Асоціація платників податків України 16 жовтня 2026 року оприлюднила роз’яснення «Арешт рахунків під час війни: як не залишитися без копійки через законну «пастку»?»

Причинами необхідності підготовки вказаного роз’яснення стали прийнятий цього року Закон України від 7 квітня 2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» та окремі роз’яснення Мін’юсту з порушеного питання, зокрема «Арешт коштів боржника: коли його накладають, знімають та як користуватися рахунком під час воєнного стану» від 11.09.2026, та інші.

Так, Мін’юст 11 вересня надав роз’яснення, коли виконавець може накласти арешт на кошти, у яких випадках його знімають та що потрібно зробити боржнику, щоб користуватися частиною коштів рахунку, на кошти якого накладено арешт.

А саме, тоді відомство спробувало відповісти на питання:

• Коли накладають арешт на кошти боржника?
• На які кошти не можна звертати стягнення?
• Коли арешт з коштів знімають?
• Як користуватися коштами на рахунку, на кошти якого накладено арешт, під час воєнного стану?
• Як визначити рахунок для видаткових операцій?

Повний текст цього роз’яснення Мін’юсту пропонуємо переглянути за посиланням.

Також рекомендуємо ознайомитись із роз’ясненням Мін’юсту «Зупинення виконавчих дій: підстави та правові наслідки» від 30.09.2026 року.

Вказані роз’яснення виявилися недостатніми платникам податків, тому Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» (ВГО «АППУ») підготовило та 16 жовтня оприлюднило власні додаткові роз’яснення, у яких вивело три головні пастки з порушеної теми:

• Пастка 1. Ілюзія автоматичного розблокування.
• Пастка 2. Пастка кількох рахунків.
• Пастка 3. Раптовість та миттєве блокування.

Розглядаючи чи пастки АППУ надало роз’яснення щодо наступних питань:

• Коли саме накладають арешт на кошти боржника?
• На які кошти за законом взагалі ЗАБОРОНЕНО звертати стягнення?
• Які правила користування арештованим рахунком діють зараз?
• Як саме визначити рахунок для видаткових операцій та куди звертатися?
• Які строки розгляду заяви та що робити, якщо відкриті інші виконавчі провадження?
• Коли та на яких підставах арешт з коштів знімають повністю?

Повний текст роз’яснення АППУ пропонуємо переглянути за посиланням.

Разом з АППУ додаткового звертаємо увагу на на принципову судову практику, яка допомагає уникнути помилкових припущень.

Мова йде про постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24, в якій ВС наголосив: якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок боржника має спеціальний режим використання, дії виконавця щодо накладення арешту на такі кошти та їх подальшого списання не можна вважати протиправними. Тобто відповідальність за вчасне маркування та інформування про характер рахунку лежить також на фінустанові та самому боржникові.

Додатково:

Щодо постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року у справі №279/809/24 від Вищоїшколи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (НААУ):

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що він не довів, що зазначений ним у скарзі рахунок (НОМЕР_1 ) має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, які знаходилися на ньому, заборонено законом, про що він повідомив виконавця.

Натомість апеляційний суд, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 частково, виходив з того, що приватний виконавець не вживала заходів для з`ясування статусу та цільового призначення коштів на банківському рахунку боржника та вчинила дії щодо накладення арешту й списання коштів з його рахунку, на який надходила пенсія.

Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, оскільки саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.

Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що дії приватного виконавця щодо списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 є незаконними, оскільки суперечать приписам пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», а тому помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124903977