Про завершення відтермінування дії окремих актів з питань КБВ

На початку цього місяця Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) нагадало, що Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) зобов’язує юридичних осіб мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) або його відсутність та структуру власності, підтримувати її в актуальному стані, а також подавати таку інформацію для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755).

У разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про КБВ та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок у таких відомостях в ЄДР) такий орган, суб’єкт або особа протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю ЄДР (ст. 5-1 Закону № 361).

СПФМ зобов’язано повідомляти про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в цьому реєстрі відомостями про КБВ та структуру власності клієнта – протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей (ст. 8 Закону № 361) в порядку, встановленому Мін’юстом, держателя ЄДР – Мін’юст, яке зобов’язано вживати організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування ЄДР (відповідна процедура повідомлення визначена окремим порядком, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5; далі – Порядок повідомлення). Наказом Мін’юсту від 18.03.2024 № 727/5 впровадження Порядку повідомлення відтерміновано до 01 вересня 2024 року.

Також у березні ц.р. було видано спільний наказ Мін’юсту та Мінфіну від 22.03.2024 № 834/5/142, яким також було відтерміновано до 1 вересня 2023 року впровадження Порядку передачі держателем ЄДР інформації про розбіжності між відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, отриманими СПФМ в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про СПФМ, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу, раніше затвердженого спільним наказом Мін’юсту та Мінфіну від 10.07.2023 № 2513/5/378 (далі – Порядок передачі).

Відтермінування набрання чинності по обох наказах добігає свого завершення у цьому місяці.

Вищезгадані два акта (Порядок повідомлення та Порядок передачі) встановлюють наступний умовний порядок дій у випадку виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР:

•     орган/СПФМ, що виявляє невідповідність/розбіжності повідомляє Мін’юст про такий факт;
•     Мін’юст інформує держреєстратора відповідного регіону за місцезнаходженням юрособи, щодо якої виявлено невідповідність/розбіжності, та Держфінмоніторинг;
•     держреєстратор вносить до ЄДР відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юрособи та протягом 3-х робочих днів направляє цій юрособі вимогу про надання письмових пояснень щодо виявленої можливої недостовірності інформації;
•     юрособа протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги надає держреєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про її КБВ та/або структуру власності;
•     у випадку встановлення/підтвердження актуальності інформації держреєстратор за погодженням із Мін’юстом протягом 5 робочих днів з дня закінчення перевірки виключає відмітку у ЄДР про можливу недостовірність інформації.

Сам по собі факт внесення відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності в ЄДР може:

•     ускладнити співпрацю із банківськими установами;
•     опосередковано вплинути на ділові відносини юрособи із своїми постачальниками, покупцями (клієнтами), іншими контрагентами своєї діяльності;
•     привернути додаткову увагу органу фін моніторингу, контролюючих та правоохоронних органів, антикорупційних органів, оскільки з великою ймовірністю така інформація буде використовуватись ними при оцінці потенційних ризиків відповідних категорій об’єктів уваги;
•     привернути увагу журналістів розслідувачів (в першу чергу, для великого бізнесу);
•     ускладнити участь у тендерних процедурах тощо.

Юрособам слід регулярно відслідковувати статус своїх відомостей про власних КБВ та/або структуру власності, оскільки про виникнення проблеми щодо цих відомостей вони можуть дізнатися тільки отримавши відмітку про можливу недостовірність інформації у ЄДР та/або вимогу від держреєстратора про надання пояснень.

Про те, що ця історія про КБВ не є новою

Загалом, ще з нині вже далекого 2014 року (точніше, з 25.11.2014) українські підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого КБВ (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про КБВ та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом (ст. 64-1 Господарського кодексу України, яку внесено Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (із наступними змінами).

Тобто обов’язки встановлювати свого КБВ (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про КБВ та надавати її держреєстратору не є новими для України та наявні в нашому законодавстві протягом значної кількості років. Але повноцінне функціонування державного інституту моніторингу за КБВ до недавнього часу так і не розпочалося.

У 2015 році, після внесення чергових змін до Закону № 755 був створений ЄДР. З моменту створення ЄДР вітчизняне законодавство оновлювалося кілька разів, в т.ч. через прийняття у 2019 році та подальше неодноразове внесення змін до Закону № 361. Однак, незважаючи на ряд окремих урядових ініціатив, повноцінне впровадження в Україні та забезпечення належного виконання обов’язків щодо володіння, оновлення та надання інформації про КБВ вітчизняними суб’єктами господарювання (далі – СГ), як штучно так і з об’єктивних причин, затягувалось. Врешті-решт епідемія коронавірусу COVID-19 та воєнний стан також стали черговими та затяжними причинами відтермінування повноцінної звітної кампанії про КБВ із вжиттям державою подальших кроків щодо запровадження системного моніторингу та використання інформації про КБВ. І на сьогодні продовжують існувати значні проблеми із практичною реалізацією положень вітчизняного законодавства, що стосується питання КБВ.

Також не можу не звернути уваги на те, що питання прозорості КБВ виходить поза межі національного законодавства та проблемним питанням, який носить глобальний характер. Але це потребує окремого розгляду.

Однак в частині оподаткування, особливо міжнародного оподаткування, відзначу, що з 01.01.2018, із набранням чинності положень Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII, в п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (термін «пов’язані особи») почав використовуватись термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)».

А нещодавно Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX (далі – Закон № 3813) п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доповнено п.п. 14.1.241-1, який прямо зазначає, що термін «кінцевий бенефіціарний власник» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно цього ж Закону з 01.01.2025 наберуть чинності зміни внесені Законом № 3813 до п.п. «в» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно яких в абзаці тринадцятому цифри «20» (термін «пов’язані особи») замінено цифрами «25», що вплине на визначення пов’язаності, через частку володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу. Юрособам необхідне звернути окрему уваги на такі зміни. Загалом використання в Податковому кодексі України у згаданому визначенні терміну «пов’язані особи» терміну «кінцевий бенефіціарний власник» опосередковано впливає на визначення пов’язаності осіб згідно вітчизняних правил, що стосуються питань міжнародного оподаткування (зокрема, трансфертне ціноутворення, контрольовані іноземні компанії тощо).

Про основні нормативно-правові акти у сфері питань КБВ

Нарешті протягом останніх років в Україні прийнято цілий ряд нормативно-правових актів (далі – НПА), які стосуються питання КБВ. Більшість наказів була прийнята лише 2023 року. Наведу перелік основних НПА у сфері питань КБВ в зворотному хронологічному порядку з метою полегшення читачам подальшого комплексного ознайомлення із цією тематикою (у разі зацікавленості):

Наказ Мін’юсту від 14.09.2023 № 3265/5 «Про затвердження Порядку проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи» (набрав чинності – 06.11.2023);

постанова КМУ і НБУ від 13.09.2023 № 1011 «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника» (набрав чинності 03.10.2023, далі – Методологія визначення КБВ);

наказ Мін’юсту від 13.09.2023 № 3258/5 «Про затвердження Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб» (набрав чинності 07.11.2023);

наказ Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5 «Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи» (набирає чинності 01.09.2024);

спільний наказ Мін’юсту та Мінфіну від 10.07.2023 № 2513/5/378 «Про затвердження Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу» (із змінами; набирає чинності також 01.09.2024 як і згаданий наказ Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5);

наказ Мін’юсту від 14.06.2023 № 2211/5 «Про затвердження Порядку надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядку їх розгляду» (із змінами; набрав чинності 06.11.2023);

наказ Мінфіну від 19.03.2021 № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» (далі – наказ Мінфіну № 163). На сьогодні наказ Мінфіну № 163, відповідно до Закону України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (із змінами; далі – Закон № 2571) та наказу Мінфіну від 02.04.2024 № 161 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163»,, так і не набрав повної чинності;

наказ Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) тощо.

Про відповідальність

Також 01.08.2024 Мін’юст наголосив, що притягнення осіб до відповідальності за порушення, передбачені част. 4 ст. 35 «Відповідальність у сфері державної реєстрації» Закону № 755 (в редакції Закону № 2571), здійснюється цим міністерством відповідно до Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері держреєстрації юросіб (наказ Мін’юсту № 3258/5; далі – Порядок притягнення).

Ця частина ст. 35 Закону № 755 передбачає, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для держреєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до ЄДР, а також у неподанні або несвоєчасному поданні держреєстратору передбаченої цим Законом інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність, несуть відповідальність, зокрема, ненадання юридичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юридичних осіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу – резидента в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також згідно цієї частини:

•     неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, держреєстратору інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
•     внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на держреєстрацію створення юридичної особи або зміну учасників юридичної особи, до документів, що подаються для такої держреєстрації, завідомо неправдивих відомостей про КБВ юридичної особи або про його відсутність тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Притягнення осіб до відповідальності за порушення, передбачені цією част. ст. 35 Закону № 755 здійснюється Мін’юстом, який також встановлює і Порядок притягнення та порядок визначення розмірів штрафів за такі дії.

Додатково нагадаю і про наявність у вітчизняному законодавстві положень щодо адміністративної відповідальності у сфері подання держреєстратору інформації про КБВ. Так, згідно абзацу одинадцятого-дванадцятого ст. 166-11 «Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої законами № 755 та № 361 інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 000 до 51 000 грн). Сам термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» до ст. 166-11 КпАП було внесено Законом України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII.

Зверну також увагу, що в найгіршому випадку відповідальність щодо надання невірної (неправдивої) інформації про КБВ може бути визначена вже окремими статтями Кримінального кодексу України (наприклад, ст. 358 цього Кодексу про підробку документів). Попереднє накладання адміністративної відповідальності збільшує ймовірність цього.

В цьому розділі я вирішив більш детальніше зупинитись на наказі Мінфіну № 163 та інших актах, які регулюють питання подальшого набрання чинності цим наказом.

Згідно Звіту Мінфіну про повторне відстеження результативності наказу Мінфіну № 163 від 18.06.2024 станом на 01.06.2024 заповнили та подали державному реєстратору структуру власності 433 886 юридичних осіб (або лише 35,27 відс.) із 1 230 190 всіх юридичних осіб України, на яких поширюється дія цього наказу. В цьому ж Звіті Мінфін визнав, що у зв’язку з низкою законодавчих змін, внесених до законів № 755 та № 361, не було досягнуто повної прозорості відображення в ЄДР відповідної інформації, що в цілому вплинуло на низькі показники подання юридичними особами такої інформації.

Відповідно до норм п. 4 роз. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361, які діяли до 10.10.2021, юрособи, зареєстровані до набрання чинності цим законом, повинні були подавати держреєстратору інформацію про КБВ та структуру власності у визначеному цим законом обсязі, протягом трьох місяців з дня набрання чинності НПА, яким буде затверджено форму та зміст структури власності. Такі форма та зміст набрали чинності 11.07.2021, із набранням чинності наказу Мінфіну № 163.

Водночас із набранням чинності 10.10.2021 Законом України від 8 жовтня 2021 року № 1805-ІХ «Про внесення зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» строк подання відповідної інформації з трьох місяців було змінено на один рік. Тобто з 11.07.2021 до 11.07.2022 юридичні особи повинні були подати держреєстратору інформацію про КБВ та структуру власності. Разом з тим у зв’язку з воєнним станом в Україні, введеним Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (дія якого подовжується наступними указами Президента України), не всі юрособи мали можливість подати держреєстратору таку інформацію.

Тому далі, з метою мінімізації впливу негативних факторів та наслідків дії воєнного стану, зокрема на юридичних осіб, ВРУ прийняла Закон України від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115; із змінами), яким було передбачено деяке пом’якшення вимог щодо подання СГ облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів та будь-які інших документів, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, шляхом надання можливості їх подання протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Отже, простими словами, згідно положень Закону № 2115:

• строк обов’язкового подання інформації про КБВ юрособами, зареєстрованими до 28.04.2020, є не 11.07.2022, а строк, який настане протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни (такий стан все ще триває);
• адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання інформації про КБВ не застосовуватиметься у період дії воєнного стану або стану війни та протягом трьох місяців після його завершення.

Також згідно п.п. 8-1 п. 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» вимоги законодавства щодо обов’язку подання відомостей про КБВ відповідно до п. 4 роз. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361, а також щодо обов’язку підтвердження відомостей про КБВ відповідно до ст. 17-1 Закону № 755 не застосовуються.

Крім того, в подальшому – 06.09.2022, Верховна Рада України прийняла раніше згадуваний Закон № 2571, який набрав чинності 29.12.2022, відповідно до якого положення наказу Мінфіну № 163 потребували перегляду та приведення у відповідність до норм цього Закону. Тому і було розроблено та видано наказ Мінфіну № 161, яким Положення про форму та зміст структури власності юридичних осіб було оновлено.

Також згідно Закону № 2571, яким внесено зміни до п. 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361: юрособи подають інформацію про КБВ та структуру власності протягом шести місяців з дня набрання чинності НПА, якими буде затверджено положення про форму та зміст структури власності і методологію визначення юрособою КБВ, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Тобто мова знову йде про фактично три місяці (90 днів) з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки Методологія визначення юрособою КБВ затверджена спільною постановою КМУ і НБУ від 13.09.2023 № 1011 (набрала чинності – 03.10.2023, тобто шість місяців визначених Законом № 2571 вже минули).

Прикінцеві думки

Сподіваюсь, що після такої спроби послідовного викладення невпорядкованих та нечітких положень ряду законодавчих та підзаконних актів, порушене питання стало вам більш зрозумілим. На жаль, станом на дату підготовки публікації, Мін’юст та Мінфін фактично усунулися від надання чітких та однозначних відповідей щодо дат та випадків настання відповідальності (адміністративної, кримінальної, а також фінансової) стосовно надання та/або оновлення, а також достовірності відомостей про КБВ в умовах існуючого воєнного стану. Тому пропоную юридичним особам не очікувати, ймовірно невчасного, попередження від цих відомств про настання таких форм відповідальності. 

Крім того, не застосування під час воєнного стану санкцій як форми відповідальності не свідчить про відсутність (не равно відсутності) у юридичних осіб обов’язків подавати та далі оновлювати відомості про своїх КБВ.

До того ж, окремі фахівці-правники висловлюють застережуючу позицію щодо наявності обов’язку юридичних осіб оновити свої відомості про КБВ, якщо вони вже раніше, на виконання наказу Мінфіну № 163, подали відомості про своїх КБВ.

Також, на мою особисту думку, хоч повноцінна відповідальність за неподання інформації про КБВ та структури власності (згідно згаданих вище законів № 2115 та № 2571) ще не настала, однак штучна ускладненість та неповна прозорість позицій Мін’юсту та Мінфіну з порушеного питання на сьогодні та істотні потенційні непрогнозовані негативні наслідки від не оновлення такої інформації та появи у СГ відмітки про можливу недостовірність такої інформації у ЄДР, вказують на доцільність оновлення юридичними особами відомостей про своїх КБВ в ЄДР.

Не ігноруйте ймовірні наслідки питання КБВ та візьміть під контроль питання повноти та актуальності відомостей про КБВ, їх належного надання та оновлення держреєстратору.

Усвідомте, що це питання є комплексним та викликає багатосторонню (або тепер модним є запозичене слово «мультилатеральну») активну зацікавленість не тільки з боку вітчизняного держреєстратора (тримач реєстру – Мін’юст), Держфінмоніторингу, Мінфіну, Нацбанку, але й з боку численних контролюючих, правоохоронних та антикорупційних органів, а також іноземних компетентних органів. Безсумнівним є те, що питання відомостей про КБВ є предметом зацікавленості і ваших контрагентів та конкурентів, в т. ч.  потенційних. Тому вам самим необхідно використовувати такі відомості щодо ваших наявних та потенційних контрагентів, якщо це можливо, то і щодо інших учасників ваших ланцюгів діяльності (постачання, реалізації тощо), особливо якщо ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність.

Не жалкуйте свого часу на ознайомлення із законами та НПА з питання КБВ наведеними в цій публікації. При цьому також необхідно розуміти про істотний вплив на вітчизняні НПА значної кількості міжнародних документів (вказівних рекомендацій), які прямо стосуються питання КБВ (але це вже має бути предметом іншої публікації).

Питання належного відображення, надання та оновлення відомостей про КБВ, враховуючи інтеграційні ініціативи України останніх років щодо ЄС та ОЕСР, які доповнюють участь України у глобальних форумах на платформі ОЕСР щодо забезпечення прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування та протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), в найближчому майбутньому буде набиратиме додаткової ваги.

Також додаткової ваги питанню КБВ будуть надавати ініціативи нашої держави щодо протидії корупції та зменшенню обсягів тіньової економіки, а також щодо забезпечення економічної безпеки України (щодо останнього пропоную звернути увагу на Закон України «Про санкції»).

Наслідки від неналежного надання відомостей про КБВ можуть бути довготривалими (або виникати через тривалий час). Також такі наслідки, особливо у випадку здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, можуть не обмежуватися територією України та виключно прямими штрафами з порушеного питання, але й виникати для СГ України в інших юрисдикціях та наносити збитки не тільки через застосування відповідних штрафів.

Тримайте в полі уваги, що не тільки ЄДР є джерелом інформації про КБВ. Численні джерела інформація для держреєстраторів, податківців, правоохоронців, банкірів можуть стати тим джерелом, який дозволить зробити висновки щодо неповноти, неактуальності інформації, яка надана суб’єктом господарювання до ЄДР.