Міністерство фінансів України 24 лютого винесло на громадське обговорення та для надання зауважень і пропозицій законопроєкти:

• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (далі – Законопроєкт про ТЦ) та
• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року» (далі – Законопроєкт про ATAD I&II).

Законопроєкти оприлюднено на вебсайті Міністерства за директорієм:

Головна -> Законодавство -> Проекти нормативно-правових актів -> Проекти нормативно-правових актів у 2026 р.

Нагадаємо, що нещодавно ми інформували своїх читачів про те, що 20 лютого Мінфін також оприлюднив на своєму сайті для публічного обговорення ще один проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях» (далі – законопроєкт), а також повідомлення про його оприлюднення, аналіз регуляторного акту та порівняльну таблицю.

Вказані три законопроєкти пропонують найістотніші зміни до вітчизняного законодавства у сфері правил міжнародного оподаткування з часів Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТЦ

Законопроєкт пропонує значні зміни до вітчизняних правил ТЦ, а саме:

• переглянути вартісні критерії визнання операцій контрольованими (поріг, за якого операції між пов’язаними особами підлягають спеціальному податковому контролю);
• розширити застосування принципу «витягнутої руки» на окремі внутрішні операції, зокрема із збитковими підприємствами та суб’єктами, що користуються преференційними режимами оподаткування;
• спростити документацію з ТЦ та звіту про контрольовані операції (далі – КО) (запропоновано для платників із річним доходом до 150 млн грн запровадити скорочену документацію з ТЦ, а для КОобсягом до 10 млн грн документація подаватиметься на запит контролюючого органу);
• уточнити алгоритм ідентифікації та визначення фактичних умов КО для проведення аналізу зіставності;
• уточнити застосування методів ТЦ, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
• удосконалити підхід до операцій з нематеріальними активами (DEMPE-аналіз);
• запровадити оновлену модель штрафів, що стимулюватиме добровільне коригування та добросовісну поведінку платників;
• уточнити положення щодо спростовних презумпцій при виборі методу та джерел інформації.

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ATAD I&II

Законопроєкт про ATAD I&II розроблено на виконання інтеграційних зусиль України по приєднанню до Євросоюзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також глобальних міжнародних зобов’язань нашої держави як учасниці всеохоплюючої ініціативи ОЕСР/G20 щодо протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування (План протидії BEPS).

Він намагається привести податкове законодавство України у відповідність до положень Директив Ради ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню (ATAD I та II):

Директива Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD I);

Директива Ради (ЄС) 2017/952 (ATAD II).

Законопроєкт передбачає:

• Обмеження вирахування відсотків (ст. 4 ATAD) (надмірні витрати на запозичення можуть враховуватися у складі витрат лише в межах 30% визначеного показника прибутковості (EBITDA).
• Оподаткування приросту капіталу при виведенні активів (Exit tax, ст. 5 ATAD) для забезпечення оподаткування приросту вартості активів, сформованого в Україні, до їх переміщення в іншу юрисдикцію.

Для юросіб запроваджується механізм оподаткування у випадках:

• зміни податкової резиденції;
• переміщення активів або діяльності за межі України;
• передачі майна до постійного представництва за кордоном.

Правила не застосовуються до фізосіб, у т. ч. до ФОПів.

• Впровадження загального правила протидії зловживанням (GAAR, ст. 6 ATAD):

Вводиться системне визначення «податкового зловживання».

Встановлюється, що операції, основною метою яких є отримання податкової вигоди всупереч суті законодавства, не можуть створювати право на податкові преференції.

Оподаткування здійснюватиметься з урахуванням економічної суті операцій, а не лише їх формальної правової форми.

• Усунення гібридних розбіжностей (статті 9, 9a, 9b ATAD) через запровадження спеціальних правил нейтралізації ситуацій, коли через різницю в податкових системах різних держав:

витрати враховуються двічі;

витрати враховуються без оподаткування відповідного доходу;

виникає подвійне податкове резидентство.

Ці норми спрямовані насамперед на операції міжнародних груп компаній.

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОПРОЄКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ:

у письмовій формі за адресою: Міністерство фінансів України, м. Київ, вул. Межигірська, 11

або в електронній формі на електронні пошти:

infomf@minfin.gov.ua; tp@minfin.gov.ua (для Законопроєкту про ТЦ);

nhorieva@minfin.gov.ua, homut@minfin.gov.ua, tbondarenko@minfin.gov.ua, markevich@minfin.gov.ua, schubka@minfin.gov.ua (для Законопроєкту про ATAD I&II);

infomf@minfin.gov.ua, tp@minfin.gov.ua, nhorieva@minfin.gov.ua (для Законопроєкту про MAP&APA).

Мінфін запрошує бізнес-спільноту, експертів та зацікавлених долучитися до обговорення законопроєктів.

Платники податків, що задіяні у транскордонних операціях мають можливість вплинути на зміст та якість запропонованих законодавчих актів.

Не зволікайте. Скористайтеся цією можливістю, щоб потім не жалкувати.

Найближчі тижні та місяці Україну очікує активна дискусія експертів з питань міжнародного оподаткування щодо цих трьох законопроєктів.

На жаль, Мінфіном на запропоновано ще четвертий законопроєкт, який би передбачав також удосконалення правил контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Початковий варіант подібного законопроєкту було розроблено ще до початку широкомасштабної російсько-української війни, був забракований та, схоже, забутий.

Підготовлено за матеріалами вебсайту Мінфіну.