ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТІВ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ КОМПЕНСАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙ ЧЕРЕЗ ПОДАТКИ

Date of publication::

01.07.2025

У Верховній Раді України 25.06.2025 зареєстровані два законопроєкти, що передбачають сприяння інвестиціям, в т.ч. шляхом компенсації інвестицій через податки:

«Про внесення змін до розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки» (реєстр. № 13415) та
«Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки» (реєстр. № 13414).

Законопроєкти є стратегічними та розроблені зважаючи, що в Україні протягом десятирічь спостерігається хронічний інвестиційний голод, коли обсяг інвестицій, в т. ч. капітальних, неспівставний з розмірами національної економіки.

Україна має критично малу частку переробної промисловості у ВВП. За даними Світового Банку, у 2011 році цей показник в Україні становив 12 відс., а в 2023 році на тлі широкомасштабного вторгнення росії взагалі впав до 8,2 відсотків.

Низькі темпи оновлення основного капіталу призвели до високого рівня зносу виробничих фондів та інфраструктури, технологічного відставання і, як наслідок, деіндустріалізації вітчизняної економіки. Руйнівні наслідки війни ще більше ускладняють проблеми нестачі інвестицій, зношеності виробничих фондів та інфраструктури, технологічного відставання. Тому у запропонованих законопроєктах мова йде не тільки про залучення капітальних інвестицій у переробну промисловість, а й про необхідність реіндустріалізації країни в цілому та вирішення проблеми технологічного відставання України.

Розробниками метою законопроєктів зазначено «залучення масштабних інвестицій у виробництва з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць та забезпечення відновлення економіки України шляхом запровадження дієвих інвестиційних стимулів у вигляді часткової компенсації капіталовкладень інвестора, що відповідатиме керівним принципам регіональної державної допомоги ЄС».

Вони розроблялись не один рік і, нарешті, їх зареєстровано спільно комітетами ВРУ з питань економічного розвитку та фінансів, податкової та митної системи. Ініціаторами законопроєктів вказано 55 народних депутатів України.

Дмитро Кисилевський — народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку та екс-директор з корпоративних відносин промислової компанії «Інтерпайп», перший з ініціаторів зазначених у картках законопроєктів — назвав ці проєкти законів «довгоочікуваним історичним кроком на шляху сприяння інвестиціям у будівництво нових заводів». Однак вказана ініціатива працюватиме і для інвестицій у вже існуючі підприємства.

Законопроєкти орієнтуються на політику ЄС щодо заохочення капіталовкладень у менш розвинені чи географічно віддалені регіони об’єднання. Основні засади інвестиційної політики ЄС у цій сфері сформовані у Керівних принципах Єврокомісії з регіональної державної допомоги від 29.04.2021 (Communication from the Commission Guidelines on regional State aid 2021/C 153/01) (Загалом механізми компенсації інвестицій через податки використовуються багатьма країнами світу, а не тільки країнами – членам ЄС).

Згідно з цими принципами ЄС допомога розповсюджується на: інвестиції у матеріальні активи; витрати на заробітну плату, пов’язані зі створенням робочих місць, обчислені на дворічний період (враховуються лише нові робочі місця, що створені у визначеному регіоні і зберігаються принаймні 3 роки з дня інвестування). Допомога також може розповсюджуватись на інвестиції у нематеріальні активи, якщо вони безпосередньо задіяні у виробничому процесі та для великих підприємств не перевищують 50% у загальних інвестиціях.

Євросоюзом сприяння інвестиціям у малі та середні підприємства (МСП) визначено більш пріоритетним, ніж допомога великому бізнесу.

Про особливий режим оподаткування для інвесторів у сфері переробної промисловості

У разі прийняття законопроєктів № 13414 та № 13415 вони наберуть чинності з 1 січня 2026 року та встановлять тимчасовий особливий режим оподаткування, до 1 січня 2036 року, в частині справляння податків і зборів для платників податків, які набули статус інвестора у сфері переробної промисловості.

Законопроєкти передбачають доповнення:

підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) новим окремим та розлогим пунктом 75 (законопроєкт №13415);
пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ) новим підпунктом 18 (законопроєкт № 13414).

Кабмін матиме тримісячний строк з дня опублікування відповідних законопроєктів на: забезпечення прийняття цілого ряду нормативно-правових актів (далі – НПА), необхідних для їх реалізації; приведення своїх НПА та забезпечення приведення центральними органами виконавчої влади їх НПА у відповідність із прийнятими законами.

Законопроєкти передбачають внесення змін до відповідних кодексів України, а саме, надання суб’єктам, включеним до Реєстру інвесторів, що реалізують інвестиційні проєкти у сфері промисловості, пільг:

звільнення від сплати ПДВ при імпорті (ввезенні) обладнання на строк до трьох років;
звільнення від податку на прибуток підприємств на строк до десяти років від початку реалізації проєкту;
часткове або повне звільнення від земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування;
звільнення інвестора від сплати мита при імпорті (ввезенні) обладнання.

Отже, згідно положень запропонованих законопроєктів компенсації підлягають витрати на:

будівництво інженерних мереж, інженерних споруд, об’єктів суміжної інфраструктури;
придбання будівель і споруд або витрати на їх будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення;
придбання обладнання – згідно УКТЗЕД;
придбання земельної ділянки.

Звільнення стосуватимуться юридичних осіб, які зареєстровані в Україні та здійснюють в Україні господарську діяльність у переробній промисловості (за винятком т. зв. «соціально-небажаних сфер» – виробництво алкоголю, тютюнових виробів і ін.) тощо.

Законопроєкт окремо визначає категорії осіб, які не можуть бути включеними до Реєстру.

Платник податків, включений до Реєстру, може реалізувати не більше одного інвестиційного проєкту у сфері переробної промисловості.

Згідно законопроєктів підприємства будуть отримувати компенсацію своїх капіталовкладень (повернення частки інвестицій) у вигляді часткового звільнення від сплати податків в залежності від розміру інвестицій, які вони вноситимуть у переробне виробництво.

Чим більший розмір інвестицій тим більша частка інвестицій може бути повернена інвесторам. Так, частка інвестицій (витрат), яку можна компенсувати через податки, коливатиметься від 30 відс. до 70 відс. та залежатиме від обсягу проєкту:

від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70 відс.;
від 1 млн євро до 20 млн євро – 50. відс.;
від 20 млн євро до 50 млн євро – 30 відс. інвестицій.

Інвестор матиме можливість самостійно обирати від сплати яких податків він хоче отримати звільнення, а від яких – не хоче, тобто за власним бажанням обирати свою суму звільнення по тим чи іншим податкам (комбінації податків).

Про інші положення Законопроєкту № 13415

Законопроєкт № 13415 передбачає формування та ведення Реєстру інвесторів, що реалізують інвестиційні проєкти у сфері промисловості (далі – Реєстр), та, відповідно, затвердження Урядом порядку ведення такого Реєстру, порядку включення та виключення суб’єктів господарювання з нього, а також порядку звітування про реалізацію проєктів у сфері промисловості.

Вести Реєстр інвесторів у сфері переробної промисловості буде Міністерство економіки України.

Платник податків набуватиме статус інвестора у сфері переробної промисловості з дня, наступного за датою його включення до Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості, та втрачатиме – з дня, наступного за датою його виключення з цього Реєстру.

Для включення до Реєстру платник податків повинен буде подати на розгляд Мінекономіки:

заяву про включення до Реєстру,
бізнес-план та інші документи, що підтверджують його фінансову спроможність та відповідність вимогам, перелік і вимоги до яких встановлюватиме Кабмін.

Інвестиційний проєкт у сфері переробної промисловості для цілей включення до Реєстру, а також протягом усього строку його реалізації матиме одночасно відповідати таким вимогам:

реалізуватись на території України у визначених сферах переробної промисловості;
передбачати будівництво (створення), модернізацію, переоснащення об’єктів інвестування, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, придбання земельних ділянок, необхідних для реалізації проєкту (об’єкти інвестування);
розмір інвестицій протягом строку реалізації проєкту у сфері переробної промисловості має перевищувати суму, еквівалентну 100 тис євро, але не більше ніж 50 млн євро;
строк реалізації проєкту не має перевищувати трьох років.

Відомості про інвестиційні проєкти, у т. ч. інформація щодо виконання інвестором у сфері переробної промисловості зобов’язань щодо внесення обсягу інвестицій в об’єкти інвестування, початку функціонування таких об’єктів інвестування в рамках реалізації проєкту, а також щодо загального обсягу податкових та митних пільг, отриманих інвестором, вноситимуться до Реєстру.

Підставами для виключення з Реєстру будуть: заява інвестора про виключення з Реєстру; прийняття Міністерством економіки України, рішення про виключення з Реєстру.

Рішення про виключення з Реєстру приймається Мінекономіки, у разі:

надходження інформації, що свідчить про невідповідність інвестора та/або проєкту вимогам визначеним у законопроєкті на момент включення до Реєстру та/або протягом періоду реалізації проєкту та/або після його завершення під час отримання податкових пільг;
неподання звітної інформації щодо реалізації проєкту протягом двох звітних періодів;
порушення умов реалізації проєкту, у т. ч. щодо обсягу фактично внесених інвестицій відповідно до заяви про включення до Реєстру та бізнес-плану та/або строку реалізації проєкту.

Контроль та моніторинг реалізації інвестиційних проєктів здійснює Мінекономіки, у порядку, встановленому Кабміном. Під час здійснення контролю та моніторингу не допускається втручання в господарську діяльність інвестора, а також розголошення інформації, що стала відомою під час здійснення таких контролю та моніторингу.

Для перевірки обсягу інвестицій, здійснених інвестором, факту початку функціонування таких об’єктів інвестування в рамках реалізації проєктів та обсягу податкових та митних пільг, наданих інвестору, має залучатись суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» має право проводити обов’язковий аудит фінзвітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Держмитслужба, ДПС та Мінекономіки здійснюватимуть автоматичний обмін інформацією, що міститиметься/має міститися в Реєстрі, в т. ч. щодо наданих пільг, в обсязі та порядку, визначених Мінфіном, за погодженням з Мінекономікою.

Щодо правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній

Незалежно від особливостей, визначених цим особливим режимом оподаткування для інвесторів у сфері переробної промисловості, якщо платник податку здійснює в рамках діяльності, пов’язаної з реалізацією відповідного інвестиційного проєкту, контрольовані операції, визначені ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до НП(С)БО або МСФЗ) реалізованих товарів (робіт, послуг);

перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до НП(С)БО або МСФЗ) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Якщо платник податку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39-2 «Контрольовані іноземна компанії» ПКУ.

Об’єкти оподаткування, визначені наведеними положеннями щодо правил ТЦ та КІК, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Отже, законопроєкти спрямовані на створення інвестиційних стимулів та спрощення процесів залучення істотних капіталів до реального сектору економіки та створення нових виробництв, відновлення, модернізацію, розширення і релокацію існуючих виробництв у переробній промисловості України.

В них мова йде про те, що якщо ви вкладаєте гроші в зазначені вище категорії витрат, то ви можете цю суму інвестицій внести з мінімальними формальностями і отримати можливість законно не сплачувати податки до 10 років, поки ваша сума повернутої частки інвестицій не прийде в баланс із зазначеними частками повернення інвестицій через податки (від 30 до 70 відс. в залежності від розміру інвестицій).

Фактично держава відмовляється від одержання частки податків сьогодні щоб збільшити обсяги сплачених податків в майбутньому. Але стратегічні переваги успішної реалізації цих законопроєктів полягають не тільки в цьому. Реальна імплементація положень законопроєктів щодо полегшення та стимулювання залучення інвестиційного капіталу, тобто покращення інвестиційного клімату України, на думку їх авторів, має дозволити не тільки збільшити промислові потужності нашої країни, але й зменшити надзвичайно істотну сировинну залежність вітчизняної економіки, збільшити частку доданої вартості, яка отримуватиме Україна, зміцніти конкурентні позиції українських виробників на глобальних світових ринках.

Опубліковано в “Юридична практика”.

Author: