Торік, у вересні 2025 року, Державна податкова служба України відкрила у 20 регіонах мережу офісів податкових консультантів ДПС (Офіси).
Протягом року, згідно з відомостями ДПС, фахівці офісів надали 185 тис консультацій.
Крім 20 регіональних офісів, податківці протягом першого року функціонування офісів також розпочали розвивати онлайн-формат діяльності таких офісів та повідомляли про розширення мережі стаціонарних офісів, які діють не тільки в обласних центрах.
Так, вже колишня в.о. голови ДПС Леся Карнаух, зазначила: «Новий формат роботи з платниками вкрай затребуваний. Розвиваємо його як онлайн, так і офлайн. Уже працюють 92 онлайн-пункти, розширюємо мережу стаціонарних офісів».
Служба також раніше повідомляла, що усього до роботи мережі залучено 1,5 тис податківців. Отже, за розрахунками виходить близько:
- 712 консультацій у середньому надаються за один робочий день усією мережею офісів (185 000/≈260 робочих днів за рік=711,54);
- 11 наданих консультацій (точніше – 10,91) за місяць, який налічує 23 робочі дні, надає один консультант.
Це вдвічі більше ніж 5–6 консультацій на одного податківця-консультанта протягом місяця у перші місяці функціонування мережі офісів. Проте таке зростання цього показника та його величина за підсумками року діяльності офісів не є істотним, оскільки:
- показники перших місяців будь-якої нової структури є меншими за наступні періоди;
- податківці-консультанти, так чи інакше використовують накопичені за попередні роки відповіді наявні у перелічених далі ресурсах ДПС;
- офіси значною мірою надають відповіді на одні і ті самі поширені питання або на питання, які опосередковано пов’язані із раніше наданими відповідями.
За відомостями ДПС, найбільш запитуваними в офісах темами є:
- сплата податків і зборів фізичними особами (43,4%);
- користування сервісами електронного кабінету (8,1%);
- врегулювання податкового боргу (7,5%).
Вказані теми стосуються загальних питань, які є постійно актуальними для платників податків.
Про неефективне використання наявних ресурсів ДПС та альтернативу цьому
Нагадаю, що в Україні давно діють:
- Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (ІПК);
- інформаційно-довідковий департамент ДПС (ІДД ДПС);
- загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР);
- узагальнювальні податкові консультації, які затверджуються наказами Мінфіну;
- консультаційні центри з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості;
- розділ «Онлайн-навчання» на сайті ДПС;
- контакт-центр служби;
- гарячі телефонні лінії регіональних органів ДПС тощо.
Як бачимо, перелік наявних ресурсів ДПС, які це відомство має використовувати для надання роз’яснень платникам податків, чималенький.
Більшість із вказаних ресурсів, які наповнюються податківцями протягом тривалого часу, на відміну від новоствореної мережі офісів, прямо передбачені податковим законодавством або відповідними підзаконними актами.
Також ДПС має багато можливостей доводити свої позиції (роз’яснення) щодо найпоширеніших, проблемних питань платників податків через численні бізнес-асоціації, а також, наприклад, через Асоціацію платників податків України (АППУ).
Крім того, ДПС давно має як можливості, так і обов’язки готувати для платників податків на системній основі якісні практичні онлайн-гайди, брошури, презентації, тематичні вебінари (найменування та форми матеріалів можуть бути різними) щодо актуальних тем, поширених проблемних питань.
Подібні збірки просто підтримувати в актуальному стані закріпивши їх ведення за відповідальними підрозділами ДПС та найбільш досвідченими фахівцями податкової з різних напрямків податкової сфери. Мережа офісів для цього не потрібна. Вона фактично дублює роботу згаданих вище ресурсів, підтримка яких не потребує додаткових витрат, а її робота за рік не вплинула на якість ІПК та роз’яснень у ЗІР, які надає ДПС. І це саме те, що можна назвати «дешево та сердито».
Отже, перелічені вище ресурси (структури) роками накопичували масиви запитань-відповідей із різних податкових питань та надають реальні можливості ДПС без додаткових витрат та створення нових структур на кшталт мережі офісів готувати широкий асортимент відповідних цифрових матеріалів.
До того ж для надання відповідей працівники офісів використовують ті самі згадані вище ресурси та/або звертаються до відповідних профільних підрозділів, які, своєю чергою, також звертаються до цих ресурсів. Готуючи відповідь податківці, майже завжди, перевіряють чи надавалися раніше відповіді з таких питань та використовують ці відповіді. Для регіональних підрозділів та офісів такий крок є обов’язковим – вони не можуть дати відповідь, яка значно відрізняється і за змістом, і за формою від відповідей наданих центральним апаратом ДПС (в ІПК, запитаннях-відповідях ЗІРу).
Як підсумок, копіпаст – поширена стратегія під час надання відповідей податківцями, особливо регіональними. Ця стратегія зберігається і для офісів, що також нівелює цінність їх впровадження.
На жаль, на сьогодні в Єдиному реєстрі ІПКвідсутня будь-яка навігація за окремими питаннями. Одна лише якісна імплементація механізму навігації серед ІПК (та одночасно у питаннях-відповідях ЗІРу), безумовно, зменшила би кількість повторюваних питань від платників податків та їх потребу у зверненні із подібними питаннями.
Також бажають кращого зміст, кількість та актуальність матеріалів розділу «Онлайн-навчання» на вебсайті ДПС. А саме у цьому розділі доцільно було б розміщувати цифрові матеріали для платників податків з найбільш поширених питань (проблем) та забезпечити належні інструменти навігації в них.
Ще про цифрові матеріали для платників податків
Автор непоодинокий у думці щодо необхідності створення ДПС широкого асортименту прикладних цифрових (онлайн) матеріалів з проблемних питань у податковій сфері, що найбільше турбують бізнес.
Так, 15 вересня Рада бізнес-омбудсмена представила результати дослідження«Актуальні виклики бізнесу та інвестиційної привабливості України», за результатами якого сформульовано таке побажання бізнесу щодо комунікації бізнесу з органами державної влади:
«Український бізнес демонструє чіткий запит на диджиталізацію та прикладний характер комунікації. Найбільшу ефективність мають цифрові інструменти самоосвіти та прямої взаємодії (портали, гайди, вебінари), тоді як традиційні канали (розсилки, публічні заходи) сприймаються як другорядні.
Спеціалізований онлайн-портал для бізнесу (52,9%): абсолютний фаворит, що вказує на потребу в єдиному цифровому вікні для отримання всієї інформації про євроінтеграцію [автор публікації впевнений, що така саме потреба існує і щодо інформації з податкових питань]. Практичні гайди та роз’яснення (48,8%): підтверджує попередній тренд на дефіцит конкретики; бізнесу потрібні покрокові текстові або візуальні інструкції. Вебінари та онлайн-консультації (47,9%): демонструє високий запит на інтерактивне навчання та можливість отримати відповіді на запитання в реальному часі без бюрократії».
На завершення
Мережа офісів, яка потребує значних прямих та накладних витрат на своє утримання, за рік не довела своєї ефективності. Досі не відомо, які були витрати на утримання цієї мережі (зарплати, приміщення, техніка і т.д., і т.п.), але ці витрати точно не є малими.
Створення мережі із залученням 1,5 тис податківців фактично є визнанням ДПС неефективності цілої низки структур (ресурсів), які довгі роки наявні та функціонують в органах ДПС та які створено саме з метою надання роз’яснень (консультацій) платникам податків.
Підготовка, розміщення та системне оновлення ДПС на власному вебсайті адекватного потребам платників податків асортименту тематичних цифрових матеріалів із покроковими роз’ясненнями та інструкціями є кращою альтернативою мережі офісів ДПС і потребує значно менших витрат.
Ще існує такий надважливий на сьогодні момент: в умовах тривалої повітряної небезпеки цифровий формат, який не потребує фізичного відвідування офісів та втрати значного часу на поїздки до них, тим паче стає витребуваним.
Не можу не згадати, що податківці останні роки постійно наголошують на необхідності цифрової трансформації свого відомства та уникнення зайвого втручання людського фактору у взаємовідносини податківців із платниками податків.
Не менш важливим є те, що надані офісами відповіді (рекомендації) мають невизначений правовий статус. Тобто в разі надання невірної відповіді або подальшої зміни позиції податківців з порушеного питання, які призведуть до негативних наслідків для платника податків, жодної відповідальності податківців або захисту інтересів платників податків у такому випадку чинним податковим законодавством не передбачено.
За умови організації належних процесів всередині підрозділів центрального апарату та регіональних органів ДПС цифровий формат дав би змогу досягнути цілей визначених офісам без їх створення, зі значно меншими витратами та більшою правовою визначеністю для платників податків.
Більш ефективними засобами комунікації органів ДПС із платниками мають стати:
- підвищення якості, предметності та змістовності консультацій та відповідей, які ДПС оприлюднює в Єдиному реєстрі ІПК, ЗІРі, листах-роз’ясненнях;
- підготовка та актуалізація якісних електронних тематичних матеріалів з найбільш поширених питань із покроковими інструкціями та системним поширенням таких матеріалів про них серед платників податків (у т. ч. через бізнес-асоціації, Асоціацію платників податків України тощо);
- більш ефективне використання ресурсів ІДД ДПС та гарячих телефонних ліній;
- постійне підвищення рівня компетентності самих податківців тощо.
Останній із наведених пунктів істотно впливає на перші три. Комунікаційна та компетентнісна складові частини діяльності органів ДПС і далі потребують покращення.
Опубліковано в “Юридичній практиці”.
