Генеральний прокурор України Руслан Кравченко 08.09.2025 на своїй facebook-сторінці повідомив про результати проведеного аудиту понад 23 тисяч кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних зі здійсненням господарської (інвестиційної) діяльності, де порушувалися чи обмежувались права юридичних або фізичних осіб.

За результатами аудиту у 35% проваджень прийнято рішення про закриття. Причина – відсутність об’єктивних даних щодо складу та події кримінального правопорушення, а отже і судової перспективи.

Закрито 8 126 кримінальних проваджень порушених:

• Національною поліцією – 7 634 (або 93,95% від всіх закритих проваджень);
• Бюро економічної безпеки – 391 (4,81%);
• Державним бюро розслідувань – 57 (0,70%);
• Службою безпеки України – 44 (0,54%).

Як бачимо, найбільшою мірою у порушенні кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних зі здійсненням господарської (інвестиційної) діяльності, де порушувалися чи обмежувались права юридичних або фізичних осіб, відзначилась Національна поліція України – 93,95% від всіх проваджень закритих за результатами здійсненого аудиту.

Ще у 2 362 провадженнях усунуто причини зволікань з призначення експертиз. Якщо факти порушень підтвердяться – справа йде до суду. Якщо ні – провадження закривається за ст. 284 «Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи» Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Також завдяки здійсненому аудиту:

• виявлено і виправлено порушення у 944 провадженнях, де фабули були неконкретизовані;
• прискорено рішення про повідомлення про підозру у 794 провадженнях;
• скеровано до суду 422 провадження.

У 14 500 провадженнях досудове розслідування триває.

Однак, оскільки мова йде про аудит таких проваджень, то бізнесу та адвокатській спільноті хотілось би отримати якісний аналіз реальних причин та змістовні відповіді, зокрема, на наступні питання:

• Чому 35% відсотків кримінальних проваджень проти бізнесу були порушені за відсутності об’єктивних даних щодо складу та події кримінального правопорушення?
• Які системні заходи вжито та вживаються Генеральним прокурором та органами прокуратури, щоб унеможливити безпідставне порушення подібних кримінальних проваджень у подальшому?
• Яку відповідальність понесли чи понесуть прокурори/прокуратури, представники правоохоронних органів, зокрема Нацполіції (згадаємо її частку у 93,95% від всіх проваджень закритих за результатами здійсненого аудиту), в яких виявлено найбільшу кількість кримінальних проваджень проти бізнесу, що закрито за результатами аудиту?

Також у своєму дописі Генеральний прокурор України нагадав бізнесу про створення цифрового порталу «СтопТиск» (https://stoptysk.gp.gov.ua/), який створено для надання бізнесу гарантій захисту і можливості прямої комунікації з прокуратурою. Руслан Кравченко повідомив, що особисто стежитиме за роботою цього порталу, і пообіцяв, що кожне повідомлення буде опрацьовано та «реакція буде швидкою і справедливою».

Нагадаємо, що 02.09.2025 у м. Києві було проведено ювілейний X Міжнародний форум із захисту бізнесу, організований видавництвом «Юридична практика», де Генеральний прокурор України презентував доповідь «Інноваційна цифрова платформа #СТОП_ТИСК: практичні кроки щодо зменшення кримінально-правового тиску на бізнес».

За словами Генпрокурора, така платформа «це не вирішення всіх нагальних проблем щодо тиску на бізнес, але це покращення і перехід на новий рівень спілкування органів правопорядку саме з бізнесом…#СТОП_ТИСК — це робочий інструмент, який дає бізнесу можливість швидко подати звернення і отримати захист».

На форумі Руслан Кравченко пояснив принципи роботи платформи: через портал суб’єкт господарювання може повідомити про порушення під час обшуків, безпідставне застосування заходів забезпечення кримінального провадження, затягування досудового розслідування, вимагання неправомірної вигоди, рейдерство та інші зловживання. Всі звернення автоматично надходять до відповідного підрозділу Офісу Генпрокурора та обласної прокуратури, а бізнес отримує постійний зворотний зв’язок.

Також на форумі Руслан Кравченко розповів про підхід відомства до кримінальних проваджень, при якому якщо:

• провадження зареєстровано давно і немає складу злочину – його закривають;
• є ознаки правопорушення – призначають експертизу і в разі негативного висновку закривають справу;
• є підозра та судова перспектива – проводиться комплексна експертиза, після чого ухвалюється остаточне рішення.

Підготовлено із використанням матеріалів facebook-сторінки Генерального прокурора України та видавництва «Юридична практика».