Президент України Володимир Зеленський 02 червня 2025 року підписав Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення змін до пункту 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі — Закон № 4434 та ЦКУ відповідно; раніше – законопроєкт за реєстр. № 11315 від 31.05.2024). Як бачимо, від моменту реєстрації законопроєкту до його підписання Президентом України в статусі закону минув майже рік.

Законом № 4434 передбачено після того, як спливе три місяці з офіційної публікації та текст цього Закону набере чинності, виключити відповідний пункт ЦКУ, яким «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Нагадаємо, що зупинення строків позовної давності на сьогодні може бути не застосоване на підставі част. 5 ст.  267 ЦКУ.

За твердженням Апарату Верховної Ради України Закон № 4434 має:

• гарантувати юридичну визначеність та захищає відповідачів від прострочених позовів;
• відновити справедливий баланс між правами позивачів і відповідачів.

Глава 19 «Позовна давність» ЦКУ визначає відповідне право та строк, після якого захист щодо повернення боргу стає можливим. Перебіг строку позовної давності згідно ст. 263 глави 19 ЦКУ може зупинятися, тобто позов не можна подати, у разі:

• якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (тобто настання випадку форс-мажору підтвердженого у визначеному порядку);
• відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
• зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
• якщо позивач або відповідач перебуває у складі ЗСУ або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Не забуваємо, що спливання строків позовної давності враховується також і для визначення безнадійної заборгованості для податкових цілей. При цьому, згідно Закону України від 30 червня 2023 року№ 3219-IX змінено редакцію п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим пунктом, було поновлено. При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій податковій звітності, був подовжений на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Також не забуваємо, що для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності перебіг строку позовної давності може регулюватись і Конвенцією ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів ще 1974 року, згідно з якою строк позовної давності встановлюється у чотири роки з можливістю його зміни/продовження до 10 років для країн, які приєднались до цієї Конвенції. Ця Конвенція набрала чинності для України 01.05.1994 року.

Платникам податків доцільно переглянути наявну заборгованість, щоб оцінити можливі податкові наслідки невирішення питання заборгованості.

Для цього, серед іншого, потрібно здійснити інвентаризацію наявних договорів та строків позовної давності за ними.

Загалом питання обліку строків позовної давності, у т. ч. внаслідок прийняття ряду законодавчих актів т. зв. «ковідного» часу та часу воєнного стану, потребує окремого вивчення з боку суб’єктів господарювання.

Більш зрозумілими ці питання могли б зробити додаткові роз’яснення Мін’юсту та узагальнюючі податкові консультації Мінфіну. Відсутність таких роз’яснень та консультацій призведе до численних судових суперечок.