8 листопада 2024 року набрав чинності Закон України від 8 жовтня 2024 року № 3994-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг» (раніше законопроєкт за реєстр. № 11043 від 28.02.2024); прийнято Верховною Радою України – 08.10.2024; підписано Президентом України – 06.11.2024; офіційно опубліковано у «Голос України» – 07.11.2024).

Згідно з Пояснювальною запискою до законопроєкту за реєстр. № 11043 від 28.02.2024, серед іншого, ним:

• вносяться зміни до ряду законів України («Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» і «Про кредитні спілки») з метою спрощення надання платіжних послуг небанківськими установами (фінансовими компаніями, ломбардами, кредитними спілками);
• збільшуються розміри штрафів для всіх об’єктів нагляду й оверсайту, які будуть зіставні з доходами надавачів платіжних послуг, зокрема банків;
• розширюється перелік обмежених платіжних послуг для унеможливлення виконання операцій із повернення коштів анонімним абонентам і забезпечення можливостей проведення інспекційних перевірок дистанційно (без відвідування об’єкта нагляду за його місцеперебуванням).

Закон № 3994 зобов’язує банки й інші фінансові установи надавати інформацію за запитом Національної поліції України, зокрема дані фінансових операцій і напрями, куди кошти перераховували. Це, зокрема, спрямовано на боротьбу із особами, які за оплату передають реквізити й дані своїх карткових рахунків у користування третім особам («дроперами») для використання в якості «транзитних» з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Закон № 3994 став наслідком зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом щодо забезпечення посилення регуляторних вимог до учасників платіжного ринку, підвищення вимог до капіталу учасників платіжного ринку відповідно до Директиви Європейського Союзу про платіжні послуги (PSD2, 2015/2366), а також роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (далі – Комісія). За висновками Комісії «деякі учасники платіжного ринку здійснювали: перекази від чи на користь суб’єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність на ринку організації азартних ігор, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо; підміняли код категорії діяльності торговця під час виконання платіжних операцій; підміняли інформацію, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства».

Фактично надавачів платіжних послуг зобов’язано на електронні запити Національної поліції України негайно надати інформацію про подібні платіжні операції, зокрема прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (повне найменування) отримувача та повне найменування надавача платіжних послуг отримувача, унікальний ідентифікатор отримувача, ідентифікатор платіжного пристрою, код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, повний номер емісійного платіжного інструменту, номер рахунку отримувача.

Звертаємо увагу, що новими доповненнями пп. «ґ» п. 6 ч. 1 ст. 30, а також абз. 3 ч. 3 ст. 66Закону України «Про платіжні послуги» (внесеними Законом № 3994) визначено, що перед укладенням договору про надання платіжних послуг надавач платіжних послуг зобов’язаний надати користувачу на безоплатній основі інформацію про умови, що стосуються надання платіжної послуги відповідно до договору, у т. ч.:

інформацію про заходи реагування надавача платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту щодо здійсненої платіжної операції користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185, 190 – 192, 200, 361, 361-2, 362 – 363Кримінального кодексу України.

Очікуємо на більш детальні пояснення Національного банку України.

Довідково:

Нагадаємо, що нами було підготовлено окремий пост щодо листа НБУ від 01.11.2024 № 25-0005/82615 на адресу банків і небанківських фінансових установ, Незалежної асоціації банків України, Асоціації українських банків, який містив рекомендації з питань здійснення фінансового моніторингу та виявлення механізмів так званого «дроблення бізнесу», застосування яких може свідчити про розроблення та використання схем з метою ухилення від сплати податків, що полягають у штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування (т. зв. Використання «дроперів»), та орієнтовний перелік ознак таких операцій.

Підготовлено за матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України.