Верховна Рада України розглянула проєкт Державного бюджету України на 2025 рік та 257 голосами прийняла його у другому читанні і в цілому.

За відомостями Міністерства фінансів України, в цьому документі видатки загального фонду у 2025 році передбачені на рівні 3,6 трлн грн, а доходи (без врахування грантів та міжнародної допомоги) – на рівні 2,05 трлн грн.

Про подальше посилення рівня оподаткування

В Держбюджет на 2025 рік закладено і 141 млрд грн від Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д від 30.08.2024), який вже протягом довгого часу перебуває на підпису Президента України та має ретроспективний характер (окремі положення можуть запрацювати ретроспективно – з 01.10.2024). Нагадаю, що вказаний законопроєкт передбачає, зокрема: підвищення військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%; збільшення податків на 1-2 групу ФОП; авансові внески на АЗС; 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи; 25% прибутку на фінансові установи тощо.

Нагадаю, що вказаний законопроєкт ще 15.10.2024 було направлено на підпис Президенту України. Станом на ранок 20.11.2024 відомості про його підписання відсутні.

Цікаво, що цього ж дня, 19.11.2024, Міжнародний валютний фонд повідомив, що представники влади України та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF), який відбувався 11-18 листопада п.р. у відповідному прес-релізі МВФ не тільки вказав на необхідність підписання згаданого законопроєкту № 11416-д, але й вказав на доцільність подальшого підвищення основної ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Так, прес-реліз МВФ містить наступні положення:

«Оновлений бюджет на 2024 рік і бюджет на 2025 рік відповідають програмним параметрам. Очікується, що дефіцит бюджету в 2025 році досягне 19 відс. ВВП, що відображає триваючі потреби у видатках через триваючу війну. Він також включає пакет податкових заходів, схвалений Радою, з очікуваним отриманням доходів в розмірі 1,6 відс. ВВП у 2025 році (примітка – вказане закладено у законопроєкті № 11416-д) … Ризики для бюджетузалишаються високими, і органи влади повинні продовжувати бути готовими реагувати нафіскальні шоки компенсуючими заходами, зокрема широкомасштабними, тривалими таефективними заходами надходження доходів, такими як підвищення основної ставкиПДВ». Також МВФ вказує і на необхідність зменшення масштабів ухилення від сплати податків та підвищення рівня дотримання податкового законодавства, як ключового засобу відновлення фіскальної стабільності України. Однак, урядові законодавчі ініціативи ярко свідчать, що владним суб’єктам законодавчих ініціатив легше примітивно підвищувати ставки оподаткування ніж системно протидіяти схемам ухилення від сплати податків та тіньовій економіці країни в цілому, починаючи із підготовки відповідних якісних законопроєктів.

Отже, Парламент разом з Мінфіном фактично долучили МВФ до опосередкованого посилення тиску на Президента України щодо підписання відповідного законопроєкту. Томуз великою ймовірністю, очікуємо не тільки підписання Президентом України Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д від 30.08.2024), який було «відкладено у довгий ящик», але й подальших законопроєктів, які, як мінімум, будуть підвищувати основну ставку ПДВ.

Про Державний бюджет України на 2025 рік

У Державному бюджеті України на наступний рік головним пріоритетом залишаєтьсябезпека і оборона. Видатки на безпеку та оборону зростуть до 2,23 трлн грн та лише на 47,6 млрд грн більше порівняно з уточненим планом 2024 року. На оплату праці військових передбачено 1,16 трлн грн, що на 10 млрд грн більше, ніж торік. На 34,1 млрд грн збільшуються видатки на озброєння та військову техніку, загальна сума яких у 2025 році складе 739 млрд грн. Загалом 26,3% ВВП країни буде спрямовано саме на цей напрямок.

За інформацією Мінітерства фінансів України забезпечення соціально-гуманітарних потреб та відновлення економіки також є важливими складовими держбюджету наступного року.

Однією з інноваційних складових бюджету стала система Public InvestmentManagement (PIM), запроваджена за підтримки Світового банку, яка має забезпечити більш ефективне та прозоре використання бюджетних коштів, спрямовуючи їх на реалізацію пріоритетних проєктів, які відповідають стратегічним цілям країни. У рамках PIM сформовано Єдиний проєктний портфель, що включає 787 проєктів загальною вартістю 2,6 трлн грн. На 2025 рік передбачено фінансування забезпечення соціально-гуманітарних потреб та відновлення економіки на суму 224,2 млрд грн, яку буде розподілено наступним чином:

115 млрд грн буде залучено під державні гарантії для відновлення критичної інфраструктури, зокрема, транспортних та енергетичних об’єктів;

71,8 млрд грн надійде від міжнародних фінансових організацій у вигляді кредитів та грантів, що дозволить профінансувати проєкти у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров’я, освіти та енергетики;

36,4 млрд грн передбачені з загального фонду бюджету на ключові соціальні та інфраструктурні проєкти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.

Соціальний захист – 420,9 млрд грн, що мають охопити підтримку пенсіонерів (зокрема індексацію пенсій з 1 березня 2025 року), малозабезпечених сімей та осіб з інвалідністю тощо.

Підтримка громад – 327,7 млрд грн зросте порівняно з 2024 роком на 15% – з 285,1 млрд грн (в основному за рахунок зростання надходжень від ПДФО).

Охорона здоров’я – 217 млрд грн, що включають покриття витрат на програму медичних гарантій (175,5 млрд грн), закупівлю ліків та медичних виробів (11,8 млрд грн). У рамках PIM передбачено 5,6 млрд грн на оновлення медичних закладів, придбання обладнання та створення реабілітаційних центрів.

Освіта – 198,9 млрд грн. Фінансування покриє видатки на зарплати вчителям у розмірі 103,2 млрд грн, гранти на вищу освіту – 28 млрд грн, 12 млрд грн на доплати вчителям, закупівлю підручників для школярів (1,4 млрд грн). У межах PIM додатково виділено 11,8 млрд грн на модернізацію та покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів та облаштування укриттів для безпеки учнів.

Підтримка бізнесу – 22,4 млрд грн: 18 млрд грн – на розвиток підприємництва в рамках програми «5-7-9%»; 3 млрд грн – на Фонд розвитку інновацій; 1,4 млрд грн – на гранти для бізнесу.

Наука – 14,5 млрд грн, що мають бути спрямовані на підтримку дослідницьких проєктів, модернізацію наукової інфраструктури та гранти для пріоритетних досліджень.

Підтримка ветеранів – передбачено 10,5 млрд грн, з яких 2,9 млрд грн спрямовано на фінансування фахівців із супроводу, 1,7 млрд грн – на реабілітацію і професійну адаптацію ветеранів, 348 млн грн – на програми Українського ветеранського фонду. У рамках PIM додатково буде виділено 4,9 млрд грн на Публічні інвестиційні проєкти, включаючи будівництво житла для ветеранів.

Культура та медіапростір – 10,3 млрд грн. Фінансування охоплює проєкти з розвитку стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (4,1 млрд грн), збереження культурної спадщини, підтримку національних театрів та концертних організацій (2 млрд грн) тощо.

Спорт – 5,7 млрд грн: на підтримку олімпійського та паралімпійського руху, розвиток фізичної культури, а також підготовку спортсменів до міжнародних змагань.

Цифрова трансформація – 4 млрд грн: на розвиток електронного урядування, розширення можливостей Порталу «Дія», інноваційні рішення для підвищення ефективності державних послуг та впровадження новітніх технологій у сфері безпеки.

Про доопрацювання законопроєкту до другого читання

За повідомленням телеграм-каналу Данила Гетманцева – голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної систем проєктом держбюджету на наступний рік, який підготовлено до другого читання, в порівнянні із проєктом розглянутим у пепршому читанні, було запропоновано:

• залишити у загальних фондах бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад 64% ПДФО (з метою сталого проходження опалювального періоду 2024/2025 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2025 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 4% спрямовуються на проведення розрахунків за енергію, водопостачання, водовідведення, енергоносії, які використовуються в процесі виробництва енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення – замість субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на відповідні послуги.
• надати десять нових субвенцій на загальну суму понад 18,7 млрд грн на реалізацію публічних інвестиційних проєктів, з яких у сфері:

-освіти – 6 субвенцій на 11,8 млрд. грн;

-підтримки ветеранів – 2 субвенції на загальну суму більше 4,4 млрд грн (з виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб і осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та потребують поліпшення житлових умов, – майже 4,0 млрд грн; з розвитку ветеранських просторів – 450 млн грн);

-охорони здоров’я – субвенцію на суму 1,658 млрд грн;

-соціального захисту – субвенцію на суму 833 млн грн на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

• зменшити доходи державного бюджету від ПДФО на 12,2 млрд грн;
• збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Базова дотація» на майже 1,3 млрд грн та зменшити видатки споживання за бюджетною програмою «Додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації» на 1,0 млрд грн;
• започаткувати видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Співфінансування проєктів розвитку залізничної інфраструктури, зокрема тих, що реалізуються за рахунок структурних фондів Європейського Союзу» у сумі 128,2 млн. грн. (на таку ж суму зменшуються видатки резервного фонду);
• 6.збільшити за загальним фондом видатки розвитку на науку за програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (на 240,0 млн грн) та за програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» на 21,0 млн грн (за рахунок відповідного зменшення резервного фонду);
• здійснити перерозподіл коштів в розмірі 90 млрд грн між загальним і спеціальним фондами з метою залучення зовнішніх запозичень від Казначейства Великої Британії для підтримки обороноздатності України та передбачити залучення у 2025 році кредиту в цьому обсязі на реалізацію «Проєкту з підтримки обороноздатності держави» (загальний обсяг кредиту – 2,258 млрд фунтів стерлінгів) за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Підготовлено із використанням офіційних вебпорталів Міністерства фінансів України, Міжнародного валютного фонду та телеграм-каналу Данила Гетманцева – голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної систем.