Останніми роками  в Україні відбуваються активні процеси цифровізації діяльності органів влади, які прямо та опосередковано впливають на бізнес і суспільство. Цей тренд є глобальним. Утворення Реєстру реєстрів є лише верхівкою айсбергу цифровізації в нашій країні. Бізнес і суспільство повинні розуміти суть цього інструменту та проаналізувати як можливості його впливу на бізнес в цілому та на окремий конкретний бізнес, на своє особисте життя, так і можливості, а скоріш необхідність, його використання в своїх бізнес-процесах.

23 квітня 2025 року на вебпорталі DOU.ua вийшло  інтерв’ю «Реєстр реєстрів: скільки Мінцифри витратило на розробку і як він може пригодитися аналітикам», яке Вікторія Осіпова взяла у Олександра Закусила, директора Директорату електронних реєстрів і даних Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри), та старшого експерта Академії електронного управління (Естонія) Олега Бурби.

У разі зацікавленості, пропонуємо ознайомитися із повним текстом інтерв’ю, а в цьому дописі наведемо його основні моменти.

Нагадаємо, що майже місяць тому, 28.03.2025, Мінцифри анонсувало утворення Реєстру реєстрів, що міститиме інформацію про всі державні електронні реєстри та має допомогти владі, бізнесу та звичайним людям швидко знаходити, де зберігаються потрібні їм дані. Державні органи матимуть можливість ефективніше взаємодіяти між собою.

Створення Реєстру реєстрів було передбачено ще законом України від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри», який набрав чинності на початку 2022 року. До цього існував Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів (НРЕІР), який містив більш технічні дані, зокрема, про засоби, на яких реєстр функціонує (операційні системи, мови програмування, фреймворки). Йому на зміну прийшов Реєстр реєстрів, якому надали інших характеристик. Зокрема, тут зробили фокус на дані: навіщо вони, на підставі чого зібрані і які з них будуть доступні для інформаційного обміну.

Реєстр реєстрів розробили і передали на баланс Мінцифри у кінці 2023 року, а тепер йде підготовка до його впровадження в промислову експлуатацію. Нині будують комплексну систему захисту інформації (КСЗІ).

Саме Директорат електронних реєстрів і даних Мінцифри займається формуванням політики у сфері реєстрів та інтероперабельністю (здатністю до взаємодії неоднорідних систем) реєстрів, якістю даних у реєстрах, а віднедавна і відкритими даними тощо.

Нині в Україні є 363 реєстри. Значна кількість реєстрів в органах влади в умовах суцільної цифровізації останніх десятиліть є цілком природньою. Наприклад, в Україні історично склалося, що відсутній окремий реєстр населення. Ця інформація міститься в основних трьох реєстрах: ДРАЦС, ДРФО і ЄДДР. Також існують галузеві реєстри та інформаційні системи. Наприклад, чим замінити реєстр НАЗК? Або реєстр Пенсійного фонду? На базі кожного великого реєстру вже вибудована інформаційно-аналітична система. І є безліч бізнес-процесів в державі, які використовують відомості з цих реєстрів.

Головне призначення Реєстру реєстрів — упорядкувати публічні електронні реєстри й дати людям, бізнесу та органам влади актуальну інформацію про чинні реєстри в Україні. Реєстр реєстрів не буде містити дані, лише опис того, що зберігається в кожному окремому реєстрі.

У Реєстрі реєстрів можна буде знайти інформацію про:

• об’єкти — що саме містить кожен окремий реєстр;
• статус реєстру: чи він у процесі створення, припинення або функціонує;
• систему, яка забезпечує роботу реєстру (якщо така є).
• нормативно-правову базу: посилання на акти, які регулюють функціонування реєстру.
• дані про держателя та адміністратора реєстру.

Окрім того, у Реєстр реєстрів закладено функцію встановлювати зв’язки між реєстрами та іншими ресурсами.

Реєстром реєстрів можна буде користуватися як каталогом і легше знаходити джерела даних.

Реєстр реєстрів може надавати допомогу у прибиранні в різних реєстрах дублювання даних, інших способах оптимізації інформації реєстрів та в управлінні даними, наявними в реєстрах.

Потреба в Реєстрі реєстрів також пов’язана із необхідністю забезпечення інтероперабельності чисельних реєстрів та з можливістю надання ефективнішого доступу та використання відкритих даних, коли якщо ви хочете, щоб якісь дані публікувалися, треба знати, де вони містяться, хто є розпорядником тощо.

Реєстр реєстрів стане в пригоді державним органам влади, яким при створенні послуг треба розуміти, де брати дані. Реєстр реєстрів цікавий та корисний і для бізнесу, – аналітикам, бізнес-аналітикам, які залучені до реінжинірингу різних бізнес-процесів у своїх компаніях, особливо якщо бізнес хоче зробити «аналогові» послуги цифровими. Можливість їх звернення до Реєстру реєстрів дозволить бачити, що з цієї чи іншої теми вже є у рєстрах і де взяти, тобто більш цілісно розуміти наявне інформаційне поле, відомості про яке раніше були більшою мірою розпорошені. Розробники можуть переглянути в Реєстрі реєстрів, які об’єкти з тематики, що їх цікавить, тут містяться. Які в цих об’єктах сутності та атрибути, структура даних тощо. І потім збагнути, які набори даних (дата-сети; data sets) звідти використати у своїх бізнес-процесах.

Це дозволить спростити та прискорити розробку та запровадження різноманітних цифрових послуг (як з боку органів держвлади, так і з боку бізнесу).

Також Реєстр реєстрів потрібен громадянському суспільству. Будь-яка людина зможе зайти на сайт і побачити, які дані обробляє державний орган і для чого. Нині, щоб це зрозуміти, потрібно читати нормативні документи. Інформація в нормативці зібрана не компактно. І потрібно мати досвід і певні знання у відповідній темі. Реєстр реєстрів робить це простішим і зручнішим.

Для Мінцифри це теж важливий інструмент, оскільки ви не можете чимось керувати, якщо не ведете облік і не розумієте чітко, в якому статусі перебуває та чи інша сутність обліку.

Посадові особи органів влади будуть вносити інформацію про свої реєстри, а Мінцифри перевірятиме валідність (придатність), після чого інформація ставатиме публічною.

Зараз Реєстр реєстрів функціонує в межах середовищ, які готові для наповнення, та Мінцифри вже проводили тестування на певних даних для дослідної експлуатації. Далі Мінцифри планує отримати комплексну систему захисту інформації (КСЗІ), ввести Реєстр реєстрів в промислову експлуатацію та відкрити можливість органам влади заповнювати поля. Паралельно Мінцифри підготувало розпорядження Кабінету міністрів Українт з вказівкою, до якого часу це зробити.

Реєстр реєстрів створено за донорські кошти, зокрема, за підтримки уряду Федеративної Республіки Німеччина і партнерів зі Східної Європи, GIZ, Академії е-урядування, Федерального міністерства економічного співробітництва ФРН.

За бюджетні кошти України нині відбувається побудова комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Роботи із захисту Реєстру реєстрів тривають менше як квартал. Стандарт для КСЗІ — шість місяців.

Матеріал підготовлено із використанням інтерв’ю, яке Вікторія Осіповаоприлюднила на вебпорталі DOU.ua