Питання міжнародних правил оподаткування у проєкті Програми Уряду

Дата публікації:

19.09.2025

ПРО ПРОЄКТ ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ «НОВОГО» УРЯДУ ТА ЩОРІЧНІ ПЛАНИ ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ

Новий Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко та очільники міністерств у складі «нового» Кабінету Міністрів України (далі – КМУ або Кабмін) 18 серпня 2025 року представили проєкт Програми діяльності Уряду (далі – проєкт Програми) на 342 сторінках, які окреслюють стратегічні цілі та завдання для всіх міністерств.

Така презентація відбулась за участі представників засобів масової інформації, народних депутатів, профільних громадських організацій, експертного середовища. На надання пропозицій до вказаного проєкту було відведено лише один тиждень, який давно завершився. Програма досі не схвалена, станом на 04.09.2025 відсутнє відповідне розпорядження КМУ про затвердження цієї Програми. Але, на думку автора цієї публікації, нам не слід очікувати істотних змін до запропонованого проєкту Програми.

Зазначимо, що Кабміном не дотримано вимог статті 11 «Програма діяльності Кабінету Міністрів України» Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (із змінами; далі – Закон № 794), зокрема щодо її узгодження із коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України (далі – ВРУ або Парламент), подання до ВРУ, особистого представлення Прем’єр-міністром України на пленарному засіданні ВРУ та його відповідей на запитання народних депутатів України, схвалення ВРУ (або доопрацювання Програми у визначені строки для її подальшого схвалення ВРУ).

Недотримання зазначених вимог відразу нівелює правовий статус Програми та ставить під сумніви подальше схвалення Парламентом значної кількості урядових законопроєктів, що будуть підготовлені Урядом в рамках виконання Програми.

Загалом Уряди нашої України останніх років ігнорують такі та інші вимоги згаданого Закону № 794, у т.ч. вимоги пункту 6 статті 11 Закону № 794, щодо щорічного, не пізніше 15 квітня поточного року, подання КМУ до ВРУ звіту про хід і результати виконання Програми діяльності КМУ. Останній подібний звіт, який представлений на офіційному вебпорталі Уряду, стосується 2020 року. Архів КМУ містить звіти про хід і результати виконання програм діяльності КМУ за 2016 – 2020 роки.

Відсутність оприлюднених звітів про хід і результати виконання щорічних програм діяльності КМУ, крім невиконання законодавчих вимог, свідчить про:

формальний підхід до складання таких програм;
відсутність належного моніторингу, оцінки та аналізу стану та результатів виконання;
відсутність належного реагування на стан та результати виконання програм, в т. ч. відповідних кадрових рішень, тобто відсутність будь-якої відповідальності за якість (не якість) виконання відповідних пріоритетів, завдань, індикаторів;
не використання навчання на досвіді виконання (не виконання) урядових програм попередніх років для посилення якості урядових програм наступних років тощо.

ПРО ПРІОРИТЕТНІ ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ МІНФІНУ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПИТАНЬ ОПОДАТКУВАННЯ

Проєкт Програми визначив наступних вісім пріоритетних операційних цілей Мінфіну:

Макрофінансова стабільність та ефективне управління державними фінансами.
Податкова політика.
Управління державним боргом.
Реформа митниці.
Облік, звітність і аудит.
Цифровізація управління фінансами.
Фінмоніторинг та безпека фінансової системи.
Зменшення частки держави в банківському секторі.

Розглянемо пріоритети, що стосуються податкових питань не тільки прямо, але й опосередковано.

Згідно з проєктом Програми основними питаннями пріоритету «Податкова політика», які прямо стосуються питань оподаткування, мають стати:

запровадження автоматичного обміну податковою інформацією (абревіатура англ. – AEOI) між Україною та іншими країнами відповідно до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР);
протидія ухиленню від сплати податків;
удосконалення процедур взаємного узгодження (абревіатура англ. – MAP; дивись ст. 108-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ ) та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (абревіатура англ. – APA; п. 39.6 ст. 39 ПКУ) (Зазначимо, що Мінфін розробляє відповідні законопроєкти ще з 2021 року. Загалом вказані інструменти в Україні фактично так і не запрацювали).

Також оподаткування стосуються окремі наступні питання, пов’язані із іншими пріоритетами:

«Фінмоніторинг та безпека фінансової системи»:

підготовка законопроєктів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів в євро (абревіатура англ. – SEPA);
впровадження стандартів протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму;

«Цифровізація управління фінансами»:

об’єднання всіх даних державних фінансів в єдину систему та переведення їх у хмарне сховище;

«Макрофінансова стабільність і зовнішнє фінансування» передбачає:

пошук додаткових джерел фінансування (за потреби – додатково дивіться суперечливу Національну стратегію доходів України до 2030 року (далі – НСДУ), яка схвалена розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р);
виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами – міжнародних зобов’язань та рекомендацій перед МВФ, Світовим банком, в рамках програми Ukraine Facility (за потреби – додатково дивіться План України Facility, схвалений розпорядженням КМУ від 18.03.2024 № 244-р, а також Матрицю Реформ України – сайт, який КМУ запровадив 05.06.2024 та де зібрані всі індикатори по зобов’язаннях України перед міжнародними партнерами та графік їхнього виконання. Із 509 індикаторів цієї Матриці 88 індикаторів стосуються Мінфіну) тощо.

Фактично жоден із наведених пріоритетів не є новим. Всі вони відомі вже роками в рамках зобов’язань України перед міжнародними донорами та численних стратегічних програм (дорожніх карт).

Також проєкт Програми Уряду передбачає введення мораторію на перевірки бізнесу строком на 5 років, але це питання потребує окремого розгляду.

ПРО ЗАПОЗИЧЕННЯ ПРОЄКТОМ ПРОГРАМИ ЗАВДАНЬ (ІНДИКАТОРІВ) ІЗ НСДУ ТА МАТРИЦІ РЕФОРМ

Аналіз проєкту Програми в частині питань оподаткування та її співставлення із НСДУ та Матрицею Реформ свідчить, що проєкт Програми в більшості випадків формально запозичив завдання вже наявні в НСДУ та у Матриці Реформ, які на момент підготовки проєкту Програми вже перебували на стадії завершення. Завершення більшості із цих завдань, згідно Матриці Реформ, має відбутися у поточному ІІІ-му кварталі 2025 року. Крім того, більшість із цих завдань полягає у внесені Урядом відповідних законопроєктів до Парламенту. Тобто кінцева відповідальність щодо реального виконання відповідних завдань, у нашому випадку – з питань оподаткування, ще на стадії розробки НСДУ, Матриці Реформ, проєкту Програми Уряду відразу переноситься на Парламент. А за якість (не якість) таких законопроєктів взагалі ніхто відповідальності не несе.

Так автори НСДУ, серед іншого, передбачили реалізацію наступних завдань (реформ):

упродовж 2024 року: розробити зміни до законодавства щодо удосконалення процедури взаємного узгодження (МАР), визначитись із потребами у ресурсах для виконання цієї функції, розробити стратегії для забезпечення ефективного вирішення суперечок у рамках такої процедури;
до 2025 року: поетапно впровадити нові механізми роботи ДПС України, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій автоматичного обміну інформацією;
упродовж 2024–2025 років: завершити роботу по розробці відповідних змін до вітчизняного податкового законодавства щодо поступового запровадження всіх обов’язкових заходів, передбачених Директивою Ради (ЄС) щодо протидії ухиленню від сплати податків (абревіатура англ. – ATAD), зокрема щодо: удосконалення правила щодо обмеження вирахування відсотків; удосконалення правил оподаткування КІК; запровадження Загального правила протидії зловживанням (Правило GAAR – один із заходів, передбачених ATAD).

Матриця Реформ також містить наступні завдання (індикатори) для Мінфіну:

подати до Парламенту законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ – законопроєкт зареєстровано у ВРУ у встановлені строки (II квартал 2025 року та вважається виконаним, хоча 17.07.2025, як ми згадували вище, законопроєкт було відкликано з Парламенту, що ставить питання щодо виконання такого індикатору на сьогоднішню дату);
розробити та погодити із зацікавленими сторонами законопроєкт про внесення змін до ПКУ щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (спрямований на імплементацію Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22.03.2021 (DAC7)) (II квартал 2025 року та вважається виконаним);
разом із ДПС та ДМС розробити Операційний план реалізації оновленої ІТ-стратегії органів управління державними фінансами (УДФ) для підтримки цифрової трансформації (згадаємо завдання об’єднання всіх даних державних фінансів в єдину систему та переведення їх у хмару пріоритету «Цифровізація управління фінансами» проєкту Програми) (термін виконання – ІІІ квартал 2025 року; виконується);
подання на розгляд Уряду вже проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на виконання умов приєднання України до SEPA (термін виконання – ІІІ квартал 2025 року; виконується) (нагадаю, що на сьогодні Парламентом ще навіть не прийнято відповідний дуже суперечливий законопроєкт із порушеного питання);
розробка та подання на розгляд Уряду законопроєкту про створення Єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб (термін виконання – ІІІ квартал 2025 року; виконується) (вказаний законопроєкт штучно об’єднано із законопроєктом щодо приєднання України до SEPA);
розробити та погодити із зацікавленими сторонами законопроєкт про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків (спрямований на імплементацію Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12.07.2016 про встановлення правил протидії практикам ухилення від сплати податків (ATAD) (має бути виконаним у ІІІ кварталі 2025 року). При цьому Мінфін та ДПС ще у 2023 році заявляли, що працюють над імплементацією положень ATAD в цілому та Правилами GAAR зокрема).

Цікавою є вибірковість використання у проєкті Програми завдань (індикаторів), наведених у Матриці Реформ. Так у проєкті Програми відсутні три індикатори Матриці Реформ України, які стосуються імплементації Україною положень директив ЄС, що стосуються ПДВ та акцизного податку. Також у проєкті відсутній індикатор Матриці, який визначає, що у ІІІ кварталі 2025 року Мінфін має подати на розгляд Кабміну довгоочікуваний законопроєкт про внесення змін до ПКУ у зв’язку із прийняттям ще 17.02.2022 Закону України № 2073-IX «Про адміністративну процедуру».

ПРО ОКРЕМІ ЗАКОНОПРОЄКТИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ПРОЄКТОМ ПРОГРАМИ УРЯДУ

Згідно проєкту Програми Уряд протягом двох наступних місяців має подати до Парламенту два резонансні законопроєкти, які були відкликані через відставку попереднього Уряду ( 16.07.2025),оскільки проєктом Програми дій Уряду передбачено, що:

до 31.10.2025 має бути подано законопроєкт щодо впровадження механізмів автоматичного обміну податковою інформацією стосовно доходів, отриманих через цифрові платформи, – аналог законопроєкту від 30.04.2025 за реєстр. № 13232 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи»;
до 30.09.2025 має бути подано законопроєкт щодо забезпечення відповідності актам права ЄС та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) – аналог законопроєкту від 30.04.2025 за реєстр. № 13233 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», який, зокрема, передбачає обмеження банківської таємниці, створення в ДПС Реєстру всіх банківських рахунків та сейфів, Реєстру трастоподібних утворень, істотне збільшення штрафів по фінмоніторингу тощо.

27.08.2025 «оновлений» Кабмін формально повторно схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до ПКУ та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Такий законопроєкт розроблено для виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ, а також на виконання Директиви Ради ЄС 2021/514 від 22.03.2021 про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (абревіатура англ. – DAC7) і Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ.

Відповідно до цього законопроєкту оператори цифрових платформ будуть зобов’язані збирати та надавати інформацію про доходи користувачів, які надають послуги: з оренди нерухомості; продажу товарів; з оренди транспортних засобів; особисті послуги.

У подальшому ДПС надсилатиме звіти про доходи підзвітних продавців-нерезидентів компетентним органам юрисдикцій-партнерів, що є сторонами Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

ВИСНОВКИ

Запропонований проєкт Програми складено формально та з порушенням законодавства, що регулює складання програм діяльності Уряду.

Запропоновані проєктом Програми завдання в частині оподаткування не є новими для платників податків, які слідкують за імплементацію та розвитком в Україні міжнародних правил оподаткування, і давно виконуються. Ці пріоритети є вибірковими, враховують не реальні потреби розвитку та удосконалення вітчизняної податкової системи, а зручність виконання для Мінфіну та Уряду. Вони вже близькі до завершення, тобто є зручними для виконання.

Однак завдання, наведені в проєкті Програми, свідчать, що вітчизняне податкове законодавство все більшою мірою підпадає під вплив міжнародних правил оподаткування. Тобто національна податкова система України все меншою мірою є самостійною та все більшою мірою залежить від вимог міжнародних партнерів. Центр впливу на вітчизняну податкову систему значною мірою перемістився поза межі України.

Запропоновані редакції завдань, які наведені у проєкті Програми, як і в більшості урядових стратегічних документів, не передбачають можливості встановлення чіткої відповідальності посадових осіб Уряду, Мінфіну, ДПС за їх невиконання або неякісне виконання. Уряд, у значній кількості випадків, перекладає відповідальність на Парламент.

Опубліковано на rates.fm.

Автор матеріалу: