29 січня 2024 року Державна митна служба України на своєму офіційному порталі повідомила про реалізацію рекомендаційно-технічного пілотного проєкту щодо здійснення пост-митного контролю, як однієї із форм контролю, визначеною статтею 336 Митного кодексу України (далі – Кодекс).

Мета проєкту – практична реалізація положень статті 337-1 «Пост-митний контроль» Кодексу.

Проведення пост-митного контролю полягає у перевірці інформації, зазначеної в митній декларації, та поданих документів.

Основними напрямами здійснення пост-митного контролю є:

• контроль за правильністю визначення бази оподаткування;
• контроль за правильністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;
• контроль за визначенням країни походження товарів;
• контроль за наданням пільг в оподаткуванні, повнотою та своєчасністю сплати митних платежів;
• контроль за достовірністю декларування вагових, кількісних та якісних показників, технічних та фізико-хімічних характеристик товарів, що впливають на рівень оподаткування;
• контроль за дотриманням визначених Кодексом вимог митних режимів;
• контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) положень законодавства з питань нетарифного регулювання.

Пост-митний контроль не проводиться щодо всіх митних оформлень та можливе лише щодо митних декларацій, оформлення яких завершено не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку здійснення пост-митного контролю. Пост-митний контроль конкретних митних оформлень здійснюється митницею оформлення за результатами застосування системи управління ризиками (далі – СУР).

Хоча пост-митний контроль не є документальною перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи під час його проведення митниця, яка здійснила митне оформлення товару, може запитати документи, які не подавались до митного оформлення але містять відомості, що дозволяють перевірити заявлені у митній декларації дані.

У разі виявлення помилок та/або невідповідностей даних, митниця інформує декларанта про такі невідповідності.

Податкові повідомлення-рішення за результатами проведення пост-митного контролю не виносяться, але результати такої форми контролю враховуються СУР та під час відбору підприємств для проведення документальних перевірок у подальшому.

Національною стратегією доходів України до 2030 року (далі – НСД) в частині інституційного розвитку митних органів передбачено підвищення ефективності пост-митного контролю, проведення документальних перевірок та інших заходів з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи через удосконалення підходів та процедур проведення пост-митного контролю та планування проведення документальних перевірок шляхом розвитку управління ризиками (завдання підрозділу 5.2.4 НСД).

Одночасно, вважаємо важливим звернути увагу суб’єктів ЗЕД на той факт, що НСД також передбачено створення і активний розвиток Системи управління податковими комплаєнс-ризиками (дивись більш детально). Враховуючи фактор здійснення під контролем та координацією Міністерства фінансів України регулярного обміну інформацією між митними та податковими органами, можна прогнозувати, що відповідний обмін та використання інформації обома контролюючими органами з великою ймовірністю буде здійснюватись і в частині інформації (відомостей), яка отримана в ході різних форм податкового та митного контролю та функціонування систем управління ризиками і митниці, і податкової.

Обсяги наявної в контролюючих органах інформації щодо СГ далі будуть тільки невпинно збільшуватись, що я характерним для глобального світу в цілому. При цьому в найближчій перспективі суб’єкти ЗЕД також мають розуміти неминучість збільшення обсягів та інтенсифікації обміну інформацією не тільки всередині нашої держави (внутрішнього обміну), але й аналогічних процесів між компетентними органами різних країн (зовнішнього обміну). Платники податків – суб’єкти ЗЕД мають брати це до уваги здійснюючи свою діяльність.

Підготовлено за матеріалами офіційного веб-порталу Державної митної служби України.