Верховна Рада України 28 жовтня 2026 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима» (законопроєкт за реєстр. № 16013 від 02.09.2026).
Ініціатором Законопроєкту № 16013, на тлі масштабного скандалу із шахрайськими кол-центрами в Україні, виступив Президент України Володимир Зеленський.
Законопроєкт № 16013 спрямований на удосконалення кримінально-правового механізму протидії фінансовому шахрайству та імплементацію норм Директиви (ЄС) 2019/713 від 17 квітня 2019 року, яка стосується боротьби із шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів, у національне законодавство.
Відзначимо, що у пояснювальній записці до Законопроєкту № 16013 прямо визнано катастрофічну, на сьогодні, ситуацію в Україні із масштабним використанням «дроп-мереж», які:
- набули системного характеру та перетворилося на окремий елемент кримінальної інфраструктури, який забезпечує функціонування значної частини сучасних схем економічної злочинності, наркозлочинності та кіберзлочинності;
- є одним із ключових інструментів функціонування схем платіжного шахрайства, діяльності шахрайських call-центрів, незаконного грального бізнесу, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконного обігу підакцизних товарів, наркотичних засобів, конвертаційних операцій та приховування фактичних вигодонабувачів фінансових потоків;
- надають змогу організаторам злочинних схем оперативно розподіляти фінансові операції між значною кількістю номінальних рахунків, мінімізувати ризики їх блокування, ускладнювати здійснення фінмоніторингу та істотно знижувати ефективність документування і подальшого розслідування кримінальних правопорушень;
- передбачають розподіл ролей між різними категоріями учасників: організаторами, особами, які здійснюють пошук та залучення номінальних власників рахунків (т. зв. «дроповодами»), особами, які забезпечують одержання, придбання, зберігання, інше набуття, передачу чи збут платіжних інструментів та отримання доступу до відповідних рахунків, а також особами, які забезпечують подальше отримання коштів у готівковій формі або їх конвертацію у віртуальні активи»;
- можуть використовувати засоби автоматизації проведення платежів, дистанційного управління платіжними інструментами та одночасного використання значної кількості платіжних профілів, що ускладнює виявлення відповідних операцій, простеження руху коштів та встановлення фактичних учасників і вигодонабувачів протиправної діяльності.
Про Директиву (ЄС) 219/713
Боротьбу із «дроп-мережами» вимагає і право ЄС, до якого намагається вступити Україна.
Зокрема, головні положення та мета Директиви (ЄС) 2019/713 передбачають:
- Криміналізацію відповідних правопорушень: Встановлення єдиних правил щодо визначення кримінальних злочинів та санкцій у сфері безготівкових платежів (зокрема, шахрайство із використанням платіжних карток, онлайн-банкінгу, віртуальних валют та електронних гаманців).
- Поширення відповідальності на інструменти та дані: Охоплені вимогами щодо понесення відповідальності мають бути не лише самі платіжні засоби (фізичні картки), а й індивідуальні облікові дані, паролі, цифрові ідентифікатори та інструменти доступу до рахунків.
- Активну боротьбу з «дроп-схемами»: Має бути впроваджена відповідальність за незаконне придбання, передачу, зберігання, продаж або надання доступу до платіжних інструментів та чужих рахунків (активно використовується в боротьбі з так званими «дропами», які передають свої картки шахраям).
- Міжнародну співпрацю з порушеного питання: Покращення обміну інформацією та взаємодію між правоохоронними органами держав-членів ЄС для швидкого розслідування транскордонних кіберзлочинів та фінансового шахрайства.
Для імплементації норм цієї директиви Законопроєктом № 16013 і було запропоновано:
- Запровадити нову статтю 200-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яка передбачатиме відповідальність за незаконну передачу, придбання, зберігання чи використання платіжних інструментів для вчинення кримінальних правопорушень.
- Розширити перелік кримінально караних дій із платіжними інструментами та засобами доступу до банківських рахунків.
- Удосконалити механізми розслідування таких злочинів, зокрема у випадках причетності юридичних осіб.
Що пропонується змінити?
Якщо розгорнути питання детальніше, то Законопроєкт № 16013 пропонує:
1. Змінами до ст. 200 «Незаконні дії з платіжними інструкціями / платіжними повідомленнями / платіжними дорученнями, платіжними інструментами та іншими засобами доступу до банківського та/або платіжного рахунку» КК України запроваджує кримінальну відповідальність за незаконні дії із засобами доступу до банківського та електронного гаманця, у т. ч. за їх привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману або зловживання довірою, набуття іншим кримінально протиправним шляхом.
2. Доповненням КК України новою ст. 201-1 «Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набутті платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення», встановити кримінальну відповідальність за передачу, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації, або надання доступу до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця з метою вчинення шахрайства або іншого кримінального правопорушення, зокрема:
- за передачу платіжного інструменту з метою вчинення іншими особами шахрайства встановлюється штраф 300–1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ);
- за отримання, придбання, зберігання, збут чи передачу чужих платіжних інструментів з метою вчинення іншими особами шахрайства, передбачено штраф 3 000–5 000 НМДГ, обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років;
- за повторне вчинення або організованою групою – передбачено штраф 5 000 – 10 000 НМДГ або позбавленням волі на строк від 4 до 6 років;
- також надається можливість звільнення від кримінальної відповідальності для особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 201-1 КК та добровільно повідомила про це та активно сприяла розкриттю та припиненню кримінального правопорушення.
3. Змінами до статей 96-3 «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру», 96-9 «Ліквідація» КК України розширити підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у разі вчинення діянь, що охоплюються ст. 200 та новою статтею 200-1 КК України.
4. Окремо визначити підслідність нової ст. 200-1 КК України, зокрема досудове розслідування здійснюватиметься слідчим органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у якому були використані передані або одержані платіжний інструмент, індивідуальна облікова інформація, або був наданий доступ до них чи до банківського або платіжного рахунку, електронного гаманця.
5. Передбачити зміну до ст. 216 «Підслідність» Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою кримінальні провадження за новою ст. 200-1 КК України будуть розслідуватися слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, де були використані передані або одержані платіжний інструмент, індивідуальна облікова інформація, наданий доступ до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця.
Про відповідальність
Важливо, що Законопроєкт № 16013 розмежовує відповідальність між особами, які передають свої банківські рахунки або картки для шахрайських операцій, та організаторами таких схем.
Це має сенс, оскільки організатори шахрайських мереж звичайно використовують соціально вразливі верстви громадян, обіцяючи їм легкий заробіток за передачу у своє користування банківської картки.
Закон передбачає механізм звільнення від відповідальності за певних умов. Якщо людина вперше вчинила правопорушення, передбачене частиною першою нової статті 200-1 КК України, вона зможе уникнути кримінальної відповідальності, якщо до повідомлення про підозру добровільно звернеться до правоохоронців та активно допоможе викрити й припинити злочинну діяльність інших учасників схеми.
Одночасно Закон розширює підстави для застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб, якщо через них організовувалися схеми із використанням «дропів».
Про додаткові питання
Зазначимо, що перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, додатково зазначив, що у законопроєкті № 16013 «пройшла правка № 11, яка передбачає збільшення штрафу працівникам ТЦК з 17 тис до 170 тис грн за незаконну постановку на військовий облік осіб, які не підлягають такому обліку».
Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Станом на ранок 29.10.2026 його ще не опубліковано. Очікуємо на офіційне оприлюднення Закону.
Як звичайній людині не стати «дропом» мимоволі?
Пропоную увазі читачів узагальнену збірку рекомендацій, які вже роками надаються фахівцями за питань забезпечення особистої цифрової гігієни та юридичної безпеки своїх грошей на банківських рахунках.
Дотримання таких рекомендацій не тільки мінімізує ваші ризики стати «дропом» мимоволі, але й посилить захист ваших грошей на банківських картках.
Рекомендації, які допоможуть захистити себе та свої банківські картки (рахунки) від використання у «дроп»-схемах та взагалі:
- Не передавайте свої банківські картки та відомості про них третім особам:не передавайте свою картку, ПІН-код, логін та пароль від мобільного банкінгу іншим особам.
- Не відкривайте рахунки на прохання третіх осіб: Відмовляйтеся від пропозицій відкрити картку (рахунок) на своє ім’я, щоб нею користувався хтось інший, навіть якщо це «просто для отримання переказу з-за кордону», «переведення грошей близькій людині, яка їх гостро потребує» чи «для бізнесу».
- Періодично перевіряйте рух коштів на своїх банківських картках: Уважно переглядайте історію операцій на своїх картках у відповідних цифрових додатках своїх банківських установ. Якщо при цьому помічаєте невідомі зарахування чи списання коштів, негайно повідомте про це службу підтримки банку та наполягайте на отриманні чітких пояснень щодо кожного такого випадку руху коштів через вашу картку.
- Встановлюйте ліміти та опцію онлайн-сповіщення для своїх банківських карток: Встановіть у банківських додатках нульовий або мінімальний ліміт на інтернет-покупки та перекази. Також увімкніть Push- або SMS-сповіщення про всі без виключення операції через ваші банківські картки.
- Не використовуйте один і тий самий пароль для всього: Наприклад, пароль від вашої електронної пошти, до якої прив’язані банкінги, не повинен збігатися з паролями від соціальних мереж. Адже якщо базу даних якогось з численних інтернет-магазинів, через який ви здійснювали покупки, зламають, шахраї підберуть цей пароль до вашої пошти, а через неї далі — і до банківського рахунку.
- Не встановлюйте програми віддаленого доступу: Ніколи не завантажуйте на телефон чи комп’ютер додатки типу AnyDesk, TeamViewer або RustDesk , у т. ч. на прохання «служби безпеки банку», «техпідтримки», іншого подібного. Подібні програми дозволяють шахраям керувати вашим пристроєм та переказувати гроші з ваших карток без вашої участі.
- Не ігноруйте та не зволікайте із закриттям невикористовуваних рахунків:Якщо ви володієте банківськіми картками, які давно не використовуєте (наприклад, зарплатна з минулої роботи, кредитна по кредитній угоді, яку ви вже закрили), закрийте ці рахунки у банківському відділенні (кращий варіант) або через додаток. Адже зловмисники доволі часто купують бази даних і найчастіше намагаються отримати доступ саме до «сплячих» карток.
- Будьте особливо обережні та оперативно дійте при втраті особистих документів: Зловмисники можуть відкрити рахунки на вас без вашого відома. Якщо ви загубили паспорт, ID-картку або номер телефону, який прив’язано до карток, якнайшвидше заблокуйте SIM-карту, зверніться до банків та до Національної поліції.
- Додатково захистіть кожен свій фінансовий телефонний номер, до якого прив’язані ваші банківські картки: Шахраї можуть перевипустити вашу SIM-карту за допомогою дубліката, щоб отримати доступ до банкінгу. Переведіть свій мобільний номер телефону на контрактну основу (за паспортними даними) у вашого мобільного оператора або забороніть дистанційну заміну SIM-карти.
- Не погоджуйтесь на неофіційну роботу без належного документування працевлаштування: Уникайте вакансій «помічника фінансового менеджера», «реєстратора угод», «кур’єра», інших подібних, де роботодавець не оформлює вас офіційно, але просить у «тимчасове» використання ваш банківський рахунок для розрахунків компанії.
- Не ставайте «номінальним» директором чи ФОП: Шахраї для прокрутки грошей, які мають злочинне походження, системно шукають людей соціально незахищених верств (студентів, пенсіонерів, тимчасово безробітних, інвалідів, асоціальних осіб), які за невелику плату готові зареєструвати на себе ФОП або юридичну особу. Але відповідати за відмивання грошей, а можливо й інші злочини, перед законом будуть саме «номінальні» керівники, ФОПи.
- Ігноруйте «тестування» банківських систем: Це відносно нова схема шахраїв, коли вони пропонують людині стати «тестувальником» нового банку чи платіжної системи або «таємним покупцем». Для цього людині пропонується відкрити банківську картку, отримати на неї кошти і переказати їх далі, нібито для перевірки швидкості транзакцій.
- Не піддавайтесь на сумнівні заклики у Telegram-каналах, інших месенджерах та соціальних мережах щодо легкого заробітку на картках, на кшталт: «Оренда банківських рахунків» «Заробіток на картках», або «Легка робота: прийми переказ та переведи далі за %» та ін.
- Обережно з мікропозиками: Не надсилайте фото свого паспорта з вашим обличчям (селфі з документом) під приводом працевлаштування чи перевірки для надання мікропозики. Маючи таке фото та ваші дані, зловмисники можуть оформити на вас онлайн-кредити, а отримані гроші вивести через ваші рахунки, перетворивши вас на «дропа» мимоволі.
- Уникайте сумнівні онлайн-розіграші: Ігноруйте онлайн-конкурси, де для отримання «виграшу» під приводом «верифікації рахунку» просять ввести не тільки номер банківської картки, але й інші відомості про неї (термін її дії, CVV-код, пароль від онлайн-банкінгу).
- Не позичайте акаунти у соціальних мережах, месенджерах: Часто під виглядом купівлі акаунтів Instagram чи Facebook або Telegram-каналів шахраї намагаються отримати доступ до прив’язаних до них платіжних профілів чи рекламних кабінетів, через які потім прокручують гроші, які мають злочинне походження.
- Не знімайте готівку для незнайомців та малознайомих осіб: Якщо на вулиці чи поруч банкомату вас просять (з будь-яких причин) прийняти гроші на вашу картку та зняти їх у готівку, відмовляйте. З великою ймовірністю ці гроші можуть мати злочинне походження.
- Будьте обережними з криптобіржами та P2P-платформами: Якщо ви купуєте чи продаєте криптовалюту на P2P-платформах (Binance, Bybit, інші), користуйтеся виключно перевіреними акаунтами з високим рейтингом. Не погоджуйтеся на пропозиції «провести транзакцію поза платформою» або прийняти оплату з картки третьої особи (не власника акаунту з високим рейтингом).
Підготовлено з використанням матеріалів вебпорталу Верховної Ради України.
Опубліковано в “Юридичній газеті”.

