Пропонуємо платникам податку на додану вартість уважно переглянути повний текст інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка «Блокування накладних та ризиковий статус: чіткі рішення замість хаосу», яке 24.03.2025 оприлюднило видання «Економічна правда».

Порушені в інтерв’ю питання пов’язані із наболілою для значної кількості платників ПДВ проблемою зупинки реєстрації податкових накладних та віднесення підприємств до відповідної категорії ризикових платників ПДВ.

В інтерв’ю Голова ДПС Руслан Кравченко навів відомості щодо змін у результатах діяльності СМКОР з початку 2025 року.

Також були порушені питання:

• очікувань та реального стану системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР);
• необхідності налагодження справжнього діалогу між органами ДПС та платниками податків, який має надавати розуміння правильності змін щодо використання СМКОР та здійснення шести наступних кроків щодо таких змін:

1) модернізація комунікацій із платниками податків, в т.ч. за допомогою створення 29 консультаційних центрів, де у кожному працює пʼять-десять фахівців, які оперативно консультують про те, як працює СМКОР, як подавати таблиці даних, як виключити компанію з переліку ризикових, як розблокувати податкові накладні (далі – ПН);

2) максимальне інформування про необхідність подання таблиць даних платника ПДВ, оскільки саме їх відсутність є однією з головних причин зупинки ПН;

3) ухвалення рішень комісій з питань податкових ризиків на підставі комплексного аналізу діяльності підприємства;

4) зменшення бюрократії шляхом запитування податківцями чітко визначеного переліку документів;

5) виконання рішень судів, які набрали сили;

6) представлення платникам ПДВ чітких відеоінструкцій з відповідними зрозумілими роз’ясненнями того, як проходять податкові накладні й розрахунки коригування в СМКОР, за якими критеріями визначають ризикових платників і що робити у випадку потрапляння в цей список.

Голова ДПС Руслан Кравченко зазначив, що «кожен учасник процесу повинен знати послідовність і логіку своїх дій та отримувати зрозумілий зворотний зв’язок».

Також щодо подальших кроків удосконалення діяльності СМКОР було зазначено три наступні кроки:

Перший крок. Ініціювання ДПС змін до механізму зупинення реєстрації ПН шляхом направлення Мінфіну своїх пропозицій щодо внесення змін до постанови КМУ від 11.12.2029 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Опрацювання пропозицій триває, очікується, що запровадження відповідних змін за шістьма наступними ключовими напрямами має скоротити кількість заблокованих ПН:

1) Збільшення лімітів для ознаки безумовної реєстрації ПН за обсягом постачання в поточному календарному місяці (друга ознака). Граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн. Також очікується зміна умови щодо кількості платників, де керівник може займати аналогічну посаду (зараз три, планується пʼять). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, нині ліміт становить 5 тис. грн. Ліміт обсягу таких операцій в поточному місяці збільшиться до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн);

2) Спрощення ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає, та пришвидшення обробки ПН за такими операціями, якщо коди УКТЗЕД таких операцій збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не внесений до переліку ризикових;

3) Скорочення бюрократії після виключення платників з переліку ризикових. Накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови;

4) Удосконалення механізму автоматичного врахування таблиць даних платника шляхом зниження потреби подавати документи для врахування в таблиці;

5) Зміна окремих показників позитивної податкової історії для того, щоб більше підприємств мали можливість скористатися такими показниками;

6) Зміна критеріїв ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ, коли не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі 30).

Другий крок. Конкретизація ДПС переліку підстав для розгляду питання віднесення платника до ризикових – оновлено довідник кодів податкової інформації, які використовують комісії ДПС при розгляді питань про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.

Третій крок. Пропозиції щодо вдосконалення організації роботи СМКОР шляхом змін в порядку взаємодії між структурними підрозділами ДПС усіх рівнів і комісіями територіального та центрального рівнів:

1) обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між структурними підрозділами територіального та центрального рівнів;

2) оперативний обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між відповідними підрозділами територіальних органів ДПС;

3) підготовка та надання комісією центрального рівня комісіям територіальних органів інформації за результатами аналізу розглянутих скарг для забезпечення єдиного підходу при розгляді аналогічних питань;

4) аналіз рішень, ухвалених комісіями регіонального рівня, та надання результатів такого аналізу територіальним комісіям для врахування при розгляді питань.

Сподіваємось, що згадані пропозиції дійсно будуть прийняті та спростять життя платникам ПДВ. Загальний зміст вказаних пропозицій доволі простий:

• удосконалення комунікацій із платниками ПДВ, в т. ч. за допомогою створення консультаційних центрів;
• координація діяльності, систематизація наявного досвіду та напрацювання єдиного підходу між відповідними комісіями податківців центрального та регіонального рівнів;
• пом’якшення занадто суворих критеріїв оцінки ПН тощо.

Підготовлено із викристанням матеріалів онлайн-видання «Економічна правда».