ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ЗАКОНОПРОЄКТУ № 14161 ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ТСК

28 жовтня 2025 року Ярослав Железняк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомив про реєстрацію у Парламенті проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю» (реєстр. № 14161 від 27.10.2025), т. зв. законопроєкту про «Реєстр дропів».

Ініціаторами Законопроєкту № 14161 зазначено десять народних депутатів України. Першими двома особами серед них вказано Железняка Ярослава та Гетманцева Данила – заступника та голову вищезгаданого профільного комітету ВРУ. Фактично саме Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики є ініціатором цього проєкту, хоча ця ініціатива більше року напрацьовувалась вказаним профільним Комітетом ВРУ разом з Національним банком України та експертами Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (далі – ТСК).

Дивно, але представників Держфінмоніторингу серед залучених до розробки цього законопроєкту не згадано.

ТСК було утворено ще наприкінці 2022 року відповідно до Постанови ВРУ від 13.12.2022 № 2838-IX.

Очолює ТСК той же Ярослав Железняк; Гетманцев Данила входить до складу ТСК. Представники Національного банку України, Державної податкової служби брали участь у засіданнях ТСК.

Цікаво, що фокус уваги цієї ТСК від органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки (дивись ще раз назву ТСК), ефективність діяльності яких продовжує викликати чисельні питання та сумніви, перемістився і на фізичних осіб-підприємців, зокрема т. зв. «дропів».

У Звіті ТСК, оприлюдненому у додатку до Постанови ВРУ від 12.03.2025 № 4298-IX щодо проблеми виведення коштів у тінь за допомогою «дропів», було зазначено таке:

«Для отримання коштів за нелегальну діяльність часто використовуються платіжні картки фізичних осіб. За оцінками експертів, втрати бюджетів усіх рівнів внаслідок цього оцінюються у 30-40 млрд грн на рік…

За оцінками представників Національного банку України, обсяги транзакцій між картками схеми з використанням «дропів» оцінюються орієнтовно у 200 млрд грн на рік. Після запровадження ліміту у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб «з карти на карту» (вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб) кількість блокувань карток банками скоротилася втричі, що може свідчити про скорочення схем з використанням «дропів».

Одним з підсумків роботи ТСК було визначення необхідності законодавчого врегулювання протидії «міскодингу» та діяльності «дропів» та, зокрема, створення відповідного Реєстру.

У Пояснювальній записці до Законопроєкту № 14161 також згадано, що:

«За 6 місяців 2024 року лише двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв’язку з їх використанням у схемах «дропів». Отримані в рамках наглядової діяльності Національного банку України дані свідчать, що через картки таких «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік…

За рахунками таких людей зловмисники здійснюють отримання та переказ значних обсягів коштів за допомогою електронних платіжних засобів (ЕПЗ). Як зазначено у Пояснювальній записці до Законопроєкту № 14161: «Зазвичай використання ЕПЗ для цієї діяльності розтягуються у часі від 1-го до 3-х місяців, суми переказів за ними розділяються на незначні суми, проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не пов’язаних користувачів (між різними «дропами») з метою ускладнити схему або замаскувати поведінку «дропа» та імітувати поведінку звичайного користувача».

Про терміни «дроп» та «міскодинг»

У вітчизняному законодавстві офіційне та чітке роз’яснення терміну «дроп» відсутнє.

«Дропи» (від англ. «to drop» – кидати) або «грошові мули» – люди, які свідомо, за винагороду, шляхом введення їх в оману чи за допомогою використання методів соціальної інженерії, надають третім сторонам доступ до своїх банківських реквізитів, що далі активно використовується у «тіньовій економіці». Також вони можуть надавати «послуги» з верифікації в фінансових установах та підтвердження легітимності транзакцій у разі виникнення підозр у банку.

Організатори груп «дропів», які отримали доступ до рахунків та можливість їхнього використання, застосовують програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.

«Дропи» можуть використовуватися у «тіньовій» економіці для: оплати контрабандної/контрафактної продукції, в т. ч. підакцизної; відмивання злочинних коштів; інших схем мінімізації чи ухилення від сплати податків; оплати ставок в підпільних онлайн-казино та послуг букмекерських онлайн-контор; оплати діяльності шахрайських колл-центрів; обігу наркотичних засобів, зброї тощо.

«Міскодинг» (від англ. «miscoding» – «неправильне кодування») – схеми маніпуляцій вже не тільки окремими рахунками, платежами, а й банківськими системами для приховування реального походження платежів, коли підмінюються призначення платежів в банківській еквайринговій мережі.

У банківській мережі операції клієнтів маркуються чотиризначними MCC-кодами торговця (MerchantCategoryCode), які дозволяють банкам-еквайрам зрозуміти, на які товари чи продукти людина витратила гроші. Банк-еквайр – банк, який надає послуги з приймання безготівкових платежів від клієнтів за товари чи послуги, забезпечуючи технічне обслуговування та розрахунки з торговцями.

При застосуванні міскодингу операції позначаються іншим кодом, який не передбачений для конкретної діяльності. Наприклад, код для азартних ігор маркується іншими кодами (комп’ютерних ігор, фінансових послуг, рекламних послуг тощо). В результаті гравці нелегальних онлайн-казино переказують кошти на рахунки із невірними MCC-кодами торговця, вказуючи в призначенні платежу фіктивні операції, що дозволяє приховати реальні джерела доходів і легалізувати кошти.

Ще на початку 2023 року Нацбанк повідомляв, що більшу частину 2022 року гральний бізнес ухилявся від сплати податків за допомогою схеми з міскодингу, до якої було залучено дев’ять банків та обсяг операцій на гральному ринку оцінено в 12-15 млрд гривень.

ПРО МЕТУ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ № 14161

Про те, що розробляється законопроєкт про т. зв. «Реєстр дропів», який має посилити боротьбу із «дропами» та «міскодингом», було відомо ще з минулого року. Він не є першим кроком у боротьбі із «дропами». Так у жовтні 2024 року Нацбанк зробив перший крок до вирішення проблеми з дропами, запровадивши ліміт на вихідні P2P перекази (перекази з картки на картку) у розмірі 150 тис. грн на місяць.

Головною метою Законопроєкту № 14161 ініціатори зазначили «створення правового механізму для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг з метою запобігання діяльності таких осіб, яка не відповідає вимогам законодавства України» та сприяння вирішенню «проблеми збільшення випадків використання банківських послуг, платіжної інфраструктури, електронних платіжних засобів у діяльності, що не відповідає вимогам платіжного законодавства».

Нацбанк хоче чітко «порахувати» всіх таких осіб та продовжувати їхнє виявлення та облік, із всіма подальшими наслідками, починаючи із унеможливлювання повторного використання їх у таких схемах.

У дописі у своєму телеграм-каналі, Ярослав Желязняк простими словами намагається запевнити, що згідно Законопроєкту № 14161:

• «банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в Реєстр виявлених «дропів» та підприємства, які використовували міскодинг;
• встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб), будуть застосовані тільки до таких осіб;
• банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому Реєстрі».

Більш детально, що є необхідним для повноти розуміння питання, зазначимо, що Законопроект № 14161 визначає:

• правові засади функціонування Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (далі – Реєстр), що створюватиме та вестиме Нацбанк, як інструменту для зменшення випадків використання зловмисниками платіжної інфраструктури у діяльності, що не відповідає вимогам законодавства («дропи» та підприємства, які використовують міскодинг).

  Створення та ведення Реєстру, в свою чергу, передбачає внесення змін до законів України від 30.06.2021 № 1591-IX«Про платіжні послуги», від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України», від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (всі – із змінами);

• що надавачі платіжних послуг (банки та небанківські надавачі платіжних послуг) будуть зобов’язані вносити інформацію до Реєстру про користувачів-фізичних осіб та торговців при виявлені у діях користувача-фізичної особи ознак [пропоную наступні умовні назви – ознак «дроперства» («дроп»-схеми)], які свідчать про те, що такий користувач без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі, а у діях торговця – ознак приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включно з послугами з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням встановлених вимог;
• що надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані отримувати інформацію з Реєстру у ряді визначених випадків (перед встановленням ділових відносин з користувачем-фізичною особою або торговцем, при зміні даних, перелік яких встановлюється Нацбанком, користувача-фізичної особи або торговця, при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включно з перереєстрацією з періодичністю, визначеною Нацбанком), при вході в платіжний застосунок з нового пристрою, у випадку виявлення встановлених ознак при здійсненні платіжного моніторингу, передбаченого ст. 51 «Порядок здійснення моніторингу та реконсиляції платіжних операцій» Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами) та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг, та при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності суб’єкта господарювання – торговця);
• що надавач платіжних послуг матиме право здійснити перевірку наявності інформації про користувача в Реєстрі за власної ініціативи;

• що Нацбанк матиме право встановлювати інші випадки, при яких надавач платіжних послуг буде зобов’язаний запитувати інформацію з Реєстру.

  Тобто відразу зазначу, що вищенаведений перелік різноманітних категорій випадків запитів інформації, як і переліки потенційних ознак «дроп»-схем, які поки що не є явними, не будуть «закритими» переліками. За бажанням Нацбанк буде їх розширювати та змінювати;

• що, у випадку наявності інформації про користувача в Реєстрі, надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати до таких користувачів ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг та щодо торговців – ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Нацбанком;
• що, у разі перевищення встановленого обмеження щодо кількості поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців, надавач платіжних послуг буде відмовляти користувачу-фізичній особі у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця тощо.

Впровадження зазначеного має запобігати випадкам:

• надання користувачем-фізичною особою («дропом») без дотримання вимог законодавства права на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передання у використання свого платіжного інструменту третій особі;
• здійснення фактичної діяльності торговцем, яка не відповідає діяльності, зазначеній ним в договорі з еквайром, та встановленого еквайром коду категорії діяльності торговця (міскодинг).

ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ

Законопроєкт № 14161 не є останнім кроком в посиленні контролю за законністю діяльності ФОПів.

Нещодавно, 16.10.2025, видання Forbes Ukraine повідомило, що Нацбанк звернувся до Мінцифри щодо ускладнення процедури закриття ФОПів для боротьби з «дропами», оскільки на сьогодні ФОПи можуть закриватися автоматично. Там же було проінформовано, що «Голова НБУ [Андрій Пишний] зазначив, що питання дропів слід вирішувати комплексно. Найближчими тижнями до Верховної Ради може надійти законопроєкт про створення реєстру посиленого моніторингу дропів. «Це стане ще одним фрагментом боротьби з цим явищем»».

Фактично мова йде про те, що як і платників податків-юридичних осіб, так і ФОПів будуть закривати за підсумками т. зв. «ліквідаційних» податкових перевірок.

До речі, тоді ж Forbes Ukraine посилалось на слова Андрія Пишного, що «Попри зусилля регуляторів, кількість виявлених карток дропів залишається стабільною… Поточні показники не виходять за межі середніх значень попередніх періодів. Тренду на зростання або зменшення немає»».

Тому зазначу, що хотілось би отримати більшу зосередженість ТСК, Нацбанку, Держфінмоніторингу та правоохоронних органів саме на організаторах «дроп»-схем та схем «міскодингу», а також тих особах у державних органах, які «кришують» їхню діяльність, а не переважно на звичайних рядових виконавцях-«дропах», в якості яких шахраями активно використовуються і студенти, і пенсіонери. Фактично, якщо діяльність організаторів «дроп»-схем та схем-«міскодингу», не буде руйнуватися системно (коли будуть «лікуватися наслідки, а не причини хвороби»), то організаторам схем в умовах зростання лімітів та обмежень іноді буде достатньо збільшити кількість «дропів»/«мулів» та частіше їх змінювати на нових.

Очікуємо на статистику не тільки щодо виявлених десятків тисяч «дропів» чи якої кількості банків-учасників «міскодингу», але й конкретних осіб, у т. ч. посадових осіб державних органів, що задіяні в організації цих схем. Нагадаю, про повну назву ТСК, яка створена з метою розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки. А це вже потребує якісної аналітичної та слідчої діяльності від Нацбанку та інших органів державної влади. Реєстр «дропів» просто інструмент для цього і ним необхідно вміти користуватися.

Очікую, що Законопроєкт № 14161, особливо на початку запровадження Реєстру «дропів», збільшить ймовірність та кількість випадків обмежень у здійсненні платежів і звичайними фізичними особами, і ФОПами.

Однак перед Україною, яка хоче стати членом ЄС, фактично вже не постає питання чи запроваджувати суворий моніторинг, контроль та обмеження щодо платіжних переказів. Актуальним є інше питання: «Як найліпше Україні пристосуватися до умов посилення моніторингу та контролю за платіжними переказами, так щоб ці обмеження не скорочували та не уповільнювали легальну економічну активність в країні?»

Будьте уважні із своїми платіжними картками. Не надавайте відомостей про них третім особам!

Опубліковано в rates.fm.