Нещодавно Данило Гетманцев – голова Комітету з питань фінансів, податкової та митного політики Верховної Ради України на сторінках свого телеграм-каналу повідомив про розроблення законопроєкту щодо створення «клубу білого бізнесу» (переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства) (картка документа: 1490119).
На думку парламентарія, вказаний законопроєкт очікуваний бізнесом та має стати «новим суспільним договором держави і бізнесу», а його сутність полягає в надані низки переваг «білому бізнесу». Так, «якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень заробітної плати, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється. Це поза іншими перевагами».
Проєктом закону пропонується:
1) розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміна «комплаєнс (управління податковими ризиками)»;
2) запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану (переглядатиметься щоквартально);
3) до Переліку щоквартально включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
4) ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення платник отримуватиме через електронний кабінет;
5) платники податків, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
- мораторій на документальні перевірки;
- скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування [ПДВ] – 5 календарних днів;
- індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
- за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
- платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у його діяльності, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
На жаль, текст законопроєкту, станом на ранок 13.03.2024, на офіційному вебпорталі Верховної Ради України відсутній, тому неможливо здійснити повноцінний аналіз та оцінку його положень. Хоча окремі із вищевказаних анонсованих положень цього законопроєкту вже викликають питання, але все ж таки дочекаємося його повного тексту.
А поки, для більш поглибленого розуміння, пропонуємо переглянути наступний матеріал з порушеної теми, підготовлений фахівцями нашого об’єднання за результатами розгляду Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р:
