Як вже повідомлялося, 18 червня депутати підтримали Закон № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 11084 від 13.03.2024; або т. зв. Закон «Про Білий клуб»). Президент підписав його лише  через місяць, а саме 24.07.2024 р.

Ще на етапі підготовки законопроєкту № 11084 ми дійшли до наступних висновків:

• законопроєкт є «сирим» та формальним способом продемонструвати МВФ виконання одного з пунктів Меморандуму між Україною та МВФ в частині запровадження вітчизняної системи управління комплаєнс-ризиками у податковій справі;
• до законопроєкту штучно додано положення щодо надання окремих переваг під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
• окремі положення законопроєкту порушують основні принципи (засади) податкового законодавства України;
• запропоновані законопроєктом переваги є незначними, їх отримання та практичне використання – не регламентоване, а запобіжників та гарантій у разі безпідставного ненадання таких переваг законопроєктом не визначено, що передбачає складність в отриманні та використанні таких переваг;
• наведені в законопроєкті положення щодо управління комплаєнс-ризиками не дають жодного уявлення про те, як насправді буде функціонувати Система управління ризиками, яку планується запровадити у ДПС України до 2027 року (на жаль, такі спроби фактично здійснюються у закритому режимі);
• законопроєкт не звільняє від сумнівів щодо належного усунення корупційних ризиків та забезпечення високої фаховості при запровадженні як так званих «переваг», так і нових підходів до управління ризиками в межах вітчизняного податкового комплаєнсу контролюючих органів тощо.

Натомість хочеться звернути увагу на такі моменти:

• порівняльна таблиця до другого читання Законопроєкту № 11084 була надана народним депутатам лише 17.06.2024, тобто народні обранці фактично не мали часу детально ознайомитися із ходом доопрацювання профільним комітетом ВРУ цього законопроєкту до другого читання та голосування, яке відбулося вже наступного дня – 18.06.2024 року;
• підготовлена до другого читання редакція Законопроекту № 11084 значно розширена за рахунок цілого ряду нових положень з питань, які навіть не були предметом цього законопроєкту в першій редакції. Зокрема, до цього законопроєкту додатково було внесено деякі зміни в частині правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній (статті 39 та 39-2 ПКУ), але не тільки;
• істотно доопрацьовані запропоновані в першій редакції положення нового п. 69.41 ст. 69 Кодексу щодо особливостей визначення та супроводження платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
• внесено доповнення у підпункт «а» підпункту 14.1.159 (визначення терміну «пов’язані особи») пункту 14.1 статті 14 Кодексу та інші технічні правки до цього підпункту;
• змінено редакцію терміну «податковий ризик (комплаєнс-ризик)» (п.п. 14.1.221 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
• надано тлумачення терміну «комплаєнс» (п.п. 14.1.221-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
• доповнено ст. 3 Кодексу пунктом 3.3, згідно якого: «3.3. Порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску»;
• змінено редакцію в частині визначення поняття «контрольовані операції», а саме – п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Кодексу;
• п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу доповнено п.п. 39.2.1.2-1 щодо особливостей включення до Переліку організаційно-правових форм (далі – ОПФ), що затверджується Кабінетом Міністрів України, організаційно-правових форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи, а також визнання господарських операцій платника податків з нерезидентом, який має відповідну ОПФ неконтрольованими;
• змінено редакцію абзацу п’ятого п.п. 39-2.1.1 п. 39-2.1 ст. 39-2 «Контрольовані іноземні компанії» шляхом закріплення посилання на перелік ОПФ, затверджений КМУ, відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
• змінено редакцію абзаців п’ятого та сьомого п.п. 39-2.3.2.4 п.п. 39-2.3.2 п. 39-2.3, а також п.п. «ж» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 шляхом закріплення в них посилання на перелік ОПФ, затверджений КМУ, відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення»;
• внесено зміни до редакції п.п. 140.5.4, п.п. 140.5.5-1 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу (також в частині використання переліку ОПФ, затвердженого КМУ відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

На жаль, остаточна редакція Закону № 3813, станом на 19-00 24.07.2024, не опубліковано. Очікуємо офіційного опублікування для подальшого поглибленого аналізу його положень.

Підготовлено за матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України.