Кабінет Міністрів України 18 квітня 2025 року повідомив про схвалення проєкту ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», розроблений Міністерством фінансів у співпраці з Генеральним директоратом з питань фінансової стабільності, фінансових послуг та союзу ринків капіталу Європейської Комісії (DG FISMA) та іншими органами.
Того ж дня аналогічне повідомлення було оприлюднено і Міністерством фінансів України.
Мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA – Single Euro Payments Area).
Приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між європейськими країнами швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами.
За повідомленнями, КМУ та Мінфіну законопроєкт передбачає:
1) створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адміністратором якого пропонується визначити Державну податкову службу (ДПС). До цього реєстру будуть вноситися такі відомості:
- дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку/електронного гаманця;
- вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
- ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
- дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф;
- номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).
Законопроєкт не передбачає будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру.
До зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа.
2) створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС;
3) удосконалення процедури верифікації інформації про КБВ юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про КБВ юридичної особи до Єдиного державного реєстру;
4) впровадження ефективних, стримуючих та пропорційних санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) вимог спеціального законодавства у сфері фінансового моніторингу, які відповідатимуть вимогам ЄС про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;
5) створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
6) розширення переліку спеціально визначених СПФМ – з метою удосконалення контролю відмивання грошей та інших незаконних фінансових операцій, запропоновано розширити перелік тих, хто зобов’язаний звітувати про підозрілі транзакції, а саме: додати довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 тис. грн;
7) недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними СПФМ злочинців або їх співучасників (спільників).
Прийняття цього Закону, на думку його ініціаторів, також сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в ЄС, отриманню позитивної оцінки Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) щодо ефективного впровадження рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні.
На жаль, сам текст відповідного законопроєкту та відповідного пакету документів до нього станом на 21.04.2024 не оприлюднено. Належний аналіз законопроєкту можливий тільки після ознайомлення із його повним текстом та відповідним пакетом документів. Тільки ознайомлення та опрацювання самого тексту законопроєкту та співставлення його положень із відповідними актами Євросоюзу дозволить надати відповідь на питання чи він штучно руйнує банківську таємницю в нашій державі під виглядом приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
При цьому не залишаємо поза увагою і питання створення Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС та удосконалення процедури верифікації інформації про КБВ юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу.
Також щодо Реєстру КБВ трастів нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 № 1011 затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.
Серед іншого, в частині 30) п. 1 ст. 1 «Визначення термінів» Закону № 361, зазначено, що є КБВ окремо для: юридичних осіб; трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення; інших подібних до трастів правових утворень.
Логічно було б внести зміни та доповнення в частині створення Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень саме до Закону № 361, в лозиці цього закону та нормативно-правових актів, що регулюють особливості функціонування та адміністрування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР). Адміністрування Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень ДПС не є доречним.
Очікуємо повний текст законопроєкту, досліджуємо, аналізуємо та робимо висновки.
Підготовлено із використання матеріалів офіційного вебпорталу Кабінету Міністрів України.
