Президент України Володимир Зеленський 27 червня 2025 року звернувся до учасників «Форуму держави та бізнесу: від діалогу до партнерства».

Найбільш цікавими новинами у виступі стали повідомлення Президента України про те, що:

• він «вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах»;
• Рада при Президентові України з питань підтримки підприємництва розширюється, а формат її роботи дещо змінюється.

Щодо «тривалого мораторію на перевірки бізнесу» звертаємо увагу, що на сьогодні мова йде тільки про підготовку рішення щодо відповідного мораторію. На сьогодні мораторій на перевірки бізнесу відсутній. Коли, в якому форматі, на які перевірки буде запроваджено мораторій – не відомо.

Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 26 січня 2024 року № 30/2024 «Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану» в Україні також запроваджувався т. зв. «мораторій на перевірки бізнесу».

Крім того, цього ж дня, коли відбувся Форум,  Державна податкова служба України вже втретє з початку року оновила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік. Попереднє, друге, оновлення цього Плану-графіку мало місце за день до цього, 26.06.2025 року.

Рекомендуємо перевірити себе у Плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рк та не втрачати пильності, очікуючи на швидке впровадження мораторію.

Щодо т. зв. «розширеної» Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України, то в день проведення Форуму було оприлюднено Указ Президента України від 27 червня 2025 року № 421/2025 «Про Раду з питань підтримки підприємництва», яким:

• фактично утворено нову Раду з питань підтримки підприємництва як консультативно-дорадчий орган при Президентові України (далі – Рада);
• одночасно ліквідовано: Національну раду реформ; Виконавчий комітет реформ; Національну інвестиційну раду; Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва; Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану (із відповідним визнанням такими, що втратили чинність цілого ряду Указів президентів України за 2014 – 2024 року, в т. ч. і Указу Президента України від 26 січня 2024 року № 30/2024 «Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану»);
• затверджено Положення про Раду;
• затверджено персональний склад Ради.

Ярослав Железняк – Перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики у своєму телеграм-каналі додатково нагадав, що «з 2019 року  у нас було:

Координаційна рада (для комплексного вирішення проблем малого та мікробізнесу.

Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва.

Ради підприємців України при КМУ.

Платформа для взаємодії з бізнесом (в рамках якої були ці славнозвісні зустрічі «зазачиненими дверима»).

Виконавчий комітет реформ.

Національна інвестиційна рада при Президенті України.

«Економічний штаб» при ОП та КМУ.

Управління захисту інвестицій при Офісі Генпрокурора.

Купа громадських рад при різних інституцій, які я всі навіть не зможу перелічити.

Рада підприємців при Президентові (яку нещодавно розширили).

Business Advisory Council.

«Національна платформа буде»».

Новий перелік членів Ради очолив Єрмак А. Б. – Керівник Офісу Президента України, голова Ради. Наступною до складу Ради увійшла Свириденко Ю. А. – Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України, заступник голови Ради.

Крім того, до Ради увійшло близько 80 топ-менеджерів ряду підприємств України.

З повним переліком членів Ради, як стало 82, можете ознайомитись тут.

Основними завданнями Ради мають стати:

• аналіз ефективності державної політики у сфері розвитку і підтримки підприємництва, узагальнення виявлених проблем та підготовка пропозицій щодо можливих шляхів їх вирішення;
• розроблення заходів щодо поліпшення умов здійснення підприємницької діяльності, стимулювання інвестиційної та інноваційної активності, захисту права власності і конкуренції;
• опрацювання законодавчих ініціатив з питань підприємництва та інвестиційної діяльності, формування пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у відповідних сферах, зокрема з урахуванням завдань із адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
• сприяння зміцненню взаємодії між державними органами, органами місцевого самоврядування і суб’єктами підприємництва, громадськими об’єднаннями, що представляють їх інтереси, з метою ефективного розв’язання проблемних питань у веденні бізнесу, підтримки реалізації підприємницьких ініціатив.

Для цього Рада матиме право в установленому порядку:

• запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємництва і громадських об’єднань, що представляють їх інтереси, необхідні інформацію та матеріали;
• запрошувати до участі у своїй роботі представників державних органів, органів місцевого самоврядування (за погодженням з їх керівниками), представників суб’єктів підприємництва та громадських об’єднань, що представляють їх інтереси, експертів та фахівців (за їх згодою);
• утворювати робочі органи (робочі, цільові експертні групи та комітети) за окремими напрямами діяльності Ради;
• ініціювати проведення громадських обговорень, конференцій, круглих столів, нарад з питань, що належать до компетенції Ради.

Як бачимо, права Ради є дуже загальними та ні до чого не зобов’язуючими владу.

Фактично створення нової Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України свідчить про неефективність всіх попередніх консультативно-дорадчих органів з питань підтримки підприємництва, як утворювались президентами України. На жаль відкрито неефективність цих органів офіційно не визнана, змістовний аналіз реальних причин їх неефективності не здійснено. Тому ймовірність, що чергова «Рада» стане ефективною залишається і далі низькою. Утворення чергової «Ради» скоріш є політичним популістичним кроком ніж реальною спробою зробити бізнес-середовище України більш сприятливим для здійснення підприємницької діяльності. Про відсутність реального бажання зробити бізнес-середовище України більш комфортним свідчать і чисельні факти затягування реального перевантаження відповідних фіскальних (ДПС, Держмитслужба) та правоохоронних (БЕБ та ін.) органів.

Однак, частково корисним, для суб’єктів господарювання може виявитися те, що до членів Ради включено Романа Ващука – бізнес-омбудсмена України.

Далі буде.