НАВІГАТОР-2024: огляд новацій з питань трансфертного ціноутворення

Date of publication::

30.08.2024

Чергова щорічна звітна кампанія щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) наступного місяця буде завершена. Враховуючи це, з метою надання платникам податків додаткових можливостей вдалого проходження цієї кампанії, пропонуємо увазі читачів хронологічну стислу інформацію про зміни у вітчизняних нормативно-правових актах з питань податкового контролю за ТЦ та окремих наявних роз’яснень контролюючого органу щодо них. Метою публікації є спрощення навігації у таких змінах та ймовірних подальших перспективах. Аналіз та оцінка таких змін не є предметом публікації, оскільки викладення їх результатів та висновків потребує значно більшого обсягу та має бути окремим.

Метою статті є полегшення навігації платників податків – учасників контрольованих операції (далі – КО) та інших зацікавлених категорій у змінах з питань ТЦ в Україні, які мали місце у січні – серпні п.р. (на дату підготовки статті), або які настануть чи є ймовірними у наступному році. На думку автора, цінності викладеному далі у хронологічному порядку матеріалу додає активне використання гіперпосилань. Такий підхід дозволить читачам здійснити власне дослідження цих змін в більш комфортних умовах без витрачання зайвого часу на пошук та систематизацію численних відомостей про них, а також зменшує ризики оминути щось корисне.

Відразу зазначу, що більшість змін підзаконних актів, які набрали чинності у поточному році, є результатомвпровадження у вітчизняне податкове законодавства у сфері ТЦ окремих положень Закону України від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон № 2970), який набрав чинності ще 28.04.2023 року. Такий темп внесення змін до відповідних підзаконних нормативно-правових актів та подальшої розробки і повноцінного впровадження оновленого програмного забезпечення, яке в окремих випадках триває досі, викликають питання. Але не тільки цей Закон викликав зміни у підзаконних актах у сфері ТЦ цього року.

Зміни стосуються:

форми Звіту про КО та Порядку його складання;
форми Додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – ППП);
форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – МГК) та Порядку його заповнення;
зміни до форми та Порядку складання Повідомлення про участь у МГК;
виключення Республіки Сінгапур із Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
оновлення Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження (MAP) та вимоги до відповідної заяви (тепер під час цієї процедури компетентний орган України має право залучати платника або його представників до консультацій з компетентним органом іншої країни в режимі відеоконференції).

06.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 07.12.2023 № 673 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 27.12.2023 № 725) (далі – наказ МФУ № 673), яким внесено зміни до:

форми Звіту про КО, затвердженої наказом МФУ від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ МФУ № 8);
форми Додатку ТЦ до Податкової декларації з ППП, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897;
Порядку складання Звіту про КО, затвердженого наказом МФУ № 8.

Наказ МФУ № 673 впроваджує у вітчизняне податкове законодавства окремі положення Закону № 2970.

ДПС України листом від 20.02.2024 № 4574/7/99-00-21-02-03-07 надала окремі роз’яснення щодо таких змін та доручила головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків довести зазначений лист до відома платників податків з метою використання в роботі.

Також 01.03.2024 на вебпорталі ДПС України було оприлюднено інформаційне повідомлення «Удосконалено контроль за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»», де контролюючий орган повідомив, що Звіти про КО, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, подані платниками до набрання чинності наказом № 673 та розробки відповідних електронних форматів для надання Звіту про КО за оновленою формою, вважаються дійсними, а у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ППП за попередній звітний рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 1.3 п. 141.9 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення КО, якщо їх умови не відповідають ПВР, у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним, штраф у розмірі 3 відс. від суми недоплати не застосовується (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Платники ППП у разі здійснення самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань платника податку, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, матимуть змогу подати Додаток ТЦ до декларації з ППП за оновленою формою (у т. ч. у зв’язку з уточненням показників за податковий (звітний) 2023 рік), починаючи з 01.07.2024 року.

05.06.2024 ДПС України оприлюднила більш детальне роз’яснення «Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: зміни, які набули чинності», оскільки наказом МФУ № 673 внесено зміни до Додатку ТЦ (Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку) до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями). В роз’ясненні контролюючий орган звернув увагу учасників КО та інших зацікавлених осіб на основні зміни Додатку ТЦ у його графах 5, 6, 16, 17.1-17.3, 18, 19.1-19.3 тощо.

03.07.2024 ДПС України оприлюднила на своєму вебпорталі оновлений Алгоритм заповнення Звіту про контрольовані операції (з урахуванням змін), 2024 рік, а також інформаційне повідомлення, в якому вчергове розповіла про основні зміни до Звіту про КО, які набрали чинності 06.02.2024 року. В цьому ж повідомленні ДПС зазначила, що:

доопрацьовану ХML-схему Звіту про КО та її опис (J0104707, J0147107, J0147207 з приміткою «для розробників)», оприлюднено на вебпорталі ДПС України;
Звіт про КО, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, має бути складений та поданий до контролюючого органу за оновленою формою та у Порядку складання, затвердженими наказом Мінфіну від 07.12.2023 № 673 (як побачимо далі, насправді, повноцінно оновлена форма Звіту про КО запрацювала 01.08.2024 року);
Звіти про КО, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, подані платниками до набрання чинності наказу № 673 та розробки відповідних електронних форматів для надання Звіту про КО за оновленою формою, вважаються дійсними.

Нагадаю, що попередня версія Алгоритму заповнення звіту про КО двічі була розміщена (продубльована) ДПС 19.09.2022 та 06.02.2023. Використовуйте оновлений Алгоритм при надісланні Звіту про КО за оновленою формою.

01.08.2024 ДПС України оприлюднила інформаційне повідомлення про подання Звіту про КО, починаючи з цієї дати, за оновленою формою.

15.02.2024 набрав чинності наказ МФУ від 21.12.2023 № 709 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 12.01.2024 № 12) (далі – наказ МФУ № 709), яким внесено зміни до форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – МГК та Звіт CbC відповідно) та Порядку його заповнення, затверджених наказом МФУ від 14.12.2020 № 764.

Як і наказ МФУ № 673, цей наказ намагається імплементувати на практиці окремі положення Закону № 2970.

Листом ДПС України від 01.04.2024 № 9316/7/99-00-21-02-03-07 надано окремі роз’яснення щодо таких змін та доручено головним регіональним та міжрегіональним управлінням ДПС довести зазначений лист до відома платників податків з метою використання в роботі. Цим же листом було доведено, що:

Звіти CbC, подані платниками податків до набрання чинності наказом МФУ № 709 та розробки відповідних електронних форматів для надання цього Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними; а
впровадження електронних форматів для надання Звіту CbC за оновленою формою буде здійснено після доопрацювання програмного забезпечення.

Також 06.05.2024 ДПС України на своєму вебпорталі розмістила стислий презентаційний слайд щодо таких змін.

На жаль, станом на 14.08.2024 ДПС України не оприлюднила повідомлення щодо завершення відповідного програмного забезпечення для повноцінної реалізації оновленої форми Звіту CbC. Відповідно не оновленим залишається і Алгоритм заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (із урахуванням змін внесених Законом України від 20.03.2023 № 2970-IX), який ДПС України оприлюднила ще 09.10.2024).

Цікаво, що за даними Організації економічного розвитку та співробітництва (далі – ОЕСР) (Activated exchange relationships for Country-by-Country reporting) згідно активованої станом на 02.08.2024 Багатосторонньої угоди MCAA CbC (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of CbC Reports) Україна теоретично вже має можливість обмінюватись звітами CbC в обох напрямках (надавати іншим державам (юрисдикціям) та отримувати від них). Позиція Мінфіну та ДПС України з цього приводу, станом на дату підготовки публікації ще не оприлюднювалась.

19.03.2024 набрав чинності наказ МФУ від 09.02.2024 № 58 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 01.03.2024 № 101) (далі – наказ МФУ № 58), яким внесено зміни до Форми та Порядку складання Повідомлення про участь у МГК (далі – Повідомлення), затверджених наказом МФУ від 31.12.2020 № 839. Нагадаю, що платники податків, які є учасниками певної МГК та у звітному році здійснювали КО, зобов’язані щороку до 1 жовтня наступного року надавати ДПС таке Повідомлення (абз. другий п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ).

Як і накази МФУ № 673 та № 709, цей наказ намагається реалізувати окремі положення Закону № 2970.

25.06.2024 ДПС України оприлюднила оновлений Алгоритм заповнення Повідомлення про участь у МГК (із урахуванням змін), який буде корисний платникам податків при заповненні відповідних Повідомлень. Не плутайте цю останню версію алгоритму із його попередніми версіями ДПС від 13.09.2023 та від 30.09.2022.

Також ДПС України листом від 10.07.2024 N 19969/7/99-00-23-02-03-07 (далі – лист № 19969) довела до відома платників податків, що поточне Повідомлення має бути складене та подане до контролюючого органу за оновленою формою (iдентифiкатор форми J1800103) та за оновленим Порядком. У листі № 19969 наведено стислий формальний опис таких змін.

При цьому, Повiдомлення за 2022 фiнансовий piк (з 01 сiчня до 31 грудня), поданi платниками податкiв до набрання чинностi наказу МФУ № 58 та запровадження можливостей подання Повiдомлення за оновленою формою, вважаються дiйсними.

Окремо нагадаю, що 25.06.2024 ДПС України оприлюднила оновлений Алгоритм заповнення Повідомлення про участь у МГК (із урахуванням змін), який буде корисний платникам податків при заповненні відповідних Повідомлень.

12.07.2024 зміст листа № 19969 фактично повністю продубльовано Інформаційним повідомленням ДПС України «Щодо порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».

05.06.2024 набрала чинності постанова КМУ від 04.06.2024 № 636, якою із Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, який затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 (із змінами) (далі – Перелік № 1045) виключено Республіку Сінгапур. Цікаво, що такі зміни відразу відбулися після візиту Президента України Володимира Зеленського до цієї країни в рамках прийняття участі 1 червня у щорічному Азійському саміті з питань безпеки «Діалог Шангрі-Ла».

Нагадаю, що останні зміни до вказаного переліку було внесено понад шість років тому – у 2018 році постановами КМУ від 31.01.2018 № 108 (з Переліку № 1045 було виключено Грузію, Естонію, Латвію, Мальту, Угорщину) та від 11.04.2018 № 295 (виключено Болгарію). Враховуючи плинність податкового законодавства в більшості країн світу такий значний перебіг часу, коли Перелік № 1045 не змінювався викликає питання.

Далі в цій статті зверну увагу читачів на Закон України від 18.06.2024 № 3813-IX, який вплине на формування Переліку № 1045 (і не тільки).

Також зверну увагу, що Перелік № 1045 сьогодні використовується не тільки для правил ТЦ (ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Кодексу), але й для правил контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) (ст. 39-2 «Контрольовані іноземні компанії»; див. п.п. 39-2.3.2.4 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3 та п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ), а також при визначенні окремих особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств (див. окремі положення статтей 135, 140, 141, 170 ПКУ).

01.07.2024 завершена перша для України кампанія автоматичного обміну інформацією про підзвітні фінансові рахунки за стандартом CRS.

Нагадаю, що ПКУ доповнено новою ст. 118-1 «Порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» також вже згадуваним вище Законом № 2970.

12.07.2024 ДПС України повідомила про завершення вказаної кампанії станом на 01.07.2024 року. Станом на вказану дату контролюючим органом було отримано звіти про підзвітні рахунки за стандартом CRS від 1652 ПФУ, що складає 91 % від усіх зареєстрованих ПФУ.

Враховуючи новизну вказаної звітної кампанії для України та її актуальність не тільки для податкового контролю за дотриманням правил ТЦ, але й за дотриманням правил контрольованих іноземних компаній, зупинюсь на ній дещо більш детальніше.

Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 25.09.2023 № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», перший звіт про підзвітні рахунки за звітний період, що розпочинається 01.07.2023 та завершується 31.12.2023, повинні бути поданими підзвітними фінансовими установами (далі – ПФУ) до контролюючого органу в строк до 1 липня 2024 року.

Відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПКУ, неподання ПФУ звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39-3 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє ПФУ від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

Водночас штраф, встановлений п. 118-1.3 ст. 118-1 ПКУ, за несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки у 2024 році не застосовується згідно з п. 53-1.3 роз. 10 підроз. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Ті ПФУ, які своєчасно не подали звіти про підзвітні рахунки, все ще мають змогу подати перший звіт без застосування штрафних санкцій.

Також 14.06.2024 ДПС України оприлюднила Перелік Підзвітних Юрисдикцій (Юрисдикцій – Учасниць), з якими наша держава обмінюватиметься інформацією про підзвітні фінансові рахунки для цілей Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS; Багатостороння угода CRS / Багатостороння угода щодо Загального стандарту звітності)). На момент оприлюднення до вказаного Переліку включено 118 юрисдикцій.

До відома: МФУ на своєму вебпорталі створило окремий розділ «CRS (Загальний стандарт звітності)», де, на сьогодні, розміщено найбільші за обсягами та деталізацією відомості про вказаний стандарт обміну інформацією українською мовою.

ДПС України також намагається вести окремий підрозділ з тематики CRS.

19.07.2024 набрав чинності наказ МФУ від 04.06.2024 № 274 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 26.06.2024 № 313) (далі – наказ МФУ № 274), яким внесено зміни до Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження (MAP) та вимоги до відповідної заяви, затверджених наказом МФУ від 30.12.2020 № 820 (далі – Порядок № 820).

Загалом, оновлення Порядку № 820 пояснюється бажанням дотримання положення п. 13 роз. І Закону України від 23.02.2024 № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі — Закон № 3603), згідно якого тепер, у разі необхідності, під час процедури взаємного узгодження компетентний орган України має право залучати платника або його представників до консультацій з компетентним органом іншої країни в режимі відеоконференції.

Про перспективи законодавчих змін

01.01.2025 в частині правил ТЦ (як і правил КІК) наберуть чинності положення Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (відомий як т. зв. Закон «Про Білий клуб»; далі – Закон № 3813), який офіційно опубліковано 25.07.2024 року.

Зміни, які вносяться Законом № 3813 в частині правил ТЦ, стисло було розглянуто у розділі «Окремо про правила трансфертного ціноутворення» попередньої статті автора у LIGA ZAKON (ЮРЛІГА) від 1 серпня ц.р. «Не про Білий клуб у Законі «Про Білий клуб». Не буду повторюватись, у разі зацікавленості, перегляньте за посиланням.

Для оцінки подальших ймовірних змін у вітчизняних податкових правилах ТЦ є захід, який відбувся 17 квітня 2024 року за організації Асоціації адвокатів України (ААУ), – конференція «КІК & ТЦУ: помилки та наслідки» за участі посадових осіб Департаменту ТЦ ДПС України та фахівців вітчизняних аудиторських, консалтингових і юридичних компаній. Хоча підставою та основною тематикою конференції стало завершення першої звітної кампанії про КІК за 2022 та 2023 звітні роки окремої уваги заслуговує секція цієї конференції «Трансфертне ціноутворення: Сучасна практика, актуальні зміни, практичні рекомендації, ризики та напрями контролю».

Загалом у автора з контексту виступу посадовців ДПС в частині ТЦ склалося враження, що завершення звітної кампанії про КІК з великою ймовірністю може стати каталізатором активізації зусиль контролюючих органів у сфері податкового контролю за ТЦ, який протягом тривалої першої звітної кампанії про КІК, здається, перебував на умовній «паузі».

Зокрема, повідомлено, що цього року (на одинадцятому році дії правил ТЦ) податківці, в доповнення до операцій із сировинними товарами, планують розширити перевірки ТЦ операціями з нематеріальними активами (НМА) та внутрішньогруповими операціями. Щодо фінансових операцій, то контролери ще не готові приступити до перевірки таких операцій та вважають що таким перевіркам має передувати здійснення цілого комплексу заходів, в т. ч. з боку інших міністерств та відомств України, а також законотворців.

Звернемо увагу, що в міжнародних документах щодо правил ТЦ для фінансових операцій особливе місце займають внутрішньогрупові операції; у вітчизняному податковому законодавстві щодо ТЦ, на сьогодні, особливості здійснення контрольованих фінансових операцій не мають будь-якого змістовного відображення. Також вітчизняне податкове законодавство щодо ТЦ немає належного відображення особливостей для КО із НМА.

Щодо НМА, то із контексту виступу посадовців Департаменту ТЦ ДПС складається розуміння, що з усього різноманіття операцій із НМА, основна увага контролюючого органу буде зосереджена на операціях із роялті за використання торговельних марок (ТМ). При аналізі НМА та вибору методу ТЦ та сторони дослідження увага податківців буде приділятися наступним основним моментам: дослідженню історії НМА; дослідженню наявності ділової мети такого активу; аналізу умов та вартості перепродажу НМА, витрат понесених на нього; визначенню договірних умов та функціональному аналізу (аналізу функцій, активів, ризиків) операції із НМА; DEMPE-аналізу; розрахунку обґрунтованості витрат на підтримку та захист НМА та справедливості доходу отриманого сторонами КО.

До відома: DEMPE-аналіз – аналіз операцій, пов’язаних із використанням або передачею НМА між пов’язаними особами (асоційованими підприємствами), який вимагає визначення конкретних внесків, внесених в DEMPE(абревіатура від англ.: development – розробка (або acquisition – придбання); enhancement – вдосконалення; maintenance – підтримка; protection – захист; exploitation – експлуатація/використання), використовуваних НМА. Деякі або всі ці витрати можуть відображати важливий внесок у вартість, який повинен бути належним чином ви нагороджений (компенсований).

На жаль, на відміну від сировинних товарів, щодо яких в Україні були розроблені та затверджені окремі методичні рекомендації (порядки встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів ПВР, затверджені наказом МФУ від 18.01.2022 № 19, застосування яких може мати і ретроспективний характер, тобто стосуватися КО починаючи із 2015 року), щодо НМА та внутрішньогрупових (внутрішньогосподарських) операцій таких рекомендацій не існує. Спираючись на загальний контекст всього висловленого представниками ДПС на конференції податківці визнають доцільність прийняття подібних рекомендацій.

Особливої уваги потребує те, що на конференції посадовими особами Департаменту ТЦ ДПС було повідомлено про те, що триває розробка фахівцями Мінфіну та ДПС пропозицій (законопроєкту) про внесення змін та доповнень до вітчизняного податкового законодавства України з питань ТЦ, зокрема, щодо:

зміни (розширення) критеріїв пов’язаності осіб та запровадження концепції т. зв. «економічної пов’язаності»;
перегляд вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими, в т. ч. шляхом зняття існуючих на сьогодні вартісних порогів для такого визнання;
удосконалення механізму формування Переліку держав (територій) та Переліку організаційно-правових форм нерезидентів для цілей ТЦ (дивись прийнятий нещодавно та згаданий вище Закон № 3813; сподіваємось, що чергових змін стосовно підходів до формування зазначених переліків найближчим часом не буде);
впровадження окремих правил щодо оподаткування послуг адміністративного, технічного та фінансового характеру, що надаються в середині міжнародних груп компаній (т. зв. «внутрішньогрупові послуги»);
впровадження подання спрощеної документації з ТЦ в окремих випадках (на увазі мається можливість подання спрощеної документації з ТЦ в окремих випадків для платників податків, на які буде розповсюджена дія правил ТЦ у разі зняття вартісних порогів для визнання операцій контрольованими);
удосконалення правил здійснення коригувань ТЦ, які передбачені п. 140.5 ст. 140 ПКУ;
внесення змін до ПКУ щодо DEMPE-аналізу операцій з НМА (та ймовірного початку використання терміну «нематеріальна цінність»);
змін правил оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через постійні представництва в Україні;
удосконалення процедури попереднього узгодження ціноутворення (APA) (порядок, терміни, сторони) та змін до порядку проведення процедури взаємного узгодження (MAP) тощо.

І хоча розмови про розробку Мінфіном та ДПС великого законопроєкту щодо внесення змін до вітчизняних правил ТЦ з метою їх актуалізації та удосконалення йде вже другий рік конкретний зміст та деталі вищенаведеного переліку змін (доповнень), із зрозумілих причин, не розкриваються. Очікуємо на сюрпризи, сподіваємось, що вони будуть реально аргументованими, підкріпленими відповідними розрахунками, зрозумілими та нададуть час на підготовку до їх запровадження, хоча і є істотні сумніви щодо всього переліченого.

Такий законопроєкт, у разі його прийняття, обіцяє привнести найбільші зміни до вітчизняних правил ТЦ із часів Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

І хоча розроблюваний законопроєкт ще не наданий для публічного ознайомлення та обговорення я особисто здивований відсутністю протягом вже чотирьох місяців жодної реакції експертних кіл та бізнес-середовища на перші дві позиції із запропонованого переліку змін (розширення критеріїв пов’язаності та перегляд вартісних критеріїв визначення КО). Такі зміни призведуть до збільшення, як мінімум, в декілька разів кількості платників податків, на яких буде поширено дію вітчизняних правил податкового контролю за ТЦ. Останні роки розмір зазначеної категорії платників податків є більш-менш сталим та сягає 2,3–2,4 тис суб’єктів господарювання. Такі платники податків десять років призвичаювались до дії вітчизняних правил ТЦ, які є дуже складними. Нагадаю, що надзвичайна складність правил ТЦ є загальновизнаною у глобальному світовому масштабі. Значне розширення дії правил ТЦ на нових платників податків України безумовно призведе до серйозного збільшення їх навантаження в сфері адміністрування податків та здійснення діяльності в цілому. Саме тому фактична відсутність реагування з боку згаданих експертних кіл та бізнес-середовища на такі пропозиції компетентних органів і викликає подив. Схоже, що через деякий час знову, як і про значну кількість інших змін податкового законодавства, будемо чути, що вони є раптовими, необґрунтованими і незрозумілими для практичного застосування.

Author: