ENG
ДПС пропонує податковий «чекап»: перші міркування про таку пропозицію

Дата публікації:

09.07.2026

Пропозиція ДПС

В. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух та сама Служба запропонували бізнесу новий сервіс – т. зв. податковий «чекап», який має дозволити бізнесу перевірити свій податковий стан.

На цю тему навіть запропоновано переглянути окремий ролік із відеопрезентацією.

Зокрема Леся Карнаух зазначила: «Це новий підхід до комунікації з платниками. Про податкові ризики завжди можна дізнатися раніше, ніж вони стануть проблемою».

«Сучасна податкова – це не лише контроль. Це й сервіси, які допомагають працювати спокійніше, прогнозованіше та впевненіше. Ми хочемо, щоб платники нам довіряли і отримували від нас належну та якісну допомогу», – також наголосила очільниця ДПС.

Так, кожен платник через Офіси податкових консультантів та онлайн-пункти може отримати інформацію про власний податковий стан і вчасно виправити те, що потребує уваги.

Для цього необхідно звернутися до Офісів податкових консультантів, подати відповідний запит і протягом 5 робочих днів отримати відповідь щодо підприємства чи ФОП.

Наприклад, перевірити:

  • чи є податковий борг?
  • чи включено підприємство до плану-графіка перевірок?
  • чи все гаразд із ПДВ?
  • чому зупинили податкову накладну з ПДВ?
  • чи є ризики штрафів?
  • чи немає розбіжностей у звітності?
  • чи виконані міжнародні податкові вимоги?

та іншу інформацію, яка допоможе уникнути неприємних сюрпризів.

Оскільки форми вказаного запиту ДПС не надає, то схоже, що така форма, принаймні поки, є довільною.

Додатково нагадаємо, що ДПС основними напрямами консультацій, які надаються фахівцями Офісів податкових консультантів, вказує:

  • оподаткування фізичних та юридичних осіб;
  • електронні сервіси та подання звітності;
  • податкові спори та порядок їх вирішення;
  • податковий аудит;
  • фактичні перевірки та вимоги законодавства щодо РРО/ПРРО;
  • контроль за обігом підакцизних товарів;
  • зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування;
  • погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ;
  • надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
  • трансфертне ціноутворення.

Також нагадаємо, що для отримання платниками податків інформаційно-довідкових послуг та консультацій в органах ДПС, крім Офісів податкових консультантів та їх онлайн-пунктів, існують:

Контакт-центр ДПС;

Консультаційні центри з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника критеріям ризиковості;

Перелік «гарячих ліній» територіальних органів ДПС з питань оподаткування юридичних осіб.

Міркування та рекомендаці:

1) Податковий кодекс України (ПКУ) не містить жодних прямих норм щодо правового статусу відповідей (консультацій) отриманих платниками податків від фахівців Офісів податкових консультантів та їх онлайн-пунктів, Контакт-центру ДПС, «гарячих ліній» територіальних органів ДПС, а також запропонованого нині ДПС податкового «чекапу».

Тобто у разі надання некоректної та/або неповної відповіді органи ДПС (їх представники) жодної відповідальності не несуть. І навіть коректна та повна відповідь, з тієї ж причини відсутності законодавчого закріплення належного правового статусу таких консультацій та відповідальності осіб, може бути не врахованою в ході подальших контрольно-перевірочних заходів органів ДПС відносно платника податків, який отримав таку консультацію.

Згідно пп. 14.1.172, 14.1.172-1 та 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПКУ:

«податкова консультація – індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом»;

«індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій»;

«узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику [Мінфін], щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства».

Платник податків має право оскаржувати індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ), а незаконна відмова у наданні індивідуальної податкової консультації є підставою для застосування до винної посадової (службової) особи контролюючого органу дисциплінарного стягнення (п.п. 21.2.2 п. 21.2 ст. 21 ПКУ).

Інші положення щодо таких податкових консультацій та процедур пов’язаних із ними прямо визначені статтями 52 та 53 ПКУ та іншими відповідними підзаконними актами.

Отже, запропонований ДПС формат податкового «чекапу» носить суто інформаційний характер, із всіма подальшими правовими наслідками, не є повноцінною та якісною перевіркою стану платника податків, а також не містить запобіжників від надання органами ДПС некоректної або неповної інформації. Не є він і гарантією того, що якщо стан податкового «здоров’я» бізнесу не викликає занепокоєння у контролерів на момент надання результатів такого «чекапу», то перевірочні заходи щодо такого бізнесу не будуть здійснюватись або будуть здійснюватись у м’якому режимі. Також він не є належною заміною податкових консультацій, у разі необхідності отримання платником податків саме індивідуальної або узагальнюючою податкової консультації.

2) Не можемо не погодитись із тією точкою зору, яку вже висловили окремі експерти з податкових питань, що платники податків мають усвідомлювати, що звернення за податковим «чекапом» приверне до них додаткову увагу контролюючого органу, зі всіма потенційними наслідками, які можуть бути не тільки позитивними.

3) Якщо платник податків вирішує надіслати відповідний запит до контролюючого органу ДПС про здійснення т. зв. «податкового “чекапу”» та отримання відомостей про його результати, то в частині отримання від органів ДПС відомостей про існуючі податкові ризики рекомендуємо у запиті, серед іншого, прямо звертатися щодо надання інформації про наявність ознак податкових ризиків, які визначені ПКУ та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами (НПА).

Основні переліки податкових ризиків, які визначені ПКУ та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами та з якими мають працювати вітчизняні контролюючі органи, зокрема, наведені у:

Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків;

Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Довіднику кодів податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості;

Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (т. зв. «Клуб білого бізнесу»).

4) Крім вказаних порядків (довідника), згідно постанови КМУ від 25.07.2024 №854 ДПС вже два роки реалізує експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (СУПР). Крім згаданих порядків (довідника), СУПР використовує й інші ознаки ризиків.

Саме у поточному місяці цей дворічний термін добігає свого завершення. На жаль, цей експеримент фактично здійснюється у майже непрозорому режимі: детальні відомості про особливості функціонування СУПР та використання її відомостей податківцями на практиці майже відсутні. І саме тому, в доповнення до попереднього пункту, рекомендуємо бізнесу у своїх запитах щодо т. зв. «податкового “чекапу”», серед іншого, також прямо звертатися щодо надання контролюючим інформації про виявленні щодо нього ознаки податкових ризиків в рамках функціонування та використання СУПР.

5) Не забудьте у своєму запиті вказати не тільки на яку дату, але й за який період, ви бажаєте отримати відомості від контролюючого органу про результати свого т. зв. «податкового “чекапу”». Без зазначення вказаного контролюючий орган може просто надати вам якісь відомості на певну більш-менш «свіжу» дату, тоді як ми знаємо, що, наприклад, податкові планові виїзні документальні перевірки (як і позапланові) можуть охоплювати роки і роки. І те, що у вас податкові ризики (чи окремі з них) відсутні на певну дату не є запорукою того, що їх не було в інші попередні періоди, які можуть бути охоплені податковими перевірками.

Висновок

Запропонований ДПС формат податкового «чекапу» бізнесу фактично ще тільки буде формуватися на практиці. Повідомлення ДПС про його впровадження є дуже загальним, тому очікуємо на подальшу конкретику від ДПС щодо запропонованого сервісу.

Але в будь-якому випадку податковий «чекап» від ДПС не стане тією «чарівною пігулкою» для бізнесу, що дасть всі відповіді щодо його податкового стану та вирішить всі питання та проблеми у відносинах із контролюючим органом.

Бізнес має вибудовувати власну організаційну систему податкового комплаєнсу (дотримання існуючих вимог податкового законодавства), в якій податковий «чекап» від ДПС може стати лише одним із багатьох її елементів.

Додатково: Зацікавленим більш поглиблено ознайомитись із питаннями податкових ризиків, пропонуємо ознайомитися зі статтею фахівця нашого об’єднання «Про ризики, на які можуть орієнтуватися органи ДПС: податкові і не тільки», яка опублікована на LIGA.ZAKON.

Поділитися матеріалом:
Інша аналітика