UKR
Контрольовані іноземні компанії: огляд ІПК за серпень 2024 року

Date of publication::

18.09.2024
  • Щодо розрахунку середньозваженого офіційного курсу НБУ та заповнення граф 21.2 / 25.2 та додатків К, ТЦ, ЦП Звіту про КІК  платником податків, який у червні 2023 року зареєстрував дочірнє підприємство в Польщі, яке розпочало діяльність у жовтні 2023 року та отримало дохід за підсумками 2023 року більший за еквівалент 2 млн євро.

Платник податків повинен здійснити розрахунок скоригованого прибутку КІК на підставі показників фінзвітності КІК за відповідний звітний (податковий) період, протягом якого платник податків володіє часткою КІК, та перерахувати його в гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ, опублікованим на вебсайті НБУ.

Якщо звітний (податковий) рік КІК не відповідає календарному року, то у такому випадку задля перерахунку скоригованого прибутку КІК, визначеного в іноземній валюті, у гривню платник податків – контролююча особа розраховує середньозважений офіційний курс НБУ за той звітний період КІК, що визначений у фінзвітності КІК.

Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

Інформацію щодо середнього за період офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ оприлюднює за посиланням: https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls) у розділі: «Фінансові ринки» – «Офіційний курс гривні щодо іноземних валют» – «Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період)».

Порядок визначення показника «Середній за період курс гривні до іноземних валют» наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds у розділі «Курси обміну валют».

У графі 25 Звіту про КІК відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінзвітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ. Розрахунок скоригованого прибутку КІК здійснюється окремо по кожній КІК. Графа 25 Звіту про КІК є обов’язковою для заповнення. У разі звільнення прибутку КІК від оподаткування, у графах 25.1 – 25.3 та 26 Звіту про КІК проставляється нуль та додатки К, ЦП, ТЦ до цього звіту не підлягають заповненню.

Докладніше в ІПК від 06.08.2024 № 3992/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

  • Чи повинна громадянка України, яка до кінця 2024 року має намір отримати податкове резидентство іншої країни (Кіпр або Ізраїль), не змінюючи громадянства України:

подавати звітність (декларацію про майновий стан та доходи, Звіт про КІК тощо) та сплачувати податки як громадянка України у 2025 році за 2024 рік;

подавати таку звітність та сплачувати податки як громадянка України за наступні роки після 2024 року (враховуючи факт набуття до кінця 2024 року статусу податкового резидента іншої країни)? Які документи та в які терміни вона має надати контролюючим органам України на підтвердження набуття статусу податкового резидента іншої країни?

Контролер КІК зобов’язаний подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік до 01.05.2025 року.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ його доходи із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Крім того, для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів фізична особа – резидент може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України, форма якої та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України затверджені наказом Мінфіну від 19.08.2022 № 248.

Докладніше в ІПК від 12.08.2024 № 4051/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

  • Чи вважаються доходи КІК (яка у березні 2023 року зареєстрована у ОАЕ) від списання кредиторської заборгованості за отримані раніше позики активними доходами такої КІК; чи підлягають вони включенню до загального оподатковуваного доходу контрольованої особи у Звіті про КІК за 2023 рік в розумінні вимог п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ?

Суб’єкт господарювання (далі – СГ) самостійно визначає свою облікову політику, в якій зазначає, які доходи вважаються активними та пасивними. Такий висновок ДПС України обґрунтувала посиланнями на законодавчі норми та окремі положення МСБО, які є частиною МСФЗ.

Якщо фізична особа – резидент України є власником частки іноземної юридичної особи, яка зареєстрована в ОАЕ, з якими Україною укладено УУПО та частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів КІК із всіх джерел, то скоригований прибуток цієї компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи.

Разом з тим п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено поняття «пасивні доходи» (для цілей оподаткування). Дохід отриманий КІК від списання кредиторської заборгованості за раніше отриманими позиками відсутній в переліку доходів, які підпадають під пасивні доходи.

Водночас згідно п. 5 та п. 13 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» іноземна юридична особа обирає в межах, передбачених стандартами або іншими нормативними документами, певні методи, методики, способи оцінки, форми організації обліку тощо, які використовуються такою особою задля ведення обліку та складання фінансової звітності.

При цьому МСБО 18 «Дохід» розкриває поняття «дохід» як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід визнається коли існує надходження до СГ економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити.

З огляду на зазначене, СГ самостійно визначає свою облікову політику, в якій зазначає, які доходи вважаються активними та пасивними.

Докладніше в ІПК від 23.08.2024 № 4186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

  • Чи повинен був платник податків, який у 2018 році зареєстрував юридичну особу за законодавством Великої Британії, подавати повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) у 2022 або 2023 роках чи Повідомлення, якщо відчужить частину частки третій особі?

Обов’язок щодо подання до контролюючого органу Повідомлення виникає у фізичної особи – резидента України, що призводить до визнання або втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39-2 ПКУ. Таким чином, якщо платник податків у 2022 та 2023 роках набуває та/або відчужує частку в іноземній юридичній особі, яка зареєстрована у 2018 році, зобов’язаний повідомляти контролюючий орган лише у випадку, якщо таке набуття та/або відчуження призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 392 розділу І Кодексу.

Докладніше в ІПК від 27.08.2024 № 4207/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

 

Також з оглядом можна ознайомитися за посиланням.

Share:
Other analytics