органами та платниками податків вирішувати проблеми й усувати перешкоди;
• мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
• запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податкових зобов’язань;
• забезпечити належне надходження доходів і зборів, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих ризиків.

Реалізацію Концепції СУР розпочато у 2023 році, її впровадження відбуватиметься поетапно до 2027 року (одночасно, згідно цієї ж НСД, строком завершення впровадження СУР зазначено 2028 рік, дивись нижче) із поступовою інтеграцією СУР в основу управління діяльністю контролюючого органу та передбачає виконання наступних заходів:

Протягом 2024 року: розробка, прийняття за погодженням з Мінфіном методологічних документів, а також нормативно-правових та інших законодавчих актів для функціонування СУР на основі Концепції СУР;

Протягом 2023–2024 років: зміни в організаційні структурі ДПС, необхідні для впровадження системи;

Постійно, починаючи з 2024 року:

• формування переліку податкових ризиків, підтримання його в актуальному стані та запровадження моніторингу ідентифікованих податкових ризиків;
• розробка, затвердження та впровадження і перегляд на щорічній основі сегментарних, секторальних планів покращення комплаєнсу;
• розробка, затвердження та впровадження загального плану покращення комплаєнсу як комплексного документа щодо ідентифікації, оцінки, аналізу та мінімізації податкових ризиків за чотирма основними видами податкових ризиків (т. зв. стовпами управління податковими комплаєнс-ризиками);
• підтримання зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами щодо ефективності СУР з метою виявлення недоліків та негайного їх усунення;
• підвищення кваліфікації персоналу ДПС та професійних навичок, необхідних для виконання їх посадових обов’язків, з урахуванням вимог СУР;

Протягом 2025–2026 років: розробка змін до законодавства та підзаконних нормативно-правових актів на підставі висновків, сформованих за результатами опрацювання планів покращення комплаєнсу у 2024–2025 роках (у разі виявлення питань, що потребують законодавчого врегулювання);

Протягом 2024–2028 років: розробка, тестування та впровадження інформаційно-технічних засобів підтримки СУР, яка має стати допоміжним інструментом для підвищення ефективності та якості процесу виявлення та оцінки податкових ризиків, забезпечуватиме обробку великих обсягів інформації, зменшуватиме вплив людського фактору на процеси прийняття рішень. Зокрема має бути забезпечено: обробку паспортів ризиків, формування інформації, необхідної для визначення переліку ризиків, відбору платників до перевірок, визначення заходів необхідних для мінімізації ризиків;

Протягом 2025–2027 років (після реалізації заходів щодо побудови, удосконалення системи захисту інформації в ДПС): «розкриття банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг для ДПС банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках)».

Як бачимо, в перспективі, в контексті впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками, все ж таки потенційно може стати дуже актуальним найбільш гостре та дискусійне останні тижні положення НСД, яке пов`язане із ймовірним розкриттям у майбутньому для ДПС банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг.

В цілому робота ДПС України над впровадженням системи управління податковими комплаєнс-ризиками, враховуючи істотні для платників податків потенційні наслідки її функціонування, заслуговує окремої постійної пильної уваги платників податків, глибоких та детальних публічних дискусій (за обов`язковою участю не тільки посадових осіб ДПС України та Мінфіну, але й представників бізнесу, в т. ч. на рівні бізнес-асоціацій, експертної та наукової спільнот) та розробки додаткових аналітичних матеріалів (обгрунтувань) з порушеного питання.

Підготовлено за відомостями Національної стратегії доходів до 2030 року.