UKR
ЗАКОН № 4903: ЗМІНИ В ОПОДАТКУВАННІ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ЧЕРЕЗ ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ

Date of publication::

10.11.2026

У спеціальному випуску «Голосу України» від 22.10.2026 № 206, який фактично зʼявився в ніч з 22 на 23 жовтня 2026 року, оприлюднено три підписані 22 жовтня 2026 року Президентом України Володимиром Зеленським податкові закони:

  • від 9 червня 2026 року №4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (раніше законопроєкт за реєстр. № 15111-д від 06.2026) — запроваджує європейську систему контролю, згідно з якою онлайн-сервіси будуть автоматично передавати до податкової інформацію про доходи своїх користувачів. Це зробить правила продажу та надання послуг в інтернеті повністю прозорими;
  • від 10 жовтня 2026 року №5025-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (раніше законопроєкт за реєстр. № 16051-1 від 09.09.2026);
  • від 10 жовтня 2026 року №5026-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (раніше законопроєкт за реєстр. № 15460 від 31.07.2026).

Саме Закон № 4903 є основним предметом цієї публікації, однак згадування, зокрема, Закону № 5025 у ній має сенс.

Про довге неприйняття та непідписання Закону № 4093

Стисло нагадаю, що цей закон має довгу історію його неприйняття (відмови від розгляду та відхилення) парламентом.

Розроблявся він Міністерством фінансів України, як мінімум, ще з 2024 року, а 7 березня 2025 року Міністерство опублікувало першу версію проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Наступні версії законопроєктів із порушеного питання:

  • реєстр. № 13232 від 30.04.2025 (уряду Дениса Шмигаля);
  • реєстр. № 14025 від 09.09.2025 (уряду Юлії Свириденко);
  • 03.2026 Міністерство фінансів на своєму офіційному вебсайті оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість» (т.зв. One big beautiful bill, який намагався механістично об’єднати три великі урядові законопроєкти, у т.ч. проєкт за реєстр. № 14025, але зустрів різке несприйняття бізнесом та громадськістю);
  • реєстр. № 15111 від 30.03.2026 (уряду Юлії Свириденко);
  • реєстр № 15111-д від 06.2026 авторства Данила Гетманцева, який є умовно альтернативним до урядового законопроєкту за реєстр. № 15111 від 30.03.2026.

Крім того, з 9 червня до 22 жовтня 2026 року, майже чотири з половиною місяці після свого прийняття парламентом, Закон № 4903 фактично очікував прийняття парламентом так званих PEPівських змін у Законі № 5025 (15.10.2026) та їх подальшого підписання Президентом України (22.10.2026).

Закони № 5025 та № 5026 вносять зміни до Податкового та Митного кодексів України, запроваджуючи ПДВ на товари, придбані через маркетплейси. Для онлайн-покупок вартістю до €150 ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Некомерційні посилки вартістю до €45 залишаються без ПДВ.

Ці закони потребують окремого розгляду, але зверну увагу, що вони також мають довгу та проблемну історію свого розгляду в парламенті, як і Закон № 4093, і фактично прийняті народними депутатами тільки в умовах гострої бюджетно-фіскальної кризи та прямих вимог ЄС і МВФ щодо виконання Україною давно взятих на себе зобов’язань як обов’язкової умови отримання подальших траншів зовнішнього фінансування.

Що впроваджує Закон № 4093

Закон № 4903 передбачає впровадження в Україні міжнародного обміну інформацією, нової системи прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці, звітування операторів цифрових платформ та виконання міжнародних зобов’язань перед ЄС, ОЕСР та МВФ.

Він спрямований на імплементацію взаємопов’язаних положень:

  • Директиви Ради (ЄС) 2021/514 (DAC7) від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС (англ. – Directive on administrative cooperation або абрев. – DAC) від 15 лютого 2011 року про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування;
  • Модельних правил ОЕСР щодо щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ (англ. – OECD Model Rules for Reporting by Platform Operators with respectto Sellers in Sharing and Gig Economy або абрев. – MRDP), які було опубліковано 3 липня 2020 року;
  • Модельних правил ОЕСР щодо звітності для цифрових платформ: Міжнародна система обміну та додатковий модуль для продажу товарів (англ. – OECD Model Reporting Rules forDigital Platforms: International Exchange Framework and Optional Module for Sale of Goods), опублікованих 22 червня 2021 року;
  • Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ: XML-схема та посібник користувача для податкових адміністрацій (англ. – OECD Model Rules for Reporting byDigital Platform Operators: XML Schema and User Guide for Tax Administrations), які було опубліковано 29 березня 2022 року, xml-схему до версії 1.0 оновлено та оприлюднено у квітні 2023 року.

Вказані модельні правила ОЕСР — це міжнародний стандарт, який зобов’язує операторів цифрових платформ (маркетплейсів, сервісів оренди житла чи транспорту, платформ фрилансу) збирати, перевіряти та передавати податковим органам дані про доходи, які користувачі (продавці та виконавці) отримують через ці платформи.

Імплементація вказаних міжнародних документів є необхідною передумовою для приєднання України до міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (англ. – Digital Platform Information MultilateralCompetent Authority Agreement або абрев. – DPI–MCAA), розробленої ОЕСР.

Ця угода базується на Модельних правилах ОЕСР для платформ та є аналогом європейської директиви DAC7 в ЄС.

Оператори цифрових платформ (онлайн-платформ) будуть зобов’язані проводити перевірку своїх користувачів (due diligence) і звітувати перед компетентними органами про суми виплат, кількість операцій, комісії, а також податкову резидентність продавців. А податкові органи різних країн будуть обмінюватися такими відомостями між собою у автоматичному режимі.

Усе це істотно посилить прозорість транскордонної електронної комерції та фрилансу, які до цього мали більше можливостей залишатися поза увагою контролювальних органів.

Після повноцінної імплементації положень Закону № 4903 вітчизняні податкові органи зможуть автоматично отримувати дані про доходи українців, які торгують або надають цифрові послуги та працюють на українському ринку (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла, паркомісць, автомобілів, продажу товарів, надання інших послуг через цифрові платформи) через міжнародні платформи (Amazon, Etsy, eBay, Envato, App Store, Facebook Shops та Instagram Shopping (при здійсненні торгівлі через них), Booking, Uber, Shopify, Airbnb, Booking та інші), а іноземні компетентні органи — дані про нерезидентів на українських платформах (OLX, Rozetka, Prom.ua, Glovo, Uklon, Bolt та інші).

Отже, Закон № 4093 стосується широкого кола громадян, а також самих операторів цифрових платформ.

У DPI-MCAA станом на 1 квітня 2026 (остання дата оновлення відомостей) беруть участь 35 країн. Далі кількість держав, що приєднаються до цієї угоди, буде тільки стрімко зростати.

Повністю норми щодо міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до DPI-MCAA.

Новації Закону № 4093, які запрацювали вже з 23 жовтня 2026 року

Хоча ключові норми щодо цифрових платформ почнуть працювати з 1 січня 2027 року, частина важливих змін, зокрема щодо оренди та пільг на землю, набрала чинності вже 23 жовтня 2026 року.

На це у своєму роз’ясненні від 23.10.2026 звернула увагу і Державна податкова служба України, яка також зазначила таке.

Зниження податку на оренду нерухомості

  • Дохід фізичної особи від надання в оренду житлової чи нежитлової нерухомості тепер оподатковується ПДФО за зниженою ставкою 5% замість 18%.
  • Якщо майно здається в оренду напряму (поза цифровими платформами), власник самостійно декларує дохід та сплачує податки за новими правилами.

Пільга щодо плати за землю для знищеного майна. Закон № 4903 також містить важливу соціальну норму: власники ділянок, на яких розташовувалася нерухомість, знищена внаслідок збройної агресії рф, звільняються від сплати земельного податку.

Ця норма набирає чинності 23 жовтня 2026 року та діє ретроспективно з 1 січня 2026 року.Головна умова – наявність відповідних даних у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

Новації Закону № 4903, які наберуть чинності з 1 січня 2027 року

Згідно зі згаданим роз’ясненням ДПС оператори цифрових (онлайн) платформ (як українські, так і іноземні) отримують статус податкових агентів та зобов’язані:

  • зареєструватися в Державній податковій службі України (до 1 січня 2027 року);
  • збирати та передавати ДПС відомості про продавців/надавачів послуг та їхні доходи на платформі;
  • утримувати й перераховувати ПДФО до бюджету за визначеними операціями;
  • подавати щорічну звітність (першим звітним періодом стане 2027 рік).

Державна податкова служба України згодом отримуватиме дані про доходи українців на іноземних платформах (і навпаки) в автоматичному режимі.

Нові правила для надання послуг і продажів через цифрові платформи охоплять доходи фізичних осіб, отримані безпосередньо через такі платформи від:

  • продажу товарів на маркетплейсах;
  • оренди житлової, нежитлової нерухомості та паркомісць;
  • оренди транспортних засобів;
  • надання особистих послуг (ремонт, фриланс, перевезення тощо).

Норми стосуються лише угод, укладених через цифрові платформи, а не будь-яких побутових переказів між приватними особами.

З 2027 року запрацює спеціальний податковий режим для онлайн-доходів:

  • 10% ПДФО – за дотримання визначених умов та в межах річного порогу у 834 мінімальні заробітні плати (за проєктом державного бюджету України на 2027 рік (поки ще не прийнято) один такий мінімум становить 9 546 грн на місяць; 9 566 * 834 = 7 961 364 гривень за 2027 рік);
  • 23% ПДФО – застосовується до суми, яка перевищує вказаний поріг (а не до всього доходу), або в разі невиконання умов спеціального режиму.

Військовий збір із зазначених доходів додатково не сплачується.

Для громадян, які час від часу продають власні уживані речі, передбачено неоподатковуваний ліміт – до €2 000 на рік (станом на дату підписання закону, 22.10.2026, офіційний курс євро, за даними Нацбанку, становив 50,56 грн за €1; 2 000 * 50,56 = 101 120. Вказана сума є орієнтовною, потрібно ще отримати офіційне роз’яснення органів влади щодо методики розрахунку вказаного показника у національній валюті).

Про «PEPівські» зміни

Для усунення окремої плутанини зверну увагу, що і Закон № 4903, і Закон № 5025 внесли так звані PEPівські зміни (зміни, що стосуються фінансового моніторингу політично значущих осіб та не стосуються питання оподаткування доходів отриманих через цифрові платформи), але різного змісту. Ці зміни стосувалися одних і тих самих положень іншого закону, а саме – пункту 37 частини 1 статті 1 та частини 14 статті 11 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (зі змінами та доповненнями).

На жаль, ДПС із цього приводу на надала окремих роз’яснень, однак оскільки Закон № 5025 прийнято народними депутатами України пізніше, ніж Закон № 4903, то платники податків до уваги мають брати та користуватись редакцією згаданих змінених положень Закону № 361, які запропоновані саме Законом № 5025.

На жаль, ми знову спостерігаємо, що вітчизняні законодавці і далі практикують маніпулятивну прив’язку до законопроєктів положень із зовсім інших питань, що не стосуються основного предмета проєкту.

Висновок (додаткові можливості податкового контролю, запроваджені Законом № 4903)

Закон № 4093 надав контролювальним органам такі додаткові можливості для посилення податкового контролю за сплатою всіх належних податків із доходів, отриманих через цифрові платформи:

  • доступ та обмін детальною інформацією про доходи (сума доходів за рік, кількість операцій, окремі персональні відомості продавців);
  • можливість надіслання запитів про надання інформації про доходи ретроспективно (за попередні періоди, а не тільки за останній податковий рік);
  • можливість зіставлення відомостей цифрових платформ та задекларованих ФОПами сум доходів із метою виявлення незадекларованих доходів та, відповідно, несплачених податків.

Враховуючи викладене:

  • якщо ви ФОП та здійснюєте продаж товарів/послуг через цифрові платформи, вам слід доходи, отримані через такі платформи, отримувати виключно на рахунок (картку) ФОП. Будьте особливо уважні, коли використовуєте декілька маркетплейсів, сервісів для надання послуг;
  • якщо ви не є ФОПом, але підпадаєте під наведені вище критерії Закону № 4903, вам терміново потрібно виправити це;
  • якщо у вас іще нема потреби реєструватися ФОПом, але потенційно ви ним можете стати, то вам слід відстежувати, чи досягнете ви згодом порогів, установлених Законом № 4903.

Очікуємо на додаткові роз’яснення з порушеного питання від ДПС та узагальнюючі податкові консультації, затверджені наказом (-ами) Мінфіну.

Опубліковано в “Юридичній практиці”.

Share:
Other analytics