Журналістка видання «Мінфін» Ірина Рибніцька провела цікаве інтерв’ю із Ярославом Железняком, Першим заступником голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, яке 23.05.2025 було оприлюднено під дещо провакативним заголовком «Железняк: Крипту ми контролювати не зможемо. Податки — для тих, хто хоче працювати «по-білому».
«Мінфін» поставив парламентарію питання про те, бути крипторезерву в Україні чи ні, та коли парламент може приступити до розгляду законопроєкту про оподаткування крипти.
Наводимо основні моменти з цього інтерв’ю. Зацікавлені особи можуть ознайомитися із його повною версією ТУТ.
Питання цікаві, оскільки у цьому місяці до вітчизняного інформаційного простору потрапили протилежні новини з порушеної теми. Спочатку Ярослав Железняк підтвердив, що в Україні розробляють законопроєкт про створення державного стратегічного біткоїн-резерву. А за декілька годин голова цього ж, профільного, комітету ВРУ Данило Гетманцев спростував цю інформацію.
Ще місяці три тому в інтерв’ю «Українській правді» Ярослав Железняк сказав, що, готується законопроєкт щодо крипторезерву, і щойно він буде готовий, внесемо його в Парламент. На той час проводились консультації з Нацбанком, представниками криптоіндустрії тощо. Ярослав Железняк зазначив, що Данило Гетманцев не залучений до цього процесу. Законопроєкт доволі простий і найближчим часом може бути зареєстрований в Парламенті.
Такий законопроєкт надасть можливість, якщо буде рішення регулятора, додавати до наших резервів віртуальні активи. Регулятор сам визначатиме, які саме. Це буде їхня логіка і вибір. Нема сенсу занадто регулювати, адже ринок віртуальних активів розвивається дуже швидко.
Бажано, щоб цей законопроєкт і законопроєкт про віртуальні активи проходили в синхроні.
Але наразі законопроєкт про віртуальні активи заблоковано (дивіться допис «Оподаткування віртуальних активів вчергове блокується»), незважаючи на чітку позицію МВФ, яку розділяють ініціатори законопроєкту про вертуальні активи, що є Рада фінансової стабільності (РФС), до складу якої входить Нацбанк, Мінфін, Офіс Президента, НКЦПФР, і, відповідно, вони мають визначитись, хто буде регулятором. Профільний парламентський комітет хотів би бачити регулятором крипторинку Нацбанк, але визначатиметься з цим РФС.
Нині існує проблема навіть не крипти, а загального рівня оподаткування в країні. І є норма, яку теж погодили в Комітеті, що у перший рік після прийняття документа діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%. Інакше, натикаємось на позицію Мінфіна, Кабміна, МВФ, які говорять — у нас прибуток на фондовому ринку оподатковується загалом під 23%, тому і прибуток від операцій з криптою має оподатковуватися так само. Справедливо буде сказати, що крипту ми проконтролювати та відслідкувати не зможемо. Це нереально. Тому ця опція оподаткування, умовно, для тих, хто хоче легально, «по-білому», з нею працювати.
Норми про те, що фінмоніторингу підлягатимуть будь-які перекази крипти обсягом понад 45 тис. грн, про звітування бірж щодо всіх операцій клієнтів і таке інше — фактично написані для тих, хто хоче працювати офіційно в юрисдикції України. Крипта — це транскордонна штука. Якщо, умовно, хтось захоче неофіційно сісти на якусь DeFi-біржу і там з холодного гаманця торгувати своєю криптою, то ми тут безсилі — як не могли це проконтролювати, так і не зможемо, інші країни теж.
Зараз законопроєкт про віртуальні активи заблоковано. Тож поки не відомо, чи запрацює законопроєкт про віртуальні активи з початку наступного року.
Мінцифри у цьому законопроєкті хотіли радикальніші норми, однак ми домовилися, що на перше читання їх не вносимо, щоб швидше пройти цей етап. А при підготовці до другого читання подаватимуться правки (їх буде багато). Це буде довгий процес, але тут і не потрібен зайвий поспіх. На технічному рівні ще будуть тривалі і важкі дискусії, але вони потрібні, оскільки роблять законопроєкт кращим.
Вже є напрацювання щодо правок, які можуть, зокрема, стосуватися і питання ставок. Щодо ставок важко сперечатися з МВФ, оскільки це виключно політичне рішення. Тому слідкуємо за процесом.
Підготовлено із використанням матеріалу видання «Мінфін» та інтерв’ю журналістки видання Ірина Рибніцька із Ярославом Железняком.
