ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДОПОВІДЬ ОЕСР

15 жовтня 2025 року Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) публічно оприлюднила чергову Доповідь Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана перед міністрами фінансів та керівниками центральних банків держав-членів G20 з питань оподаткування (далі – Доповідь).

Доповідь підготовлена ОЕСР напередодні Четвертої зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків держав-членів G20 під час головування Південної Африки у G20, яка відбулася 15–16 жовтня 2025 року у Вашингтоні, США.

Оскільки у вересні 2022 року Радою ОЕСР було розглянуто заявку України на вступ до ОЕСР та прийнято рішення щодо визнання за Україною статусу потенційного члена ОЕСР та започаткування з нашою країною діалогу щодо вступу, то подібні доповіді мають привертати посилену увагу в Україні.

Серед основних питань Доповіді – податкова прозорість та впровадження мінімальних стандартів протидії розмиванню оподатковуваної бази та виведенню прибутків з-під оподаткування (абревіатура англ. – BEPS від Base Erosion and Profit Shifting). На цих питаннях ми і зупинимось в цьому матеріалі.

У Доповіді викладено останні події у сфері міжнародної податкової співпраці, включно з підтримкою ОЕСР пріоритетів G20, таких як впровадження мінімальних стандартів BEPS, Двокомпонентне рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки (далі – Двокомпонентне рішення), а також податкова прозорість та обмін інформацією між фіскальними органами для податкових цілей.

У Доповіді ОЕСР додатками А та В також представлено:

• Звіт «Десятиліття ініціативи BEPS» – Звіт про всеохоплюючу (інклюзивну) рамкову програму щодо впровадження та впливу BEPS протягом останніх десяти років (Додаток А Доповіді). Через 10 років після запуску заходів із протидії BEPS у 2015 році цей Звіт підбиває підсумки прогресу, досягнутого у впровадженні заходів, та намагається оцінити економічний вплив, який вони мали;
• Звіт «Структура автоматичного обміну легкодоступною інформацією про нерухоме майно для податкових цілей»(Додаток В Доповіді) – добровільна міжнародна структура, схвалена Комітетом ОЕСР з фіскальних питань.

ПИТАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПРОЗОРОСТІ

У звіті «Структура автоматичного обміну легкодоступною інформацією про нерухоме майно для податкових цілей» окреслено систему автоматичного обміну інформацією про нерухомість. Цей звіт базується на успіхах автоматичного обміну інформацією між країнами в рамках Загального стандарту звітування (CRS), який нещодавно було розширено для охоплення криптоактивів та транзакції на цифрових платформах.

ОЕСР у цьому Додатку B Доповіді представило структуру, яка дозволяє автоматичний та регулярний обмін інформацією «як є» щодо володіння нерухомим майном, його придбання, відчуження та періодичних доходів. З огляду на те, що країни застосовують різні підходи до оподаткування нерухомого майна, у цій структурі використовується модульний підхід:

• перший модуль зосереджений на власності, включно з одноразовим обміном володіннями та щорічний обмін придбаннями нерухомого майна; та
• другий модуль підвищує прозорість доходів від нерухомого майна завдяки щорічному обміну інформацією про продаж та поточні доходи.

Кожна юрисдикція-одержувач може обрати один або обидва модулі для кожної зі своїх юрисдикцій-партнерів.

Ця структура формалізована через Багатосторонню угоду компетентних органів про обмін легкодоступною інформацією про нерухоме майно (IPI MCAA), яка заснована на Багатосторонній конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових питаннях (далі – Конвенція). Нині IPI MCAA відкрита для всіх 151 юрисдикцій-учасниць Конвенції.

Оскільки обміни в рамках IPI MCAA спираються на інформацію, яка вже доступна податковим адміністраціям, це не вимагає запровадження нових зобов’язань щодо внутрішньої звітності. Крім того, ця структура базується на існуючій інфраструктурі, розробленій для цілей CRS.

Також ОЕСР із зацікавленими країнами досліджує можливість подальшого підвищення прозорості оподаткування нерухомості шляхом надання податковим адміністраціям доступу до транскордонної інформації, що міститься в реєстрах власності різних юрисдикцій.

Крім того, Доповідь містить важливі оновлення щодо інших ключових податкових пріоритетів держав-членів G20, що стосуються подальшого впровадження мінімальних стандартів протидії BEPS, оподаткування та подальшого розвитку щодо мобілізації внутрішніх ресурсів, а також діяльності в деяких напрямках податкового адміністрування. Також у ній повідомлено, що ОЕСР готує ще один звіт, в якому визначатимуться шляхи спрощення міжнародних податкових правил.

Як бачимо, міжнародна співпраця щодо посилення податкової прозорості все активніше охоплює не тільки традиційні активи, але й такі як криптоактиви та нерухомість.

ВІДСТУП ІЗ ВІДОМОСТЯМИ ПРО УКРАЇНУ

Україна є членом Всеохоплюючої (Інклюзивної) структури з протидії BEPS (далі – Всеохоплююча структура) з 2017 року. На сьогодні до цієї структури входять 147 держав. У липні 2023 року наша держава підписала оновлену Дорожню карту з імплементації Плану протидії BEPS на період 2023-2025 років, яка ґрунтується на попередній дорожній карті з порушеного питання 2017 року та окреслює плани щодо проведення заходів з розбудови потенціалу держави Україна для забезпечення ефективного застосування та адміністрування відповідних міжнародних стандартів.

Впровадження заходів з протидії BEPS та пов’язані з ними заходи з розбудови спроможності України також є важливою частиною чотирирічної Програми ОЕСР для України, погодженої 07.06.2023, яка в перспективі 2026-2027 років, зокрема, передбачає розвиток потенціалу нашої держави в рамках реалізації Плану протидії BEPS та використання відповідних інструментів.

Також у липні 2023 року Україна погодила Підсумкову заявущодо двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки.

На сьогодні, зовсім свіжим розпорядженням Кабміну від 10.10.2025 № 1003-р затверджено План пріоритетних дій Уряду на 2025 рік (фактично – на вересень–грудень ц. р.), який передбачає:

розроблення та подання Мінфіном Кабмінові законопроектів про внесення змін до:

• деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA);
• Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA);
• Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи;
• Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування ринку ЄС і України;
• Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;

супроводження Мінцифри у Парламенті проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» тощо.

Урядове розпорядження свіже, а згадані законопроєкти – ні; більшість цих законопроєктів давно перебуває на розгляді у ВРУ та викликає чисельні суперечки; деякі, після відставки «попереднього» Уряду, вдруге подавалися до Парламенту; деякі – розробляються роками. Все це за останні два роки поставило виконання Україною Плану протидії BEPS на паузу. Здобутки України 2024 року є наслідком заходів, здійснених раніше. Як наслідок, замість системного та поступового запровадження численних податкових новацій вітчизняних платників податків попереду очікує потужна та стрімка хвиля змін податкового законодавства, що стосуються подальшої імплементації правил міжнародного оподаткування та мінімальних стандартів BEPS.

ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ МІНІМАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ BEPS

Дія 5 – Шкідливі податкові практики: спрямована на боротьбу зі шкідливими податковими практиками шляхом експертної оцінки та обміну інформацією. Експертні оцінки проводяться щорічно у понад 130 юрисдикціях. Десять років тому обмін інформацією про податкові рішення практично не здійснювався. Станом на грудень 2024 року відбулося вже понад 58000 обмінів рішеннями. Всеохоплююча структура у вересні 2025 року опублікувала низку змін щодо загальних рамок відповідного обміну для подальшого підвищення якості та ефективності обмінів.

Крім того, Форум зі шкідливих податкових практик (FHTP) на сьогодні переглянув 332 режими. Наразі майже всі діючі режими відповідають чинному стандарту і понад 40% цих режимів були скасовані або перебувають у процесі скасування. Всеохоплююча структура у квітні 2025 року схвалила переглянуту методологію, яка гарантує, що вплив режиму на BEPS ще на стадії законопроєкту про запровадження або зміну попередньо оцінюється FHTP. Очікується, що це зменшить навантаження, зокрема для країн, що розвиваються.

Дія 6 – Зловживання податковою угодою: зосереджена на зміцненні податкових угод (конвенції) за допомогою заходів протидії зловживанням, щоб гарантувати, що положення угод не створюватимуть можливостей для неоподаткування або зниження оподаткування шляхом ухилення від оподаткування або уникнення податків. Впровадження Дії 6 у податкових угодах головним чином здійснюється через Багатосторонню конвенцію про впровадження заходів, пов’язаних з податковими угодами, для протидії BEPS (BEPS MLI), який впроваджує заходи Дії 6 разом з іншими заходами BEPS, пов’язаними з угодами.

Для України BEPS MLI набула чинності з 01.12.2019 (див. інформаційний лист ДПС № 4 від 24.02.2020).

Впровадження Дії 6 протягом останніх кількох років швидко просувалося завдяки набранню чинності положень BEPS MLI (а також тому, що більшість нещодавно укладених податкових угод тепер також включають положення, що імплементують Дію 6).

На сьогоднішній день BEPS MLI охоплює 105 юрисдикцій (89 з яких вже ратифікували), близько 2000 двосторонніх податкових угод та вже фактично змінила понад 1500 двосторонніх податкових угод (додаткові 500 угод будуть фактично змінені після ратифікації всіма підписантами). Це покриття продовжує розширюватися.

Дія 13 – Звітування у розрізі країн: вимагає від усіх великих мультинаціональних підприємств (МНП) підготовки звіту у розрізі кран (Country-by-Country reporting або CbCR) зі сукупними даними про глобальний розподіл доходів, прибутку, сплачених податків та економічної діяльності у всіх податкових юрисдикціях, де вони ведуть діяльність. Звіт CbC потім надається кваліфікованим податковим адміністраціям у цих юрисдикціях для використання у високорівневому трансфертному ціноутворенні та оцінці ризиків BEPS.

В результаті Дії 13:

• понад 120 членів Всеохоплюючої структури, серед яких і Україна, запровадили законодавство, яке вимагає подання CbCR, що охоплює практично всі МНП з активами понад 750 млн євро;
• 82 учасники Всеохоплюючої структури, у т. ч. Україна, виконали всі необхідні кроки, щоб мати змогу отримувати звіти CbC шляхом обміну;
• восьмий щорічний звіт ОЕСР про експертну оцінку Дії 13, у якому розглядаються всі аспекти впровадження стандарту CbCR 142 членами Всеохоплюючої структури станом на 31.03.2025, було опубліковано у вересні 2025 року.

Україна з 03.11.2022 є підписантом Багатостороньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbC MCAA). Повної чинності для України CbC MCAA набрала 04.07.2024.

26.06.2025 ДПС України повідомила, що отримала перші звіти за формою CbC у межах автоматичного обміну інформацією з 21 іноземної юрисдикції. Це стало можливим завдяки набуттю чинності CbC MCAA.

Дія 14 – Процедура взаємного узгодження: спрямована на забезпечення ефективного функціонування механізмів вирішення суперечок у податкових угодах. Це досягається за допомогою процесу експертної оцінки, розробленого для оцінки дотримання юрисдикціями стандарту. Члени Всеохоплюючої структури оцінюються на основі їхньої здатності запобігати суперечкам, наявності та доступу до MAP, вирішення справ за MAP та виконання угод у межаї MAP. Окрім оцінювання процес експертної оцінки слугує можливістю надати юрисдикціям рекомендації, керівництво та постійну підтримку.

Експертні оцінки розпочалися у 2016 році, спочатку зосереджуючись на юрисдикціях зі значним досвідом MAP. Після завершення цих оглядів у 2022 році, коли кожна юрисдикція переглядається у два етапи, ці юрисдикції тепер підлягають повній експертній оцінці кожні чотири роки для моніторингу їхнього прогресу та заохочуються використовувати відгуки для подальшого вдосконалення своєї політики та практики MAP. З 2022 року юрисдикції з обмеженим досвідом з MAP проходять спрощений процес експертної оцінки, який допомагає їм розробляти політику, обмінюватися інформацією та нарощувати потенціал для майбутніх справ MAP.

Ключові результати Дії 14:

• 82 юрисдикції завершили два етапи експертної оцінки. Наразі триває повний процес експертної оцінки для оцінки прогресу, досягнутого 55 юрисдикціями, які мають значний досвід MAP, у виконанні мінімального стандарту Дії 14. Розпочато оцінки для 30 з цих юрисдикцій. З них оцінки для 18 завершено.
• 77 юрисдикцій з обмеженим досвідом або відсутнім досвідом у сфері MAP пройшли або проходять спрощений процес експертної оцінки, спрямований на те, щоб допомогти їм створити більш надійну програму MAP;
• постійний збір даних від юрисдикцій забезпечує чіткіше уявлення про впровадження та прозорість цієї процедури завдяки опублікованій інформації про MAP (наприклад, усі рекомендації щодо MAP або профілі MAP доступні у щорічній Зведеній інформації).

В Україні Податковий кодекс Законом України від 16.01.2020 № 466-IX доповнено ст. 108-1 «Порядок проведення процедури взаємного узгодження». Теоретично доступною MAP в Україні стала з 26.03.2021 – дня офіційного опублікування Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимог до заяви, затвердженого наказом Мінфіну від 30.12.2020 № 820. На практиці MAP, як і процедура попереднього узгодження ціноутворення (АРА), в Україні, протягом наступних 4,5 років, так повноцінно і не запрацювала.

Можливо згаданий вище законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях», у разі його прийняття, змінить ситуацію.

Опубліковано на rates.fm.