ENG

Дата публікації:

26.06.2024

Державна податкова служба України на своєму офіційному вебпорталі повідомила, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов’язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 246 803,28 гривень.

Верховний Суд встановив, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

При цьому, незважаючи на те, що в умовах обов’язкового продажу іноземної валюти відповідно до законодавства клієнт не має можливості використовувати кошти з розподільчого рахунку, ці кошти належать клієнту, а операції по надходженню іноземної валюти на розподільчий рахунок відповідно до вимог П(С)БО 21, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”» (із змінами), підлягають обліку на субрахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті», передбаченого Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (із змінами), який призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства.

На підставі наведеного колегія суддів підтримала висновки суду апеляційної інстанції про те, що датою виконання вимог статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами) є дата зарахування коштів на розподільчі рахунки позивача в уповноваженому банку, а, отже, відповідачем доведено правомірність винесення такого рішення та доведено розмір визначеної пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постановою від 29.05.2024 у справі № 2040/8051/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 залишено без змін.

Підготовлено за матеріалами офіційного вебпорталу Державної податкової служби України.

Поділитись новиною:
Інші новини