16 квітня 2024 року на платформі Медіацентр Україна — Укрінформ Бізнес-омбудсмен Роман Ващук представив результати розслідування за власною ініціативою щодо феномену податкових перевірок – Звіт Ради бізнес-омбудсмена «Податкові перевірки перевіряй, але довіряй: Звіт за результатами розслідування за власною ініціативою» (далі – Рада або РБО та Звіт).
Учасниками заходу, крім Бізнес-омбудсмена Романа Ващука, були: Оксана Швець – Американська торговельна палата; Наталія Артемчук – Європейська Бізнес Асоціація; Дмитро Михайленко та Геннадій Чижиков – Торгово-промислова палата; Юлія Дроговоз – Український союз промисловців та підприємців (онлайн); Мирослав Лаба – Спілка українських підприємців; Олег Гетман – Економічна Експертна платформа (онлайн); Катерина Глазкова – Спілка українських підприємців та ін.
До заходу приєднались представники провідних бізнес-асоціацій, які висловились на підтримку висновків розслідування.
Під час розслідування Рада бізнес-омбудсмена (далі – Рада або РБО) дослідила як вплив податкових перевірок на бізнес-середовище, так і результати для держави в розрізі надходжень до бюджету.
Рада з’ясувала, що понад 99 відс. податкових надходжень за останні 6 років забезпечувались за рахунок добровільної сплати податків. Частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, не досягає і 1 відсотка.
Бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави, який додатково підриває довіру між платниками та державою. Згідно з дослідженнями Ради, рівень довіри до центрального апарату Державної податкової служби складає 19 відс., тоді як до регіональних податкових органів лише 13 відс.
Вважаю, що різниця між рівнем довіри до центрального апарату ДПС та до регіональних податкових органів можна доволі просто пояснити тим, що в своїй діяльності із регіональними податківцями платники податків стикаються частіше ніж із посадовцями ДПС України.
Згідно Звіту:
Впродовж останніх семи років, навіть попри ліквідацію ДФС і утворення ДПС, неодноразову зміну керівництва різних рівнів, непослідовні спроби встановити ключові показники ефективності, конфігурація ключових проблем довкола податкових перевірок в цілому не змінилася. Подекуди вони навіть поглибилися і не відповідають меті мобілізації національної економіки. Отже, колишні рекомендації Ради у цій сфері здебільшого залишаються актуальними.
Чітко прослідковується закономірність, що крізь роки донараховані за результатами податкових перевірок суми лише в дуже малій частині перетворюються у реальні надходження до бюджету. Так, на основі аналізу останніх семи років Рада встановила, що з року в рік існують суттєві “розриви” між сумами нарахувань, узгоджень та фактичними надходженнями до бюджету. За цей період, не беручи до уваги 2020 і 2022 роки, коли діяв мораторій на проведення перевірок, річна сума донарахувань зросла з 34 млрд грн у 2017 році до 90 млрд грн у 2021 році та до 75 млрд грн у 2023 році. Натомість, попри такий приріст донарахувань, протягом цього ж часового проміжку похідні від них суми узгоджень та фактичних надходжень до бюджету, були істотно меншими. Так, рівень узгоджень у 2017-2023 роках коливався від 23 відсотків (2021) до 64 відсотків (2017), а бюджетних надходжень – від 4 відс. (2023) до 16 відс. (у 2017).
Відсоток перевірок (за виключенням камеральних), які звершуються складанням акту – збільшується. Відповідно до відомостей ДПС у середньому протягом 2017-2021 років у 74 відс. випадків податкові перевірки (за виключенням камеральних) завершувалися складанням актів, а в 2022-2023 роках цей показник зріс до 85 відсотків.
Протягом останніх семи років (2017-2023 рр.) загальна тенденція результатів фактичних та планових перевірок є сталою: більше 90 відс. цих перевірок завершуються складанням акта. Для позапланових перевірок тенденція є суттєво іншою: якщо в 2017 році більше половини позапланових перевірок завершувались складанням довідок, то з 2018 року пропорція почала змінюватись у бік поступового збільшення актів, досягнувши в 2023 році максимальної позначки – 75 відсотків.
Рівень узгодження результатів перевірок у порівнянні із рівнем донарахувань узгодження найбільше турбує бізнес, оскільки по суті демонструє кількість обґрунтованих донарахувань, тобто тих, які в подальшому підтверджуються за результатами оскаржень. Однак, цей показник перестав визначатися як один із КРІ для ДПС після 2020 року (до того він встановлювався на рівні 30-35 відс., а стратегічну ціль було визначено на рівні 75 відс.; у 2023 році цей показник сягнув 33 відс., що на половину менше за стратегічне значення).
Відстрочення моменту узгодження донарахувань впливає на зміну вартості грошей у часі. Зокрема, це стосується сум бюджетного відшкодування ПДВ, які можуть «зависнути» у бюджеті на роки. Адже якщо держава згодом зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі по донарахованих зобов’язаннях пенею, дзеркальна норма щодо виплати пені бізнесу за затримані суми бюджетного відшкодування зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану. Це свідчить про суттєвий дисбаланс сил, що також не сприяє побудові довірливих відносин та провокує корупційні ризики.
Впродовж 2017-2023 років з-поміж 1430 скарг Рада взяла в роботу 1152 скарги (81 відсоток): 408 скарг (35 відсотків) Рада закрила у зв’язку із успішним досудовим оскарженням на рівні ДПС, решта ж справ були закриті у зв’язку із недосягненням успіху в процесі адміністративного оскарження. Скаржники Ради звернулися до суду у 644 справах, тобто у близько 87 відс. справ, закритих без успіху, і відсоток справ, де результат повністю або у більшій частині на користь бізнесу, становить близько 85 відсотків.
Із статистики Ради вбачається, що рівень підтвердження судом рішень процедури адміністративного оскарження складає лише близько 15 відсотків. Рада вважає, що це може свідчити про досить низький рівень підтверджуваності рішень адміністративного оскарження, враховуючи адміністративні і бізнесові ресурси, що витрачаються впродовж всіх етапів цих тривалих процедур.
Очевидним є вияв масового невизнання суб’єктами господарювання результатів податкових перевірок. Упродовж 2017-2023 років бізнесу було донараховано 2 млрд грн. грошових зобов’язань, тоді як у цей час у суді всього перебувало 358.3 млрд грн. донарахувань.
Міністерство фінансів України у паспортах бюджетних програм щорічно визначає такий кількісний КРІ, як частка спорів, вирішених судами різних інстанцій на користь органів ДПС. Останніми роками у кількісному виразі він був встановлений на рівні близько 44 відс. та вартісному – 56 відсотка. І хоча податкові органи, як правило, досягають ці КРІ, особливо у вартісному вимірі, вони уособлюють собою важливу роль суду в податкових відносинах і показують, що для держави ситуація залишається прийнятною, навіть якщо податкова програє близько половини судових справ.
Судове оскарження податкових спорів у місті Києві та Київській області, де зареєстрована чи не половина українських платників податків, заблоковане: після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року адміністративними судовими справами столичних платників займається Київський окружний адміністративний суд, який раніше розглядав справи тільки Київської області. Вже понад рік цей суд, у якому наразі працює лише 27 суддів, намагається впоратись із власним “обласним” навантаженням, а також “столичним”, яке раніше розподілялось між 49 суддями ліквідованого ОАСК. За 2023 рік відсоток розгляду справ КОАС складав 43 відсотка що свідчить про досить значне накопичення нерозглянутих справ.
Наявні випадки непослідовних дій держави у податковій сфері. Особливо боляче сприймає непередбачуваність правового регулювання бізнес, який і так змушений мати справу з високим рівнем невизначеності, зумовленим спершу карантином, а пізніше – війною.
Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і зачасту недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок, значна частина яких не встоює після років у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні. Такий підхід створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом в межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, який міг би бути більш вдало використаний для досягнення цілей воєнного часу і повоєнного відновлення. І, що навіть гірше, це продовжує підривати довіру між платниками податків та податковими органами, яку Нацстратегія [Національна стратегія доходів України до 2030 року] прагне відновити».
Звіт також містить наступні ідеї з приводу покращення існуючого стану речей:
Формування уповноваженим керівництвом ДПС нового напряму політики для забезпечення застосування принципу верховенства права і практик, що відповідали б засадам пропорційності, обґрунтованості та справедливості результатів податкових перевірок
Впровадження принципу «спершу консультування», основною метою якого є комунікація із платниками податків з метою виправлення помилок перед визначенням грошового зобов’язання чи штрафної санкції
Посилення ролі юридичних департаментів в органах ДПС на етапі податкових перевірок задля здійснення вже на рівні територіального органу ДПС повноцінного аналізу якості висновків, до яких попередньо прийшли аудитори, та для невідкладного врахування їх судових перспектив
Зменшення кількості справ в адміністративних судах, особливо у місті Києві після ліквідації ОАСК, наприклад, шляхом впровадження альтернативних методів вирішення спорів. З цією метою наразі Рада розширює свої можливості для використання інструментів медіації
Розробка цільових та амбітних КРІ для вимірювання і підсилення фінальної результативності податкових перевірок (зокрема, після судового розгляду), збільшення прозорості шляхом публікації інформації, доступної для сприйняття й аналізу зацікавленою громадськістю, а також забезпечення постійного зворотного зв’язку від власників бізнесу
Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, заявила про підтримку «попередніх рекомендацій РБО щодо реалізації принципу «Consult First», який передбачає спочатку консультування та допомогу бізнесу, а лише після цього перевірку та покарання, запровадження прозорих та публічних КРІ для податкової служби та необхідність підвищення довіри бізнесу до органів ДПС».
Юлія Дроговоз, віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців, додала, що«Найбільшою проблемою залишається непрозорість прийняття органами ДПС податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, відсутність показників ефективності контрольно-перевірочної роботи, що дозволяє органам ДПС маніпулювати відповідними статистичними даними, вводячи в оману всіх користувачів цієї інформації завищеними показниками донарахувань податків та штрафних санкцій. Необхідно змінювати філософію відносин між платниками податків та органами ДПС, перетворюючи податкову службу на консультаційний, а не каральний орган. Для цього треба кардинально змінити принципи їх роботи та принципи побудови їх взаємовідносин з платниками податків».
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України / Ukrainian CCI, підкреслив, що «…члени спільноти ТПП України, вважають несправедливим, що через мізерний процент порушників – до усіх підприємців застосовують «презумпцію злої волі». Серед причин такого дисконнекту – відсутність постійного керівництва ДПС, як на центральному, так і на регіональному рівні».
Наталія Артемчук, Менеджер комітету з податкових та митних питань, European Business Association, заявила, що: «Офіційна статистика ДПС України свідчить, що у 2023 році більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Судові витрати ДПС України у 2023 році склали 143 738 500 грн. Дана статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України. Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо тоді податківці, як рядові так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій».
Дмитро Олійник, Голови Федерації роботодавців України, висловив думку, що членів Федерації «непокоїть вал безпідставних донарахувань з боку податківців, який призводить до надзвичайного перезавантаження судів, змушує відволікати на спори з приводу донарахувань час та ресурси суб’єктів господарювання. Ситуація, при якій податківці надуванням показників донарахувань лише створюють проблеми і платникам податків, і державі…, не є нормальною та потребує виправлення».
Звіт переглянути тут
Онлайн-презентацію Звіту переглянути тут
Підготовлено за матеріалами вебсайту та Facebook-сторінки Ради бізнес-омбудсмена.
